Постанова № 12669999, 29.11.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-3471/10/2470

10:35

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

секретаря судового засідання Олійник О.В.;

за участю:

позивача не з"явився;

представника відповідача Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції - Сарахмана П.М. (за довіреністю);

представника третьої особи на стороні відповідача ПАТ КБ "Приватбанк" - Дзедзінського В.Е. ( за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 доШевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, представника третьої особи на стороні відповідача ПАТ КБ "Приватбанк"про виключення майна з акту опису й арешту та визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ :

18 листопада 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про виключення автомобіля марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з акту опису та арешту майна від 9 вересня 2010 року, складеного державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції, та про визнання протиправними дій Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, що стосуються опису та накладення арешту на автомобіль, оскільки право користування ним належить їй на підставі Довіреності від 17 листопада 2010 року.

Позов мотивований тим, що 17.11.2010р. гр.. ОСОБА_5 оформив на імя ОСОБА_4 Довіреність, якою надав право користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності автомобілем марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль). При зверненні до органів ДАІ УМВС в Чернівецькій області з метою оформлення тимчасового техпаспорту автомобіля на своє імя позивачу було відмовлено з тих підстав, що вказаний автомобіль знаходиться під арештом Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ.

Вважає неправомірними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції в частині складення опису та накладення арешту на автомобіль від 09.09.2010р., оскільки вони обмежують право ОСОБА_4 вільно володіти, користуватися та розпоряджатися автомобілем, який належить їй на законних підставах (згідно Довіреності, виданої ОСОБА_5 від 17.11.2010р.), а тому його слід виключити з акту опису й арешту майна, складеного 09.09.2010р.

В судове засідання позивач не зявилася, проте надала письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. В наданих суду усних поясненнях посилався на те, що 09.09.2010 при примусовому виконанні виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці, виданого 21.07.2010р., склав акт опису та арешту майна на заставне майно, а саме: легковий седан марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить боржнику ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 1-м МВ ДАІ УМВС України в Чернівецькій області 17.04.2007р. для задоволення вимоги ЗАТ КБ "ПриватБанк" по боргу в сумі 133505,00 грн. Таким чином вважає вчинені ним дії з приводу відкриття виконавчого провадження та складання акту опису та арешту майна правомірними, оскільки він діяв на підставі діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, ПАТ КБ "Приватбанк" , зазначив, що між даним банком та ОСОБА_5 23. 04. 2007р. був укладений кредитний договір. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором в той же день був укладений договір застави рухомого майна в якому банк виступає Заставодержателем, а ОСОБА_5 - Заставодавцем. Відповідно до даного договору Заставодавець передав в заставу легковий автомобіль марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску. Через заборгованість за кредитним договором та для виконання відповідного судового наказу ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до начальника Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на все майно боржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та правовідносини, що виникли між сторонами спору.

23 квітня 2007 року між ОСОБА_5, з одного боку, та Чернівецькою філією ЗАТ КБ "ПриватБанк", з іншого боку, укладено цивільно-правовий договір застави рухомого майна. Предметом цього договору є надання ОСОБА_5 в заставу автомобіль марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1, на який може бути звернене стягнення в забезпечення виконання ОСОБА_5 зобовязань перед банком за Кредитним договором від 23.04.2007р. № CVVPAE00000005, укладеним між тими ж сторонами, незалежно від настання термінів виконання якого небудь із зобовязань за Кредитним договором.

21 липня 2010 року Шевченківським районним судом м. Чернівці виданий виконавчий лист в справі № 2-1987/10 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором № CVVPAE 00000001 від 26.10.2006р. заборгованості на загальну суму 16920,72 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень, витрати по сплаті судового збору в сумі 1302,90 гривень.

10 серпня 2010 року представник Чернівецької філії "ПриватБанк" звернувся із завою до Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ з проханням відкрити виконавче провадження для примусового виконання виконавчого листа від 21.07.2010р. та з метою забезпечення повного, своєчасного та реального виконання судового наказу просив накласти арешт на все майно боржника, звернутись до суду, що видав виконавчий лист, з проханням про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, в разі встановлення факту смерті боржника встановити факт правонаступництва.

9 вересня 2010 року при примусовому виконанні виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.07.2010р. державним виконавцем Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ Сарахманом П.М. складено акт опису та арешту майна. Цим актом описано та накладено арешт на заставлене майно: автомобіль марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1.

17 листопада 2010 року ОСОБА_5 оформив на імя ОСОБА_4 Довіреність, якою надав право користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності автомобілем.

При зверненні до органів ДАІ УМВС в Чернівецькій області з метою оформлення тимчасового техпаспорту автомобіля на своє імя позивачу стало відомо, що вказаний автомобіль знаходиться під арештом Шевченківського ВДВС Чернівецького МУЮ, а тому їй відмовлено в оформленні документів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-XIV.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону № 606-XIV).

Частиною 1 ст. 5 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

На виконання Закону України "Про виконавче провадження" згідно наказу Міністерства юстиції України 15.12.99р. № 74/5 була розроблена Інструкція про проведення виконавчих дій, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999р. за № 865/4158 (далі за текстомІнструкція), яка визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до даного Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 50 Закону № 606-XIV та п. 5 Інструкції (п. 5.1.1) звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, державний виконавець, накладаючи арешт на автомобіль, діяв відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", за якою стягнення на заставлене майно (автомобіль) в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя - Чернівецької філії ЗАТ КБ "ПриватБанк".

При проведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника державний виконавець складає акт опису й арешту майна.

Оскільки договором застави рухомого майна, укладеного між ОСОБА_5, як заставодержателем, та Чернівецькою філією ЗАТ КБ "ПриватБанк", як заставодавцем, від 23.04.2007р. передбачене звернення стягнення в забезпечення виконання зобовязань перед банком за Кредитним договором за рахунок переданого в заставу майна (автомобіля), то державний виконавець виконуючи рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.07.2010р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь банку боргу в сумі 133505,00 грн. вчинив дії по накладенню арешту на предмет застави, що належить ОСОБА_5 на праві власності, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 5.6.8. Інструкції вказує на те, що про накладення арешту на майно, яке підлягає реєстрації (наприклад, автотранспортні засоби), державний виконавець повідомляє відповідні органи, які здійснюють таку реєстрацію.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, виконав покладений на нього обовязок, щодо доказування правомірності вчинених ним дій при описі та арешті майна боржника.

За таких обставин суд вважає, що державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Сарахман П.МО. при складанні акту опису та арешту майна від 09.09.2010 року по примусовому виконанню рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці про стягнення боргу з ОСОБА_5 на користь банку в повній мірі дотримався вимог Закону України "Про виконавче провадження". В зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що дії відповідача вчинені у відповідності до вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстав для визнання їх незаконними немає та акт опису та арешту майна складений відповідно до вимог закону, а отже не може бути скасований.

За таких обставин суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_4 про виключення автомобіля марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з акту опису та арешту майна від 9 вересня 2010 року, то слід зазначити наступне.

Порядок і підстави звільнення майна з під арешту визначає стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження". В частині першій цієї статті вказано, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй , а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з - під арешту.

Крім того, пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб ДВС та звернень учасників виконавчого провадження»передбачено, що вимоги інших осіб, які не є власниками майна, на яке накладено арешт, але володіють ним на законних підставах, вирішуються шляхом предявлення ними позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту, відповідно до правил підвідомчості (ст. 15 ЦПК, ст. 12 ГПК).

З аналізу зазначених норм права випливає, що питання звільнення майна з-під арешту повинно вирішуватися в порядку цивільного або господарського судочинства, оскільки є спором про захист права власності, права володіння.

Позивач, ОСОБА_4 просить виключити автомобіль з акту опису та арешту майна від 09.09.2010р., оскільки це обмежує її право вільно користуватися та розпоряджатися майном, що належить їй на законних підставах. З огляду на вищевказані норми права, суд вважає, що захист права користування та розпоряджання майном не є публічно - правовими відносинами, а тому їх необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Оскільки згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд вважає, що в даній частині позовних вимог необхідно закрити провадження у справі.

Таке закриття провадження у справі відповідно до ч.3 ст.157 КАС України тягне за собою заборону повторного звернення ОСОБА_4 до адміністративного суду з позовом про виключення автомобіля марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з акту опису та арешту майна від 9 вересня 2010 року.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем не здійснювалися судові витрати по залученню свідків, проведенню експекртиз, суд не здійснює стягнення таких судових витрат з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині виключення автомобіля марки LEXUS ES 350, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 з акту опису та арешту майна від 9 вересня 2010 року, складеного державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Сарахманом П.М.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову в повному обсязі виготовлено 03.12.2010р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.

Суддя О.Я.Бойко