Ухвала суду № 126690951, 19.03.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/19749/20

Провадження по справі № 1-кп/752/682/25

У Х В А Л А

іменем України

"19" березня 2025 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні 12019100000000927, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.08.2019 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.206 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

встановив:

У жовтні 2020 прокурор відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав до Голосіївського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100000000927 від 14.08.2019 стосовно ОСОБА_3 , якому пред`явлено обвинувачення у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 206 КК України.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 , вступивши в попередню змову із ОСОБОЮ 1, ОСОБОЮ 2, ОСОБОЮ 3, який в свою чергу залучив до вчинення злочину ОСОБУ 4, ОСОБУ 5 (щодо який виділене кримінальне провадження за №?12019100000000925 з обвинувальним актом направлено до Голосіївського районного суду м.Києва) та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, в період із серпня 2018 року по 05.09.2018 вчинив протидію законній господарській діяльності ТОВ «Вайн Хауз Групп», яке здійснювало законну господарську діяльність за наступних обставин.

Так у серпні 2018 року у ОСОБА 1, яка будучи співвласником приміщення, яке ТОВ «Вайн Хауз Груп» використовувало у своїй господарській діяльності, будучи незгодною з розміром винагороди, яка йому виплачувалася за договором оренди від 08.06.2017, виник злочинний умисел, направлений на протидію законній господарській діяльності ТОВ «Вайн Хауз Групп». Для реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА 1 в невстановлені досудовим розслідуванням час та місці запропонувала своїм знайомим ОСОБА 2 та ОСОБА_3 спільно з ним прибути до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3, де ТОВ «Вайн Хауз Груп» здійснює свою господарську діяльність та пред`явити вимогу про припинення зайняття господарською діяльністю, вигнати працівників вказаного товариства з орендованого ним приміщення, на що отримала згоду від ОСОБА 2 та ОСОБА_3 .

Крім того ОСОБА 1, достовірно знаючи про те, що ОСОБА 3 є особою, яка вчиняє кримінальні правопорушення на території м. Києва, в невстановленому досудовим розслідуванні місці, в серпні запропонувала ОСО БІ 3 спільної із нею, Особа 2, ОСОБА_7 вчинити протидію законній господарській діяльності вищезазначеного товариства, пообіцявши йому виплатити за це грошову винагороду. Надавши згоду на вчинення вказаних дій, ОСОБА 3 довів вказану пропозицію ОСОБА 5 та ОСОБА 4 та отримавши від них згоду на вчинення злочину, розробив план захоплення ТОВ «Вайн Хауз Групп» та перешкоджання його законній діяльності, відповідно до якого ОСОБА З залучив до вчинення вказаного злочину невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Діючи відповідно до розробленого ОСОБА 3 плану вчинення злочину, 06.08.2018 приблизно о 19 год. ОСОБА 1 за попередньою змовою із ОСОБА_3 , ОСОБА 3, ОСОБА 5, ОСОБА 4 та підшуканими ОСОБА 3 невстановленими досудовим розслідуванням особами прибули до нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3, де ТОВ «Вайн Хауз Групп» здійснювало свою господарську діяльність, де ОСОБА 1 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА 3 пред`явили директору ТОВ «Вайн Хауз Групп» ОСОБА_8 вимогу припинити займатись господарською діяльністю з роздрібного продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та продуктів харчування в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3 всупереч положень договору оренди від 08.06.2017, погрожуючи насильством над потерпілим, а саме в разі непідкорення вимогам вказаних осіб, примусити їх залишити вказане приміщення із застосуванням насильства. При цьому, ОСОБА 4, ОСОБА 5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи в цей час знаходились в орендованому ТОВ «Вайн Хуаз Групп» приміщенні, забезпечуючи безпеку дій ОСОБА 3, ОСОБА 1 та ОСОБА_3 , а також забезпечуючи можливість в разі непідкорення працівників ТОВ «Вайн Хауз Групп» вимогам залишити приміщення, застосувати до них фізичну силу.

Після цього, ОСОБА 3, ОСОБА 4, та ОСОБА 5, невстановлені досудовим розслідуванням особи та ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою та за вказівкою ОСОБА 1, під погрозою застосування насильства примусили співробітників ТОВ «Вайн Хауз Групп» залишити приміщення. Після того, як працівники ТОВ «Вайн Хауз Групп» 06.08.2018 залишили вказане приміщення, невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи за вказівкою ОСОБА 3 та ОСОБА 1 залишились в ньому, з метою перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «Вайн Хауз Групп» та недопущення повернення у вказане приміщення працівників ТОВ «Вайн Хауз Групп». 10.08.2019 до приміщення орендованого ТОВ «Вайн Хауз Групп», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3, прибув ОСОБА 2, який діючи за попередньою змовою із ОСОБА 1, ОСОБА_3 , ОСОБА 3, ОСОБА 4 та ОСОБА 5, будучи достеменно обізнаним про пред`явлення вимоги вказаними особами працівникам ТОВ «Вайн Хауз Групп» припинити займатись господарською діяльністю з роздрібного продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та продуктів харчування в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Передова, 3, спільно із невстановленими досудовим розслідуванням особами знаходився у вказаному приміщенні до 05.09.2018, тим самим перешкоджаючи господарській діяльності ТОВ «Вайн Хауз Групп».

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в протидії законній господарській діяльності, тобто протиправній вимозі припинити займатися господарською діяльністю, поєднаної з погрозою застосування насильства над потерпілим, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України.

Під час проведення підготовчого удового засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 до судового розгляду, вважаючи, що акт відповідає вимогам КПК України, провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва, та питання щодо об`єднання даного провадження із іншим щодо інших учасників злочинний дій, яке також перебуває на стадії підготовчого судового засідання, вирішити вже після призначення провадження до судового розгляду.

Під час проведення підготовчого судового засіданні захисник ОСОБА_5 заперечив щодо призначення провадження до судового розгляду, оскільки вважає, що провадження щодо його підзахисного повинно бути закрито, а ОСОБА_7 звільнений від кримінальної відповідальності, оскільки закінчився строк притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності. Про що захисник заявив відповідне клопотання в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 . Також захисник вказував на те, що строки давності у даному провадження ще зупинялися та не переривалися, а постанова слідчого ОСОБА_9 від 19.11.2018 якою ОСОБА_7 було оголошено у розшук є безпідставною та невмотивованою. Його підзахисного не викликали для допиту, не вручали підозру, й він не ухилявся від прокурора, слідчого чи суду. Одразу, коли з`ясував, що існує провадження щодо нього та інших осіб, з`явився до слідчому судді, де стосовно нього був обраний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинуваченому ОСОБА_7 було роз`яснено суть обвинувачення, підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, які не є реабілітуючими, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження.

Так ОСОБА_7 винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь не визнав. Вказував на те, що йому є зрозумілим, що така підстава його не реабілітує, але він не наполягає на повному судовому розгляду для того, щоб його невинуватість була доведена. Клопотання захисника підтримав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити провадження щодо нього. Також надав витяг із застосунку «Дія», відповідно до якого він не є таким, що вчинив інше кримінальне правопорушення, після подій, вчинення яких йому інкримінуються. Також зазначив, що він не переховувався від органів досудового розслідування, просто, коли йому зателефонували, з`явився до суду, який застосував щодо нього заставу, між тим підозру йому слідчий вручив у суді.

Прокурор ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту. Також вказував на те, що відсутні підстави вважати, що строки давності переривалися та зупинялися.

Представник потерпілого ТОВ «Вайн Хауз Групп» ОСОБА_8 на судові виклики не з`являвся. З клопотанням, завами до суду також не звертався.

Суд, вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, вирішуючи клопотання сторони захисту, приходить до наступного.

Суд, ознайомившись із обвинувальним актом приходить до висновку, що акт відповідає вимогам ст. 295 КПК України щодо форми та змісту. Провадження є підсудними Голосіївському районному суду м. Києва за правилами територіальної підсудності.

Щодо клопотання сторона захисту, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.2 ст. 44 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно із ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках та у порядку, передбачених КК України, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.

Відповідно до ст.49 КК України однією з підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності є закінчення строків давності.

Згідно даних обвинувального акта, інкриміновані ОСОБА_7 злочинні діяння були вчинені ним у період часу з серпня 2018 по 05.09.2018

Кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_7 , передбачене ч.2 ст.206 КК України, на момент його вчинення відповідно до ч.3 ст.12 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 1666-VIII від 06.10.2016) відносилося до злочину середньої тяжкості.

На момент розгляду даного клопотання, інкриміновані ОСОБА_7 діяння, передбачені ч.2 ст. 206 КК України в редакції із змінами , внесеними згідно із Законами № 402-IX від 19.12.2019; № 3233-IX від 13.07.2023, відповідно до редакції ч.5 ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Згідно із ч.2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.49 КК України (в редакції станом на 05.09.2018) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Згідно із ч.2 ст. 49 КК України (в редакції станом на 05.09.2018), перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Згідно із ч. 3 перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

В судовому засіданні суду не надано доказів у доведення обставин, які б свідчили, що перебіг давності перервався або зупинявся. Лише постанова слідчого від 19.11.2018 (про наявність якої вказує захисник, але яка не надана суду для оцінки даних, що у ній містилися) про розшук ОСОБА_7 , не може безумовно свідчити про те, що останній ухилився від слідства або суду. Даних про те, що ОСОБА_7 з`являвся із зізнанням, або був затриманий суду також не надано.

При таких обставинах до даних правовідносин слід застосувати вищезазначені норми ч. 2 ст. 44 та ч.2 ст.5 КК України, та обраховувати строки давності відповідно до норм п.2 ч.1 ст. 49 КК України в редакції, яка діяла станом на 05.09.2018, яка передбачає, що у разі вчинення злочину середньої тяжкості, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею даного злочину і до набрання вироком суду законної сили, минуло 5 роки.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строків давності, передбачених ст.49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Вищевказані обставини діють суду підстави відповідно до п.2) ч.3 ст. 314 КПК України закрити провадження.

Питання про судові витрати, речові докази судом не вирішувалося, запобіжні заходи тощо, оскільки відповідні данні не були надані прокурором та стороною захисту, але такі питання можуть бути вирішені шляхом додаткового рішення.

Керуючись ч.2 ст. 4, ч.1 ст. 5, ст. 44, п.4 ч.1 ст.49 (в редакції закону №720-IX від 17.06.2020) КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України, суд

постановив:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.206 КК України (в редакції Закону України від 15 листопада 2011 року, N 4025-VI) на підставі п.3) ч.1 ст. 49 КК України (в редакції статті станом на 06.08.2018) у зв`язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне проводження № 12019100000000927 від 14.08.2019 щодо нього.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1