Рішення № 126691219, 17.04.2025, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/1105/25

провадження № 2-др/753/81/25

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Хильченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сервіс» про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сервіс» про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду з 05 лютого 2025 року знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Фундамент Сервіс» про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити дії.

Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження із викликом в судове засідання сторін.

Ршенням Дарницького районного суду м.Києва від 03 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_2 , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 18.02.2025 року, звернулась до суду із заявою від 08.04.2025 року про компенсацію відповідачу витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп., які будуть понесені відповідачем протягом 30 днів з дати набрання чинності рішення, й на підтвердження понесених витрат надано Договір № 13/02/2025 про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) від 13.02.2025 року, Додаток до такого Договору щодо розрахунку вартості адвокатської допомоги, Додаток № 1 до Акту приймання-передачі наданих послуг за період з 13.02.2025 року по 03.04.2025 року із детальним описом робіт (наданих послуг), акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 15 000 грн. 00 коп. за 7,5 нормо-годин із вартісними показниками 2 000 грн. за 1 годину роботи (7,5 год х 2 000 = 15 000 грн.), які просить стягнути з позивача на користь відповідача за наслідком розгляду справи - відмови позивачу у позові.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні представник відповідача Шкабура В.В., діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 18.02.2025 року, заяву підтримав та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заяву не визнав, просив відмовити у її задоволенні. Попередньо вважав частково обґрунтованою заяву ТзОВ «Фундамент Сервіс» за 5 годин роботи адвоката в інтересах ТзОВ «Фундамент Сервіс», вподальшому вказав, що заяву не визнає вцілому, оскільки не погоджується із рішенням суду, та яке має намір оскаржувати в апеляційному порядку.

Відзив на заяву не подано.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

З урахуванням положення 270 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути заяву на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та за погодженням сторін, у призначений до розгляду заяви день.

Суд, вислухавши відповідача, його доводи та запречення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, зміст позовних вимог, рішення суду, його вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява відповідача про розподіл витрат на правову допомогу, приходить до висновку про часткове задоволення заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи може ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (ч.1 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.2-5 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом встановлено, що у провадженні суду з 05 лютого 2025 року знаходилась справа за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Фундамент Сервіс» про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити дії.

Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження із викликом в судове засідання сторін.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Представник відповідача ОСОБА_2 , діючий на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 18.02.2025 року, звернулась до суду із заявою від 08.04.2025 року про компенсацію відповідачу витрат на правову допомогу в сумі 15 000 грн. 00 коп., які будуть понесені відповідачем протягом 30 днів з дати набрання чинності рішення, й на підтвердження понесених витрат надано Договір № 13/02/2025 про надання юридичних послуг (адвокатської допомоги) від 13.02.2025 року, Додаток до такого Договору щодо розрахунку вартості адвокатської допомоги, Додаток № 1 до Акту приймання-передачі наданих послуг за період з 13.02.2025 року по 03.04.2025 року із детальним описом робіт (наданих послуг), акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) на загальну суму 15 000 грн. 00 коп. за 7,5 нормо-годин із вартісними показниками 2 000 грн. за 1 годину роботи (7,5 год х 2 000 = 15 000 грн.), які просить стягнути з позивача на користь відповідача за наслідком розгляду справи - відмови позивачу у позові.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

За результатами розгляду справи, відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, серед іншого - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України).

Окрім того відповідно до п. 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При вирішенні заяви про відшкодування понесених витрат на правову допомогу, зважаючи на наслідки розгляду справи, суд враховує рішення Європейського суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації.

Так, Європейський суд з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначив підхід вислітлений у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Хоча чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід враховувати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зважаючи на зазначені процесуальні норми, з урахуванням принципу співмірності витрат відповідача, що будуть понесені, на правову допомогу до складності справи, яка розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, належить до категорії не складних справ, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вартісні показники надання юридичних послуг, що визначені Договором про надання правової допомоги, на загальну суму 15 000 грн. 00 коп. за 7,5 нормо-годин із вартісними показниками 2 000 грн. за 1 нормо-годину, вважає за необхідне визнати розумний розмір витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн. за такі послуги: написання відзиву, участь у судовому засіданні (3,5 год.х 2 000 грн. = 6 000 грн.), й, враховуючи положення п. 2 ч.3 ст. 141 ЦПК України, за яким суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує, з - поміж іншого, значення справи для сторін, значення результатів її вирішення для таких сторіни, право позивача обрати інший спосіб захисту порушеного права, зважаючи на постановлене рішення та зроблені у такому рішенні висновки, зменшити розмір на суму 5 000 грн.

Суд вважає, що заявник має право на компенсацію понесених витрат в межах 5 000 грн. 00 коп., яким доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставівищевикладеного, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст.141, ч.ч.1, 3 ст.246, ст.270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент Сервіс», код ЄДРПОУ - 40863647, 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 (нуль) коп. - понесених відповідачем витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст. 270 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: