Рішення № 126699145, 17.04.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 р. справа № 400/8427/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ПРОМСТАН», просп. Центральний, 93Д, оф. 603/4, м. Миколаїв, 54017,

до відповідачаВідділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056,

провизнання протиправною та скасування постанови від 11.04.2024 року № ПШ057306

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ПРОМСТАН» (далі - позивач) звернулось з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ057306 від 11.04.24 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що адміністративно-господарський штраф застосований до позивач, але він не є перевізником, як передбачено ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також, позивач зазначив, що перевірка була проведена протиправно, оскільки направлення на рейдову перевірку № 001653 від 28.02.24 р., видане в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області, яким було визначено графік проведення перевірки з 26.02.24 р. до 03.03.24 р. (дата складання акту № АР 015557 - 13.03.24 р., тобто поза межами строків встановленого у направленні строку.

Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону. Надані позивачем докази до позовної заяви не спростовують факт вчинення ним порушення, тому спірні постанови є правомірними.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

13.03.24 р. посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів та вантажів транспортного засобу MAN р/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ « ФК» Алькор» на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а перевізником є ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ПРОМСТАН». Під час проведення перевірки було виявлено порушення абз 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону, а саме відсутність на момент перевірки ТТН встановленої форми, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.03.24 р. № АР 015557.

Постановою № ПШ057306 від 11.04.24 р. до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17 0000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачене абз. 3 ч. 1 ст. 60 закону України «Про автомобільний транспорт».

Положенням про Державну службі України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.15 р. передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 3 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 від 08.11.06 р. передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Так, позивач у позовній заяви вважає, що рейдова перевірка проведена протиправно, оскільки на його думку акт перевірки був складений відповідачем поза межами строку зазначеними в Направленні на рейдову перевірку № 001653 від 28.02.24 р.

Однак, зазначене твердження було спростовано відповідачем, яким до суду надано направлення на рейдову перевірку від 08.03.24 р. № 001656, за яким визначено графік проведення рейдових перевірок з 11.03.24 р. до 17.03.24. Оскільки акт перевірки було складено відповідачем 13.03.24 р., то порушення з боку відповідача щодо проведення перевірки відсутні.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06 р. № 1567 (далі Порядок № 1567; в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як слідує із матеріалів справи, з позиції відповідача допущене позивачем порушення, за яке його притягнуто до відповідальності, полягає у тому, що останнім перевозився вантаж за відсутності на момент перевірки визначених у ст. 48 Закону № 2344 документів, а саме: роздруківки з цифрового тахографа за 24.10.22 р.

Досліджуючи дані обставини та підставам застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів згідно вказаною нормою не є вичерпним.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Але, при цьому відповідальність на підставі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при перевезенні вантажу покладається на перевізника.

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня1997 р., визначено:

перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах.

Під час перевірки ТТН була відсутня. В акті перевірки було зазначено власника перевіряємого транспортного засобу - ТОВ «Алькор». Позивача в акті перевірки не було зазначено взагалі, ні як власника, ні як перевізника.

З наданих сторонами документів, а саме з договору фінансового лізингу № Л-23/356/1 від 22.12.23 р. та Специфікації об`єкту лізингу № 1 до цього договору вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Алькор» (лізингодавець) передає транспортний засіб MAN р/н НОМЕР_1 . Факт передачі цього транспортного засобу підтверджується актом-передачі № 1 від 29.12.23 р. та додатковою угодою № 2 від 17.02.24 р. В подальшому згідно договору оренди транспортних засобів № 108 та додатковій угоді № 5 від 01.01.24 р. ТОВ «КОРПОРАЦІЯ ПРОМСТАН» передало в оренду транспортний засіб MAN р/н НОМЕР_1 в оренду ТОВ «Миколаївбудмеханізація». На підтвердження факту передачі цього транспортного засобу надано акт приймання-передачі транспортного засобу від 01.01.24 р.

Також, водієм в акті перевірки було надано пояснення, що він є працівником ТОВ «Миколаївбудмеханізація».

Відтак, відповідальність застосована не до перевізника, як передбачено ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Але відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників транспортного засобу, яким перевозиться вантаж. Автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Таким чином, відповідач безпідставно зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як власника (користувача) транспортного засобу, а не до перевізника.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.02.23 р. у справі № 240/22448/20, від 06.07.22 р. у справі № 560/514/22.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач був перевізником при проведенні перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив у розмірі 3 028 грн., доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

З урахування задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 3 028 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ПРОМСТАН» (просп. Центральний, 93Д, оф. 603/4, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 37157500) до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ЄДРПОУ 39816845), задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ057306 від 11.04.24 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ ПРОМСТАН» (просп. Центральний, 93Д, оф. 603/4, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 37157500) судовий збір в сумі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз