Ухвала суду № 126708610, 16.04.2025, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/1045/24

Провадження № 1-кс/206/467/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане у кримінальному провадженні під № 12019130570000096 від 15.02.2019 відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Станиця Луганська, Станично-Луганського району, Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.260 Кримінального кодексу України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська було подано клопотання старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області майором поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане у кримінальному провадженні під №12019130570000096 від 15.02.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 260 КК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що з травня 2014 року, більш з точний час та дату встановити не представилось можливим, на території Луганської області, створено не передбачене законом збройне формування, члени та структурні підрозділи якого, за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Приблизно з червня 2014 року, більш точний час та дату під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, в структурний підрозділ не передбаченого законом збройного формування, що дислокувалось на території Станично-Луганського району Луганської області, на добровільній основі увійшов ОСОБА_5 , який мав умисел брати активну участь в діяльності даного збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність зазначеного збройного формування спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, здійснення методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованій території, протистояння Збройним силам України, правоохоронним органам, органам державної впали, знищення Сили і матеріальних засобів, а також скоєння тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншого озброєння.

Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність функціонування вказаного формування в період часу з червня 2014 року до кінця липня 2014 року, здійснюючи свої протиправні дії у складі не передбаченого законом збройного формування, разом з іншими учасниками зазначеного формування, одягнутий у камуфльований одяг зі знаками розрізнення, маючи при собі автоматичну зброю, здійснював несення служби, а саме ніс службу на блокпості незаконного збройного формування, який розташовувався на автомобільному мості через р. Сіверський Донець автоматичну зброю, здійснював несення служби, а саме ніс службу на блокпості незаконного збройного формування, який розташовувався на автомобільному мості через р. Сіверський Донець в смт. Станиця Луганська, Луганської області по дорозі в м. Луганськ, де здійснював перевірку паспортного режиму та транспортних засобів громадян, які перетинали вказаний блокпост.

В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.260 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає у місті Луганськ.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджені наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за № 1668/39004, вищевказані райони території Луганського району тимчасово окуповані.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, зокрема протоколів огляду, протоколів допиту свідків, ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території. 28 лютого 2019 року відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яке вручено у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України.

28.02.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного за ч. 2 ст. 260 КК України.

05 березня 2019 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованих кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, та факт перебування на тимчасово окупованій території України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які відображені у наступних процесуальних держалах доказів: -

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він знайомий ОСОБА_7 , бачив останнього в середині липня 2014 року, впізнав його на блокпості, що розташований на автомобільному мості через р. Сіверський Донець в смт. Станиця Луганська в напрямку м. Луганськ, де останній одягнутий у камуфльований одяг зі знаками розрізнення, тримаючи при собі автоматну зброю, здійснював контрольно - пропускний режим; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 , бачив останнього на початку липня 2014 року пі час перетину блокпосту, який розміщений на автомобільному мості через р. Сіверський Донець смт. Станиця луганська в напрямку м. Луганськ, впізнав його, де останній був одягнутий у камуфльований одяг знаками розрізнення, тримаючи при собі автоматну зброю, здійснював контрольно пропускний режим; -

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що знайомий з ОСОБА_5 , бачив останнього в середині лишня 2014 року під час перетину блокпоста, який розміщений на автомобільному мосту через р. Сіверський Донець в смт. Станиця Луганська в напрямку м. Луганськ, впізнав ОСОБА_5 , де останній був одягнений у камуфльований одяг зі знаками розрізнення, тримав при собі автоматну зброю, здійснюючи контрольно-пропускний режим; -протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що з ОСОБА_5 знайома, їй відомо, що він підтримував рух незаконних збройних формувань в підтримку т.зв. «ЛНР», бачила його в камуфльованому одязі зі знаками розрізнення т.з. «ЛНР» та, зброєю; -протоколом огляду документів за участю свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , в ході якого на представлених фотокартках із соціальних мереж свідки впізнали особу ОСОБА_5 та підтвердили зазначені в соціальних мережах його анкетні дані.

Місцезнаходження підозрюваного на теперішній час не встановлено, унеможливлює його участь у розгляді клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, 07.03.2019 відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена оперативно-розшукова справа № 3145 з метою встановлення місцезнаходження останнього. 16 березня 2020 року слідчим суддею Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_11 винесено ухвалу про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Органом досудового розслідування та оперативним підрозділом ГУНП в Луганській області систематично здійснюються заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 з метою завершення досудового розслідування та притягнення його до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, на теперішній час місцезнаходження останнього не встановлено.

Додатково проведена перевірка наявності інформації стосовно підозрюваного, яка знаходиться у розпорядженні органів державної влади, державних реєстрах та базах інформації. Так, відомості про ОСОБА_5 у Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб відсутні.

Крім того, відповідно до листа УКР ГУНП в Луганській області від 22.01.2025 за №1394/111/14-2025, здійснена перевірка ОСОБА_5 за обліками ДРАЦС, за обліками інформаційно-пошуковими системами Національної поліції України «Розшук», «Впізнання», «Внутрішньо-переміщена особа», внаслідок чого відомостей про місцеперебування ОСОБА_5 не встановлено.

На теперішній час не виявлено інформації стосовно ОСОБА_5 у мережі Інтернет.

Додатково проведена перевірка факту перетину підозрюваним державного кордону України, за результатами чого встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з відомостями інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», у період з період з 08.11.2017 року по 21.03.2025, державний кордон України не перетинав. З урахуванням викладеного, виникла необхідність у вирішенні питання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

При цьому враховується вагомість наявних доказів причетності

ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні такого кримінального правопорушення, його вік та стан здоров`я, наявність та міцність його соціальних зв`язків за місцем останнього місця проживання та інші докази.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, одним із запобіжних заходів, який може бути застосований до підозрюваного, є тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Крім того, підозрюваний з 26.02.2020 року перебуває у розшуку, а вжитими заходами спрямованими на встановлення місцезнаходження останнього, зазначені відомості не отримані, інформація про його виїзд з тимчасово окупованої території на підконтрольну органам державної влади територію України не виявлена.

Також підозрюваний не може не усвідомлювати протиправний характер своїх дій, кримінальну караність дій, які він вчинив внаслідок придбання та незаконного зберігання бойових припасів та вибухових речовин, у разі його затримання та притягнення до кримінальної відповідальності.

На підтвердження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, того, що підозрюваній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, свідчить наявність у нього необмеженого доступу до документів, речей та інших доказів, що доводять його причетність до вчинення інкримінованого йому злочину, а також до предметів, що мають ознаки знарядь вчинення кримінального правопорушення (зброя, засоби зв`язку, знаки відмінностей, форма, військове та інше спорядження, тощо).

Перебування підозрюваного поряд з вказаними документами та об`єктами з одночасною відсутністю доступу до них органу досудового розслідування, свідчить про наявність у підозрюваного можливості знищити чи сховати вказані докази з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний буде незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, які викривають його злочинну діяльність необхідно зазначити, що підозрюваний перебуває на окупованій території, спілкується з певним колом осіб, що протиправно займають різні посади в незаконних органах влади на окупованій території, іншими членами та учасниками незаконного збройного формування, а також з особами, яким може бути відома достовірна інформація про причетність підозрюваного до інкримінованого йому злочину, які можуть перебувати від нього в психологічній чи іншій залежності, на яких він може мати вплив внаслідок наявності певних важелів та статусу.

Вказані особи можуть підтвердити вчинення підозрюваним протиправних дій, надати відповідні показання у суді та докази.

За відсутності доступу до вказаних території органу досудового розслідування, неможливістю допиту таких осіб у якості свідків, з одночасним перебуванням підозрюваного поряд з ними, останній має всі можливості незаконного впливу на них.

В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваній може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється свідчить те, що підозрюваний тривалий час перебуває на тимчасово окупованій території, не вчиняє жодних дій, що можуть свідчити про його бажання припинити протиправну діяльність (виїзд на підконтрольну територію України, добровільна явка до органу досудового розслідування, сприяння розкриттю злочинів, тощо). При цьому, наявні відомості про можливу причетність підозрюваного до діяльності незаконного збройного формування, яка сама по собі свідчить про причетність його учасників до вчинення суспільно небезпечних діянь, відповідальність за вчинення яких підпадає під дію окремих норм КК України.

Враховуючи викладене просить обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав та просив задовольнити.

Вислухавши доводи та пояснення прокурора, вивчивши та дослідивши подане клопотання та надані письмові матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Зі змістуст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому частиною 2 цієї статті визначено, що слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або оголошений у міжнародний розшук.

Вирішуючи зазначені питання в межах розгляду даного клопотання про обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає про наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.02.2019, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019130570000096 розпочато 15 лютого 2019 року.

28 лютого 2019 року відносно ОСОБА_5 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яке вручено у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України.

28.02.2019 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного за ч. 2 ст. 260 КК України.

05 березня 2019 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Відповідно до ч. 1ст. 193 КПК Українирозгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за обов`язкової участі підозрюваного.

Підозрюваному на виконання вимог ч. 2ст. 184 КПК Україниповинні надаватися копія клопотання про застосування запобіжного заходу та копії матеріалів, які обґрунтовують клопотання, не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. Відомості про те, що підозрюваним ОСОБА_5 отримані копії зазначеного клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, що передбачено ч. 2ст. 184 КПК України, відсутні.

За положеннями частини шостоїстаті 193 КПК Україниіз змінами, внесеними згідно ізЗаконом № 1422-IX від 27.04.2021, слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Водночас, слідчий суддя констатує, що цілком підтверджено і стороною обвинувачення під час цього розгляду, ОСОБА_5 у міжнародний розшук не оголошувався.

Тож, з огляду на вимоги ч. 6ст. 193 КПК України, слідчий суддя може здійснити розгляд клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного ОСОБА_5 лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором тощо.

Обов`язок доведення наявності підстав, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, покладається на особу, яка подала клопотання про застосування запобіжного заходу, та має підтверджуватися відповідними доказами.

Слідчий у клопотанні стверджує про перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, а саме в смт. Станиця Луганська, Луганської обслаті, спираючись на відомості з Державної прикордонної служби України та протоколи огляду інтернет-ресурсів.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території, слідчий суддя зазначає наступне.

З доданої до клопотання інформації за підписом в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 19.03.2025 року, встановлена відсутність у Базі даних відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_12 , у період часу з 08.11.2017 по 21.03.2025 року, натомість події як зазначено в клопотанні відбувались в 2014 року.

Таким чином, заначена інформація свідчить лише про відсутність відомостейстаном на 21.03.2025щодо перетинання громадянином України ОСОБА_12 державного кордону України та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, а тому не може вважатися достатнім та беззаперечним підтвердженням саме того факту, що ОСОБА_5 дійсно перебуває у тимчасово окупованому смт. Станиці Луганська, Луганської області, як стверджує сторона обвинувачення.

Разом з тим в матеріалах клопотання наявна довідка в.о. голови Станично-Луганської селищної ради ОСОБА_13 від 12.02.2019 та побутова характеристика від 12.02.2019 відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з серпня 2014 року не мешкає за даною адресою.

Отже з вказаних документів вбачається, що ОСОБА_5 за місцем реєстрації, яка є наразі тимчасово окупованою територією України не мешкав ще з серпня 2014 року.

Посилання сторони обвинувачення на покази свідків, суд не приймає до уваги, оскільки до протоколів допиту вказаних свідків взагалі не були долучені копії документів, що посвідчують їх особи, що взагалі ставить під сумнів дійсність допиту таких осіб.

Разом з тим слідчий суддя зазначає, що вказані свідки всі одностайно показали, що ОСОБА_5 не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з серпня 2014 року.

Будь-яких доказів на підтвердження тієї обстаивни, що ОСОБА_5 повертався до смт. Станиця, Луганської області після 2014 року слідчим не надано, а прокурорм в судовому засіданні не доведено.

Посилання сторони обвинувачення на протоколи огляду інтернет-ресурсів в браузері «Opera» назви сайту «myrotvorets.center», на яких містяться фото матеріали із зображенням ОСОБА_5 та висвітленням його протиправної діяльності, є недостатнім доказом в контексті підтвердження факту перебування останнього на тимчасово окупованій території саме на момент розгляду клопотання, адже у виявлених публікаціях та фото матеріалах зафіксовані події, які не містять дата та часу їх виготовлення.

Отже, підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час цього розгляду не доведено наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а додані до клопотання матеріали не містять достатніх доказів на підтвердження цього факту.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у його відсутності, слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182-184,193-194, 196, ст. 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Станично-Луганського відділу Щастинської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою подане у кримінальному провадженні під № 12019130570000096 від 15.02.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя ОСОБА_1