Ухвала суду № 126698028, 15.04.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2025 року № 320/17764/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві і прийняті ним рішення щодо нарахування і виплати позивачу пониженої до 25 468,50 грн. пенсії за вислугу років через незаконне та необґрунтоване одночасне часткове урахування максимального розміру пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, і застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 3.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

-визнати протиправними дії і бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та прийняті ним рішення щодо невиплати позивачу у повному розмірі правомірно і вірно перерахованої пенсії за вислугу років у сумі 35 390,48 грн. за січень - лютий 2025 року і в сумі 37 265, 48 грн. з 1 березня 2025 року без будь-яких обмеження максимальним розміром пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та пониження через застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;

-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити повні перерахунки і виплати пенсії позивачу за вислугу років та заборгованості за минулий час з обов?язковим урахуванням у повному обсязі усіх уже нарахованих загальних та основних розмірів пенсії за вислугу років та їх окремих складових, у тому числі сум індексацій 2022-2025 років і підвищення пенсії як особі з інвалідністю III групи внаслідок війни, без будь-яких обмеження максимальним розміром пенсії, установленого в розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та пониження через застосування визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» коефіцієнтів і з урахуванням лише одного обмеження - раніше здійсненими виплатами за весь період з 1 січня 2025 року і з 1 березня 2025 року;

-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві компенсувати позивачу втрату частини доходів через несвоєчасне здійснення з його вини належних пенсійних виплат за період з 01.01.2025 року і, як мінімум, по дату ухвалення остаточного рішення суду за даним позовом, а, як максимум - по дату кінцевої виплати заборгованості за минулий час по правомірно і вірно перерахованій пенсії;

«Якщо суд не погодиться з моїми наведеними в адміністративному позові позові та зазначеними у п.п. 1-3 позовними вимогами і відмовить у їх задоволенні, то в такому випадку, можливо шляхом виходу за межі позовних вимог, прошу:

-визнати протиправною фактичну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в здійсненні без будь-якого обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, перерахунку і виплати пенсії позивачу за вислугу років із застосуванням визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» коефіцієнтів до частин правомірно і вірно встановлених таких пенсій в сумі 35 390,48 грн. з 1 січня 2025 року і 37 265,48 грн. з 1 березня 2025 року, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (відповідно 11 780,48 грн. і 13 655,48 грн.);

-зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити без будь-якого обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, повні перерахунки і виплати пенсії позивачу за вислугу років та заборгованості за минулий час з обов`язковим урахуванням у повному обсязі усіх уже нарахованих загальних та основних розмірів пенсії за вислугу років та їх окремих складових, у тому числі сум індексацій 2022-2025 років і підвищення пенсії як особі з інвалідністю III групи внаслідок війни, та із застосуванням відповідно до приписів ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 року № 4059-1Х визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» коефіцієнтів до частин правомірно і вірно встановлених таких пенсій в сумі 35 390,48 грн. з 1 січня 2025 року і 37 265,48 грн. з 1 березня 2025 року, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність (відповідно 11 780,48 грн. і 13 655,48 грн.)».

«Якщо суд не погодиться з наведеними позивачем в адміністративному позові доводами та зазначеними в п.п. 1-3 і 5, 5.1 та 2.2 позовними вимогами і відмовить в їх задоволенні, то в такому випадку, можливо шляхом виходу за межі позовних вимог, прошу:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та прийняті ним рішення щодо фактичного незаконного і необґрунтованого зупинення виконання (дії) чинного рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 року в адміністративній справі № 640/26242/21 та невиплати з 1 січня 2025 року встановленої на виконання зазначеного рішення суду пенсії за вислугу років у розмірі 27 665, 99 грн.;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві чинного рішення Окружного поновити у повному обсязі виконання адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 року в адміністративній справі № 640/26242/21 та виплату у повному розмірі встановленої на виконання зазначеного рішення суду пенсії за вислугу років в сумі 27 665, 99 грн. з 1 січня 2025 року, а також нарахувати і виплатити у повному розмірі заборгованість за минулий час без будь-якого та пониження пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Щодо недоліків заяви.

Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд звертає увагу на те, що в порушення зазначених вимог, у позовній заяві не вказано відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Щодо змісту позовних вимог.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Тобто позовна заява повинна містити належне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.

Суд зазначає, що позовні вимоги, сформульовані позивачем, є недостатньо чіткими та конкретними. Зокрема, не зазначено, у чому саме, на думку позивача, полягає бездіяльність органу Пенсійного фонду.

Крім цього, суд зазначає, що позовні вимоги не можуть бути сформульовані з умовою спрямованою на майбутнє.

З огляду на викладене, для належного розгляду справи позивачу слід уточнити свої вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві та викласти їх у відповідності до процесуальних вимог.

Підсумки суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.

За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, то таку слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом семи днів з дня отримання ухвали, шляхом:

- подання уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами з конкретизацією позовних вимог.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надається семиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.