Рішення № 126701081, 17.04.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року справа № 580/1194/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у приміщенні суду за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Сагунівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов заступника керівника заступника керівника Черкаської окружної прокуратури (далі - позивач) в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, ЦентральноЗахідного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства до Сагунівської сільської ради (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Сагунівської сільської ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 № 1434 з прийняттям рішення про віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України та зобов`язати Сагунівську сільську раду розглянути на сесії ради подання Центрально Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 №1434 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що через тривалу бездіяльність Сагунівської сільської ради щодо прийняття рішення про віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, тим самим створюючи небезпеку використання землі не за цільовим призначенням, тому вважає, що наявні підстави для зобов`язання відповідача вжити відповідних заходів по розгляду на сесії ради подання Центрально Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 №1434 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, подав до суду відзив на позов, в якому вказав, що подання Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського гоcподарства є необгрунтованим. Зокрема, до нього не додано жодного документа по кожній з 45 виявлених Управлінням земельних ділянок, який дає змогу встановити, що земельні ділянки підпадають під ознаки самозаліснених, а саме: не є землями лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; кожна земельна ділянка площею понад 0,5 га; кожна земельна ділянка повністю або частково вкрита лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом; кожна з земельних ділянок не відноситься до земель приватної чи державної власності.

Усною ухвалою суду від 19.03.2025, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що на підставі ст. ст. 57, 57-1 Земельного кодексу України Центрально-Західне міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернулося до Сагунівської сільської територіальної громади з поданням від 13.11.2023 №1434 щодо ухвалення рішення про віднесення 45 залісених земельних ділянок до самозалісених земель.

Листом Сагунівської сільської ради листом від 12.01.2024 №10/09-14 поінформовано Центрально-Західне міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про неможливість прийняття рішення у зв`язку з відсутністю у поданні кадастрових номерів земельних ділянок та неможливості ідентифікувати земельні ділянки. У зв`язку з тим, що відповідь на вищезазначений лист не отримано, а повторно подання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених із зазначенням їх кадастрових номерів не надходило до Сагунівської сільської ради, відповідне рішення не приймалося.

Також у відповідь на запит Черкаської окружної прокуратури від 27.09.2024 № 54/1- 5626 вих-24 щодо розгляду подання від 13.11.2023 №1434 у частині угідь площею 152,9189 га, Сагунівською сільською радою надано відповідь від 28.10.2024 № 04- 03/1361, згідно з якою сільською радою не приймалося рішення про віднесення до самозалісених земельних ділянок через неможливості ідентифікувати.

Прокурор вважаючи протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо реалізації державної екологічної ініціативи «Масштабне залісення України» та порушення інтересів держави у сфері охорони лісових ресурсів, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даному випадку порушено інтереси держави у сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду. Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов`язання міської ради здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.

У ст. 1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.

З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях законодавчо встановлено процедуру віднесення земель до самозалісених, яка покликана збільшити лісистість території України.

Так, за ч. 3 ст. 57-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Частиною другою цієї статті визначено, що рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Водночас віднесення земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою (ч. 4 ст. 57-1 Земельного кодексу України).

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України віднесення земельної ділянки, несформованої як об`єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.

З метою реалізації вказаної норми ч. 4 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» доповнено абз. 4, яким передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.

Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.

Із матеріалів справи судом встановлено, що підставі ст. ст. 57, 57-1 Земельного кодексу України Центрально-Західне міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства звернулося до Сагунівської сільської територіальної громади з поданням від 13.11.2023 №1434 щодо ухвалення рішення про віднесення 45 залісених земельних ділянок до самозалісених земель.

Листом Сагунівської сільської ради листом від 12.01.2024 №10/09-14 поінформовано Центрально-Західне міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства про неможливість прийняття рішення у зв`язку з відсутністю у поданні кадастрових номерів земельних ділянок та неможливості ідентифікувати земельні ділянки. У зв`язку з тим, що відповідь на вищезазначений лист не отримано, а повторно подання щодо віднесення земельних ділянок до самозалісених із зазначенням їх кадастрових номерів не надходило до Сагунівської сільської ради, відповідне рішення не приймалося

Суд зазначає, що згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Земельні відносини відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Сагунівська сільська рада згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданнях Центрально-Західного УЛМГ від 13.11.2023 № 1434 до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради.

Відповідно до ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок не рідше ніж один раз на місяць.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Враховуючи зазначене, подання Центрально-Західного УЛМГ від 13.11.2023 №1434 підлягало розгляду саме на сесії Сагунівської сільської ради з прийняттям рішення відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України, тому суд дійшов висновку, що відповідачем допущена бездіяльність

Таким чином, незабезпечення проведення робіт з винесення меж гідрологічний заказник місцевого значення «Став», площею 11,0 га, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразку, що створює небезпеку використання землі на території ентомологічного заказника не за цільовим призначенням.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 № 1434 з прийняттям рішення щодо віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України та зобов`язати відповідача розглянути на сесії ради подання Центрально Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 №1434, однак позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти за результатами розгляду рішення саме про віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України є передчасною та задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до частковгго задоволення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 189, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Сагунівської сільської ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 № 1434 з прийняттям рішення щодо віднесення 45 земельних ділянок загальною площею 152,9189 га до самозалісених у порядку, визначеному ч. ч. 2, 3, 5 ст. 57-1 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Сагунівську сільську раду розглянути на сесії ради подання Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 13.11.2023 №1434 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, зазначених у рішенні суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ