Ухвала суду № 126691529, 15.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17280/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12023181180000950 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначив, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023181180000950 від 19.12.2023 за підозрами: ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 345 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також за фактами скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.09.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи в офісному приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Авто Сервіс» (код ЄДРПОУ № 42840291), розташованому за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Біла Криниця, вул. Біла, 53, яке використовувалися керівником вказаної юридичної особи, почав висловлювати наглядно знайомій ОСОБА_12 , яка обіймала посаду бухгалтера ТОВ «Гранд Моторс», невдоволення її ставленням до підпорядкованого працівника - ОСОБА_13 , що за безпосередньої ініціативи ОСОБА_7 , як особи, що мала довірительні стосунки з керівником товариства, була працевлаштована до зазначеного підприємства.

Надалі ОСОБА_7 , поводячи себе зухвало, неврівноважено та агресивно, став вимагати, щоб ОСОБА_12 висловила вибачення за свої дії по відношенню до ОСОБА_13 та, отримавши відмову, висловив в адресу ОСОБА_12 погрозу фізичної розправи.

Після того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але пізніше 18.12.2023, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, з мотивів особистої помсти за негативне, як він вважав, ставлення ОСОБА_12 до його племінниці ОСОБА_13 та небажання ОСОБА_12 вибачитися перед ним за неповажне ставлення, вирішив організувати викрадення та подальше вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, останньої.

З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, доручив знайомому ОСОБА_9 , з яким підтримував дружні стосунки, вчинити зазначений особливо тяжкий злочин, на що той погодився, таким чином вступивши у попередню змову з ОСОБА_7 , направлену на вбивство ОСОБА_12 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_9 , діючи на замовлення ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вступив у попередню змову з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, при цьому довівши останнім попередньо розроблений план викрадення та вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 .

Згідно з розробленим планом ОСОБА_9 , діючи на замовлення організатора ОСОБА_7 , визначив себе, ОСОБА_10 та невстановлену досудовим розслідуванням особу співвиконавцями вчинення кримінального правопорушення, які мали забезпечити викрадення потерпілої ОСОБА_12 неподалік місця її роботи, подолання волі останньої до опору шляхом застосування до неї фізичної сили, щоб потім помістити її до салону автомобіля, який знаходився під керуванням ОСОБА_10 , після чого шляхом використання заздалегідь підготовленого знаряддя здійснити вбивство потерпілої, а труп у подальшому перевезти до безлюдного місця.

Водночас ОСОБА_9 доручив ОСОБА_11 бути пособником неправомірних дій, який мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання відповідного транспортного засобу, а саме: належного йому на праві приватної власності автомобіля «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Також ОСОБА_9 було доведено ОСОБА_10 про необхідність підшукання підмінних номерних знаків задля подальшого використання на вказаному автомобілі з метою конспірації неправомірних дій учасників групи.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 18.12.2023, приблизно о 16 год 00 хв, ОСОБА_11 , діючи на виконання спільного злочинного плану, перебуваючи на території автомайстерні «Race Service», що розташована по вул. Андріївська, 66-Д у м. Березне Рівненського району Рівненської області, з метою викрадення та скоєння вбивства ОСОБА_12 під час особистої зустрічі передав ОСОБА_9 свій автомобіль «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Натомість ОСОБА_10 , діючи відповідно до попередньо розробленого ОСОБА_9 злочинного плану, з метою приховування неправомірних дій та уникнення їх можливого викриття співробітниками правоохоронних органів, встановив на вказаному автомобілі державні номерні знаки НОМЕР_3 , зареєстровані за іншим транспортним засобом - автомобілем «Volvo S40».

У свою чергу ОСОБА_9 , для реалізації злочинного умислу та вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 шляхом нанесення їй ударів в життєво-важливі органи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин взяв предмет, схожий на молоток.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, того ж дня 18.12.2023, приблизно о 17 год 41 хв, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, узгодивши свої дії з організатором та замовником злочину ОСОБА_7 , на автомобілі «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , із встановленими на ньому номерними знаками НОМЕР_3 , який знаходився під керуванням ОСОБА_10 , приїхали до місця роботи ОСОБА_12 , а саме: ТОВ «Європа Авто Сервіс», поряд із яким провадить свою діяльність і ТОВ «Гранд Моторс», розташованого по вул. Білій, 53 в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, де, припаркувавши автомобіль на ділянці місцевості неподалік, стали спостерігати за територією підприємства та чекати на появу ОСОБА_12 .

Надалі того ж дня 18.12.2023, приблизно о 18 год 39 хв, учасники групи побачили ОСОБА_12 , яка вийшла з приміщення ТОВ «Європа Авто Сервіс» та пішла до свого автомобіля «BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_4 , припаркованого поряд з територією вказаного товариства.

У цей час ОСОБА_9 , діючи відповідно до розробленого злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_10 та невстановленою особою, на вказаному автомобілі «Volvo V50», яким керував ОСОБА_10 , під`їхали до ОСОБА_12 , яка, відчинивши задні ліві двері власного автомобіля «BMW X3», поклала до нього свої речі.

З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, ОСОБА_9 , діючи з метою викрадення та подальшого вбивства ОСОБА_12 , через задні ліві двері вийшов з автомобіля «Volvo V50», підійшовши впритул до ОСОБА_12 , у спосіб, небезпечний для життя та здоров`я потерпілої, умисно наніс тій один удар предметом, схожим на молоток, в голову, після чого, застосовуючи силу, заштовхав її у салон автомобіля «Volvo V50», поклав її на підлогу та сів поруч з нею на сидіння, ставши насильно, проти волі ОСОБА_12 утримувати останню та перешкоджати можливій втечі, спричиняючи фізичних страждань, таким чином викравши потерпілу.

У той же час невстановлена досудовим розслідуванням особа, сидячи поряд із водієм ОСОБА_10 , на передньому пасажирському сидінні згаданого автомобіля, також контролювала поведінку потерпілої ОСОБА_12 з метою попередження спроб останньої до опору.

Разом з тим, ОСОБА_10 , який керував автомобілем «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , зі встановленими номерними знаками НОМЕР_3 , після того як потерпілу було викрадено, виїхав на автомобільну дорогу «М-06 Київ-Чоп» та поїхав в напрямку с. Антопіль Рівненського району Рівненської області.

Потім ОСОБА_9 , продовжуючи злочинні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_12 , перебуваючи у задній частині салону цього автомобіля, умисно наніс потерпілій предметом, схожим на молоток, не менше шести ударів в голову та інші ділянки тіла, після чого, достовірно усвідомлюючи тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, сприймаючи відсутність опору викраденої ОСОБА_12 та перебування її без свідомості як ознаки настання смерті, повідомив ОСОБА_10 про необхідність зупинки автомобіля у безлюдному місці з метою позбутися тіла потерпілої.

У подальшому ОСОБА_10 , припаркувавши зазначений автомобіль «Volvo V50» поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована на автомобільній дорозі «М-06 Київ-Чоп» в с. Антопіль Рівненського району, спільно з ОСОБА_9 та іншою невстановленою особою витягли ОСОБА_12 з автомобіля та, з метою її вбивства, умисно нанесли їй ще декілька ударів ногами по голові, а також умисно вдарили декілька раз головою об асфальтоване покриття, чим спричинили тяжких наслідків для викраденої потерпілої ОСОБА_12 , після чого залишили місце вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але пізніше 18.12.2023, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність та протиправність своїх дій, з мотивів особистої помсти за негативне, як він вважав, ставлення ОСОБА_12 як бухгалтера ТОВ «Гранд Моторс» до його племінниці ОСОБА_13 , що являлася підлеглою останньої, та небажання ОСОБА_12 вибачитися перед ним за неповажне ставлення, вирішив організувати викрадення та подальше вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті, потерпілої.

З метою реалізації свого злочинного умислу, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, доручив знайомому ОСОБА_9 , з яким підтримував дружні стосунки, вчинити зазначений особливо тяжкий злочин, на що той погодився, таким чином вступивши у попередню змову з ОСОБА_7 , направлену на вбивство ОСОБА_12 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 18.12.2023, ОСОБА_9 , діючи на замовлення ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, вступив у попередню змову з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, при цьому довівши останнім попередньо розроблений план викрадення та вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 .

Згідно з розробленим планом ОСОБА_9 , діючи на замовлення організатора ОСОБА_7 , визначив себе, ОСОБА_10 та невстановлену досудовим розслідуванням особу співвиконавцями вчинення кримінального правопорушення, які мали забезпечити викрадення потерпілої ОСОБА_12 неподалік місця її роботи, подолання волі останньої до опору шляхом застосування до неї фізичної сили, щоб потім помістити її до салону автомобіля, який знаходився під керуванням ОСОБА_10 , після чого шляхом використання заздалегідь підготовленого знаряддя здійснити вбивство потерпілої, а труп у подальшому перевезти до безлюдного місця.

Водночас ОСОБА_9 доручив ОСОБА_11 бути пособником неправомірних дій, який мав сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання відповідного транспортного засобу, а саме: належного йому на праві приватної власності автомобіля «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Також ОСОБА_9 було доведено ОСОБА_10 про необхідність підшукання підмінних номерних знаків задля подальшого використання на вказаному автомобілі з метою конспірації неправомірних дій учасників групи.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 18.12.2023, приблизно о 16 год 00 хв, ОСОБА_11 , діючи на виконання спільного злочинного плану, перебуваючи на території автомайстерні «Race Service», що розташована по вул. Андріївська, 66-Д у м. Березне Рівненського району Рівненської області, з метою викрадення та скоєння вбивства ОСОБА_12 під час особистої зустрічі передав ОСОБА_9 свій автомобіль «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Натомість ОСОБА_10 , діючи відповідно до попередньо розробленого ОСОБА_9 злочинного плану, з метою приховування неправомірних дій та уникнення їх можливого викриття співробітниками правоохоронних органів, встановив на вказаному автомобілі державні номерні знаки НОМЕР_3 , зареєстровані за іншим транспортним засобом - автомобілем «Volvo S40».

У свою чергу ОСОБА_9 , для реалізації злочинного умислу та вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 шляхом нанесення їй ударів в життєво-важливі органи, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин взяв предмет, схожий на молоток.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, того ж дня 18.12.2023, приблизно о 17 год 41 хв, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, узгодивши свої дії з організатором та замовником злочину ОСОБА_7 , на автомобілі «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , зі встановленими на ньому номерними знаками НОМЕР_3 , який знаходився під керуванням ОСОБА_10 , приїхали до місця роботи ОСОБА_12 , а саме: ТОВ «Європа Авто Сервіс», поряд із яким провадить свою діяльність і ТОВ «Гранд Моторс», розташованого по вул. Білій, 53 в с. Біла Криниця Рівненського району Рівненської області, де, припаркувавши автомобіль на ділянці місцевості неподалік, стали спостерігати за територією підприємства та чекати на появу ОСОБА_12 .

Надалі того ж дня 18.12.2023, приблизно о 18 год 39 хв, учасники групи побачили ОСОБА_12 , яка вийшла з приміщення ТОВ «Європа Авто Сервіс» та пішла до свого автомобіля«BMW X3», державний номерний знак НОМЕР_4 , припаркованого поряд з територією вказаного товариства.

У цей час ОСОБА_9 , діючи відповідно до розробленого злочинного плану, за попередньою змовою із ОСОБА_10 та невстановленою особою, на вказаному автомобілі «Volvo V50», яким керував ОСОБА_10 , під`їхали до ОСОБА_12 , яка, відчинивши задні ліві двері власного автомобіля «BMW X3» поклала до нього свої речі.

З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, ОСОБА_9 , діючи з метою викрадення та подальшого вбивства ОСОБА_12 , через задні ліві двері вийшов з автомобіля «Volvo V50», підійшовши впритул до ОСОБА_12 , у спосіб, небезпечний для життя та здоров`я потерпілої, умисно наніс тій один удар предметом, схожим на молоток, в голову, після чого, застосовуючи силу, заштовхав її у салон автомобіля «Volvo V50», поклав її на підлогу та сів поруч з нею на сидіння, ставши насильно, проти волі ОСОБА_12 утримувати останню та перешкоджати можливій втечі, спричиняючи фізичних страждань, таким чином викравши потерпілу.

У той же час невстановлена досудовим розслідуванням особа, сидячи поряд із водієм ОСОБА_10 , на передньому пасажирському сидінні згаданого автомобіля, також контролювала поведінку потерпілої ОСОБА_12 з метою попередження спроб останньої до опору.

Разом з тим, ОСОБА_10 , який керував автомобілем «Volvo V50», номер кузова НОМЕР_1 , зі встановленими номерними знаками НОМЕР_3 , після того як потерпілу було викрадено, виїхав на автомобільну дорогу «М-06 Київ-Чоп» та поїхав в напрямку с. Антопіль Рівненського району Рівненської області.

Потім ОСОБА_9 , продовжуючи злочинні дії, спрямовані на вбивство ОСОБА_12 , перебуваючи у задній частині салону цього автомобіля, умисно наніс потерпілій предметом, схожим на молоток, не менше шести ударів в голову та інші ділянки тіла, після чого, достовірно усвідомлюючи тяжкість нанесених тілесних ушкоджень, сприймаючи відсутність опору викраденої ОСОБА_12 та перебування її без свідомості як ознаки настання смерті, повідомив ОСОБА_10 про необхідність зупинки автомобіля у безлюдному місці з метою позбутися тіла потерпілої.

З метою доведення спільного злочинного умислу до кінця ОСОБА_10 , припаркувавши зазначений автомобіль «Volvo V50» поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована на автомобільній дорозі «М-06 Київ-Чоп» в с. Антопіль Рівненського району, спільно з ОСОБА_9 та іншою невстановленою особою витягли ОСОБА_12 з автомобіля та, з метою її вбивства, умисно нанесли їй ще декілька ударів ногами по голові, а також головою об асфальтоване покриття.

Під час викрадення ОСОБА_12 та задля її вбивства ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_10 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, діючи за попередньою змовою між собою, ОСОБА_11 як пособником та на замовлення організатора ОСОБА_7 , умисно заподіяли ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою-компресії головного мозку важкого ступеня з гострою субдуральною гематомою правої гемісфери головного мозку та наявністю перелому передньої та задньої стінок фронтального синуса зліва з переходом на верхню стінку лівої орбіти,перелому кісток носа, поєднаного із зовнішніми ушкодженнями - забійними ранами м`яких тканинтім`яної ділянки голови справа, лобної ділянки голови зліва,лівої бровної ділянки, перенісся, забійно-рваними ранами м`яких тканин верхньої та нижньої повік справа, параорбітальних гематом обох очей, субкон`юнктивального крововиливу зліва; перфорації барабанної перетинки справа, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, а також шкірних рубців, які є наслідком загоєння ран на задній поверхні правого плечового суглобу, на тильній поверхні правої кисті в проекції 2-ої п`ястної кістки, на слизовій оболонці верхньої губи справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Отже, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інша невстановлена досудовим розслідуванням особа виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення вбивства викраденої потерпілої ОСОБА_12 , вчиненого на замовлення, до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, оскільки потерпілу було виявлено сторонніми особами та надано необхідну медичну допомогу.

24.12.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень у повному обсязі підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні доказами.

11.09.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3 місяців, тобто до 19.10.2024.

Заступником Генерального прокурора 08.10.2024 погоджено клопотання органу досудового розслідування про продовження строку досудового розслідування до дев?яти місяців, а саме до 19.04.2025, яке у подальшому задоволено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва.

Заступником Генерального прокурора 20.03.2025 погоджено клопотання органу досудового розслідування про продовження строку досудового розслідування до дванадцяти місяців, а саме до 19.07.2025, яке 27.03.2025 задоволено слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва.

02.01.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.03.2025 без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

26.02.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 19.04.2025 без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Однак, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні не може бути закінчено у межах строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , тобто до 19.04.2025, у зв`язку з винятковою складністю кримінального провадження, яка полягає в тому, що в кримінальному провадженні необхідно виконати значний обсяг слідчих (розшукових) і процесуальних дій, спрямованих на забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінальних правопорушень із забезпеченням подальшого притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій має вирішальне значення для досудового розслідування, а докази, здобуті за результатами їх проведення, будуть використані стороною обвинувачення під час судового розгляду.

З урахуванням викладеного, для закінчення досудового розслідування необхідно:

- завершити проведення оглядів мобільних телефонів, носіїв інформації, документів, вилучених під час досудового розслідування, з урахуванням чого визначитись та призначити судові експертизи, у тому числі фототехнічні, портретні (по відео-, та фотозображеннях) та експертизи відео-, звукозапису;

- отримати висновок судово-медичної цитологічної експертизи, 7 висновків судових-медичних імунологічних експертиз, 2 висновки судових молекулярно-генетичних експертиз (призначені до КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи), висновок експертизи відео-, звукозапису, висновок комплексної судової експертизи волосся та судово-молекулярно-генетичної експертизи та висновок судово-молекулярно-генетичної експертизи, дві почеркознавчі експертизи (призначено до ДНДЕКЦ МВС України), висновок судової психологічної експертизи (призначено до Хмельницького НДЕКЦ МВС України), висновок судової психолого-фізіологічної експертизи із застосуванням поліграфа (призначено до КНДІСЕ);

- з урахуванням отриманих висновків судових-медичних імунологічних, цитологічних, молекулярно-генетичних експертиз прийняти рішення щодо призначення судових молекулярно-генетичних експертиз, у тому числі порівняльних;

- провести детальний огляд та аналіз даних операторів мобільного зв`язку про з`єднання абонентських номерів і терміналів підозрюваних, потерпілої та інших осіб;

- встановити і допитати як свідків осіб, яким відомо про обставини готування до вчинення злочинів та викрадення ОСОБА_12 , про місце зберігання речей і предметів, що матимуть значення для досудового розслідування, у тому числі дисків, дверної карти від автомобіля «Volvo V50» тощо;

- вжити додаткових заходів щодо встановлення інших співучасників викрадення та замаху на умисне вбивство ОСОБА_12 ;

- додатково допитати як підозрюваного ОСОБА_9 , після чого, з урахуванням показань підозрюваних, спланувати та провести необхідні слідчі (процесуальні дії), зокрема, проведення слідчих експериментів, допитів, одночасних допитів та/або додаткових допитів свідків та потерпілої, проведення оглядів чи обшуків, призначення та вилучення речей, предметів і документів, які мають значення для досудового розслідування тощо;

- розсекретити матеріали стосовно проведення негласних слідчих (розшукових) дій, після чого вирішити питання про призначення необхідних судових фоноскопічних експертиз;

- з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінальних правопорушень повідомити ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів;

- вжити заходів щодо виявлення та вилучення автомобіля «JEEP WRANGLER», дизельного генератора «WattStream WS65-PS-O», міні-екскаватора гусеничного «JCB 8030ZTS», державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- після виявлення та вилучення автомобіля «JEEP WRANGLER», дизельного генератора «WattStream WS65-PS-O», міні-екскаватора гусеничного «JCB 8030ZTS», призначити відповідні судові товарознавчі експертизи задля визначення вартості відповідного транспортного засобу, обладнання на момент вчинення кримінальних правопорушень, встановити і допитати як свідків осіб, які вказане майно зберігали або користувались ним;

- з урахуванням встановлених обставин незаконного заволодіння автомобілем «JEEP WRANGLER», дизельним генератором «WattStream WS65-PS-O», міні-екскаватором гусеничним «JCB 8030ZTS», вирішити питання щодо повідомлення особам про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень;

- провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, у яких виникне необхідність;

- виконати вимоги ст. ст. 290, 291, 293 КПК України, з наданням достатнього часу стороні захисту та потерпілій для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, скласти та вручити стороні захисту обвинувальний акт з відповідними додатками - реєстром матеріалів досудового розслідування, цивільним позовом потерпілої ОСОБА_12 .

Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій має суттєве значення для вирішення остаточної кваліфікації дій підозрюваних, встановлення міри вини кожного із них, забезпечення повного та об`єктивного досудового розслідування та судового розгляду цього кримінального провадження.

Водночас непроведення цих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій може негативно позначитися на повноті досудового розслідування.

Обставинами, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше, є виняткова складність кримінального провадження, яка полягає в тому, що під час здійснення досудового розслідування вилучено значну кількість речей, предметів, документів, об`єктів, фотозображень, відеозаписів, аудіозаписів, які потребують огляду, дослідження та призначення експертиз, у ході досудового слідства на даний час не встановлено інших співучасників злочинів, у зв`язку з чим необхідно допитати значну кількість осіб як свідків, провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії.

Для проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій необхідно строк не менше двох місяців, оскільки необхідний значний проміжок часу для призначення та проведення судових експертиз, у тому числі додаткових і порівняльних, розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тощо.

У зв`язку з вищевикладеним необхідно продовжити підозрюваному строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки зазначений строк необхідний для проведення судових експертиз, проведення вищевказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років. Встановлено, що вказані злочини вчинено групою осіб, а у підозрюваного не має постійного місця роботи, чим підтверджується відсутність у останнього стійких соціальних зв`язків. Вказані обставини вказують на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може залишити своє місце проживання, буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою подальшого уникнення кримінальної відповідальності.

У ході досудового розслідування не встановлено місцезнаходження усіх речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з чим існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може особисто або через інших осіб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, у тому числі знаряддя вчинення кримінальних правопорушень, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Тому обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може призвести до спілкування підозрюваного ОСОБА_7 з іншими, не встановленими на даний час співучасниками злочинів, розробляння стратегії дій, спрямованих на приховування слідів злочинів, уникнення від кримінальної відповідальності, а також спотворення речей та документів, які його викривають, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, а саме: з метою приховання слідів злочину, може вчиняти дії щодо видалення та спотворення інформації та документів, які містять сліди кримінального правопорушення; знищити чи спотворити мобільні телефони та сім-картки, які використовувалися для спілкування з іншими учасниками для вчинення злочинів.

У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 знайомий із потерпілою ОСОБА_12 , перебуває у родинних стосунках зі свідком ОСОБА_13 , через яку виникла конфліктна ситуація між ОСОБА_7 і ОСОБА_12 , має дружні стосунки з безпосереднім виконавцем інкримінованих кримінальних правопорушень - ОСОБА_9 , підтримував ділові стосунки із власником та працівниками ТОВ «Європа Авто», а саме із ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та іншими особами, які допитані як свідки. Крім того, у матеріалах кримінального провадження міститься аудіозапис, яким зафіксовано як ОСОБА_7 погрожує свідкам позбавленням життя з метою зміни їх показань. Вказані обставини вказують на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, матиме можливість незаконно впливати на потерпілу і свідків шляхом висловлення погроз, умовлянням чи переконанням, з метою примушування їх відмовитися від дачі показань або до дачі завідомо неправдивих показань для уникнення ним та іншими співучасниками кримінального правопорушення кримінальної відповідальності.

Крім того, встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки хоча підозрюваний ОСОБА_7 і вважається в порядку ст. 89 КК України раніше не судимим, але до відомостей, які характеризують особу останнього, можливо віднести, що 26.12.2005 він був засуджений Апеляційним судом м. Києва за ч. 4 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі, тобто за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства, а також підозрюється як організатор вчинення умисних злочинів щодо потерпілої ОСОБА_12 .

Вищевказані ризики враховувалися слідчим суддею під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовження строку тримання під вартою й на даний час вони жодним чином не зменшилися, не зникли та продовжують існувати.

У ході досудового розслідування не встановлено даних, які б вказували на неможливість продовження строку тримання під вартою.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав. Так, при обранні особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого судді, суду.

Але вказані запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та усвідомлення підозрюваним невідворотності покарання за їх вчинення, в першу чергу існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Зазначені обставини дають підстави вважати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.

Посилаючись на вказане, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 на 60 днів у межах строку досудового розслідування, без права внесення застави.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити. Вказав, що допитані 14.04.2025 свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 повідомляють про вчинення на них тиску оточенням ОСОБА_7 .

Захисники заперечували проти задоволення клопотання про продовження тримання підозрюваного під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, непідтвердженість доказами ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ідентичність вказаного клопотання та клопотань про застосування та попереднього продовження запобіжного заходу. Зазначили, що повідомлення про підозру від 23.12.2024 було вручено підозрюваному лише 24.12.2024, у зв`язку з чим стороною захисту подано скаргу на вказане повідомлення про підозру, яка наразі ще не розглянута. Кваліфікація інкримінованих ОСОБА_7 злочинів не підтверджена жодними належними та допустимими доказами. У клопотанні сторона обвинувачення своїми формулюваннями порушує презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини. Викрадення потерпілої відбулося о 18-40 год. 18.12.2023, територіально значно віддалено від місця, де останню виявили о 19-21 год. того ж дня, зазначене заперечує планування викрадення потерпілої з метою замовного спланованого вбивства та приховування трупа в безлюдному місці. Ймовірно, що особи, які вчинили це, мали на меті не вбивство, а інший терміновий вплив на ОСОБА_12 . Жодний доказ, крім показань ОСОБА_14 , не є таким, що відносяться до ОСОБА_7 . Також, у протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 16.07.2024 відсутні прямі посилання на звинувачення ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, свідок зазначає, що ОСОБА_7 станом на 13.12.2023 відмовився від реалізації запланованих протиправних дій щодо ОСОБА_12 . Показання ОСОБА_14 викладені так, як вигідно йому та членам його родини. Вказали, що до підозрюваного було застосовано тримання під вартою з порушенням процедури, поза межами 72 год. після отримання відповідного клопотання. З 02.01.2025 по 14.04.2025 ОСОБА_7 утримується там, де не має утримуватися за рішенням слідчого судді, а саме у місці, де йому не надавалася медична допомога, у зв`язку з чим він втратив 2 зуба, перестав чути на ліве вухо. У підозрюваного ОСОБА_7 є реальна можливість проживати разом з родиною (дружиною та трьома малолітніми дітьми) безпосередньо в м. Києві для забезпечення належного контролю з боку сторони обвинувачення, виконання ним процесуальних обов`язків підозрюваного. Така можливість існує в нього, ще починаючи з 18.02.2025, коли його дружина ОСОБА_19 уклала безпосередньо договір оренди квартири з адвокатом ОСОБА_20 , оплати по якому мають початись в дату безпосереднього отримання квартири в оренду. Вказане взагалі заперечує будь-яке обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_7 , отримавши підозру в порядку, не передбаченому чинним законодавством, особисто прибув на розгляд запобіжного заходу щодо розгляду клопотання про застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу, тому немає жодного ризику, що він буде уникати спілкування з судом та слідством. ОСОБА_7 є ФОП, займається підприємницькою та волонтерською діяльністю, забезпечує батька-інваліда, сестру з онкологічним захворюванням, через стрес дружина ОСОБА_7 , будучи вагітною, втратила дитину. Ризик впливу на свідків та інших учасників виключається, оскільки останні мешкають у м. Рівне, натомість підозрюваний орендував квартиру у м. Києві. Ризик знищення, спотворення речей чи документів є недоречним, оскільки від часу вчинення інкримінованих злочинів сплинуло півтора року. ОСОБА_7 відповідно до ст. 89 КПК України є несудимим, відтак посилання на вирок Апеляційного суду м. Києва, яким останнього засуджено у минулому, є безпідставним. Право підозрюваного на захист порушується, останній не може реалізувати право на оскарження, оскільки матеріали провадження систематично не передаються до суду апеляційної інстанції впродовж 2 місяців з моменту прийняття відповідної ухвали. З огляду на викладене просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до ОСОБА_7 цілодобовий домашній арешт. Сторона захисту позицію виклала в письмових запереченнях, а також долучила відповідні додатки, на які посилалась в обґрунтування своєї позиції.

Підозрюваний ОСОБА_7 просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід. Зазначив, що вручена йому підозра є незаконною, кримінальна справа відносно нього сфабрикована для цілей ОСОБА_14 , який винен йому значну суму коштів, з метою відмови ОСОБА_7 від вказаних коштів або втрати ним здоров`я в стінах ІТТ. Йому постійно треба бути під наглядом лікарів, натомість в ІТТ необхідну допомогу не надають, посилки від дружини з ліками не передають. Має на утриманні, окрім 3 дітей, батьків-інвалідів та сестру з саркомою легень. Вказав, що неправомірних дій не вчинятиме та виконуватиме всі покладені на нього обов`язки.

Свідок ОСОБА_19 показала, що є дружиною підозрюваного ОСОБА_7 з 24.10.2019, з ним вони мають 3 дітей, з потерпілою ОСОБА_12 особисто не знайома. Вказала, що уклала договір оренди квартири у м. Києві з ОСОБА_6 для можливості застосування до ОСОБА_7 домашнього арешту, у такому разі готова разом з дітьми переїхати до Києва та на час досудового слідства постійно прожити в м. Києві. На утриманні ОСОБА_7 дійсно перебувають 3 дітей, батьки похилого віку з встановленою інвалідністю, її батьки, а також його сестра, хвора на онкологію. З 2019 року ОСОБА_7 вкладав значні кошти (1,5 млн доларів США) у бізнес ОСОБА_14 . В 2023 році вона з чоловіком та родиною ОСОБА_21 спільно відпочивали за кордоном. В липні 2024 року ОСОБА_7 попросив у ОСОБА_14 повернути частину коштів, після чого останній почав надавати слідству неправдиві показання. ОСОБА_7 не замовляв вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_12 , натомість після події він перший запропонував ОСОБА_14 медичну допомогу для потерпілої та в подальшому організував таку допомогу.

Свідок ОСОБА_22 показав, що знайомий з ОСОБА_7 з 2021 року, дружить з ним, з потерпілою ОСОБА_12 особисто не знайомий. Коли ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_14 , за останнього ходили нехороші плітки, як про непорядну людину, ОСОБА_7 ділився своїми переживаннями стосовно цього, казав, що сподівається, що ОСОБА_14 не поведеться з ним погано, бо їх дружини є сестрами. Однак врешті-решт ОСОБА_14 ввів в оману ОСОБА_7 , останній неодноразово передавав йому грошові кошти, розписки про що не брав. ОСОБА_14 обіцяв ОСОБА_7 прибуток з вказаних коштів, але в 2024 році відмовився віддати такі гроші, а у ОСОБА_7 почалися проблеми з законом.

Вислухавши позиції сторін, заслухавши свідків, дослідивши матеріали клопотання, письмові заперечення сторони захисту та долучені до них документи, слідчий суддя надходить наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023181180000950 від 19.12.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15 п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 15 п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289 КК України.

23.12.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України /а. м. 172-181/.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.01.2025 (справа №757/61196/25-к) відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.03.2025, без визначення суми застави /а. м. 182/.

Строк дії вказаного запобіжного заходу ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2025 (справа №757/8859/25-к) продовжено до 19.04.2025 /а. м. 183/.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_23 від 11.09.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024181060000250 (яке постановою прокурора від 16.09.2024 об`єднано з кримінальним провадженням №12023181180000950) продовжено до 3 місяців, тобто до 19.10.2024, ухвалою слідчого судді від 15.10.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023181180000950 продовжено до 9 місяців, тобто до 19.04.2025, а ухвалою слідчого судді від 27.03.2025 - до 12 місяців, тобто до 19.07.2025 /а. м. 37-38, 43-48/.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання, а саме у: протоколі огляду місця події від 18.12.2023 /а. м. 49-55/, протоколі огляду речей від 28.12.2023 /а. м. 56-63/, протоколі обшуку від 09.01.2024 /а. м. 64-70/, протоколі огляду інтернет-сайту від 16.12.2023 /а. м. 71-74/, протоколі огляду мобільного телефону від 22.12.2023 /а. м. 84-90/, протоколі огляду предметів від 26.02.2025 /а. м. 91-98/, висновках експертів 12-15.07.2024, 19-26.08.2024, 24.05.2024, 05.04.2024 /а. м. 99-111/, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_12 від 22.08.2024 /а. м. 112-115/, протоколах слідчих експериментів від 13.06.2024, 14.11.2024 /а. м. 116-122, 151-156/, протоколах допиту свідків ОСОБА_14 від 16.07.2024, 23.07.2024, ОСОБА_24 від 26.12.2023, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 23.07.2024, ОСОБА_25 , ОСОБА_26 від 09.01.2024, /а. м. 123-150/, протоколах допиту підозрюваних ОСОБА_10 від 13.02.2025, ОСОБА_11 від 10.01.2025 /а. м. 157-170/.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 на даній стадії кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_7 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим. Так, санкція ч. 3 ст. 146 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а санкція п. п. 3, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі. При цьому, враховуючи, що нижня межа санкції ч. 2 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, відтак у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні вказаного злочину, можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням в силу приписів ст. 75 КК України виключається. Така суворість та безальтернативність покарання може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності, що обумовлює існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні. При цьому наявність у ОСОБА_7 сім`ї, зокрема дружини та малолітніх дітей, постійного місця проживання та офіційного працевлаштування, хоч і позитивно характеризує підозрюваного, але не нівелює вказаного ризику.

Окрім того, вказаний ризик вбачається з огляду на можливість підозрюваного як багатодітного батька перетинати державний кордон у період воєнного стану. Так, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 протягом 2023-2024 років неодноразово та систематично перетинав державний кордон України, у зв`язку з чим під час оголошеної мобілізації має можливість переховуватися від кримінальної відповідальності за кордоном.

Як зазначив слідчий, на даний час у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема, не встановлені всі особи, причетні до розслідуваної діяльності, та всі місця перебування речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння у тому числі особливо тяжкого злочину підозрюваний може самостійно або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що здобуті у ході досудового розслідування відомості свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_7 та інших співучасників, що підтверджує схильність та здатність останніх приховувати та маскувати свої протиправні дії будь-якими доступними засобами, залучати до їх вчинення інших осіб, або вчиняти інші можливі дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, протиправного впливу на свідків.

Зокрема, як зазначає слідчий, підозрюваний ОСОБА_7 може знищити чи спотворити мобільні телефони та сім-картки, які використовувалися для спілкування з іншими співучасниками, оскільки вказані речі, як знаряддя та засоби злочинів, містять докази протиправної діяльності підозрюваного та інших співучасників, а тому, усвідомлюючи важливість доказового значення цих предметів для досудового розслідування, перебуваючи на волі, підозрюваний може вжити заходів для їх приховання, знищення чи спотворення наявної у них інформації.

Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні наявний також з огляду на характер інкримінованих ОСОБА_7 злочинів: організації викрадення людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань, яке спричинило тяжкі наслідки, а також організації закінченого замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті викраденій людині, вчиненому на замовлення, за попередньою змовою групою осіб. З огляду на вказане, ОСОБА_7 , у разі застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, може застосовувати насильство, фізичний та/або психологічний тиск відносно потерпілого, свідків, експертів в провадженні, з метою змусити їх відмовитись від показань чи змінити їх, а також може впливати на інших підозрюваних з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому слідчий суддя враховує, що доказове значення для суду мають тільки ті показання, які суд сприймав безпосередньо під час судового засідання (або ж отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України), тому до допиту вказаних осіб в суді такий ризик залишається актуальним.

Вказаний ризик актуалізовано з огляду на те, що зі свідком ОСОБА_13 , через яку згідно підозри виникла конфліктна ситуація між ОСОБА_7 і ОСОБА_12 , підозрюваний перебуває у родинних відносинах; з ОСОБА_9 , який згідно підозри є безпосереднім виконавцем інкримінованих кримінальних правопорушень, - має дружні відносини; а зі свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 - підтримував ділові стосунки як з власником та працівниками ТОВ «Європа Авто».

Відтак, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, інших осіб, ймовірно причетних до розслідуваних кримінальних правопорушень, може особисто вчинити дії чи схиляти інших осіб до вчинення дій, спрямованих на примушення учасників провадження до надання неправдивих показань, здійснювати на них тиск та залякування, в тому числі підкуп.

Також, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість продовження протиправної діяльності, оскільки вироком Апеляційного суду м. Києва від 26.12.2005 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, призначено останньому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого /а. м. 186-195/.

При цьому, враховуючи положення ст. 88 КПК України, слідчий суддя зауважує, що вказаний факт не належать до предмета кримінального провадження №12023181180000950, є недопустимим на підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, що розслідуються у рамках даного кримінального провадження. Поряд з тим, той факт, що ОСОБА_7 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочин, поєднаний із насильством, хоч і не перебуває у безпосередніх причинно-наслідкових, хронологічних зв`язках із кримінальними правопорушеннями, що розслідуються, натомість характеризує підозрюваного як члена суспільства, вказує на соціально-психологічну характеристику особи, свідчить про ступінь моральної деформації. Вказане, на думку слідчого судді, свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема вчиняти насильницькі дії щодо потерпілої, свідків.

Ризик тиску на потерпілу, свідків, можливість вчинення щодо них протиправних дій підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_12 , протоколом огляду її мобільного телефону від 22.12.2023 (розмова з абонентом « ОСОБА_27 » 25.09.2023), показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

При цьому слідчий суддя приймає доводи захисту щодо позитивних характеристик ОСОБА_7 , його сімейного стану, зареєстрованості як ФОП, проте вказані обставини, враховуючи конкретні обставини провадження та характер ризиків, наявності таких ризиків не спростовують.

З урахуванням конкретних обставин провадження та ступеню ймовірності реалізації встановлених ризиків, зокрема і з урахуванням показань свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 від 14.04.2025 про здійснення на них тиску оточенням ОСОБА_7 , вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти реалізації цих ризиків і дієво гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, слідчим суддею встановлено наявність щодо ОСОБА_7 обґрунтованої підозри, існування визначених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, на які посилаються слідчий, прокурор, неможливість запобігти встановленим ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть убезпечити від ризику впливу на інших учасників провадження та вчинення іншого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, суспільної небезпечності інкримінованих ОСОБА_7 злочинів, продовження існування ризиків відносно ОСОБА_7 , які не відпали і не зменшились з часу застосування запобіжного заходу, та яким не можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді про продовження запобіжного заходу, слідчий суддя доходить до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи дані норми кримінального процесуального закону та обставини інкримінованих підозрюваному діянь, їх наслідки, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою.

Щодо доводів сторони захисту про необхідність надання підозрюваному ОСОБА_7 медичної допомоги, то слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що питання надання медичної допомоги в місцях попереднього ув`язнення регулюються, зокрема, Законом України «Про попереднє ув`язнення» та Порядком взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012.

Статтею 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» забезпечення медичного обслуговування осіб, взятих під варту, покладено на адміністрацію місць попереднього ув`язнення.

Згідно Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту відшкодування витрат, пов`язаних із залученням обраного лікаря-фахівця, здійснюється за рахунок особи, узятої під варту, якій надавалась медична допомога, або її родичів. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.

Згідно викладеної в рішеннях ЄСПЛ «Кондратьєв проти України», «Муйсель проти Франції» позиції незабезпечення національними органами влади заявникові належного медичного догляду є порушенням ст. 3 Європейської конвенції з боку держави-відповідача.

З урахуванням викладеного, положень ст. 206 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати керівництво Державної установи «Київський слідчий ізолятор» організувати проведення медичне обстеження підозрюваного ОСОБА_7 , в обсязі необхідному за його скарг на стан здоров`я, а у разі неможливості - організувати направлення останнього до закладів охорони здоров`я, які входять до орієнтованого переліку для надання медичної допомоги особам узятим під варту, в порядку визначеному спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України №239/5/104 від 10.02.2012, на проведення медичного обстеження.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 88, 177, 178, 182, 183, 184, 197, 199, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 13 червня 2025 року.

При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави не визначати.

В порядку ст. 206 КПК України зобов`язати керівництво Державної установи «Київський слідчий ізолятор» організувати проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1