Постанова № 12670058, 09.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 листопада 2010 року 10:46 № 2а-13036/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступник прокурора Голосіївського району м.Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

простягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 222 200,61грн.

за участю представників сторін:

від позивача Компанець Т.Б. (дов.від 06.01.10 №321/07),

від відповідача не зяв.

представник прокуратури Кулєба М.В. (посвідчення № 117 від 08.04.10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Голосіївського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»про стягнення суми простроченої заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.11.2010 року в 10 год. 45 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро »про стягнення суми простроченої заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмір 222 200,61 грн.

Під час проведення судового засідання представником позивача заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, в якому зазначає, що станом на 08.11.2010 заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва зменшилась до 149241, 83 грн.

В обґрунтування позову представники позивача зазначили, що у ТОВ «Тридента Агро»існує заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідач порушив вимоги ст. ст. 46, 48 Конституції України, ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 14, 15, п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

За таких підстав представник позивача просить суд стягнути заборгованість в сумі 149 241,83 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув, заперечень проти позову не надав, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, справа розглядалась на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Відповідач має заборгованість перед позивачем, яка виникла в звязку з несплатою внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 149 241,83 грн.

Відповідно до абз.1 ст.14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці:

підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону;

Статтею 1 Закону України №1058 передбачено, що страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове держане пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2004р. №1058, страхові внески до солідарної системи нараховуються:

для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 вказаного Закону, є календарний місяць.

Згідно з пп..5.1.5. та 5.1.6 у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобовязані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (32 відсотків).

Як визначає п. 6 ст. 20 цього Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Обчислення та сплата страхових внесків здійснюється у порядку та відповідності до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 106 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058-IV, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 зазначеного Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як встановлює п. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, то зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 8 Постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року N 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Вимога №1561 від 02.08.10 була надіслана відповідачу, та ним отримана, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

На час розгляду справи заборгованість не погашена. Таким чином, у позивача виникла заборгованість відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 149 241,83 грн.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обгрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю, оскільки у позивача наявні докази існування податкового боргу у відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі та примусового стягнення заборгованості з ТОВ «Тридента Агро»в розмірі 149241,83 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Тридента Агро»(ЄДРПОУ 25591321), 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28-А, (р/р 26008001331921 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) суму заборгованості по страхових внесках у розмірі 149241,83 грн. (сто сорок девять тисяч двісті сорок одна грн. 83 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (МФО 322669, р/р 256093122601, в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву).

3.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур