Постанова № 12669877, 30.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-5270/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Коробовій А.В.,

за участю:

представника позивача Дашко М.В.,

представника відповідача Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Палладіум"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Палладіум" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач)про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000252302/0/1197 від 22.04.2010 року та № 0000252302/1/2488 від 31.03.2010 року, якими йому визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 727741,5 грн., в тому числі за основним платежем 485161 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 242580,5 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки № 1375/23-309/24824757 від 08.04.2009 року, є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки висновки перевірки про нікчемність угод позивача із ТОВ «Анга», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту, є хибними. Позивач зазначав, що надання послуг по монтажу та налагодженню обладнання ТОВ «Анга», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 оформлено договорами про надання послуг, актами виконаних робіт, податковими накладними, які відповідають вимогам п. 7.2.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто підтверджено відповідними первинними, розрахунковими, платіжними та іншими документами, що дає підстави для нарахування сум податкового кредиту по взаємовідносинах із вказаними контрагентами. Крім того, вказував, що відповідачем у період з 02.12.2008року по 29.12.2008 року була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт № 4/23-210/24824757 від 08.01.2009 року, в якому порушень позивачем порядку формування податкового кредиту не встановлено, тому перевіряючими фактично вдруге перевірено вже перевірений період та встановлено відповідні порушення в акті від 08.04.2010 року № 1375/23-309/24824757.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилався на те, що позаплановою виїзною документальною перевіркою ТОВ «Палладіум»по питанню правових відносин з ТОВ «Анга», СГД ФО ОСОБА_4, СГД ФО ОСОБА_5 за період травень 2008 року квітень 2009 року, за наслідками якої складено акт № 1375/23-309/24824757 від 08.04.2010 року, встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1.,7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку із вчиненням правочинів із ТОВ «Анга», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, що не підтверджені відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, не спрямовані на настання реальних наслідків та є нікчемними. Факти порушення ґрунтуються на достовірно встановлених обставинах, викладених в акті перевірки, та підтверджуються матеріалами перевірки. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства і не підлягають скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Палладіум»(ідентифікаційний код 24824757) зареєстроване 15.05.1997 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та згідно довідки з ЄДРПОУ АБ № 117803 здійснює такі види діяльності як, 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням,70.20.0 здавання в оренду власного нерухомого майна, 26.63.0 - виробництво готових для використання бетонних сумішей, 71.32.0 оренда будівельних машин та устаткування, 51.90.0 інші види оптової торгівлі.

Позивач зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом № 23543769 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим Державною податковою адміністрацією у м. Кременчук Полтавської області 15.09.1997 року.

У термін з 23.03.2010 року по 02.04.2010 року державним податковим інспектором Кременчуцької ОДПІ Смірновою З.А. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Палладіум» (код 24824757) по питанню правових відносин з ТОВ «Анга»(код 25155519), СГД ФО ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), СГД ФО ОСОБА_5 (код НОМЕР_2) за період травень 2008 року квітень 2009 року.

Перевірку здійснено на підставі п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відповідно до наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 22.03.2010 року № 621 та направлення від 22.03.2010 року № 659/000659.

Як вбачається із змісту п. 3 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка платника податків проводиться у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією було направлено ТОВ «Палладіум»запит за вих. № 45865/10/23-315 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо операцій із ТОВ «Анга», СГД ФО ОСОБА_4, СГД ФО ОСОБА_5 У звязку із ненаданням відповідних пояснень та документів, податковим органом було призначено позапланову документальну перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 1375/23-309/24824757 від 08.04.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає до сплати в бюджет в сумі 485161 грн., в тому числі, за липень 2008 року 91157 грн., за серпень 2008 року 14196 грн., за вересень 2008 року 52805 грн., за грудень 2008 року 13849 грн., за січень 2009року 210 грн., за лютий 2009 року 259696 грн., за березень 2009 року - 847 грн., за квітень 2009 року 52401 грн.

На підставі акту перевірки № 1375/23-309/24824757 від 08.04.2010 року винесено податкове повідомлення рішення № 0000252302/0/1197 від 22.04.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 727741,5 грн., в тому числі за основним платежем 485161 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 242580,5 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача на вказане податкове повідомлення-рішення Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією рішенням від 01.07.2010 року № 24963/10/25-010 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, у зв'язку з чим з метою доведення нового граничного строку погашення податкового зобовязання винесено податкове повідомлення рішення № 0000252302/1/2488 від 31.03.2010 року.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 30.07.2010 року № 1902/10/25-016 та рішенням Державної податкової адміністрації України від 04.10.2010 року № 10212/6/25-0115 скарги позивача залишено без розгляду.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки та процедури адміністративного оскарження, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0000252302/0/1197 від 22.04.2010 року та № 0000252302/1/2488 від 31.03.2010 року, суд виходить з наступного.

Із акту перевірки № 1375/23-309/24824757 від 08.04.2010 року вбачається, що факт заниження позивачем податку на додану вартість на суму 485161 грн. встановлено у зв'язку з порушенням ним вимог пп.7.4.1., 7.4.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту із сум податку на додану вартість по операціям із ТОВ «Анга», ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5

Перевіркою зроблено висновок про те, що угоди позивача із вищевказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків, є нікчемними, оскільки встановлено, що згідно податкової звітності у ТОВ «Анга»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, з 2009 року товариство взагалі не звітується про фінансово-господарську діяльність, щодо ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської,економічної діяльності,технічного персоналу,основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, натомість в актах виконаних робіт, наданих позивачу, не вказано про залучення до виконання робіт інших осіб (субпідрядників).

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

При цьому наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Наприклад, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося, відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як встановлено судом, позивачем (Замовник) із ТОВ «Анга» (Виконавець) було укладено договір № 03/01/3008/п від 25.01.2008 року про надання послуг, згідно з яким Виконавець надає Замовнику наступні послуги: монтаж бетонорастворорозмішувальної установки M»: кріплення резервуарів для добавок та води з насосами, кріплення бункерів інертних та вагового конвеєра, встановлення цементного силосу, налагодження системи подавання води, наладка нахильного транспортера, налагодження роботи фільтру цементного силосу, налагодження роботи дозаторів води, добавок, цементу; підсобні роботи по очищенню цементних силосів та бетономішалки; пошук клієнтів на продукцію (бетон) та постачальників сировини (цемент, пісок, щебінь); роботи по забезпеченню належної роботи компресорної станції.

Пунктом 3.2. Договору було передбачено, що Замовник здійснює оплату послуг Виконавцю по факту їх надання, обсяг яких та вартість фіксуються в актах наданих послуг.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки, що позивач за результатами операцій із ТОВ «Анга»сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1037500,02 грн.,в т.ч. ПДВ 172916,67 грн., на підставі наступних податкових накладних: № 103 від 07.05.2008 року (номенклатура «металеві конструкції») на суму ПДВ 13750 грн., № 363 від 04.06.2008 року (номенклатура «монтаж БРСУ») на суму ПДВ 13333, 33 грн., № 364 від 05.06.2008 року (номенклатура «монтаж фільтрів») на суму ПДВ 48 000 грн., № 365 від 10.06.2008 року (номенклатура «підготовка залізничного полотна») на суму ПДВ 16666,67 грн., № 367 від 26.06.2008 року (номенклатура «пуско-налагодження виробничих потужностей») на суму ПДВ 16666,67 грн., № 368 від 27.06.2008 року (номенклатура «монтаж БРСУ») на суму ПДВ 37333,33 грн., № 366 від 11.06.2008 року (номенклатура «автомобільний трейлер») на суму ПДВ 27166,67 грн.

Вказані податкові накладні були видані на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) із аналогічним змістом послуг, а саме: б/н від 04.06.2008 року, 05.06.2008 року,10.06.2008 року, від 26.06.2008 року, 27.06.2008 року, а також накладних на відпуск продукції Аnga-00203 від 07.05.2008 року («металеві конструкції»), Аnga-00214 від 11.06.2008 року («автомобільний трейлер»).

Вищенаведені податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, накладні на вимогу суду позивачем не були надані.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, акт є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З огляду на викладене, беручи до уваги пояснення представників сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи обставини, встановлені в ході проведення перевірки позивача, суд приходить до висновку, що первинні бухгалтерські документи, якими оформлені відносини позивача із ТОВ «Анга», в порушення ч. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»не відображають дійсного змісту та обсягу господарських операцій по здійсненню монтажу бетонорастворорозмішувальної установки X-60M»та наданню інших послуг, оскільки не дають уявлення про конкретний перелік робіт, які здійснювалися під час монтажу установки та наданні інших послуг, про калькуляцію вартості робіт із врахуванням витрат на оплату праці залучених робітників, вартості матеріалів, необхідних при наданні послуг тощо, у зв'язку з чим порядок формування вартості робіт є невизначеним. Також позивачем не надано документів, на підставі яких можливо було встановити місце проведення відповідних робіт (надання послуг), місце зберігання бетонорастворорозмішувальної установки, її транспортування, установку.

Суд також враховує що податковим органом згідно податкової звітності ТОВ «Анга»встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, при цьому в актах виконаних робіт про залучення до виконання робіт інших осіб (субпідрядників) не зазначено.

Пояснення представника позивача стосовно того, що ТОВ «Палладіум»є ексклюзивним дистрибютером ТОВ «Мека»(Туреччина, Анкара) на території України та імпортував на територію України бетонозмішувальні заводи із наступною реалізацією їх підприємствам України, і вартість послуг по встановленню та налагодженню обладнання входила до вартості реалізації, не спростовують вищевикладеного, оскільки жодним чином не підтверджують звязок господарської діяльності із придбання та наступної реалізації бетонозмішувальних установок із послугами, які надавало саме ТОВ «Анга».

Що стосується придбання позивачем у ТОВ «Анга»металевих конструкцій, автомобільного трейлера, то перевіркою встановлено, що договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання товару, відсутні. Відповідні документи, а також складські документи щодо оприбуткування товару, документи щодо подальшого використання товару у господарській діяльності не були надані позивачем також і суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документи, якими оформлені господарські операції позивача із ТОВ «Анга», не підтверджують реальність, товарність цих операцій, тому податковий кредит за їх результатами сформовано позивачем безпідставно та всупереч вимогам Закону України «Про ПДВ».

Стосовно господарських відносин позивача із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7, то судом встановлено наступне.

02.10.2008 року позивачем (Замовник) було укладено із ФОП ОСОБА_7 (Виконавець) договір № 14/2/2008/п про надання послуг, згідно з яким Виконавець надає Замовнику наступні послуги: монтаж бетонорастворорозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60М», загальні механічні операції, ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування, монтаж інших машин та устаткування загального призначення.

Замовник здійснює оплату послуг Виконавцю по факту їх надання, обсяг яких та вартість фіксуються в актах про надані послуги (п. 3.1. Договору).

Перевіркою встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що позивач за результатами операцій із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1003100,10 грн.,в т.ч. ПДВ 167183,34 грн., на підставі наступних податкових накладних: № 5 від 04.12.2008 року (номенклатура «встановлення та налагодження обладнання») на суму ПДВ 12583,34 грн., № 4 від 30.10.2008 року (номенклатура «послуги з вивантаження цементу») на суму ПДВ 32446,67 грн., № 1 від 12.10.2008 року (номенклатура «розвантаження та збір обладнання») на суму ПДВ 38566,67 грн., № 2 від 17.10.2008 року (номенклатура «завантаження та збір обладнання») на суму ПДВ 52266,67 грн., № 3 від 22.10.2008 року (номенклатура «встановлення та налагодження обладнання») на суму ПДВ 31320 грн.

Вказані податкові накладні були видані на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) із аналогічним змістом послуг, а саме: № ОУ-0000045 від 04.12.2008 року на встановлення та налагодження обладнання, № ОУ-0000012 від 30.10.2008 року на послуги з вивантаження цементу, № ОУ-0000015 від 12.10.2008 року на розвантаження та збір обладнання, № ОУ-0000018 від 17.10.2008 року на завантаження та збір обладнання, № ОУ-0000022 від 22.10.2008 року встановлення та налагодження обладнання.

Із документів, якими оформлені відносини позивача із ФОП ОСОБА_7, вбачається, що всупереч вимогам ч. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вони не відображають конкретного змісту та обсягу господарських операцій по наданню послуг, не дають уявлення про конкретний перелік робіт, калькуляцію їх вартості із врахуванням витрат на оплату праці залучених робітників, вартості матеріалів, необхідних при наданні послуг тощо, місця їх здійснення.

Суд зазначає, що акти здачі-прийняття робіт містять лише загальне найменування робіт завантаження, розвантаження, збір обладнання, при цьому не зазначений вид обладнання, щодо якого проводилися роботи, відсутнє навіть посилання на договір, відповідно до якого виконувалися роботи, не вказано місце виконання робіт територія позивача або ФОП ОСОБА_7, або інше місце. Те саме стосується і робіт по вивантаженню цементу, зазначення яких у бухгалтерських документах має загальний характер, натомість документи, що свідчать про місце проведення робіт, мету їх виконання (здійснення позивачем будівельної діяльності або надання ним послуг іншим суб'єктам господарювання тощо) відсутні.

Суд бере до уваги те, що згідно витягу з ЄДР № 7583473 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, місце проживання вказаного підприємця вул. Радянська, 22, с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, а місцезнаходження позивача м. Кременчук, разом з тим, будь-яких документи, що свідчать про транспортування обладнання до місцезнаходження підприємця, або виїзд підприємця на відповідне місце виконання робіт відсутні.

Суд також враховує, що в акті № 434017-309/2562819393 від 29.07.2009 року невиїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_7 з питань правових відносин з ТОВ «Анга»за жовтень 2008 року було встановлено, що постачальником підприємця є ТОВ «Анга», а покупцем ТОВ «Палладіум», разом з тим, вчинення правочинів із вказаними контрагентами, крім даних декларації з ПДВ, не має інших матеріальних підтверджень у вигляді документів бухгалтерського та податкового обліку, банківських документів, документів щодо укладення та виконання угод, власне виробництво у підприємця відсутнє, походження товару невідоме, ким виконувалися роботи та надавалися послуги також невідомо.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що документи, якими оформлені господарські операції позивача із ФОП ОСОБА_7, не є належним підтвердженням факту виконання цих операцій, їх реального характеру, а також зв'язку цих операцій із господарською діяльністю позивача, тому податковий кредит за їх результатами сформовано позивачем безпідставно та всупереч вимогам Закону України «Про ПДВ».

Наявність податкових накладних не впливає на вказані висновки, оскільки їх наявність не є єдиною умовою для правомірного формування податкового кредиту. Крім того, судом встановлено, що одна з податкових накладних ФОП ОСОБА_7 (від 30.10.2008 року) взагалі не містить підпису особи, яка її видала.

Щодо господарських відносин позивача із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, то судом встановлено наступне.

07.04.2008 року позивачем (Замовник) було укладено із ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) договір № 14/2008/п про надання послуг, згідно з яким Виконавець надає Замовнику наступні послуги: монтаж бетонорастворорозмішувальної установки «МЕКАМІХ-60М», загальні механічні операції, ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування, монтаж інших машин та устаткування загального призначення.

Замовник здійснює оплату послуг Виконавцю по факту їх надання, обсяг яких та вартість фіксуються в актах про надані послуги (п. 3.1. Договору).

Перевіркою встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що позивач за результатами операцій із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 сформував податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 882499,98 грн.,в т.ч. ПДВ 147083,33 грн., на підставі наступних податкових накладних: № 5 від 15.12.2008 року (номенклатура «встановлення та налагодження обладнання») на суму ПДВ 13033,33 грн., № 1 від 14.10.2008 року (номенклатура «розвантаження та збір обладнання») на суму ПДВ 35216,67 грн., № 3 від 25.10.2008 року (номенклатура «встановлення та налагодження обладнання») на суму ПДВ 41583,33 грн., № 4 від 29.10.2008 року (номенклатура «завантаження та збір обладнання») на суму ПДВ 57 250 грн.

Вказані податкові накладні були видані на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) із аналогічним змістом послуг, а саме: № ОУ-0000019 від 15.12.2008 року на встановлення та налагодження обладнання, № ОУ-0000011 від 14.10.2008 року на послуги з розвантаження та збір обладнання, № ОУ-0000013 від 25.10.2008 року на встановлення та налагодження обладнання, № ОУ-0000014 від 29.10.2008 року на завантаження та збір обладнання.

Із документів, якими оформлені відносини позивача із ФОП ОСОБА_7 вбачається, що всупереч вимогам ч. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вони не відображають конкретного змісту та обсягу господарських операцій по наданню послуг, не дають уявлення про конкретний перелік робіт, калькуляцію їх вартості із врахуванням витрат на оплату праці залучених робітників, вартості матеріалів, необхідних при наданні послуг тощо, місця їх здійснення.

Акти здачі-прийняття робіт містять лише загальне найменування робіт завантаження, розвантаження, збір обладнання, при цьому не зазначений вид обладнання, щодо якого проводилися роботи, відсутнє посилання на договір, відповідно до якого виконувалися роботи, не вказано місце виконання робіт територія позивача або ФОП ОСОБА_5, або інше місце. Документи, що свідчать про мету виконання робіт (здійснення позивачем будівельної діяльності або надання ним послуг іншим суб'єктам господарювання тощо) відсутні.

Суд бере до уваги те, що згідно витягу з ЄДР № 7583445 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, місце проживання вказаного підприємця вул. Комсомольська, 1, с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, а місцезнаходження позивача м. Кременчук, разом з тим, будь-яких документи, що свідчать про транспортування обладнання до місцезнаходження підприємця, або виїзд підприємця на відповідне місце виконання робіт відсутні.

Суд також враховує, що в акті № 4338/17-309/2329717897 невиїзної документальної перевірки СГД ОСОБА_5 з питань правових відносин з ТОВ «Анга»за жовтень 2008 року було встановлено, що основним постачальником підприємця є ТОВ «Анга», а покупцем ТОВ «Палладіум», разом з тим, вчинення правочинів із ТОВ «Анга», крім даних декларації з ПДВ, не має інших матеріальних слідів у вигляді документів бухгалтерського та податкового обліку, банківських документів, документів щодо укладення та виконання угод, а враховуючи відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, зроблено висновок про відсутність фінансово-господарської діяльності.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що документи, якими оформлені господарські операції позивача із ФОП ОСОБА_5, не є належним підтвердженням факту виконання цих операцій, їх реального характеру, а також зв'язку цих операцій із господарською діяльністю позивача, тому податковий кредит за їх результатами сформовано позивачем безпідставно та всупереч вимогам Закону України «Про ПДВ».

З огляду на те, що встановлені перевіркою факти порушення позивачем правил формування податкового кредиту знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд вважає правомірним висновок перевірки про заниження позивачем податку на додану вартість за період травень 2008 р. квітень 2009 року на суму 485161 грн.

Доводи позивача про те, що відповідачем фактично вдруге перевірено період, який перевірявся згідно акту № 4/23-210/24824757 від 08.01.2009 року, суд оцінює критично, оскільки період перевірок не повністю співпадав. Так, планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства, оформлена актом № 4/23-210/24824757 від 08.01.2009 року, стосувалася періоду з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року, а перевірка, оформлена актом від 08.04.2010 року № 1375/23-309/24824757, охоплювала період з травня 2008 року по квітень 2009 року. Крім того, предмет перевірок був різний, у першому випадку стосувався дотримання вимог податкового законодавства в цілому, у другому лише питання правових відносин з контрагентами ТОВ «Анга», СГД ФО ОСОБА_7, СГД ФО ОСОБА_5 Також, виходячи з аналізу положень ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», призначення позапланової перевірки здійснюється з визначених підстав та не залежить від того, чи перевірявся за певний період платник податків чи ні.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0000252302/0/1197 від 22.04.2010 року та № 0000252302/1/2488 від 31.03.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 727741,5 грн., в тому числі за основним платежем 485161 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 242580,5 грн. згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III в сумі 20994,67 грн., ґрунтуються на вимогах Закону України «Про ПДВ»та достовірно встановлених обставинах.

Отже, позовні вимоги про визнання їх нечинними є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Палладіум» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 грудня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько