Постанова № 126720145, 18.04.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1849/24

Номер провадження3/541/8/2025

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Шатілова Л.Г., за участі захисника Яковенка Г.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Батьківщина», РНОКПП НОМЕР_1 ,

у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 року о 12 годині 01 хвилина в с.Попівка по вул. Центральна, 101 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810 , № тесту 1382. Результат 2,39 ‰. Від керування відсторонений шляхом передання транспортного засобу тверезому водієві. Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 , в судові засідання 30.05.2024, 18.07.2024, 30.09.2024, 05.11.2024, 10.12.2024, 06.02.2025, 13.03.2025, 18.04.2025 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Його захисник адвокат Яковенко Г.М. в судовому засіданні пояснив, що його довіритель свою вину не визнає. Працівники поліції ОСОБА_1 не зупиняли, а підійшли до нього коли його автомобіль стояв . ОСОБА_1 не заперечував, що вживав алкоголь, оскільки його пригостив кум у якого він в цей час знаходися. Всі пояснення ОСОБА_1 були надані останнім без присутності адвоката, тому не можуть братися до уваги. Просив долучити копію постанови про притягнення ОСОБА_1 за не вірну парковку працівниками поліції в той час, коли склали протокол за ч. 1 ст. 130КУпАП. Просив провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судове засідання 18.04.2025 надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9аПДРУкраїни передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За п. 2 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови«Порядок направлення водіїв для огляду»), затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п.3 «Порядку направлення водіїв для огляду» огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.

Заслухавши захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне порушення, оцінивши докази по справі відповідно дост. 252 КУпАП, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, а саме: відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД №678629 від 06.05.2025 р., тестуванням на Alcotest Drager 6810, результат 2,39 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів , відеозаписом з відеореєстратора патрульних поліцейських яким було зафіксовано факт руху автомобіля RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, який був присутній під час проходження тестування та складання протоколу.

Доводи захисника про те, що у матеріалах справи не має доказів якими зафіксовано рух транспортного засобу RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 , його зупинку, суддя вважає необґрунтованими, оскільки із запису відеореєстратора зафіксовано рух автомобіля RENAULT LOGAN д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , крім того з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що керував автомобілем в тому числі заднім ходом, не наголошував поліцейським на тому, що не він перебував за кермом автомобіля та не заперечував факту керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв, жодних заперечень щодо керування зазначеним транспортним засобом не висловлював і в ході ознайомлення з складеним протоколом. Сам протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень ОСОБА_1 .

Будь-яких відомостей, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції, в тому числі щодо причин зупинення транспортного засобу або при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , оскарження їх дій або бездіяльності згідно чинного законодавства України, матеріали справи не містять, а отже твердження захисника про те, що транспортний засіб стояв на місці і ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є необґрунтованими. Постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, копію якої надав захисник , була складена за стоянку на газоні вже після складення інспекторами протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При перевірці матеріалів справи, у тому числі при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено. Отже, здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом.

Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведенню підлягає як факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

У п. 27 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14судам роз`яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст.68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 слід піддати адміністративному стягненню в межах санкції статті у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки інших альтернативних видів покарання ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає. При ухваленні рішення у справі враховується характер вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент винесення постанови становить 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст.23, 40-1, ч.1 ст. 130, 213,221,283 КУпАП, суддя

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) на користь держави, (номер рахунку ІВАN UA048999980313050149000016001; населений пункт: ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.ПОЛТАВА; отримувач: ГУК у Полт.обл/Полтавська/21081300; код ЄДРПОУ 37959255; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); код класифікації і доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок отримувача: UA 9089 9998 0313 1112 5600 0026 001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення до виконанняпротягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Л. Г. Шатілова