Рішення № 12671501, 02.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.10 р.                     Справа № 16/226                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обережною відповідальністю „ВОСТОКИНВЕСТРЕСУРС” м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк

про стягнення 300342,20грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Опихайленко Є.А. – за довіреністю

від відповідача: Мірошниченко І.В. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.10.2010р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обережною відповідальністю „ВОСТОКИНВЕСТРЕСУРС” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк про стягнення заборгованості за простим векселем в розмірі 300342,20грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 25.10.2010р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач надав простий вексель серії АА № 0155388, договір № 02К-06-08 від 02.06.2008р. та додаткову угоду від 15.09.2008р. до нього, акт приймання-передачі векселів від 15.09.2008р., лист № 34-09/10 від 21.09.10р. та докази його направлення.

          Під час розгляду справи позивач, згідно клопотання від 18.11.2010р., представив до матеріалів справи оригінал простого векселю серії АА 0155388.

          Відповідач у відзиві за № 17/32и від 18.11.2010р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності для пред’явлення векселя для оплати.

          Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „МИРКУС”, на виконання умов договору № 02К-06-08 від 02.06.2008р., емітувало Товариству з обережною відповідальністю „ВОСТОКИНВЕСТРЕСУРС” простий вексель серії АА № 0155388 зі строком погашення „по пред’явленню”.

Передача векселя здійснюється індосаментом - простим і нічим необумовленим особливим написом, за яким векселедержатель, по-перше, усі права за векселем передає набувачу векселя і, по-друге, гарантує платіж за векселем у випадку неплатежу з боку платника, тобто приймає на себе відповідальність у платежі в порядку регресу. Платник за векселем на вимогу останнього держателя векселя зобов’язаний сплатити вексельну суму, якщо вексель дійшов до такого держателя векселя шляхом послідовних індосаментів.

          Товариство з обережною відповідальністю „ВОСТОКИНВЕСТРЕСУРС” індосувало вказаний вексель в якості оплати за договором № 02К-06-08 від 02.06.2008р., пункт 4.2. якого передбачає інші способи розрахунків, що не суперечать законодавству України. Форма розрахунків між сторонами зазначається в специфікаціях або додаткових угодах, узгоджених та підписаних сторонами.

          Так, згідно додаткової угоди від 15.09.2008р., яка є невід’ємною частиною договору № 02К-06-08 від 02.06.2008р. та підписана обома сторонами, сторони дійшли згоди щодо передачі у рахунок виконання грошових зобов’язань по оплаті товару векселі, у тому числі і простий вексель серії АА № 0155388.

          Зазначений вексель був переданий за актом приймання-передачі від 15.09.2008р. Таким чином, позивач став законним векселедержателем.

          В силу ст. 21 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” вексель є цінним папером, який засвідчує безумовне зобов’язання векселедавця сплатити обумовлену в ньому суму власнику векселя (векселедержателю).

          Векселедержатель, який не отримав платіж, має право на стягнення вексельної суми в порядку і межах строку вексельної давності, встановленої Уніфікованим Законом про переказні та прості векселі. Відповідно до статті 70 цього Закону, вимоги, що випливають із переказного векселя до акцептанта, погашаються після закінчення трьох років з дня платежу незалежно від протесту векселя. В силу статті 77 Закону до простого векселя застосовуються постанови, що відносяться до переказного векселя, зокрема строки вексельної давності (статті 70, 71 Закону). Відповідно до статті 78 Закону, векселедавець простого векселя зобов’язаний так саме, як і акцептант за переказним векселем.

Отже, вимоги за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя можуть бути подані протягом трьох років з дня платежу незалежно від протесту векселя.

          Вказаний вексель позивачем був пред’явлений відповідачу для оплати, що підтверджується листом за № 34-09/10 від 21.09.10р., який отриманий останнім 23.09.10р., що підтверджується квитанцією служби кур’єрської доставки. Оплата не була здійснена, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач довів, що він є законним векселедержателем. Позовні вимоги доказані та підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що після отримання грошових коштів у рахунок сплати за простим векселем вони вважаються погашеними.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.

На підставі ст.ст.70, 77 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обережною відповідальністю „ВОСТОКИНВЕСТРЕСУРС” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк про стягнення заборгованості за простим векселем в розмірі 300342,20грн. – задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” м.Донецьк (вул.І.Ткаченка, 122, м.Донецьк, 83062; ЄДРПОУ 00191164) на користь Товариства з обережною відповідальністю „ВОСТОКИНВЕСТРЕСУРС” м.Донецьк (пр.Ілліча, буд.83, кв.75, м.Донецьк, 83003; ЄДРПОУ 34511680) заборгованість за простим векселем в розмірі 300342,20грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 3003,42грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                               

Повний текст рішення складений та підписаний 06.12.2010р.