Рішення № 126697203, 17.04.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/25225/24

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у нарахуванні та виплаті грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, викладену у листі від 04 вересня 2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником бойових дій, у зв`язку з чим має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році" (далі - Постанова № 369). Однак відповідач відмовив у виплаті означеної допомоги з тієї підстави, що позивач не перебуває на обліку як отримувач пенсії, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим Управлінням МВС України в Житомирській області 31.07.2015.

29.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік .

Однак, відповідач листом від 30.10.2023 за №38644-38088/П-02/8-0600/23 на звернення позивача повідомив, що відповідно до пункту 3 Порядку №754 грошова допомога учасникам бойових дій виплачується до 24 серпня 2023 року в розмірі 1000 гривень. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ "Ощадбанк". Зазначено, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як отримувач будь-якого виду пенсії. Звернення до Пенсійного фонду шляхом подачі заяви на електронну пошту не передбачено законодавством.

Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та не виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік протиправними, позивач звернувся до суду із позовом.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі №240/1061/24 позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про нарахування та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.

У рішення зазначено, що позивач скористався своїм правом та звернувся через офіційну електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та електрони кабінет страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду України із відповідною заявою щодо отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754, а тому доводи відповідача, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка є необґрунтованими та протиправними.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про нарахування і виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.

29.10.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій проси повідомити про виконання судового рішення у справі №240/1061/24 та виплатити разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2023 рік.

Не отримавши відповіді, 29.11.2024 позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив повторно повідомити на якій стадії знаходиться виконання рішеннясуду та виплатити разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2023 рік.

У листі №30293-28662/П-02/8-0600/24 від 16.12.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачу повідомлено про відмову у нарахуванні та виплати допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, оскільки він не перебуває на обліку, як одержувач будь якого виду пенсії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі Закон № 3551-XII), який прийнято з метою створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно зі статтею 2 Закону № 3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Статтею 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, передбачені статтею 12 Закону № 3551-XII. Зокрема, частиною п`ятою статті 12 Закону № 3551-XII передбачено виплату учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги.

Така грошова допомога була запроваджена ще з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону № 3551-ХІІ Законом України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та доповненням статті 12 частиною четвертою наступного змісту:

"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".

У подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.

15 квітня 2023 року набрав чинності Закон України від 20 березня 2023 року №2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", яким частину п`яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено в такій редакції: "Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII і Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 3551 (у редакції, чинній з 15.04.2023 з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, ч. 5 ст. 12-15, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частини третьої статей 61-64 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 цього Порядку, грошова допомога виплачується до 24.08.2023 в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі 1 000,00 грн.

Позивач є учасником бойових дій.

Разом з тим, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач не отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2023 році.

Підставою для відмови у виплаті спірної допомоги слугувало те, що позивач не перебуває на обліку як отримувач пенсійних виплат.

Надаючи юридичну оцінку підставі невиплати позивачу спірної допомоги, суд враховує положення Порядку № 754, згідно з пунктом 4 якого отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Відповідно до п.4 ч.5 Порядку №754 Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати допомоги:

отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 43), або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги в уповноважених банках для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання);

отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби;

отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, - на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів;

іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках.

Тобто, Пенсійний фонд перераховує допомогу до Дня Незалежності не лише особам, які перебувають на обліку, а й іншим отримувачам за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках.

Відповідно до Порядку № 754 отримувачами грошової допомоги є особи, які мають право на грошову допомогу, зокрема, учасники бойових дій, безвідносно щодо перебування на обліку як отримувачі пенсії.

Відтак, доводи відповідача з приводу того, що позивач не має права на виплату такої допомоги, оскільки не перебуває на обліку як отримувач пенсії безпідставні.

Також, суд вважає безпідставним зазначення відповідачем у листі про те, що позивач не звертався до пенсійного органу за отриманням грошової допомоги, оскільки доказами в матеріалах справи підтверджено звернення позивача 29.09.2023 з відповідною заявою через електронний кабінет.

Вказаний факт також підтверджено судовим рішенням у справі №240/1610/24.

Системний аналіз наведених приписів нормативно-правових актів дає підстави для висновку про безпідставну відмову пенсійного органу у виплаті позивачу як учаснику бойових дій одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році з підстав того, що позивач не є одержувачем будь-якого виду пенсії.

Визначаючись у способі захисту права позивача на одноразову грошову допомогу суд виходить з норми частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та безальтернативний визначений законом за таких умов варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Оскільки позивачем дотримано вимоги щодо звернення у встановленому порядку з відповідною заявою, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік із викладених у листі підстав є протиправною, а тому відповідача належить зобов`язати нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правову допомогу.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18).

Як встановлено із матеріалів справи, а саме: договору про надання правової (правничої) допомоги від 18.12.2024, акту наданих послуг правничої допомоги від 23.12.2024 відповідно до договору б/н від 10.01.2024, адвокатом Вдовиченко Б.В. було надано юридичні послуги позивачеві на суму 4 000,00 грн.

Як свідчить акт наданих послуг від 15.01.2024, вартість наданих послуг на суму 4 000,00 грн. включає: первинна правова консультація клієнта ОСОБА_1 ( 1 година) - 1 000 грн.; підготовка до Житомирського окружного адміністративного суду позовної заяви (3 години) - 3 000,00 грн.

За приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги, що відповідачем відзив на позовну заяву не поданий, будь яких заперечень щодо витрат на правничу допомогу чи клопотань про їх зменшення від відповідача також не надходило, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м.Житомир, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн (чотири тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

17.04.25