Ухвала суду № 126711290, 17.04.2025, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/3140/25

Провадження № 1-кс/461/2451/25

УХВАЛА

про надання дозволу на арешт майна

17.04.2025 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області майора юстиції ОСОБА_3 про надання дозволу на арешт майна, -

в с т а н о в и в :

начальник 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області майор юстиції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №72023140000000051 від 21.02.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.110-2, ч. 1 ст.436-2 КК України, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на предмети, вилучені 15.04.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

ноутбук ОСОБА_6 марки «DellVostro» з DP/N: 9P95Y A00;

мобільний телефон ОСОБА_7 - марки «Samsung Galaxy S10», модель № SM-G973F/DS, серійний № RF8NA1L0G3J, з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2

Подане клопотання мотивує тим, що 15.04.2025, вищевказаний вилучений в ході обшуку ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.Таким чином, враховуючи, що вищевказані предмет, речі та документи, які визнано речовими доказами, накладення на них арешту являється обґрунтованим та запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі пошкодженню, знищенню або втраті майна. Арешт майна є необхідним також задля забезпечення в подальшому дослідження обставин, які підлягають встановленню у кримінальному провадженні.

Слідчий просив проводити слухання справи без його участі.

Враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя вважає за можливим провести судовий розгляд без повідомлення власника майна.

Відповідно до ч.4ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексусудове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування

у кримінальному провадженні №72023140000000051 від 21.02.2023 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.110-2, ч. 1 ст.436-2 КК України.

В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, отримано інформацію, щодо можливих фактів причетності службових осіб ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (далі ТОВ «ЛІК»), які здійснюючи експортні товарні операції на користь АТ «Південноуральський арматурно-ізоляторний завод», АТ «Стройдормаш» та АТ «Уральський компресорний завод» через контрольованих фінансових посередників в третіх країнах та перебуваючи під фактичним впливом громадян рф-кінцевих бенефіціарних власників товариства, сприяють матеріальному забезпеченню оборонної галузі рф (міністерства оборони, військових формувань, окремих підприємств) та нарощенню військового потенціалу для ведення бойових дій на території України з метою насильницької зміни конституційного ладу та захоплення державної влади.

Згідно відповіді оперативного підрозділу на доручення слідчого, встановлено, що безпосередньо на ТОВ «ЛІК» на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності, який відповідав за роботу із контрагентами з рф та здійснював супровід та документальне оформлення експортно-імпортних операцій, перебував ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

В рамках даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 03.04.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме в приміщеннях квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання вказаної ухвали, 15.04.2025, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_1 , під час якого було вилучено:

ноутбук ОСОБА_6 марки «DellVostro» з DP/N: 9P95Y A00;

мобільний телефон ОСОБА_7 - марки «Samsung Galaxy S10», модель № SM-G973F/DS, серійний № RF8NA1L0G3J, з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

15.04.2025, вищевказаний вилучений в ході обшуку ноутбук визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукувані, пристосовані, чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснують достатніпідстави вважати,що воноє предметом,засобом чизнаряддям вчиненнязлочину,доказом злочину,набуте злочиннимшляхом,доходом відвчиненого злочину,отримане зарахунок доходіввід вчиненогозлочину абоможе бутиконфісковане упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого чиюридичної особи,до якоїможе бутизастосовано заходикримінально-правовогохарактеру,або можепідлягати спеціальнійконфіскації щодотретіх осіб,юридичної особиабо длязабезпечення цивільногопозову.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Дослідивши матеріали клопотання, враховуючи, що накладення арешту на майно проводиться з метою забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, правову підставу для арешту майна, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, а також те, що вказані у даному клопотанні предмети необхідні для розкриття кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя ,-

у х в а л и в :

клопотання задовольнити.

Накласти арешт, позбавити права відчуження, розпорядження та користування, на зазначені в клопотанні предмети, вилучені 15.04.2025 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-ноутбук ОСОБА_6 марки «DellVostro» з DP/N: 9P95Y A00;

-мобільний телефон ОСОБА_7 - марки «Samsung Galaxy S10», модель № SM-G973F/DS, серійний № RF8NA1L0G3J, з IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області майора юстиції ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1