Рішення № 126709914, 18.04.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/382/25

Провадження № 2-а/390/3/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.25 Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Квітки О.О.,

при секретарях Петренко В.Р., Шульзі А.О.,

за участі представника позивача Антонової С.Ю.,

представника відповідача Чернової В.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті за частиною другою статті 132-1 КУпАП відносно позивача від 04.02.2025 серії АВ №00004606; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; судові витрати покласти на відповідача.

Позиція позивача

В судовому засіданні представник позивача адвокат Антонова С.Ю. повністю підтримала позовні вимоги, заперечила вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що стосовно ОСОБА_1 відповідачем винесено згадану постанову від 04.02.2025 про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (зафіксоване в автоматичному режимі) серії АВ №00004606.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що о 12 год 32 хв 04.02.2025 за адресою М-30, км 613+610, Кіровоградська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , щодо якого відповідальна особа допустила рух із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: перевищенням загальної маси транспортного засобу на 5,669% (2,268 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Постановою серії АВ №00004606 від 04.02.2025 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Позивач не погоджується із наведеною постановою, обґрунтовуючи це наступним.

У постанові відповідачем вказано відомості лише про тягач, однак не вказано відомості щодо напівпричепа-контейнеровоза. Проте ця обставина є ключовою у цій справі, оскільки саме для контейнерозовів вагова номра становить 44 тони, а не 40 тон, як для звичейних вантажівок. З урахуванням передбаченої законом вагової норми 44 тони відсутні жодні перевищення 5-відсоткової шкали, при досягнення якої передбачено застосування штрафів. На фотозображенні транспортного засобу, здійсненому в автоматичному режимі о 12 год 32 хв 04.02.2025, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом-контейнеровозом. Відповідно до товарно-транспортної накладної №04/02-1 від 04.02.2025 транспортний засіб тягач, сідловий тягач MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом-контейнеровозом SCHWARZMUELLER, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював перевезення сипучого вантажу - шроту соняшникового з м. Кропивницького до Хмельницької області, що було завантажене вантажовідправником ТОВ «АОИЛ» шляхом насипу загальною масою брутто 43740 кг, тобто у межах допустимих норм. Як вбачається з фотознімків, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого були винесені оскаржувані постанови, був здійснений у динамічному режимі (зважування у русі) на швидкісній смузі без зупинки транспортного засобу. Отже, зважування, яке відбулося без урахування властивостей у русі, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу та причепа, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу транспортного засобу при постійному перебуванні в русі, тоді як вантаж, в силу своїх фізичних властивостей, зміщується під дією мінімальних сил.

Тому позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00004606 від 04.02.2025. Державною службою України з безпеки на транспорті, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі в розмірі 8500,00 грн, провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути з відповідачів на користь позивача фактично понесені судові витрати.

Позиція відповідача

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті у судовому засіданні позов не визнала. У відзиві, зокрема, зазначила, що будь-яких доказів щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме контейнером, ідентифікації такого контейнера, доказів щодо придбання або використання контейнера, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером або сертифікатів на такий контейнер, які б могли свідчити про контейнерні перевезення транспортним засобом позивача, матеріали справи не містять. Відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення норм чинного законодавства. Усі контейнери мають спиратись на свої нижні кутові та проміжні фітинги, на фотознімках, зроблених під час вчинення правопорушення, видно, що транспортний засіб, який проходить рамку вагового контролю відсутні фітинги, а також маркування, які передбачені Міжнародними договорами та пунктами 17.2-17.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила № 363). З аналізу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що вказаний напівпричіп призначений для перевезення контейнерів, однак з матеріалів фотофіксації видно, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері. Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення. Разом із тим, відповідно до пункту 17.9 Правил № 363, приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору на підставі заявки, а при відсутності Договору разового договору. Саме договір про перевезення вантажів контейнером є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом, а не товарно-транспортна накладна. Позивач здійснював перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон. Товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортних накладних, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, вважаємо необґрунтованими. Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, та не спростовує факту перевищення вагових параметрів, адже фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах в автоматичному режимі, із урахуванням похибки та виду автомобіля. Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Доводи про те, що здійснювалось перевезення сипучого вантажу, який міг переміститися під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, не свідчать про дотримання допустимого осьового навантаження, передбаченого законодавством про автомобільний транспорт. Відповідач зазначає, що позивач посилається на абзац п`ятий пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, однак, відповідно до Постанови про внесення змін до Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі від 23.02.2024 № 202, були внесені зміни до абзацу п`ятого пункту 15, у новій редакції - фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака. Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Ця форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові, в залежності від обставин вчинення порушення. Розрахунок відсоткового перевищення навантаження загальної маси виглядає так: (46964 - 40000 - 10%* 46964)/ 40000)*100% = 5,669%.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити у задоволені позову.

Обставини справи, зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії АВ №00004606 від 04.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованому в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною другою ст. 132-1 КУпАП, як відповідальну особу, яка допустила рух транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , о 12 год 32 хв 04.02.2025 по автодорозі М-30, км 613+610, Кіровоградська область, із перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР України, перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,669% (2,268 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі частини другої статті 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.

Постановою серії АВ №00004606 від 04.02.2025 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу, зокрема: загальна маса 46964 кг, кількість вісей 6 шт..

Вказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу марки WIM 82; свідоцтво про повірку № 35-02/2857 зі строком дії до 31.05.2025.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ТОВ «ЛІМ ТРАНС 2022» є власником транспортного засобу MAN TGX 26.480 д.н.з. НОМЕР_1 , спеціалізований вантажний сідловий тягач, маса якого без навантаження - 8300, повна маса 26000 кг.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ТОВ «ЛІМ ТРАНС» є власником спеціалізованого напівпричіпу. Н/пр-контейнеровоз переобладнаний у 2022 для перевезення контейнерів сипких вантажів (зернових) SCHWARZMUELLER, д.н.з. НОМЕР_5 , повна маса транспортного засобу - 33500, маса без навантаження 4100.

Релевантні джерела права

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною першою статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону №2344-III з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України.

Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичну масу для комбінованих транспортних засобів:

- двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення);

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил №30.

У той же час, відповідно до пунктів 3, 4 Правил №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 2344-II, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Згідно з п. п. 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (далі Порядок №1174), система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспортів автоматичному режимі (далі-система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-комунікаційної системи. Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли (тобто, упорядковану сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом). Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку № 1174).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу (за можливості); вимірювання габаритів транспортного засобу (за можливості); фіксацію та розпізнавання номерного знака транспортного засобу; фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-комунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-комунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174).

Згідно із пунктом 15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, найменування власника засобу вимірювальної техніки, інформацію про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, номерний знак транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, зовнішні габарити транспортного засобу (за можливості), розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі (за наявності); фотографії транспортного засобу: фронтальну, фотографію номерного знака транспортного засобу, оглядову фотографію із зображенням розпізнаного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих Укртрансбезпекою впроваджуються організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня її конфіденційності (пункт 10 Порядку №1174).

Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У частині першій статті 14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

В свою чергу, за приписами статті 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 -279-8 цього Кодексу.

Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення норм чинного законодавства завдяки чому, інспектор встановлює факт проїзду транспортного засобу з напівпричепом контейнеровоз, що здійснює перевезення контейнера або змінного кузова, враховуючи, при цьому відповідність технічної конструкції ознакам контейнера.

Відповідно до пункту 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі Правила № 363), приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору на підставі заявки, а при відсутності Договору разового договору.

Усі контейнери мають спиратись на свої нижні кутові та проміжні фітинги, на фотознімках зроблених під час вчинення правопорушення, видно, що транспортний засіб, який проходить рамку вагового контролю відсутні фітинги, а також маркування які передбачені Міжнародними договорами та пунктами 17.2-17.5 Правил № 363.

Висновки суду

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

З аналізу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що вказаний напівпричіп призначений для перевезення контейнерів, однак із матеріалів фотофіксації спостерігається, що перевізник не використовував свій спеціалізований напівпричіп як контейнеровоз і не перевозив вантаж у контейнері. Позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням та пристроями для перевезення сипучих вантажів (контейнер-хопер).

Позивачем також не долучено відповідний договір про перевезення вантажу у контейнері, який передбачений п. 17.9 Правил №363.

Натомість із фотознімків, зробленими під час фіксації факту порушення, та пояснень представника позивача видно, що сипучий вантаж перевозиться безтарним бортовим способом.

Отже, позивач здійснював перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, тому фактична маса для такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком № 1174.

Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-комунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.

Таким чином, технічні засоби фіксації вищевказаного адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам законодавства.

У оскаржуваній постанові ОСОБА_1 було допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу

З оскаржуваної постанови серія АВ №00004606 від 04.02.2025 вбачається, що в ній наявні відомості про найменування органу та посадової особи, якою винесено постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, зазначення реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на вісь.

Пункт 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі від 27.09.2021 № 512, не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.

Також, Інструкцією від 27.09.2021 № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Ця форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Крім того, факт невідповідності маси транспортного засобу нормативним параметрам, що визначені в п. 22.5 ПДР України, не може спростовуватися товарно-транспортними накладними, накладними, договорами перевезення та іншими документами господарської діяльності перевізника.

Відповідно до змісту абзацу двадцять сім глави 1 Правил № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Сам факт наявності товарно-транспортної накладної (накладної) не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, та не спростовує факту перевищення вагових параметрів, адже фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах в автоматичному режимі, із урахуванням похибки та виду автомобіля.

Аналізуючи наявні документи в справі, суд приходить до висновку, що факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, підтверджено розрахунками, що вказує на правомірність порядку проведення габаритно-вагового контролю.

Отже, оскаржувана постанова, відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену статтею 283 КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Щодо тверджень позивача про те, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним звернути увагу на наступне.

До позовної заяви додані копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, відповідно до яких сідловий тягач MAN ТСХ 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом-контейнеровозом SCHWARZMUELLER, д.н.з. НОМЕР_6 належать ТОВ «ЛІМ ТРАНС 2022» і ТОВ «ЛІМ ТРАНС».

За змістом частини першої статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. З цього випливає, що нести відповідальність за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 132-1 має нести не сама юридична особа, а, зокрема, її власник.

ОСОБА_1 не наведено жодних обґрунтувань і не надано ніяких доказів того, що він на час скоєння адміністративних правопорушень не був керівником зазначених юридичних осіб, власників транспортних засобів, отже позивач не довів, що його притягнуто до відповідальності помилково.

Відповідно до частин першої і другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, позивач має довести підставу позову, а відповідач-заперечення проти позову. Таким чином, доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем правопорушення, суду не надано, а ті обставини, на які посилається позивач як на підставу скасування постанови в частині притягнення до відповідальності за допущене правопорушення, наведені ним з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).

Таким чином, розглядаючи цю адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а спірна постанова містить всі необхідні відомості, передбачені статтею 283 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом вимог статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати понесені останнім не відшкодовуються.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають відшкодованою.

Керуючись статтями 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення проголошено 18.04.2025.

У порядку п.4 ч.5 ст.246 КАС України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ;

відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, е-mail: contact@dsbt.gov.ua , ЄДРПОУ 39816845.

Суддя О.О.Квітка