Рішення № 126698254, 17.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2025 року справа №320/24334/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЯ…» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЯ…» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України по незабезпеченню контролю за правильністю автоматичного обрахунку показника SПеревищення та зобов`язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС України в місті Києві відновити (збільшити) у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» (код з ЄДРПОУ 42971494) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину SНакл у розмірі 185 756,69 грн. (сто вісімдесят п`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 69 коп.) та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було складено і зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних, якими, фактично, анульовані помилку при складанні податкової накладної. Однак, у СЕА ПДВ ці мінусові розрахунки знайшли своє відображення у податковому періоді, що призвело до виникнення позитивної різниці між задекларованими показниками сум ПДВ і даними ЄРПН - SПеревищ. Позивач зазначає, що така помилка Системи призвела до зменшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, а на відповідний запит відповідачі не здійснили жодних дій задля поновлення порушеного права позивача та відновлення протиправно списаного ліміту.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що в зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2023 року та поданні уточнюючих розрахунків було збільшено сплату до бюджету, що в результаті призвело до виникнення заборгованості в інтегрованій картці платника ПДВ та за вересень 2023 року, яким зменшено суми податкового боргу ПДВ, за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що в результаті призвело до зменшення реєстраційної суми згідно з вимогами діючого законодавства, так як розрахунок коригування №1 від 06.09.23 до податкової накладної №2 від 24.07.23 на зменшення суми компенсації ПДВ - 185 757,69 грн. виписано в вересні 2023 року (тобто в іншому податковому періоді) і не включено до декларації за вересень 2023 року, а податкова накладна, до якої складено відповідний розрахунок коригування, не включено до складу податкових зобов`язань за липень 2023 року, як наслідок, розраховано показник ЕПеревищення за вересень 2023 року.

Зауважено, що поповнення електронного рахунку платника в СЕА ПДВ за рахунок інших джерел нормами чинного законодавства не передбачено та, відповідно, не впливає на значення показника SПопРах.

Представник відповідача-2 також заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» задекларовано складені податкові накладні № 2 від 24.07.2023 та № 6 від 25.07.2023 та розрахунок коригування № 1 від 06.09.2023 відповідно до вимог діючого законодавства. Між даними ЄРПН та показниками податкової звітності з ПДВ за вересень 2023 року відсутні розбіжності, відповідно показник SПеревищ після подання звітної декларації з ПДВ у сумі 185 757,69 грн не розраховувався. За даними ІКС ДПС у ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» показник SПеревищ дорівнює нулю.

Отже, позовні вимоги щодо неправомірного нарахування показника SПеревищ за вересень 2023 року у сумі 185 757,00 грн, на які зменшено реєстраційний ліміт у СЕА ПДВ, є безпідставними.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що фактично відповідач-1 не заперечує, що всі необхідні дії, які повинен був вчинити позивач за цих обставин, вчинені вірно. Однак, у зв`язку із їх здійсненням у різних періодах, помилково складена податкова накладна потрапила до формули розрахунку SПеревищення у системі електронного адміністрування ПДВ і це вплинуло на обрахунок показника перевищення, хоча й не повинно було, оскільки помилкові накладні не є результатом проведених господарських операцій і не мали бути використані під час розрахунку. Проте платник податку втратив реєстраційний ліміт на суму 185 756,69 грн.

Наголошено, що позивач також не може вплинути на СЕА ПДВ, тому звертався до ДПС України як до органу, який здійснює адміністрування податку на додану вартість на законодавчому рівні та, на їх погляд, може технічно вплинути на розмір ліміту ПДВ в СЕА ПДВ Платника податків шляхом його відновлення/збільшення з урахуванням всіх здійсненних корегувань та поданих ним декларацій. Про недосконалість нормативної бази, на підставі якої неправильно налаштований алгоритм системи електронного адміністрування ПДВ, ДПС України достеменно відомо, про що свідчить і лист ДФС України від 19.09.2017 №1365/99-99-15-03-01-18, у якому викладено доповнення до Заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку показника S Перевищ та суми податку на додану вартість, на яку платник має зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням змін, внесених до Кодексу законами України від 24.12.2015 №909-VII та від 21.12.2016 р. №1797-VIII. Тобто ця інформація загальновідома.

Неправильне відображення показника ЕПеревищення у відповідній системі фактично чинить негативний вплив на господарську діяльність Платника податку, призводить до зупинки виконання зобов`язань за укладеними контрактами та виконання останніх, оскільки за першою подією унеможливлюється реєстрація податкових накладних через втрату ліміту з ПДВ, а також це призводить до вилучення обігових грошових коштів Товариства.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.07.2023 року ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» складено податкову накладну № 2 на адресу ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (код 34009446) на загальну суму ПДВ 185 756,69 грн, яку зареєстровано в ЄРПН 15.08.2023.

Товариством відображено зазначену податкову накладну у складі податкових зобов`язань у звітній податковій декларації з ПДВ за липень 2023 року (реєстраційний номер № 9211015694 від 18.08.2023).

Як зазначено в позовній заяві, товариством встановлено, що податкова накладна № 2 від 24.07.2023 складена невірною датою, а саме 24.07.2023 замість 25.07.2023.

Для виправлення зазначеної помилки ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» складено нову податкову накладну № 6 від 25.07.2023, яку зареєстровано в ЄРПН 06.09.2023 на загальну суму ПДВ 185 756,69 гривень. Шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2023 року (реєстраційний номер № 9278080365 від 20.10.2023) товариством задекларовано податкові зобов`язання по податковій накладній № 6 від 25.07.2023.

В подальшому, платником складено розрахунок коригування № 1 від 06.09.2023 (до податкової накладної № 2 від 24.07.2023) на зменшення суми ПДВ на «-» 185 756,69 грн, який зареєстровано в ЄРПН 06.09.2023. Товариством відображено зазначений розрахунок коригування у звітній податковій декларації з ПДВ за вересень 2023 року (реєстраційний номер № 9278103629 від 20.10.2023).

Як вказує позивач, після подання Податкової декларації на додану вартість за вересень 2023 року від 19.10.2023, у системі електронного адміністрування ПДВ виникло перевищення на суму ПДВ саме виправленої податкової накладної за 25.07.2023 в розмірі 185 756,69 грн.

Після надсилання Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.10.2023 та Нової звітної Податкової декларації з ПДВ від 20.10.2023, а щоб уникнути помилкового податкового боргу на суму 185 756,69 грн, який з`явився після виконаних вище дій, після консультації з інспектором, позивачем було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість від 30.10.2023 до Податкової декларації за вересень з податку на додану вартість.

Оскільки, як вказував позивач у позовній заяві, він не міг самостійно вплинути на СЕА ПДВ, а тому з метою виправлення технічної помилки та поновлення неправомірно зменшення ліміту, Платник податків звернувся до відповідача-1 із запитом «Про надання інформації», у якому просив дати відповіді на питання щодо даної ситуації.

Відповіддю від 25 грудня 2023 року податковий орган зазначив, що реєстраційна сума обчислюється автоматично та централізовано на рівні ДПС України для кожного платника податку щоразу, як відбувається зміна значення будь-якого з показників формули. Також було наголошено, що ГУ ДПС у місті Києві не має можливості приймати безпосередню участь в процесі обрахунку відповідних сум податку.

Не погоджуючись з аргументами в означеній відповіді, товариство звернулось до відповідача-1 із заявою, якою просило відновити/збільшити в даних СЕА ПДВ ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» суму реєстраційного ліміту в розмірі 185 756,69 грн, на яку можна було б зареєструвати податкові накладні або розрахунки коригування та відобразити відповідне збільшення в СЕА ПДВ ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...». До заяви були додані документи, на які посилалося Товариство, в належним чином завірених копіях.

Відповіддю від 06.02.2024 відповідач-1 повторно зазначив, що немає можливості приймати безпосередню участь в процесі обрахунку відповідних сум податку, а зменшення реєстраційної суми відбулось згідно вимог діючого законодавства.

В подальшому позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою №06 від 07 березня 2024 року на бездіяльність посадових осіб ГУ ДПС України у місті Києві.

У відповіді №9964/6/99-00-04-02-01-06 від 09 квітня 2024 року ДПС України скаргу ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» залишило без задоволення, надавши пояснення з приводу правил функціонування СЕА ПДВ. Зокрема, у листі ДПС України наголосило, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника; розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми компенсації, які складено та зареєстровано в ЄРПН в інший звітний податковий період, ніж податкові зобов`язання, які коригуються, повинні бути відображені в деклараціях з ПДВ по даті складання розрахунку коригування, а податкові зобов`язання, які коригуються повинні бути відображені в звітних податкових періодах їх виникнення в повному обсязі. Також ДПС України у листі зазначило, що ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» для приведення у відповідність показників СЕА ПДВ подало уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що призвело до перевищення показника Перевищення за вересень 2023 року та як наслідок зменшено реєстраційну суму ліміту СЕА ПДВ, обраховану за формулою, визначеною ПК України, на суму 185 757,69 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, у відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права слідує, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними. Це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

При цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість (далі - ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 200-1.5 ст.200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Згідно із п.200-1.6 ст. 200-1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (який набрав чинності з 29.07.2015) були внесені зміни до пункту 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до яких:

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу викладений в іншій редакції.

Підпунктами 2 та 4 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно п. 9-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Отже, з 1 січня 2015 року запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71- VIII.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

На контролюючий орган покладено обов`язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення».

Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

Стаття 192 ПК України визначає особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту).

Так, згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до підпункту 192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Згідно зі статтею 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1). Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (пункт 201.10).

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що основним призначенням розрахунку коригування до податкової накладної є уточнення показників останньої. У подальшому такі зміни впливають на показники податкової звітності шляхом збільшення/зменшення податкових зобов`язань/податкового кредиту. Це здебільшого стосується випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Водночас, ПК України також встановлює обов`язок платника податку скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної задля виправлення помилок, допущених при її складенні, у тому числі у випадках, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 814/2113/17 висловлено позицію, що показник ЕПеревищ може збільшуватися лише внаслідок фактичного перевищення суми податкових зобов`язань, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ, над сумою податку (податкових зобов`язань), що міститься у податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Основними аргументами відповідачів було те, що постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов`язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН; Покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації ПДВ за звітній (податковий) період, на який припадає дата складення розрахунку коригування, з посиланням на п.п 192.1.1. п. 192.1 ст. 192 ПК України та п. 1 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Поряд з цим, суд не може погодитись з такими доводами відповідачів, оскільки зазначені розрахунки коригувань не стосувалися випадку зміни компенсації вартості товару після його постачання, а направлені позивачем з метою виправлення, як на його думку, помилки у раніше складених податкових накладних шляхом їх обнулення.

Тобто, у даному випадку, у липні, вересні 2023 року не відбувся факт (зміна бази оподаткування), який зумовлює застосування правил, визначених підпунктом 192.1.1. пункту 192.1 статті 192, статті 201 ПК України. Як наслідок, відсутні підстави для врахування як самим позивачем в податковому обліку, так і безпосередньо в СЕА ПДВ розрахунків коригування у періоді їх реєстрації (вересень-жовтень 2023 року), а не у періоді, за який було складено податкову накладну, показники яких виправлялися (липень 2023 року).

Суд погоджується з доводами ДПС України про те, що розрахунок показників здійснюється в автоматичному порядку за формулою, приведеною у пункті 200-1.3 статті 201-1 ПК України і пункті 9 Порядку №569. Однак, враховуючи, що позивач звертався до ДПС України із відповідним листом, до якого були надані пояснення щодо ситуації, яка виникла, суд вважає, що ДПС України допустила протиправну бездіяльність і не виправила помилку, пов`язану із функціонуванням автоматизованої системи.

Безперечно, СЕА ПДВ не може розпізнавати, з якої саме причини реєструвалися розрахунки коригування до податкових накладних, як і не наділена технічною можливістю розпізнавати «помилкові» накладні, однак, в межах цієї справи позивач повідомив відповідні причини адміністратору цієї системи - ДПС України, яка не забезпечила приведення у відповідність наявних в СЕА ПДВ показників.

Наведене у сукупності свідчить про те, що показники розрахунків коригування, які були зареєстровані у вересні 2023 року, на загальну суму ПДВ «- 185 757,69 грн», безпідставно були відображені в СЕА ПДВ у вересні 2023 року, що призвело до зменшення показника SНаклВид за цей період і виникнення позитивного показника SПеревищ. Оскільки показник SПеревищ зменшує показник SНакл - суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, то є підстави для зобов`язання ДПС України відновити/збільшити реєстраційну суму на 185 757,69 грн.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень ст.139 КАС України.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 16.05.2024 № 116.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 3 028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, оскільки саме бездіяльність податкового органу центрального рівня призвело до спірних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЯ…» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягала у незабезпеченні автоматичного відновлення/збільшення суми, на яку ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» (код з ЄДРПОУ 42971494) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину SНакл у розмірі 185 756,69 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну податкову службу України відновити (збільшити) у системі електронного адміністрування ПДВ суму, на яку ТОВ «ТЕХНОЛОГІЯ...» (код з ЄДРПОУ 42971494) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину SНакл у розмірі 185 756,69 грн та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЯ…» (провул. Артилерійський, 5а, оф.11, м. Київ, 03113, код ЄДРПОУ 42971494) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17 квітня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кочанова П.В.