Рішення № 126691900, 17.04.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6384/23

Провадження № 2/761/6435/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І. В.,

секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа - Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з рухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа - Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з рухомого майна.

У своїй позовній заяві просив суд усунути перешкоди ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у розпорядженні автомобілем марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26.07.2016, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису № 27879828 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 19.06.2020 о 14:50:22 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, вид обтяження: приватне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: застава рухомого майна; документ-підстава: договір застави транспортного засобу № 11012852000, серія та номер 4576, виданий 22.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М., об?єкт обтяження: легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску, відомості про обмеження: заборонено відчужувати, обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА КРЕДИТ», ЄДРПОУ 38750239.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Позивач є власником легкового автомобіля марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску. У лютому 2023 року Позивач дізнався, що автомобіль є предметом застави. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82505631 від 14.02.2023 вказаний автомобіль є об`єктом приватного обтяження на підставі договору застави транспортного засобу № 11012852000, серія та номер 4576, виданий 22.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М. боржник ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА КРЕДИТ», ЄДРПОУ 38750239.Необхідність звернення з даним позовом виникла через неможливість Позивача вільно розпоряджатись належним йому транспортним засобом через реєстрацію приватного обтяження (застави) Відповідачем, як обтяжувачем в розумінні положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 квітня 2023 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року позовну заяву було задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2025 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2023 року було скасовано, призначено до розгляду справи по суті.

06 березня 2025 року на адресу суду надійшов відзив із викладеними запереченнями щодо позовних вимог, що за змістом дублюють заяву про перегляд заочного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні просив позовну заяву задовольнити, скасувати обтяження.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у своєму відзиві просили розглядати справи без їх участі.

Третя особа у судове засідання своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Досліджуючи матеріали справи судом було встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом - Позивач) є власником легкового автомобіля марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску, синього кольору, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26.07.2016.

У лютому 2023 року Позивач дізнався, що автомобіль є предметом застави.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 82505631 від 14.02.2023 вказаний автомобіль є об`єктом приватного обтяження на підставі договору застави транспортного засобу № 11012852000, серія та номер 4576, виданий 22.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М. боржник ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , обтяжувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА КРЕДИТ», ЄДРПОУ 38750239.

Даний витяг містить відомості щодо дати, часу та номера реєстрації обтяження: 19.06.2020 14:50:22 № 27879828. Обтяження зареєстроване реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною.

Позаяк цього, згідно зазначеного витягу, 29 червня 2006 року АКІБ «УкрСиббанк» на підставі Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11012852000 від 22.06.2006 було накладено приватне обтяження та заставу рухомого майна, а саме: автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, 2006 року, номер кузова НОМЕР_8 , номер реєстрації НОМЕР_3 .

27 квітня 2015 року було проведено зміну обтяжувача з АТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (нині змінено назву Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС) на підставі Договору факторингу № 17 від 20 квітня 2015 року.

Щодо позовних вимог про припинення обтяження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду - від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19).

Згідно п. 2 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. № 830, державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін`юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство, що належить до сфери управління Мін`юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - суб`єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19).

Водночас, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Отже, оскільки на момент придбання автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості щодо обтяження заставою автомобіля марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_6 , то Позивач є добросовісним набувачем і право власності на автомобіль він набув без обтяжень.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про припинення обтяження рухомого майна, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 858,88 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та ст.4, п.2 ч.2 ст.19, ст.41 Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 15, 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», третя особа - Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зняття арешту з рухомого майна - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у розпорядженні автомобілем марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 26.07.2016, шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна і виключення запису № 27879828 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зареєстрованого 19.06.2020 о 14:50:22 реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Бондаренко Юлією Йосипівною, вид обтяження: приватне обтяження, тип реєстрації: поточна, тип обтяження: застава рухомого майна; документ-підстава: договір застави транспортного засобу № 11012852000, серія та номер 4576, виданий 22.06.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровим Ю.М., об?єкт обтяження: легковий автомобіль марки HYUNDAI, модель ELANTRA, номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2006 року випуску, відомості про обмеження: заборонено відчужувати, обтяжувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА КРЕДИТ», ЄДРПОУ 38750239.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858,88 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», адреса місцезнаходження -м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239,

Регіональна філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 4, код ЄДРПОУ 39881922.

Суддя: