Постанова № 12670131, 01.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2010 року № 2а-16051/10/2670

11:00

За позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

доТовариства з обмеженою відповідальністю «К.М.Л.»

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Державний реєстратор Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації про припинення юридичної особи Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «К.М.Л.».

Позовні вимоги мотивовані тим, що створення відповідача було вчинено за відсутності волі засновника та волевиявлення на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача проти позову заперечили. Спростовуючи позовні вимоги, директор відповідача зазначив, що заяву від 04.11.2010 до податкової міліції не писав. Крім того, в такій заяві жодним чином не міг зазначити адресу: м. АДРЕСА_2, оскільки з 14.07.2009 зареєстровано місце його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

відповідач зареєстрований Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 05.10.2009, про що внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запис за кодом 36645115, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Засновником (учасником) та керівником підприємства відповідача значиться ОСОБА_1.

При цьому, як видно з матеріалів справи, позивач зазначає, що працівниками податкової міліції встановлено, що особа, яка вказана як засновник підприємства ОСОБА_1 не має відношення до діяльності вищезазначеного підприємства, що підтвердженого заявою ОСОБА_1 від 04.11.2010.

За результатом розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «К.М.Л.», що підтверджено установчими документами та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Під час розгляду справи, ОСОБА_1 повідомив суд, що заяву від 04.10.2010, на підставі якої подано розглядаємий адміністративний позов, не писав. Крім того, звернув увагу суду, що в такій заяві жодним чином не міг зазначити адресу: м. АДРЕСА_2, оскільки з 14.07.2009 зареєстровано місце його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 При цьому, на момент створення юридичної особи позивача позивач вже був зареєстрований в Рівненській області, що також підтверджено відомостями Реєстру. Заперечуючи проти позову, директор позивача також зазначив, що 15.11.2010 ним подано до Голосіївської районної прокуратури міста Києва та Прокуратури міста Києва заяви про злочин, оскільки ніколи та жодних пояснень працівникам ГВМП ДПІ у Голосіївському районі міста Києва не надав.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з урахуванням наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Порядок реєстрації юридичної особи регулюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібсубєктів підприємницької діяльності" та Положенням "Про реєстрацію платників податку на додану вартість".

Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України субєкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття субєктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації. Відомості про відокремлені підрозділи субєктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Частиною 2 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців” передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В силу п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

З огляду на викладене вище, суд вважає необхідним зазначити, що так як органи державної податкової служби є субєктами владних повноважень і мають право звертатися до адміністративного суду з позовами виключно у випадках, встановлених законом, а Законом України “Про державну податкову службу в Україні” (зокрема, ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11) не віднесено до компетенції органів державної податкової служби контроль за законністю установчих документів та проведенням державної реєстрації субєктів господарювання, та з огляду на це, не наділено повноваженнями на звернення до суду за таких підстав.

В свою чергу, суд, аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 повідомляв органи податкової міліції про необізнаність щодо створення та діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «К.М.Л.». Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що, по-перше, ОСОБА_1 стверджує, що заяву від 04.10.2010 (далі - заява) не подав, про що зазначив в заявах про злочин до органів прокуратури. По-друге, паспортом позивача підтверджено його реєстрацію місця постійного проживання за іншою адресою ніж зазначеною в заяві від 04.10.2010.

Також, оцінюючи підпис на відповідній заяві, поданій в податкову міліцію, та підпис у установчих документах та паспорті відповідача (засновника), судом вбачається їх суттєва очевидна відмінність, з огляду на що, суд має сумніви щодо дійсного підписання і подання вказаної заяви ОСОБА_1 Окрім того, як вбачається з матеріалів справи та вказаної заяви, органи податкової служби не встановили особу заявника і не перевірили на предмет дійсності вказаних у звернені обставин. З огляду на що, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що відсутні підстави вважати, що позивачем допущено порушення при створенні юридичної особи, які не можна усунути (ч. 2 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осібпідприємців”). Оскільки в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а представник відповідача спростував позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 03.12.2010.