Рішення № 12671587, 26.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.10 р. Справа № 32/226пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Чукліній І.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Яїцьков А.В. ліквідатор

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність від 25.11.10р.

розглянувши матеріали справи за позовом: Колективного сільськогосподарського підприємства „Широкий”, м.Донецьк

відповідача: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Донецьк

про визнання права власності

Позивач, Колективне сільськогос?подарське підприємство „Широкий”, м.Донецьк в особі ліквідатора Яїцькова А.В., звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Донецьк про виз?нання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що підприємству належить на праві власності спірне майно, проте, правовстановлюючі документи відсутні. З вимогами передати всю документацію на нерухоме майно представник позивача звертався до відповідача, на що останній висловив позицію про відсутність у позивача права власності.

Відповідач проти позову заперечував вказуючи, що державна реєстрація права власності за позивачем не проведена, а тому останній не є власником спірного майна.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Пригородне” був укладений договір купівлі-продажу від 20.12.2005р. щодо нерухомого майна будівлі корівника, літ.А-1, загальною площею 1560,2 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та будівля корівника верхнього літ.А-1, загальною площею 1687,1кв.м, що розташована у АДРЕСА_2.

Вважаючи неправомірним набуття відповідачем право власності на спірне майно, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме зобовязання повернути спірну нерухомість.

За результатами розгляду справ № 12/65пн та №12/66пн на користь позивача від відповідача було витребуване нерухоме майно будівля корівника, літ.А-1, загальною площею 1560,2кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та будівля корівника верхнього літ.А-1, загальною площею 1687,1кв.м, що розташована у АДРЕСА_2.

При цьому, в судових актах зазначено, що спірне майно, до моменту укладання договору купівлі-продажу від 20.12.2005р. між відповідачем та ТОВ „Пригородне”, належало позивачу на праві власності, та вибуло з володіння останнього незаконно.

Також, згаданими рішеннями задоволені позовні вимоги за зустрічним позовом та, на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, стягнуті витрати на утримання спірного майна за час його володіння.

26.05.2010року позивач звернувся до відповідача з вимогою передати документацію на вказане нерухоме майно.

Проте, відповідач листом від 15.06.2010р. повідомив позивачу про те, що не вважає останнього власником спірних будівель корівників, оскільки, право власності не зареєстровано за КСП „Широкий” у встановленому законодавством порядку.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить з наступного.

Ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вказано вище, судом в межах справ №12/65пн та №12/66пн встановлений факт неправомірного набуття відповідачем прав на спірне майно та, напроти, факт належності майна на праві власності позивачу до моменту неправомірного набуття відповідачем.

Відновлення прав позивача, як власника, відбулось шляхом ухвалення рішення у вказаних справах.

За даними системи „Діловодства в господарських судах” рішення у справах №12/65 та №12/66 набули законної сили, не оскаржені у встановленому законом порядку та є чинними на момент розгляду даної справи. Факти встановлені вказаними судовими актами у загальному порядку не спростовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням приписів вказаної норми процесуального права, фактів встановлених рішеннями суду у справах № 12/65пн та №12/66пн, суд вважає доведеним наявність прав позивача, як власника спірного майна.

Посилання відповідача на те, що відсутність державної реєстрації прав позивача як власника спірного майна, що передбачено ч.2 ст.144 Господарського кодексу України, обумовлює відсутність самого права власності, суд вважає хибними, виходячи з наступного.

Дійсно, ч.2 ст.144 ГК України передбачено, що право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Станом на теперішній час спірне майно є зареєстрованим за відповідачем.

Проте, як вказане вище, останній (відповідач) вже позбавлений прав на майно за наслідками прийняття судових рішень, що відповідно нівелює чинність реєстрації прав власності за відповідачем.

Разом з цим, ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України способами захисту прав визначають визнання права власності.

Ст. 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається, що 28 вересня 2010р. за постановою господарського суду Донецької області у справі №45/21б позивача визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Як вказує ліквідатор, правовстановлюючі документи про право власності на майно, що належить КСП „Широкий” йому не передані, на підприємстві відсутні.

Отже, відсутність доказів реєстрації майна, реєстрації прав власності за позивачем є обєктивними обставинами, що стали передумовою вказаного спору, а тому, сама по собі державна реєстрація права власності, в даному випадку, не є обставиною, з якою в розумінні ч.2 ст.144 ГК України повязується виникнення у позивача права власності.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наданих доказів, вимога позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 327, 392 ЦК України, ст. ст. 20, 144 ГК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного сільськогосподарського під?приємства „Шир?окий”, м.Донецьк до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Донецьк про визнання? права власності задовольнити.

Визнати право власності за Колективним сільськогосподарським підприємством „Широкий”, м.Донецьк (83072, м. Донецьк, вул. Квірінга, 1, код ЄДРПОУ 00848109) на нерухоме майно: будівлю корівника літ. А-1, загальною площею 1560,2 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та будівлю корівника верхнього літ. А-1, загальною площею 1687,1кв.м, що розташована у АДРЕСА_2.

Повний текст рішення підписаний 01.12.10р.

Рішення набирає законної сили 13.12.2010р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя