Рішення № 126718415, 18.04.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/74/2025 Справа № 490/1194/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2025 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,-

ВСТАНОВИВ:

18.02.2025 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвокатки Бартощук В.О. звернулася до суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в якому просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 11.02.2025 № ПС003868 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-2 КпАП України, а провадження у справі закрити; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, які складаються із сплаченого при зверненні до суду судового збору у розмірі 605,60 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ОСОБА_1 є керівником приватного підприємства (ПП) КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ, ідентифікаційний номер 36700212, основним видом діяльності якого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний).

23.01.2025 в межах своєї господарської діяльності (реалізації зерна контрагенту) було здійснено завантаження насипом пшениці 3-го класу врожаю 2024 року у кількості 42,1 т до транспортного засобу (т/з) RENAULT р/н НОМЕР_1 з причіпом KOEGEL SN 24 ВЕ40168ХО.

У подальшому ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ отримано від Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі ? Відділ) повідомлення від 24.01.2025 № 7849/35/24-25 про розгляд справи, в якому зазначено про запрошення керівника ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Ірини Молдованової прибути 11.02.2025 з 09:00 до 12:00 за адресою: пл. Бориса Дерев`янко, 1, каб. 203, м. Одеса, 65008, для участі у розгляді справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210, скоєне 24.01.2025 о 01:48 на габаритно-ваговому комплексі М-28 Одеса -Южне (км 40+639), на транспортному засобі RENAULT р/н НОМЕР_1 , передбачене статтею 132-2 КУпАП.

У зв`язку з відсутністю даних відносно обставин, зазначених у повідомленні від 24.01.2025 № 7849/35/24-25, представником ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ направлено Відділу заяву від 05.02.2025 вих. № 1/1 про ознайомлення з матеріалами справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210 шляхом направлення скан-копій матеріалів справи на електронну адресу представника підприємства. Після отримання від Відділу відповіді від 07.02.2025 № 536/35/23-25 з доданими до неї матеріалами справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210, з`ясовано, що існує необхідність в особистій явці керівника ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Ірини Молдованової до Відділу для участі в розгляді указаної вище справи та надання пояснень щодо обставин цієї справи.

Разом із тим, оскільки у визначену в повідомленні Відділу від 24.01.2025 № 7849/35/24-25 дату (11.02.2025 з 09:00 до 12:00) керівник ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Ірина Молдованова не мала можливості прийняти участь у розгляді справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210 у зв`язку з відрядженням до міста Київ, терміном на 9 (дев`ять) календарних днів, з 10.02.2025 по 18.02.2025 включно, для вирішення виробничих питань (проведення переговорів та укладання угоди на постачання сільськогосподарської продукції), згідно наказу про відрядження від 07.02.2025 № 1, до Відділу було подано клопотання від 10.02.2025 № 2 про відкладення розгляду справи за Актом № АР 092210 на іншу дату.

Попри це, Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу 11.02.2025 винесено постанову від тієї ж дати за № ПС003868, якою визнано Позивачку, як керівника ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132 КУпАП та накладено на неї штраф у розмірі 34000 грн

В постанові зазначено, що 24.01.2025 о 01:48 на а/д М-28 Одеса (км 40+639) був проведений габаритно-ваговий контроль т/з RENAULT р/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 11-70 від 23.01.2025, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри понад 20%, але не більше 30%.

Зазначену постанову Позивачка вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення такою, що підлягає закриттю, з огляду на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 132-2 КУпАП.

Зазначає, що документи, які викорситані відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, у їх сукупності не дозволяють дійти висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення, зокрема, вчинення керівником ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдовановою І.В. вказаного адміністративного правопорушення.

По-переше, зазначає, що в даному випадку Відповідачем до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка фактично не вчиняла адміністративного правопорушення та не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.132-2 КУпАП

Так, статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника. У свою чергу, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до службових обов`язків. Відтак положення статті 132-2 КУпАП підлягають застосуванню в сукупності з положеннями статті 14 КУпАП. Таким чином, законодавцем визначено, що суб`єктом правопорушення може бути як керівник, так і інша посадова особа, до повноважень якої віднесено виконання відповідних службових обов`язків.

Дійсно в даному випадку керівником ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ є Молдованова І.В., що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до чинної редакції Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках (п.11.3 Правил № 363). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п.11.4 Правил).

Відповідно до змісту товарно-транспортної накладної від 23.01.2025 № 11-70, вантажовідправником є ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ; відпуск пшениці, 3-го класу врожаю 2024 року, у кількості 42100 кг дозволено відповідальною особою вантажовідправника, менеджером ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдовановим С.В., підписи якого у накладній скріплено печатками Компанії.

Згідно п. 2.4 посадової інструкції менеджера з постачання ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ та наказу директора ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ від 01.08.2010 № 2, директором підприємства уповноважено менеджера з постачання ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдованова С.В. на виконання обов`язків з організації і контролю постачання (у т.ч. зважування та відвантаження продукції, передачі зазначеного в товарно-транспортних накладних товару (вантажу) перевізникам та/або вантажоодержувачам) згідно з передбаченими в договорах термінами, здійснення контролю кількості, якості і комплектності продукції.Отже, в даному випадку суб`єктом правопорушення (уповноваженою посадовою особою вантажовідправника) у випадку дійсного вчинення правопорушення, передбаченого т. 132-2 КУпАП (що Позивачкою категорично заперечується) міг би бути лише менеджер ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдованов С.В., а ніяк не керівник Підприємства ОСОБА_1 .

По-друге, заперечують сам факт вичнення правопорушення у вигляді внесення невідповідних відомостей про масу вантажу до ТТН № 11-70 від 23.01.2025 (події правопорушення). Просить суд звернути увагу на те, що матеріали справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210 не містять належних доказів того, що при перевезенні 24.01.2025 було допущено перевищення встановлених законодавством вагових параметрів.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Попри наведене, ні в довідці № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні в акті № АВ004349 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, ні в Акті № АР092210 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не вказано технічний прилад, яким виявлено та зафіксовано порушення, а також не надано відомостей щодо проведення метрологічної атестації такого приладу, що позбавляє можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану.

Також попри положення законодавтсва, з довідки від 24.01.2025 № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вбачається, що вона не містить відомостей в графі Підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу. Натомість, з матеріалів перевірки вбачається, що здійснення габаритновагового контролю проводилось виключно старшим державним інспектором Відділу Гербишем О.О., яким одноосібно підписано акт від 24.01.2025 № АВ004349 про перевищення транспротним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 24.01.2025 № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. При цьому, як указано вище, в довідці про результати здійснення габаритновагового контролю відсутній підпис оператора вагового комплексу. Тобто, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості, діючої в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Як свідчить послідовна практика Верховного Суду, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Таким чином, Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними доказами факту порушення на Позивачкою, ні іншою посадовою особою ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ вимог Правил дорожнього руху України.

Також просять суд додатково звернути увагу на те, що акт від 24.01.2025 № АР 092210 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом містить зазначення про порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу. Проте, необхідно також враховувати, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу (зокрема і пшениці) унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. За таких умов, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритновагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 60 Закону Про автомобільний транспорт за відсутність такого дозволу.

Беручи до уваги вищенаведене, в даному випадку наявні усі підстави для скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.02.2025 № ПС003868, винесеної в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Романенко В.В., якою визнано Позивачку винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132 КУпАП, та накладено на неї штраф у розмірі 34000 грн., а також для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення

24.02.2025 постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05.03.2025 представник відповідача Ковальчук Вікторія Михайлівна подала відзив на позовну заяву, в якому не погодилася з позовними вимогами та вважала їх необґрунтованими.

24.01.2025 Укртрансбезпекою здійснювалась рейдова перевірка, під час якої було зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 під кермуванням ОСОБА_2 . Під час перевірки за результатом зважування транспортного засобу виявлено перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожньго руху параметрів при перевезенні подільного вантажу, а саме: навантаження на одиночну вісь 12,63 т при допустимих 11,5 т (перевищення становить 28%), навантаження на строєну вісь становить 31,72 т при допустимих 24 т (перевищення становить 32,17%), загальна маса 51,60 т при допустимих 42 т (перевищення становить 22,86%). Перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної № 11-70 від 23.01.2025 наданої під час перевірки водієм. Згідно відомостей зазначеної товарно-транспортної накладної маса вантажу складає 42,10 т., в той час як фактична маса за результатом зважування становить 51,60 т.

Таким чином, виявлено порушення, передбачене статтею 132-2 КУпАП, а саме: внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків.

Звертають увагу суду, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія під час перевірки, тобто саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих документів встановлюються фактичні обставини. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки. Так, під час перевірки водієм було надано товарно-транспортну накладну № 11-70 від 23.01.2025, відповідно до якої вантажовідправником є ПП КОМПАНІЯ «НІКА ПАЛЛАНТ» (код ЄДРПОУ 36700212). Жодних зауважень щодо особи вантажовідправника водієм під час перевірки надано не було, про що, зокрема, свідчать відомості акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.01.2025 АР № 092210. Факт складання вказаної накладної позивачем не заперечується.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Так, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником та представником ПП КОМПАНІЯ «НІКА ПАЛЛАНТ» є саме позивач. Відомості про інших осіб в Єдиному державному реєстрі відсутні.

Додатково щодо посилань позивача на те, що відповідальною особою є менеджер з постачання звертають увагу суду, що долучена посадова інструкція не містить інформації, що менеджер з постачання несе відповідальність за заповнення товарнотранспортної накладної, чи до його обов`язків віднесено заповнення таких накладних. В посадовій інструкції зазначено, що до обов`язків входить передача зазначеного в товарно-транспортних накладних товару (вантажу), що може передбачати виготовлення такої накладної будь-якою іншою особою. Таким чином, з наведеного вище та на підставі системного аналізу, вбачається, що директор-керівник є компетентною особою, яка в межах наданих повноважень та діючи в інтересах підприємства, є суб`єктом, що несе відповідальність.

Також, щодо доводів про винесення постанови за відсутності позивача на розгляді повідомляють таке. Відповідно до частини четвертої статті 279-5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто, відсутній імперативний припис щодо обов`язкової участі вантажовідправника при розгляді справи. Додатково звертають увагу на те, що Позивач був завчасно повідомлений про розгляд справи, та до розгляду Укртрансбезпекою у відповідь на запит представника ПП Валерії Бартошук надано запитувані матеріали, які стосувались виявленого порушення. Таким чином, позивач не був позбавлений права направити письмові пояснення по справі, у разі неможливості забезпечення участі у розгляді особисто. Крім того, як запит на ознайомлення з матеріалами справи, так і заява про відкладення розгляду були подані не особисто позивачем, а представником Валерією Бартошук. Тобто, позивач міг залучити до участі в розгляді справи представника. Крім того, в направлених повідомленнях про розгляд справи позивача було попереджено про те, що у разі неявки на розгляд справи, метеріали будуть розглянуті без участь позивача.

Щодо доводів позивача про незаконність застосування штрафу в порядку статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» повідомляють , що розгляд питання правомірності накладення адміністративно-господарського штрафу належить до компетенції окружних адміністративних судів.

Також щодо доводів позивача про перевезення сипучого вантажу звертають увагу суду на те, що законодавцем встановлено заборону можливості допуску транспортних засобів, що перевозять подільний вантаж для участі в дорожньому русі, якщо такі транспортні засоби мають перевищення зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху параметрів. В контексті пункту 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. В межах спірної справи матеріали складено саме у зв`язку з тим, що фактична загальна маса вантажу та маса вантажу, зазначена в товарно-транспортній накладній не співпадають, а саме фактична маса вантажу перевищує нормативно дозволене значення. Вид вантажу в спірному випадку жодним чином не впливає на масу транспортного засобу.

Щодо доводів позивача про неправомірне здійснення габаритно-вагового контролю однією посадовою особою Укртрансбезпеки повідомляють, що за змістом положень Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879), затв. Постановою КМУ від 27.06.2007 року № 879 , вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879). Згідно із вимогами пункту 18 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Тобто, габаритно ваговий контроль може проводитись як із залученням Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України так і самостійно Укртрансбезпекою.

В даному випадку перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснювалась двома посадовими особами Укртрансбезпеки, що підтверджується відомостями акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.01.2025 № АР 092210 що відповідає вимогам Порядку № 1567.

Залучення посадових осіб Укравтодору, Національної поліції чи власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю не відбувалось. З огляду на наведене, графа «Оператор вагового комплексу» не потребує заповнення.

Щодо відсутності інформації про зважувальне обладнання, чинним законодавством не встановлено вимоги щодо необхідності зазначення інформації про вимірювальне обладнання, за допомогою якого здійснюється зважування транспортного засобу.

Додатково звертають увагу суду, що реквізити акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - затверджені додатком № 3 до Постанови № 1567; форма і реквізити Довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю - затверджені додатком № 1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 №1007/1207.

Зазначені документи, складені за встановленими цими нормативно-правовими актами формами, затвердженими реквізитами яких не передбачено внесення (відображення) будь-якої інформації щодо засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювався ваговий контроль.

Посилаються на численну практику Верховного Суду щодо визначення підходів до відмежування формалізму від надмірного формалізму, зокрема, наголосив на тому, що якщо доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення.

Щодо зважувального обладнання повідомляють , що справність вимірювального засобу підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR.113-0076/153/3F-24 версія 2, при цьому позивачем не було надано жодного доказу на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом.

12.03.2025 представником позивача адвокатом Бартошук В.О. подано відповідь на відзив, Так, Відповідач у відзиві указує, зокрема, що: 1) відповідальною особою ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ є не менеджер ОСОБА_3 , а Позивачка, оскільки долучена до позову посадова інструкція не містить інформації, що менеджер з постачання несе відповідальність за заповнення товарно-транспортної накладної, чи до його обов`язків віднесено заповнення таких накладних. В посадовій інструкції зазначено, що до обов`язків входить передача зазначеного в товарно-транспортних накладних товару (вантажу), що може передбачати виготовлення такої накладної будь-якою іншою особою. Таким чином, з наведеного вище та на підставі системного аналізу, вбачається, що директоркерівник є компетентною особою, яка в межах наданих повноважень та діючи в інтересах підприємства, є суб`єктом, що несе відповідальність; 2) позивач не був позбавлений права направити письмові пояснення по справі, у разі неможливості забезпечення участі у розгляді особисто; позивач міг залучити до участі в розгляді справи представника; 3) в межах справи матеріали складено саме у зв`язку з тим, що фактична загальна маса вантажу та маса вантажу, зазначена в товарно-транспортній накладній не співпадають, а саме фактична маса вантажу перевищує нормативно дозволене значення; на думку Відповідача, вид вантажу в спірному випадку жодним чином не впливає на масу транспортного засобу; законодавчими змінами виключено повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті щодо нарахування плати за проїзд, у зв`язку з чим нарахування плати за проїзд не здійснювалось; 4) на переконання Відповідача, справність вимірювального засобу, який зважував транспортний засіб, зазначений у ТТН, підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR.113-0076/153/3F-24 версія 2.

Позивач категорично не погоджується з доводами, викладеними у відзиві Відділу, та вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Щодо доводів відповідача про відповідальну особу ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ - в даному випадку відповідно до товарно-транспортної накладної від 23.01.2025 № 11-70, вантажовідправником є ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ; відпуск пшениці у кількості 42100 кг дозволено відповідальною особою вантажовідправника, менеджером ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдовановим С.В., підписи якого у накладній скріплено печатками Компанії.

Отже, в даному випадку суб`єктом правопорушення (уповноваженою посадовою особою вантажовідправника згідно його посадової інструкції) у випадку дійсного вчинення правопорушення, передбаченого т. 132-2 КУпАП (що Позивачкою категорично заперечується) міг би бути лише менеджер ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдованов С.В., а ніяк не керівник Підприємства Молдованова І.В. При цьому, відповідні пояснення могли б бути наданими Відділу ще під час розгляду справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт, проте Відповідачем безпідставно відхилено клопотання Молдованової І.В. про відкладення розгляду справи, наслідком чого стало винесення неправомірної постанови про визнання Позивачки винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 132 КУпАП.

Щодо доводів відповідача про відсутність необхідності участі оператора вагового комплексу у зважуванні, то позивачка категорично не погоджується з указаними вище доводами Відповідача, оскільки, по-перше, хоча перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт (згідно акту від 24.01.2025 № АР 092210) і здійснювалась двома посадовими особами Укртрансбезпеки, проте сам габаритно-ваговий контроль вочевидь було проведено одноосібно старшим державним інспектором Відділу Гербишем О.О., яким підписано акт від 24.01.2025 № АВ004349 про перевищення транспротним засобом нормативних вагових параметрів та довідку від 24.01.2025 № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. По-друге, пунктом 18 Порядку № 879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Аналіз норм Порядку №879 та Порядку №1007/1207 дає підстави для висновку про те, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю. Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місця розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадовою особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою. При цьому, оператор вагового комплексу, маючи відповідну кваліфікацію, є тією особою, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу і засвідчує результати зважування власним підписом та печаткою.

Попри наведені положення законодавства, з довідки від 24.01.2025 № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вбачається, що вона не містить відомостей в графі Підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу. Таким чином, як зазначено в позовній заяві, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207.

Щодо тверджень Відділу про те, що справність вимірювального засобу, який зважував транспортний засіб, зазначений у ТТН № 11-70 від 23.01.2025, підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR.113-0076/153/3F-24 версія 2 не відповідають дійсності, оскільки у порушення вимог пунктів 212,13 Порядку № 879 , ні в довідці № Д3002609 про результати здійснення габаритновагового контролю, ні в акті № АВ004349 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, ні в Акті № АР092210 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не вказано технічний прилад, яким виявлено та зафіксовано порушення, а також не надано відомостей щодо проведення метрологічної атестації такого приладу, що позбавляє можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану. Такі відомості були відсутніми і під час розгляду Відповідачем справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт, що підтверджується наданими на запит позивачки матеріалами справи.

При цьому, сертифікат відповідності з номером UA.TR.113-0076/153/3F-24 версія 2 згідно з законодавством України та наявною в сертифікаті інформацією, підтверджує лише, що засіб вимірювальної техніки відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та застосовним вимогам Технічного регламенту. Разом із тим, жодного передбаченого законодавством доказу проходження вагами з серійним номером № 3593 повірки Відповідачем не подано.

21.03.2025 року від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову , в ких не погоджується з позицією представника позиваач , викладених у відповіді на відзив.

Щодо необхідності участі оператора габаритно-вагового контролю під час проведення зважування повідомляють, що видача за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті довідки про здійснення габаритно-вагового контролю передбачена пунктом 18 Порядку № 879, відповідно до якого у довідці зазначається час і місце здійснення габаритно-вагового контролю. Форма такої довідки передбачена Додатком 1 до Порядку №1007/1207. Згідно затвердженої форми, довідка про здійснення габаритно-вагового контролю містить графу з прізвищем, ініціалами та підписом оператора вагового комплексу (особи, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу). Таке поняття як "оператор вагового комплексу/ (інспектор-оператор)" було виключене з пункту 20 Порядку № 879 у зв`язку із внесенням до нього змін постановою Кабінету Міністрів України №385 від 20.05.2013 та залишилось лише у довідці за формою Додатку 1 до Порядку №1007/1207. В штатному розкладі Державної служби України з безпеки на транспорті відсутня така посада, як оператор вагового комплексу. Окрім того, посадові особи Укртрансбезпеки уповноважені здійснювати габаритноваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Разом з цим, в бланку форми довідки передбачено лише одну графу "посадова особа Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль", тому така довідка й була підписана однією посадовою особою. Відтак, підписання довідки лише однією посадовою особою Укртрансбезпеки, не є достатньою підставою вважати результати здійснення габаритно-вагового контролю неправомірними. Поряд з цим, відсутність ще одного підпису у відповідній графі "оператор вагового комплексу" жодним чином не свідчить про порушення порядку проведення габаритно-вагового контролю, зокрема, його проведення однією посадовою особою Укртрансбезпеки, оскільки зазначений захід державного контролю проводився двомапосадовими особами Укртрансбезпеки.Відтак, відсутність підпису оператора вагового комплексу у відповідній графі довідки про результати здійснення габаритно-ваговог о контролю не є доказом порушення норм законодавства при складанні цієї довідки та не є достатньою підставою вважати результати здійснення габаритного контролю неправомірними.

Також, чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання в акті перевірки, довідці про здійснення габаритно-вагового контролю та чеку про результати зважування транспортного засобу, а тому доводи позивача щодо недостовірності показів вимірювальної техніки є безпідставними, а сумніви щодо точності вимірювання є лише його припущеннями, які не можуть слугувати доказом у справі.

Також сертифікат відповідності підтверджує справність обладнання, тому твердження позивача не заслуговують уваги. Відповідний сертифікат виданий повноваженим органом у сфері метрології, є належним доказом на підтвердження даних про застосування при проведенні процедури вимірювання та зважування дорожніх транспортних засобів коректних та достовірних засобів вимірювання. Даний сертифікат підтверджує, що засіб вимірювальної техніки, яким здійснено зважування, належним чином сертифікований та відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», є справним та придатним до експлуатації. Отже, саме сертифікат відповідності підтверджує справність обладнання, що узгоджується з численними правовими позиціями Верховного Суду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.01.2025 Укртрансбезпекою здійснювалась рейдова перевірка, під час якої було зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача RENAULT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом KOEGEL, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно Свідоцтва про реєстрацію т/з RENAULT MAGNUM, н/з НОМЕР_1 , вантажний-спеціалізований сідловий тягач -Е та спеціалізованого напівпричіпу KOEGEL SN24, н/з НОМЕР_4 , власником транспортних засобів є ОСОБА_4 .

Відповідачем надано щотижневий графік № 03/В/2025 проведення рейдових перевірок Відділом у період з 20.01.2025 по 26.01.2025, затверджений в.о. начальника ОСОБА_5 , згідно якого Відділ у зазначений вище період зобов`язано провести перевірки на окремо визначених ділянках доріг на маршрутах руху виключно в межах Одеської області, зокрема, перевірки кінцевих зупинок громадського транспорту, місць навантаження та розвантаження вантажного транспорту, місць накопичення транспорту, який здійснює перевезення пасажирів та вантажів, місць зберігання, технічного обслуговування та ремонту автотранспорту на території Одеської області та м. Одеса, у т.ч. на а/д М-28 Одеса- Южний; направлення в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.01.2025 № 000003 на рейдову перевірку (перевірку на дорозі), видане на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) від 16.01.2025 № 03/В/2025, зокрема, ГЕРБИШУ Олександру - старшому державному інспектору Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області; ЄГОРОВУ Сергію - старшому державному інспектору Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області, для проведення з 20.01.2025 по 26.01.2025 рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортних засобів щодо додержання вимог Закону України Про автомобільний транспорт, постанови КМУ від 27.06.2007 № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг, постанови КМУ від 08.11.2006 № 1567 Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), постанови КМУ від 10.10.2001 № 1306 Про Правила дорожнього руху, постанови КМУ від 18.02.1997 № 176 Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, ЄУТР на окремо визначених ділянках доріг, на маршрутах руху виключно в межах Одеської області, зокрема, а/д М-28 Одеса-Южне, М-28 - /М14/, з під`їздами, км. 40+639

Згідно Акту від 24.01.2025 № АР 092210 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складений старшими державними інспекторами Відділу Гербишем О.О. та Єгоровим С.О. на місці перевірки а/д М-28 Одеса-Южне, км. 40+639 м, в якому відображено, що 24.01.2025 о 01:48 год. На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 16.01.2025 № 000003 було проведено рейдову перевірку транспортного засобу: RENAULT / KOEGEL, н/з НОМЕР_1 / НОМЕР_4 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію: НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , водій ОСОБА_2 , що належав згідно ТТН від 23.01.2025 № 11-70 ТОВ МОР-ПРОДТОРГ.

Згідно указаного акту під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме: перевезення пшениці згідно ТТН № 11-70 від 23.01.2025 з перевищенням вагових обмежень на одинарну вісь 12630 перевищено 28%, строєна вісь 31,72 т, перевищення 32,17%, загальна маса 51,6 т, перевищення 22,86%, порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, у т.ч. порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт, у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 % при перевезенні подільного вантажу, абз. 3 ч. 1 перевезень вантажу за відсутності на момент проведення перевізки документів, визначених законодавством, а саме: особиста картка водія, та роздруківка даних з цифрового топографа за 24.01.2025 водія ОСОБА_2 ;

Згідно Акту від 24.01.2025 № АВ004349 про перевищення транспротним засобом нормативних вагових параметрів, згідно якого повна маса т/з склала 51600 т, при нормативно допустимій масі 42000, відстані між осіми складають: 3,6/5,6/1,35/1,35; осьові навантаження: 7250/17630/10500/10650/10570 при нормативно допустимих: 11,5/11,5/24 (на строєну вісь); акт складено старшим державним інспектором Відділу Гербишем О.О. та підписаний водієм Косинським П.М.

Згідно довідки від 24.01.2025 № Д3002609 про результати здійснення габаритновагового контролю, складену та підписану старшим державним інспектором Відділу Гербишем О.О., згідно п. 6 якої результати вагового контролю та навантаження на осі т/з RENAULT MAGNUM, н/з НОМЕР_1 , з причіпом KOEGEL SN24, н/з НОМЕР_4 , склали: 1) навантаження на осі: 7250/12630/10500/10650/10570; 2) повна маса т/з: 51600 т.

Також працівниками відповідача складено талон № 1 зважування транспортного засобу н/з НОМЕР_1 на вагах № 3593, яке відбулося 24.01.2025 о 01:48 год, згідно якого навантаження на осі склало: 7250/12630/10500/10650/10570; повна маса т/з: 51600 т.

Як вбачається з матеріалів справи, уповноваженими працівниками Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті під час перевірки за результатом зважування транспортного засобу виявлено перевищення встановлених пунктом 22.5 Правил дорожньго руху параметрів при перевезенні подільного вантажу, а саме: навантаження на одиночну вісь 12,63 т при допустимих 11,5 т (перевищення становить 28%), навантаження на строєну вісь становить 31,72 т при допустимих 24 т (перевищення становить 32,17%), загальна маса 51,60 т при допустимих 42 т (перевищення становить 22,86%).

11.02.2025 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Романенко В.В. Державної служби України з безпеки на транспорті була винесена постанова серії № ПС003868 про притягнення ОСОБА_1 , керівника юридичної особи ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн.

В постанові зазначено, що 24.01.2025 о 01:48 на а/д М-28 Одеса (км 40+639) був проведений габаритно-ваговий контроль т/з RENAULT р/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 11-70 від 23.01.2025, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри понад 20%, але не більше 30%.

Перевезення здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної № 11-70 від 23.01.2025 наданої під час перевірки водієм. Згідно відомостей зазначеної товарно-транспортної накладної від 23.01.2025 № 11-70, автомобільним перевізником ТОВ МОР-ПРОДТОРГ, ЄДРПОУ 14247328, в особі водія ОСОБА_2 , здійснювалося перевезення пшениці, 3-го класу врожаю 2024 року, у кількості 42100 кг; вантажовідправником зазначено ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ; у ТТН зазначено, що відпуск дозволено відповідальною особою вантажовідправника, менеджером ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдовановим С.В., підписи якого у накладній скріплено печатками Компанії "Ніка Палант". З копії безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником та керівником ПП «НІКА ПАЛЛАНТ» є Молдованова І.В.

30.01.2025 року ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ отримано від Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлення від 24.01.2025 № 7849/35/24-25 про розгляд справи, в якому зазначено про запрошення керівника Ірини Молдованової прибути 11.02.2025 з 09:00 до 12:00 за адресою: пл. Бориса Дерев`янко, 1, каб. 203, м. Одеса, 65008, для участі у розгляді справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210, скоєне 24.01.2025 о 01:48 на габаритно-ваговому комплексі М-28 Одеса -Южне (км 40+639), на транспортному засобі RENAULT р/н НОМЕР_1 , передбачене статтею 132-2 КУпАП.

Представником ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ адвокатом Бартощук В.О. направлено Відділу заяву від 05.02.2025 вих. № 1/1 про ознайомлення з матеріалами справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210 шляхом направлення скан-копій матеріалів справи на електронну адресу представника підприємства.

07.02.2025 в.о начальника Відділу Романенко В.В, надано відповідь на запит № 536/35/23-25 з доданими до неї матеріалами адімінстартвиної справи.

Представником ОСОБА_1 адвокаткою Бартощук В.О. до Відділу було подано клопотання від 10.02.2025 № 2 про відкладення розгляду справи за Актом № АР 092210 на іншу дат -в взв`язку з тим, що після ознайомлення з матеріалами справи зясовано , що існує необхідність в особистій явці керівника ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Ірини Молдованової до Відділу для участі в розгляді указаної вище справи та надання пояснень щодо обставин цієї справи. Проте у визначену в повідомленні Відділу дату на 11.02.2025 з 09:00 до 12:00 керівник ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Ірина Молдованова не мала можливості прийняти участь у розгляді справи у зв`язку з відрядженням до міста Київ, терміном на 9 (дев`ять) календарних днів, з 10.02.2025 по 18.02.2025 включно, для вирішення виробничих питань (проведення переговорів та укладання угоди на постачання сільськогосподарської продукції), згідно наказу про відрядження від 07.02.2025 № 1.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенні від 07.12.1984 № 8073-X (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частини перша та четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:

б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення).

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

У відповідності до ст. 132-2 КУпАП Порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж, несення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарнотранспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, суд зазначає, що статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Отже, статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

Частиною 1 ст. 14-3 КУпАП України встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як встановлено вище судом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань що кінцевим бенефіціарним власником ПП «Наіка Палант » є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, у тому числі є товарно-транспортна накладна.

У силу ст. 51-1 Закону України «Про автомобільний транспорт» саме на вантажовідправника покладено обов`язки вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу та надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію.

У ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, щовантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Аналогічне визначення вантажовідправника наведено в абз. 6 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363.

Відтак, позивач, як керівник та кінцевий бенефіціарний власник є належним суб`єктом адміністративної відповідальності, якого може бути притягнуто до відповідальності за порушення частини 4 статті 132-2 КУпАП.

Посилання позивача на те, що в даному випадку відповідачем до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка фактично не вчиняла адміністративного правопорушення та не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.132-2 КУпАП , адже суб1єктом даного правопорушення міг би бути лише менеджер ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдованов С.В., а ніяк не керівник Підприємства Молдованова І.В.- не заслоговують на увагу. Так, дійсно відповідно до змісту товарно-транспортної накладної від 23.01.2025 № 11-70, вантажовідправником є ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ; відпуск пшениці у кількості 42100 кг дозволено відповідальною особою вантажовідправника, менеджером ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдовановим С.В., підписи якого у накладній скріплено печатками Компанії.

Згідно п. 2.4 посадової інструкції менеджера з постачання ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ та наказу директора ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ від 01.08.2010 № 2, директором підприємства уповноважено менеджера з постачання ПП КОМПАНІЯ НІКА ПАЛАНТ Молдованова С.В. на виконання обов`язків з організації і контролю постачання (у т.ч. зважування та відвантаження продукції, передачі зазначеного в товарно-транспортних накладних товару (вантажу) перевізникам та/або вантажоодержувачам) згідно з передбаченими в договорах термінами, здійснення контролю кількості, якості і комплектності продукції.

Порушення працівником підприємства своїх посадових обов`язків (фактично на що посилається представник позивача) є підставою для його матеріальної чи дисциплінароної відповідальності, але не адімінстративної.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу, що норми ст. 279-5 КУпАП України постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вчинялись дії щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем було направлено на адресу позивача копії усіх документів за фактом правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті , які вона оосбисто отримала 30.01.2025 року. Відтак, позивач була належним чином повідомлена про розгляд Укртрансбезпекою справи про адміністративне правопорушення за порушення частини 2 статті 132-2 КУпАП.

Суд бере до уваги, що жодного разу ні до відповідача, ні в подальшому до суду ОСОБА_1 не зверталася особисто, всі звернення та заяви подавала її повноважений представник адвокат Бартощук В.О. , в заяві про про відкладення розгляду справи від 10.02.2025 року, яку також подавала адвокатка, жодним чином не обгрунтовано , в чому саме полягає необхідність особистої явки керівника ПП. При цьому також жодним чином не обгрунтовано відсутність направлення на алдресу відповідача письмових заперечень по суті спору . Також, в доданому наказі про відрядження зазначено про перебування ОСОБА_1 у відрядженні по 18.02.2025 року включно, проте це не виявилося перешкодою для звернення її представника з цим позовом до суду саме 18.02.2025 року .

За наведеного, суд відхиляє посилання позивача щодо неможливості притягнення позивача до відповідальності у зв`язку з її відсутністю особисто при розгляді справи, а також через те, що відповідач не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-2 КУпАП.

Також суд не може взяти до уваги заперечення позивача про те, що вантаж, який перевозився (пшениця), є подільним вантажем, що унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів (оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритновагових параметрів, не передбачена), то і притягнення особи до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу не могло бути застосованим - оскільки таке твердження є наслідком невірного тлумачення норм права.

Також не має правового значення для правильного вирішення спору вид вантажу (подільний або неподільний) , оскільки особу притягнуто до відповідальності саме в зв`язку з тим, що фактична загальна маса вантажу та маса вантажу, зазначена в товарно-транспортній накладній не співпадають, а саме фактична маса вантажу перевищує нормативно дозволене значення.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, суд зазначає таке.

Диспозиція частини 2 статті 132-2 КУпАП є бланкетною, та відсилає до нормативно встановлених вагових або габаритних параметрів транспортних засобів, які встановлено положеннями пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР).

Частиною 2 пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами

Пунктом 4 вказаних вище Правил встановлено, що допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Судом з матеріалів справи, а саме з Акту № АР 092210, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, встановлено : навантаження на одиночну вісь 12,63 т при допустимих 11,5 т (перевищення становить 28%), навантаження на строєну вісь становить 31,72 т при допустимих 24 т (перевищення становить 32,17%), загальна маса 51,60 т при допустимих 42 т (перевищення становить 22,86%). Згідно відомостей зазначеної товарно-транспортної накладної маса вантажу складає 42,10 т., в той час як фактична маса за результатом зважування становить 51,60 т.

Відтак, фактично встановлені вагові параметри транспортного засобу є більшими за відповідні параметри зазначені в ТТН від 23.01.2025 року.

Відповідно до положень статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Згідно із вимогами пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Тобто, габаритно ваговий контроль може проводитись як із залученням Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України так і самостійно Укртрансбезпекою.

Наданими відповідачем доказами, а саме Актом від 24.01.2025 № АР 092210 підтверджується, що в даному випадку перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснювалась двома посадовими особами Укртрансбезпеки, що підтверджується відомостями акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом .

Оскільки залучення посадових осіб Укравтодору, Національної поліції чи власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю не відбувалось, графа «Оператор вагового комплексу» не потребувала заповнення. Отже Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена без порушень вимог, передбачених Порядком №1007/1207.

Також суду погоджується з твердженнями відповідача щодо відсутності імперативних вимог законодавства и щодо необхідності зазначення інформації про вимірювальне обладнання, за допомогою якого здійснюється зважування транспортного засобу.

Отже, відсутність зазначення в довідці № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в акті № АВ004349 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та в Акті № АР092210 - тип та номер технічного приладу, яким виявлено та зафіксовано порушення, а також відомостей щодо проведення метрологічної атестації такого приладу

Позивачем не надано жодних доказів того, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідали вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2016 № 94.

У відповідності до статті 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умовиїх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, щоперебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобіввимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 94 , цей Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію (введення в експлуатацію - використання засобу вимірювальної техніки за призначенням споживачем (користувачем) в Україні в перший раз (пункт 4 Технічного регламенту № 94)) для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями. Дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь зазначені у пункті 52 названого Додатку.

Відповідно до пункту 53 Технічного регламенту № 94 у декларації про відповідність зазначається про те, що виконання суттєвих вимог, визначених у додатку 2, та вимог, зазначених у відповідних національних стандартах та технічних специфікаціях для певних засобів вимірювальної техніки, було доведено. Так, відповідно до Міжповірочих інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 № 1747, міжповірочний інтервал для приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь становить 1 рік.

Так, справність вимірювального засобу підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR.113-0076/153/3F-24 версія 2., який був чинним на момент вимірювання. Саме сертифікат відповідності підтверджує справність обладнання, тому твердження позивача не заслуговують уваги.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст. 279-1, 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 229 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил користування автомобільним транспортом, і, зокрема, про адміністративні правопорушення, які передбачені ст. 132-2 КУпАП, розглядають органи автомобільного транспорту.

Пунктами 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п. 22.5 Правил дорожнього руху України на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Підпунктом 22.5 Правил дорожнього руху України передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів. Зокрема, максимальне значення для автомобільних доріг державного значення фактичної маси двовісного або трьохвісного автомобіля з двовісним або трьохвісним причепом становить 40 тон.

Відповідальність за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України передбачена, в тому числі ст. 132-2 КУпАП.

Згідно із п. п. 1, 7 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 року, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі тощо.

Отже, Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті з метою забезпечення виконання покладених на нього законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Відповідно до талону № 1 зважування транспортного засобу н/з НОМЕР_1 на вагах № 3593, яке відбулося 24.01.2025 о 01:48 год., довідки № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.01.2025 року та Акту від 24.01.2025 № АВ004349 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, загальна маса транспортного засобу Рено магнум реєстраційний номер НОМЕР_7 з причепом Коегел реєстраційний номер НОМЕР_4 , склала 51,60 тон.

Окрім того, позивачем заперечувалося точність обладнання, яким було зафіксовано перевищення загальної маси транспортного засобу та вказувалось на те, що матеріали справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за Актом № АР 092210 не містять належних доказів того, що при перевезенні 24.01.2025 було допущено перевищення встановлених законодавством вагових параметрів, оскільки ні в довідці № Д3002609 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні в акті № АВ004349 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, ні в Акті № АР092210 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не вказано технічний прилад, яким виявлено та зафіксовано порушення, а також не надано відомостей щодо проведення метрологічної атестації такого приладу, що позбавляє можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану. Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207, оскільки в ній не міститься підпису оператора вагового комплексу.

Разом з тим, наданими відповідачем до матеріалів справи доказами підтверджується відповідність вагового обладнання установленим стандартам, а саме в матеріалах справи наявні свідоцтва про перевірку технічних засобів, якими у спірному випадку здійснювалось вимірювання та які зазначені в оскаржуваній постанові. Також наданими поясненнями предтсавника відповідача підтверджується відповідність наданих доказів (Акти, довідка , талон) вимогам діючих нормативно-правових актів. Таким чином, відповідачем надано належні та допустимі докази того, що вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ та сам процес зважування вказаного транспортного засобу відбувався у відповідності до встановленого порядку.

Отже, згідно постанови серії № ПС003868 від 11.02.2025, уповноваженими особами відповідчаа на підставі відповідних актів про зважування ( навантаження на осі: 7250/12630/10500/10650/10570; 2) повна маса т/з: 51600 тон ) встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН № 11-70 від 23.01.2025, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно-правові (вагові) параметри понад 20%, але не більше 30%. ( що відповідає простим математичним розрахункам при допустимій масі ТЗ у 40 тон +\- 2/ похибка).

Наведені вимірі технічного приладу у суду сумнівів не викликають, а їх точність позивачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави ставити під сумнів обставини, викладені в постанові, наведено не було, а тому порушень вимог закону посадовими особами під час їх складання не вбачається.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Окрім того, судом враховується правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, відповідно до якої ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, зокрема і від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.

Крім того Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі не пливають на вищезазначений висновок суду щодо законності оспорюваних постанов.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.02.2025 № ПС003868 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 132-2 КпАП України - залишити без задоволення, а постанову без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Головуючий суддя О.А.Гуденко