Рішення № 126698188, 15.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року м. Київ справа №320/47690/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

провизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 березня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 березня 2023 року з урахуванням 77% основного розміру грошового забезпечення та з урахуванням попередніх надбавок та нарахувань.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до розрахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року розмір пенсії позивача складав 29 992,56 грн, однак виплачувалось лише 14 970,00 грн, також з 01 квітня 2022 року розмір пенсії складав 33 765,36 грн, однак виплачувалось 19 340,00 грн, аналогічно і з 01 березня 2023 року.

У зв`язку з чим, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо нарахування та виплати йому пенсії без обмеження її максимальним розміром, проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку пенсії, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що розмір пенсії позивача обмежується максимальним розміром відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно, як стверджує представник відповідача, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали суду від 16 січня 2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримані уповноваженою особою відповідача 22 січня 2024 року безпосередньо в приміщенні суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною розпискою.

13 лютого 2024 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшли належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року скасована, а справа передана для продовження розгляду до суду першої інстанції.

03 грудня 2024 року матеріали адміністративної справи № 320/47690/23 надійшли до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року адміністративна справа прийнята до провадження суддею Жуком Р.В. та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року від ОСОБА_1 витребувано додаткові докази у справі, зокрема,

- документи, з яких вбачається, що йому обмежено максимальним розміром пенсійну виплату, починаючи з 01 березня 2023 року;

- заяву ОСОБА_1 або його представника, адресованої Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 березня 2023 року, як про це зазначено у позовній заяві;

- лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідь на заяву ОСОБА_1 або його представника, на який є посилання у позовній заяві.

Представником позивача 11 березня 2025 року через канцелярію суду подано клопотання про долучення доказів, в якому з-поміж іншого з посиланням на судову практику зазначено про необов`язковість досудового врегулювання спору, а також до клопотання додано розрахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 133801 для ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що судом не було витребувано від позивача доказів досудового врегулювання спору, а витребовувались документи, на які позивач посилається у своїй позовній заяві, зокрема, його заява або заява його представника, адресовані Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01 березня 2023 року та лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відповідь на заяву ОСОБА_1 або його представника, на який є посилання у позовній заяві.

Водночас, враховуючи, що представником позивача надано суду додаткові докази, які дають суду можливість розглянути справу повно та всебічно, суд доходить висновку про недоцільність повторного витребування доказів, які не були надані представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 03 березня 2025 року.

Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 16 вересня 2002 року, виходячи з 77% грошового забезпечення.

Як вбачається з наданої суду копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 133801 для ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2023 року, основний розмір пенсії (з надбавками) позивача становить 35 640,36 грн, проте, до виплати обмежено максимальним розміром у 23 610,00 грн, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення суду конституційної юрисдикції передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Саме така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом у його постановах, зокрема, суд касаційної інстанції підкреслює, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01 січня 2017 року) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. У цьому контексті Верховний Суд зауважував, що буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, наразі стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві пенсійної виплати позивача з 01 березня 2023 року максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є протиправним, відповідно, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії, виходячи з 77% грошового забезпечення, з урахуванням попередніх надбавок та нарахувань, суд зазначає, що ключовим в даному спорі є обмеження пенсійної виплати позивача максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Водночас, питання щодо зміни відсоткового значення пенсійної виплати, або виключення відповідачем будь-яких видів грошового забезпечення, або будь-яких надбавок, із розміру пенсії, як вбачається з матеріалів справи, не є предметом даного спору. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачу пенсійна виплата нараховується, виходячи саме з 77% грошового забезпечення, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, суд наголошує, що у разі незгоди позивача з відсотковим значенням розміру пенсійної виплати в подальшому, він не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

VI. Судові витрати.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а матеріали справи не містять доказів понесення сторонами інших судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсійної виплати ОСОБА_1 максимальним розміром, тобто, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 березня 2023 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, а саме, десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 березня 2023 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.