Ухвала суду № 126716023, 18.04.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 квітня 2025 року м. Черкаси справа № 925/399/25

Господарський суд Черкаської області в складі судді Чевгуза О.В., розглянувши позовні матеріали (вх. № 5801/25 від 14.04.2025) за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО" (Черкаська область, Золотоніський район, с. Васютинці)

до Міністерства юстиції України в особі Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції

про визнання незаконним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу про задоволення скарги, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО" (Черкаська область, Золотоніський район, с. Васютинці) з позовом до Міністерства юстиції України в особі Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції в якому просить суд:

-визнати незаконним та скасувати висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції № 657-33.4-25 від 28.03.2025;

-визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 929/5 від 02.04.2025 «Про задоволення скарги»;

-зобов`язати Міністерство юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу № 929/5 від 02.04.2025, шляхом поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису внесеного на підставі рішення № 76479839 від 06.12.2024, прийнятого державним реєстратором виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Золотоніського району, Черкаської області Бабенко Ліною Володимирівною, щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зміни до іншого речового права, а саме права оренди за СТОВ «ДНІПРО» земельної ділянки з кадастровим номером 7125184800:02:000:0591, терміном на 27 років 11 місяців 30 днів (до 31.12.2039).

У відповідності до п. 6) ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідачем у справі визначено Міністерство юстиції України в особі Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції.

Згідно положень ч. 5. ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

За наявності підстав для застосування положень ГПК України про виключну підсудність у даному спорі, позивач також не має права скористатися положеннями ГПК про підсудність справ за вибором позивача (ст. 29 ГПК України).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України, за загальним правилом позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено правила виключної підсудності справ.

За змістом наведених норм виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності за вибором позивача. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 ГПК України (яка раніше була передбачена частиною 5 статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017), визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Виходячи з вищевикладеного справа має розглядатися господарським судом міста Києва з мотивів виключної підсудності, оскільки відповідачем є міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади (а не за місцем знаходження земельної ділянки).

За правилами ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 5,6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові КГС ВС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87516277) від 04.02.2020 у справі N 914/240/18 викладено правову позицію про те, що якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі належить до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд не уповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, дана справа підлягає передачі на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва.

Керуючись статтями 27, 29, 30, 31, 234 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Передати справу № 925/399/25 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО" до Міністерства юстиції України в особі Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції про визнання незаконним та скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу про задоволення скарги, зобов`язання вчинити дії, на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В. Чевгуз