Ухвала суду № 126698813, 17.04.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

17 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 826/7/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотоустівська 50» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ «Місто-Буд-Інвест», ТОВ «Фундамент Девелопмент», ТОВ «БК «Азур Груп», Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування дозволу № ІV 115161182034 від 27.04.2016, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 826/7/17 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотоустівська 50» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, за участю третіх осіб - ТОВ «Місто-Буд-Інвест», ТОВ «Фундамент Девелопмент», ТОВ «БК «Азур Груп», Міністерства культури України, з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт ІV 115161182034 від 27.04.2016, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на об`єкт будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Річній, 4 у Шевченківському районі м. Києва;

- зобов`язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві винести припис про знесення самочинного збудованого об`єкта «Житлово-офісного комплексу з паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення» на земельній ділянці, площею 0,43 га, за адресою: м. Київ, вул. Річна, 4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2017 відмовлено представнику об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотоустівська 50» у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2020 прийнято справу № 826/7/17 до провадження; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, замінено первісного відповідача у справі - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на належного - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ідентифікаційний код44245840), розгляд справи розпочато спочатку, призначено судове засідання у справі на 24.03.2025 о 14 год 00 хв за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

У судове засідання, призначене на 24.03.2025 представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином, причини не прибуття не повідомив.

Через неявку позивача, судове засідання у справі відкладено на 17.04.2025 о 14 год 00 хв.

У судове засідання призначене на 17.04.2025 представник позивача не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини не прибуття не повідомив.

Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Відповідно до частини другоїстатті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до приписів пункту третього частини п`ятоїстатті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься устатті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 124 КАС України визначено, що повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеномустаттею 129 цього Кодексу.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому закономпорядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Як вже зазначено та вбачається з матеріалів справи позивач у судові засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив.

При цьому, встановлені обставини та наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що позивача повідомлено про дату, час і місце судових засідань належним чином.

Відповідно до частини другої статті 131 КАС Україниучасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Отже, відповідно до вимог КАС України, судові повістки вважаються належним чином врученими позивачу.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначеностаттею 205 КАС України.

Відповідно до частини першоїстатті 205 КАС Українинеявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Суд наголошує, що загальнообов`язкові процесуальні правиластатті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18.

Суд звертає увагу, що будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, в першу чергу, має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

Суд зазначає, що у нормах процесуального законодавства закріплено обов`язок учасників судового процесу (до яких віднесено й позивача), які не можуть із поважних причин прибути до суду, завчасно повідомити про це суд у будь-який незаборонений законом спосіб. Завчасність стосується здійснення відповідного повідомлення в таких часових межах, щоб до початку судового засідання суд отримав вказану інформацію.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №280/5263/18.

Крім того, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 1 частини четвертої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, передумовою прийняття рішення про залишення без розгляду позову є сукупність таких обставин:

- повторне неприбуття позивача у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення про причини неявки;

- відсутність заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Суд звертає увагу на те, що процесуальні обов`язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження.

Матеріали справи не містять поданого на виконання вимог вказаних статейКАС України повідомлення про неможливість прибуття у судове засідання 24.03.2025 та 17.04.2025 з поважних причин, заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи відкладення судового засідання.

Вищезазначене розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у частині п`ятій статті 44 КАС України, регламентовано обов`язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, проте позивач даного процесуального обов`язку не виконав.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що друга неявка позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, суд доходить висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами частини п`ятої статті205, пункту 4 частини першої статті240 КАС України- залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.2,6-9,44,45, ч. 5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240,248,256,293-297 КАС України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотоустівська 50» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ТОВ «Місто-Буд-Інвест», ТОВ «Фундамент Девелопмент», ТОВ «БК «Азур Груп», Міністерство культури України про визнання протиправним та скасування дозволу № ІV 115161182034 від 27.04.2016, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.В. Смішлива