Рішення № 126708750, 14.04.2025, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/131/25

Провадження №2/0198/137/25

14.04.2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щіЮріївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» зазначає, що 12.02.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2038982995.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 34154,85гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 30489,00гривень, заборгованість за комісією 3658,68 гривень, заборгованість за відсотками 7,17 гривень.

21.06.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 21/06/24, за умовами якого АТ «ОТП БАНК» передало останньому право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2038982995 від 12.02.2022.

Станом на 21.06.2024 відповідачка своїх зобов`язань не виконала та не сплатила борг за кредитом.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №2038982995 від 12.02.2022 у розмірі 34154,85гривень та судові витрати.

06.03.2025 ухвалою суду у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів та розглянути справу за його відсутності.

Відповідачці у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду та копію ухвали про відкриття провадження, якою повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також роз`яснено право подати відзив на позовну заяву.

Вказана судова поштова кореспонденція та інші направлені відповідачу судові повістки повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

З огляду на викладене, відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, тому зі згоди позивача та на підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом встановлено, що 12.02.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №2038982995, за умовами якого відповідачці надано кредит на споживчі потреби.

Згідно з кредитним договором АТ «ОТП БАНК» надав відповідачці грошові кошти у розмірі 30489,00 гривень на строк 15 місяців, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 0,01% річних, кінцева дата повернення кредиту 12 травня 2023 року.

Вказаним кредитним договором встановлено щомісячну комісію за обслуговування кредиту: з 12 березня 2022 року до 12 квітня 2022 року 0,23 % від суми кредиту, з 12 квітня 2022 року до 12 травня 2022 року 0,24 % від суми кредиту, з 12 травня 2022 року до 14 червня 2022 року 0,21 % від суми кредиту, з 14 червня 2022 року до 12 липня 2022 року - 0,21 % від суми кредиту, 12 липня 2022 року до 12 серпня 2022 0,16% від суми кредиту, з 12 серпня 2022 року до 12 вересня 2022 року - 0,16 % від суми кредиту, з 12 вересня 2022 року до 12 жовтня 2022 року - 0,14 % від суми кредиту, з 12 жовтня 2022 року до 14 листопада 2022 року - 0,12 % від суми кредиту, з 14 листопада 2022 року до 12 грудня 2022 року - 0,11 % від суми кредиту, з 12 грудня 2022 року до 12 січня 2023 року - 0,08 % від суми кредиту, з 12 січня 2023 року до 13 лютого 2023 року - 0,07 % від суми кредиту, з 13 лютого 2023 року до 13 березня 2023 року - 0,05 % від суми кредиту, з 13 березня 2023 року до 12 квітня 2023 року - 0,03 % від суми кредиту, з 12 квітня 2023 року до 12 травня 2023 року - 0,02 % від суми кредиту, станом на 12 травня 2023 року - 0,01 % від суми кредиту; процентну ставку за користування кредитом на строкову заборгованість - 0,01% річних та на прострочену заборгованість за кредитом - 22,04% річних.

21.06.2024 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 21/06/24, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №2038982995 від 12.02.2022 перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором №2038982995 від 12.02.2022.

З розрахунку заборгованості за договором, доданого позивачем до позовної заяви, виходить, що станом на 21.06.2024 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 34154,85гривень, що складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 30489,00гривень, заборгованість за комісією 3658,68 гривень, заборгованість за відсотками 7,17 гривень.

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Так, умовами укладеного між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 кредитного договору №2038982995, зокрема, пунктом 1.2 та розділом 4 передбачено обов`язок позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування.

10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»,Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом це серед іншого витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19(провадження № 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів існування, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пунктів 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісійну плату за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в розділі 4 «Графік платежів/розрахунок орієнтовної загальної вартості кредиту для клієнта та орієнтовної реальної річної процентної ставки» кредитного договору (колонка 7 графіка). Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає: з 13 лютого 2022 року до 13 березня 2023 року 914,67 гривень на місяць, з 13 березня 2023 року до 12 квітня 2023 року 914,67 гривень на місяць, з 12 квітня 2023 року до 12 травня 2023 року 914,67 гривень на місяць, з 12 травня 2023 року до 12 червня 2023 року 914,67 гривень на місяць.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх банком зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.1 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Визнання судом нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 8 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі №755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, щоякщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченою комісією в розмірі 3658,68 гривень.

Разом з тим, з огляду на те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в розмірі 30489,00гривеньтазаборгованості завідсотками врозмірі 7,17гривень підлягаютьзадоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що стороною позивача до винесення рішення по суті заявлені до стягнення з відповідачки витрати на правову допомогу та подано докази розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи виходить, що правову допомогу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» відповідно до договору від 03.07.2024 про надання правової допомоги здійснював адвокат Литвиненко О.І. Представництво та захист прав і законних інтересів клієнта, надання йому необхідної правової допомоги здійснювалось за винагороду в розмірі, встановленому по узгодженню сторін.

Акт про отримання правової допомоги від 15.07.2024 до договору від 03.07.2024 про надання правової допомоги свідчить, що адвокатом Литвиненко О.І. надано відповідні юридичні послуги на суму 9200,00 гривень.

Відповідно до частини третьоїстатті 141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши наведений в акті про отримання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд доходить висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є дещо завищеною.

Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, представником позивача не проводились власні розрахунки розміру кредитної заборгованості, практика судів у справах такої категорії є сталою, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.

З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим ними на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 4 200,00 гривень.

З огляду на задоволення позовних вимог ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС», вказані витрати необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_1 .

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 30496,17 гривень, що складає89,29 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд пропорційно стягує з відповідачки на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2703,70 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 141, 265, 268, 273, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЛІТ ФІНАНС» (адресамісцезнаходження:03035,м.Київ,пл.Солом`янська,будинок 2,ЄДРПОУ40340222) заборгованість за кредитним договором №2038982995 від 12.02.2022 у розмірі 30 496 (тридцять тисяч чотириста дев`яносто шість) гривень 17 копійок, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 30489,00гривеньта заборгованості за відсотками в розмірі 7,17 гривень.

Стягнути зз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЛІТ ФІНАНС» (адресамісцезнаходження:03035,м.Київ,пл.Солом`янська,будинок 2,ЄДРПОУ40340222) судовий збір урозмірі 2703 (дві тисячі сімсот три) гривні 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ) на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЛІТ ФІНАНС» (адресамісцезнаходження:03035,м.Київ,пл.Солом`янська,будинок 2,ЄДРПОУ40340222) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 14 квітня 2025 року.

Суддя І. О. Гайдар