Рішення № 126699586, 17.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5019/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 17.02.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни гр. ОСОБА_1 № 1/2025 від 07.01.2025 щодо позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 ;

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради поновити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни (другої групи) з 07.01.2025 безтерміново;

3. Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, яке викладене у листі від 07.01.2025 №02.05-1/2025/1-2494.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що починаючи з 2014 року він перебуває на оборонних позиціях фронту та безпосередньо знаходиться на лінії зіткнення з ворогом, захист Батьківщини продовжує і на теперішній час. Під час перебування в зоні проведення АТО в червні 2015 року ОСОБА_1 було отримано мінно-взривну травму, вогнепальне поранення. У зв`язку із отриманими травмами, ОСОБА_1 проходив лікування та перебував у стаціонарі, вказане підтверджується відповідними виписками. В подальшому у зв`язку із перенесеними травмами було позивачу надано ІІІ групу інвалідності, однак при повторному огляді в 2020 році надано ІІ групу інвалідності та зазначено, що така інвалідність пов`язана із пораненнями, які отримано під час безпосередньої участі в АТО. 20.01.2021 ОСОБА_1 відповідачем було видано посвідчення інваліда війни безстроково. Однак, у січні 2025 позивачу стало відомо, що Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради скасовано ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни та направлено Рішення про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни гр. ОСОБА_1 №1/25 від 07.01.2025. З початку вторгнення російської федерації на територію України у 2014 році, ОСОБА_1 у складі добровольчих формувань здійснено відсіч ворогу, у зв`язку з чим було отримано поранення. В подальшому у зв`язку із становленням ІІ групи інвалідності, ОСОБА_1 подано у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» всі необхідні документи для отримання статусу інваліда війни. Із листа відповідача №20.05-01/2025/1 від 07.01.2025 та доданого до нього Рішення №1/2025 від 07.01.2025, не вбачається, який саме документ підробив ОСОБА_1 , і яким державним органом або судом встановлено таку підробку. У рішенні №1/2025 від 07.01.2025 зазначене, що Клопотання 8 окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української Добровольчої армії від 02.06.2017 №01-06/17 вважати не дійсним, в той же час, фактично відповідач перебрав на себе функції правоохоронних органів та суду щодо визнання документів не дійсними, більш того, чинне законодавство не наділяє Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеса функціями визнання документів недійсними.

20.02.2025 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху встановивши позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, в якій мають бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, а також надати докази надсилання її копії та копій доданих документів відповідачу, з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

27.02.2025 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ільченко К.Р. надійшла заява (вхід. №ЕС/17993/25) на усунення недоліків, в якій повідомила, що представнику Позивача не відомі відомості про наявність електронного кабінету Відповідача, а також направлення позовної заяви, здійснено через засоби поштового зв`язку позовної заяви з додатками на адресу Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради 17.02.2025. У зв`язку з чим надається опис, чек та накладна №6800300057835.

05.03.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ст.262 КАС України.

18.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому заявник проти позовних вимог заперечує та вказує, що При проведенні контрольних заходів щодо правомірності встановлення статусу особи з інвалідності внаслідок війни ОСОБА_1 , Управлінням було звернуто увагу, що поранення отримано особою у період перебування у складі НОМЕР_1 окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української Добровольчої армії та не стосується періоду безпосередньої участі у складі військової частини Державної прикордонної служби України з 23.07.2014 по 23.09.2014. Листом від 14.08.2024 №33/2-14019-13 Штаб Антитерористичного центру при Службі безпеки України повідомило Управління, що клопотання від суб`єкта боротьби з тероризмом щодо персонального залучення ОСОБА_1 до проведення АТО в Штаб не надходило, відповідний наказ керівника АТЦ при СБУ не видавався. Відповідно до відповіді Штабу Антитерористичного центру при СБУ від 14.11.2024 №33/2-17720, у Антитерористичному центрі при Службі безпеки України відсутні відомості про виконання 8 окремим батальйоном Української Добровольчої Армії завдань АТО у взаємодії з ЗСУ, МВС, НГУ та іншими, утвореними відповідно до законів України, військовими формуваннями та правоохоронними органами під час перебування безпосередньо в районах АТО у період її проведення. Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.12.2024 №765/вз/ НОМЕР_2 , 8-й окремий батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - український добровольчий батальйон, що існував з 2014 року та перебував у складі Української добровольчої армії, 15.02.2016 батальйон був розформований. Тобто, клопотання командира НОМЕР_1 окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 02.06.2017 №01-06/17 було видано після розформування. Отже, в Управління відсутні підстави для встановлення позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі клопотання командира НОМЕР_1 окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української добровольчої армії від 02.06.2017 №01-06/17.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичної операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданої військовою частиною НОМЕР_3 за №10/985 від 20.10.2014 (а.с.26), ОСОБА_1 в період з 23.07.2014 по 23.09.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції: у Амвросієвському, Старобещевському, Тельмановському, Новоазовському, Першотравневому районах Донецької області.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-експертною комісією серії 10 ААВ №780779 від 21.10.2015 (а.с.12), ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.11.2016.

Матеріали справи містять довідку ІНФОРМАЦІЯ_3 №217 від 13.07.2015 (а.с.25), про те, що ОСОБА_2 з 22.04.2015 по 15.06.2015 брав участь у бойових діях у зоні АТО, у секторі «М» у складі 8-ї окремої роти Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» «Аратта».

Матеріали справи містять виписку з медичної карти стаціонарного хворого №4184 ОСОБА_1 , видана КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім..Мечнікова» (а.с.17), відповідно до якої ОСОБА_1 поступив до лікарні 16.06.2015, дата виписки 30.06.2015. Діагноз: осколкове поранення м`яких тканин шиї; стан після первинної хірургічної обробки рани; сліпе вогнепальне поранення лівої клітини. Анамнез: Траму отримано в зоні АТО, 15.06.2015, в районі Широкіна потрапили під мінометний обстріл. Першу медичну допомогу надано в місті Маріуполі, санітарним транспортом доставлено в ОКЛМ.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-експертною комісією серії 10 ААВ №812676 від 08.11.2016 (а.с.13), ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності за наслідком поранення, які одержані під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпечення її проведення, на строк до 01.12.2018. також, матеріали справи містять копію тимчасового посвідчення дійсне до 01.12.2018 (а.с.34).

Матеріали справи містять клопотання 8-го окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української Добровольчої Армії від 02.06.2017 №01-06/17 (а.с.77) з проханням надати статус інваліда війни ОСОБА_1 у якому зазначено, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у АТО на сході України у складі 8-го окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української Добровольчої Армії та під час бойової операції 15.06.2015 отримав осколкове поранення у АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки до акту огляду медико-експертною комісією серії 12 ААВ №164594 від 30.12.2020 (а.с.14), ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності за наслідком поранення, які одержані під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпечення її проведення, безстроково. Також, матеріали справи містять копію посвідчення серії НОМЕР_4 (а.с.34), видане ОСОБА_1 про те, що він є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни.

Відповідно до листа Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 14.11.2024 №33/2-17720 (а.с.79), стосовно надання інформації про виконання добровольчим формуванням НОМЕР_1 окремого батальйону Української Добровольчої Армії завдань антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей зазначено, що Антитерористичним центром до суб`єктів боротьби з тероризмом надсилались запити щодо добровольчих формувань, які при виконанні завдань АТО взаємодіяли із Збройними Силами, МВС та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями.

За результатами отримання відповідей встановлено, що взаємодія військових формувань та правоохоронних органів України з добровольчими формуваннями не здійснювалася (одночасно в отриманих відповідях зазначено, що взаємодія з бійцями-добровольцями здійснювалась персонально).

Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради прийняло рішення про позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни гр. ОСОБА_1 від 07.01.2025 №1/2025 (а.с.30), у якому, із посиланням на приписи абзацу 2 пункту 7, пункту 13-1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 «Про прядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», підпункту 2 пункту 18 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №685, листа Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 14.11.2024 №33/2-17720 та листа Головного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 17.12.2024 №304/Вих3ВГ/53 управління соціального захисту населення в Пересипському районі м.Одеса Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради вирішило:

« 1.Клопотання 8 окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української Добровольчої армії від 02.06.2017 №01-06/17 вважати недійсним.

2.Позбавити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та вилучити посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи від 20.01.2021 серія НОМЕР_4 .

3.Повернути гр.. ОСОБА_1 посвідчення учасника бойових дій від 27.02.2015 серія НОМЕР_5 , яке знаходиться на зберіганні в управлінні».

Про прийняте рішення від 07.01.2025 №1/2025 ОСОБА_1 повідомлено листом від07.01.2025 « 20.05-01/2025/1 (а.с.29).

Вважаючи спірне рішення протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Віднесення особи до інваліда війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття ветеран війни, яке міститься у ст. 4 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, у т.ч.:

осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (пункт 12);

осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, статусу інваліда війни є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу інваліда війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа. До клопотання додаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або інваліда війни, або учасника війни відповідно до цього Закону;

б) довідка керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності (пункт 13).

Водночас, механізм отримання статусу визначений Порядком надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 685 від 08.09.2015 (далі Порядок №685).

Частиною 2 Порядку №685 (у редакції, станом на надання позивачу статусу інваліда війни) визначено, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни надається, у т.ч.:

особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів;

особам, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районі її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами;

особам, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення.

Повертаючись до обставин даної справи, з листа Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 14.11.2024 №33/2-17720 (а.с.79), стосовно надання інформації про виконання добровольчим формуванням НОМЕР_1 окремого батальйону Української Добровольчої Армії завдань антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей зазначено, що Антитерористичним центром до суб`єктів боротьби з тероризмом надсилались запити щодо добровольчих формувань, які при виконанні завдань АТО взаємодіяли із Збройними Силами, МВС та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями. За результатами отримання відповідей встановлено, що взаємодія військових формувань та правоохоронних органів України з добровольчими формуваннями не здійснювалася.

Отже, вказане свідчить про відсутність умов для отримання статусу інваліда війни особі, яка перебувала у складі НОМЕР_1 окремого батальйону Української Добровольчої Армії.

Відповідно до п.18 Порядку №685 (у редакції, станом на прийняття спірного рішення), визначено, що місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики позбавляє заявника статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі, у т.ч. виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або надання недостовірних даних.

Отже, позивачем при зверненні із заявою про отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни наведено недостовірні дані щодо наявності у нього права на отримання такого статусу, оскільки добровольче формування, у складі якого він перебував станом на червень 2015 року, не було включено до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до закону військових формувань та правоохоронних органів та не виконувало завдання антитерористичної операції у взаємодії із цими органами, що власне й випливає з листа Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 14.11.2024 №33/2-17720 на підставі якого й прийнято спірне рішення №1/2025 від 07.01.2025.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до переконання, що відповідач прийняв правомірне рішення, яке відповідає вимогам ст.2 КАС України, а відтак підстави для його скасування відсутні.

З огляду на висновок суду про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення, у задоволенні похідних позовних вимог слід відмовити також.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє.

Щодо твердження позивача про те, що у рішенні №1/2025 від 07.01.2025 зазначене, що Клопотання 8 окремого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Української Добровольчої армії від 02.06.2017 №01-06/17 вважати не дійсним, в той же час, фактично відповідач перебрав на себе функції правоохоронних органів та суду щодо визнання документів не дійсними, більш того, чинне законодавство не наділяє Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеса функціями визнання документів недійсними, суд зазначає, що спірне рішення відповідача №1/2025 від 07.01.2025 у цій частині у даній справі не є предметом спору з огляду на зміст позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою визнання протиправним та скасування спірного рішення саме в частині щодо позбавлення його статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, а відтак суд спірному рішенню у цій частині оцінку не надає.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 );

Відповідач - Управління соціального захисту населення в Пересипському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (65111, м. Одеса, просп. Князя Володимира Великого, 120А, код ЄДРПОУ 36290160).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.