Рішення № 126688953, 17.04.2025, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/2432/24

Провадження № 2/288/78/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Поліщук Р. М.,

з участю секретаря судових засідань- Плетенецької Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики в якому вказує, що 27 листопада 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та відповідачем було укладено договір позики № 6535290, який було підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідач отримав кредит в обумовленому розмірі, проте не виконав свої зобов`язання за договором, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 15000.00 гривень.

11 січня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024 за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року в сумі 15000.00 гривень.

Позивач зазначає, що всупереч умовам вищевказаного договору позики, відповідач не виконав свої зобов`язання та після відступлення права грошової вимоги, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за договором позики в розмірі 15000.00 гривень.

Ухвалою від 27 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі із викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій 18 лютого 2025 року заяві просив розгляд справи проводити у його відсутність та задовольнити позовну заяву в повному обсязі. /а.с.68-73/

Частина третя статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, 17 квітня 2025 року представник відповідача надав до суду клопотання в якому просив розгляд справи проводити у його відсутність та відповідача.

В поданому до суду клопотанні представник відповідача заперечував проти заявленого позову та вказав, що відповідач договір позики не укладав, не підписував його, грошові кошти в сумі 15000.00 гривень не отримував, вказана в договорі картка йому не належить, не підтверджував та не погоджував умови надання грошових коштів у позику, зазначена в договорі електронна адреса та номер мобільного телефону йому не належать, відповідач не отримував та не надсилав одноразовий ідентифікатор.

Згідно частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно зі статтями274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України визначено, щокожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що Договором позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року, укладеним між позикодавцем - товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та позичальником - ОСОБА_1 , який підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором w61835, визначено: - за цим Договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього Договору /п.2.1/; - позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України гривні /п.2.2/; - параметри позики: тип позики довгострокова; - мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; - сума позики 15000.00 гривень; - строк позики до 10 лютого 2024 року (75 днів); дата надання позики 27 листопада 2023 року; дата повернення позики 10 лютого 2024 року /п.2.3/; - позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті /п.2.5/. /а.с.6-10/

Пунктом 5.2 Договору позики визначено, що позикодавець має право вимагати від позичальника своєчасного, повного та належного виконання позичальником своїх обов`язків за договором. У випадку неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором позикодавець або новий кредитор має право без згоди позичальника залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за цим договором, звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості чи вжити інші заходи, передбачені чинним законодавством України для захисту своїх порушених прав та інтересів /п.5.2.2/.

Згідно розрахунку за Договором позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року, який є додатком № 1 до Договору позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року, зазначено: сума позики 15000.00 гривень; строк позики до 10 лютого 2024 року (75 днів); - перший розрахунковий період до 22 грудня 2023 року (25 днів); процентні ставки: - акційна процентна ставка 1.74300 % на день (за наявності акційних пропозицій); - базова процентна ставка 2.49000 % на день; - другий розрахунковий період до 10 лютого 2024 року (50 днів), основна процентна ставка, фіксована 3.00000 % на день. Загальна вартість позики 23786.25 гривень, а саме: - 15000.00 гривень сума позики; - 8786.25 гривень проценти за користування позикою. /а.с.11-12/

В паспорті споживчого кредиту, який 27 листопада 2023 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором b67574, товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» вказано: - основні умови надання коштів у позику з урахуванням побажань споживача; - інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості позики для споживача; - порядок повернення позики; /а.с.13-15/

Відповідно до повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», успішно проведено операцію на підставі договору з товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та здійснено переказ коштів в сумі 15000.00 гривень, 17 листопада 2023 року, номер замовлення 9fb5d2dd-651e-4f9c-bbe7-039552b5c9f3, номер картки НОМЕР_1 . /а.с.80-85/

Як вбачається з повідомлення акціонерного товариства «Універсал Банк» від 15 квітня 2025 року, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), банком емітована платіжна картка № НОМЕР_3 . Платіжна картка № 4441111137306894 належить ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). /а.с.108-109/

11 січня 2024 року між Фактором - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Клієнтом товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, п.1.1. якого визначено - Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору. /а.с.16-20/

Згідно Витягу з Реєстру боржників № 4 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, передано право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6535290, сума заборгованості 15000.00 гривень, а саме: - 15000.00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; - 0.00 гривень сума заборгованості за процентами. /а.с.21/

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року, за період з 15 травня 2024 року по 30 вересня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за договором не погашена та становить 15000.00 гривень. /а.с.22, 78/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідностатті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що він не виконує свої зобов`язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII,пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII,відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII,електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України,порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 514 ЦК України, частини першої статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України,договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Судом встановлено, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» було укладено договір позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року, в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 15000.00 гривень, в подальшому на підставі договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Таким чином, враховуючи, що відповідач умови кредитного договору добровільно не виконує, при цьому позивач набув права вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 15000.00 гривень.

Окремо суд звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.

Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), є проявом принципу доброї совісті та базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Як вбачається з пункту 2.5 договору позики № 6535290 від 27 листопада 2023 року, позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті /а.с.7/, при цьому в пункті 5.4.1 договору позики визначено, що позичальник зобов`язаний надати кредитодавцю актуальну і достовірну інформацію, необхідне для укладення та виконання цього договору.

Як встановлено судом під час розгляду справи, факт перерахування грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується повідомленням товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім», а саме 17 листопада 2023 року на картковий рахунок НОМЕР_1 здійснено переказ грошових коштів в розмірі 15000.00 гривень /а.с.80-85/, а згідно повідомлення акціонерного товариства «Універсал Банк», на ім`я позичальника ОСОБА_1 банком емітована платіжна картка № НОМЕР_3 /а.с.108-109/.

Відповідач будучи обізнаним про підписання кредитного договору, графіка погашення кредиту та сплати відсотків, не вчиняв дії щодо захисту, на його думку, порушених прав на отримання кредитних коштів за вказаним договором, при цьому вчинення вказаних дій узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 31січня 2025 року у справі № 235/8060/15-ц (провадження № 61-6952св24).

Зазначені в клопотанні представника відповідача доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки ним не надано доказів на обґрунтування своїх заперечень та не спростовано факт отримання коштів у позику.

Суд звертає увагу на те, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З наведених обставин справи вбачається, що договір позики на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.

Отже, виходячи з вищенаведених положень законодавства та встановлених обставин справи, посилання відповідача в заявах по суті на те, що він не укладав договір позики, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), які були використані неправомірно для укладення договору позики від його імені, ним до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що відповідач до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій не звертався, як і не оскаржував правомірність укладеного договору.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 3028.00 гривень /а.с.1/, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 514, 516, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 1048, 1054, 1055, 1077, 1078, 1080, 1084 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України; суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,зареєстрованого: АДРЕСА_1 )на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Європейська агенціяз поверненняборгів» (кодЄДРПОУ:35625014,місто Київ,вулиця СимонаПетлюри,30,реквізити ІBAN№ НОМЕР_4 в АТ«ТАСкомбанк»)суму заборгованості за договором позики № 6535290 в розмірі 15000.00 гривень, з яких: - 15000.00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, місто Київ, вулиця Симона Петлюри,30, реквізити ІBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк») сплачений судовий збір у розмірі 3028.00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук