Рішення № 126683731, 16.04.2025, Яремчанський міський суд

Справа № 354/438/25

Провадження по справі № 2/354/324/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 квітня 2025 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківськоїобласті в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі- ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №14.05.2024-100001030 від 14 травня 2024 року в сумі 22207,34 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір №14.05.2024-100001030, шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та заявки на отримання кредиту. Згідно з умовами кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 12000,00 грн, строком на 98 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,5% за кожен день користування кредитом, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредит у розмірі 12000,00 грн шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75хх-хххх-5179. Водночас, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, оскільки здійснив лише часткове погашення боргу за кредитом на загальну суму 11087,30 грн (27.05.2024 року-3702,82 грн, 09.06.2024 року-3702,82 грн, 24.06.2024 року-3681,66 грн), у зв`язку з чим станом на 10 березня 2025 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 22207,34 грн, з яких: 9406,76 грн-заборгованість за тілом кредиту, 7760,58 грн-заборгованість за процентами, нарахована за період дії кредитного договору та 5040,00 грн-неустойка, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся. Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Ухвалою суду від 16 квітня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справита ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторінбез фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом акцептування відповідачем пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти) та Заявки кредитного договору був укладений в електронній формі кредитний договір №14.05.2024-100001030, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е529.

Згідно умов п.3.1 кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до п.1.14 договору підписання споживачем даної пропозиції(оферти) передбачає надання його згоди на зазначені умови надання споживчого кредиту.

Пунктами 3.3-3.3.7 договору визначено, що дата надання кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Тип кредиту-кредитна лінія.

Згідно п.4.1 кредитного договору кредит надається позичальнику на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-75хх-хххх-5179.

Пунктом 4.4 договору визначено, що проценти нараховуються з дня надання кредиту включно до дати його фактичного повернення.

За умовами п.6.1 договору позичальник зобов`язується використати кредит на зазначені у договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити вчасне повернення кредиту та процентів.

Відповідно до п.п.10.1, 10.3 кредитного договору, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції(акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Позичальник має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.п.1-9 Заявки кредитного договору №14.05.2024-100001030 дата надання/видачі кредиту-14 травня 2024 року; сума кредиту-12000,00 грн; строк, на який надається кредит-98 днів з дати його надання; дата повернення(виплати) кредиту-19 серпня 2024 року; процентна ставка-фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка-загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку. На який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки:1,18%=(13919,67/12000)98х100%; комісія, пов`язана з наданням кредиту-1200,00 грн; графік платежів: загальний розмір чергового платежу-3702,82 грн, дата чергового платежу:27.05.2024 року, 10.06.2024 року, 24.06.2024 року, 08.07.2024 року, 22.07.2024 року, 05.08.20924 року, 19.08.2024 року.

Згідно п.п.12-13 Заявки орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 31065,15%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача-25919,67 грн, загальні витрати за кредитом-13919,67грн. Неустойка-120,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

У даній Заявці зазначено реквізити банківської картки відповідача НОМЕР_1 хх-хххх-5179.

Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену у частинах 1,5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»(він ознайомився з нею за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/rozkritta-informacii), паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та примірник цього договору.

У день укладення кредитного договору, відповідачем було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток до кредитного договору-інформаційне повідомлення позичальника, в якому зазначено номер мобільного телефону поозичальника та дані контактних осіб.

Із долученого до вказаного договору Паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем одноразовим ідентифікатором А529, вбачається, що сума кредиту складає 12000,00 грн, тип кредиту-кредитна лінія, строк кредитування-98 днів з дня його надання, мета кредиту-придбання товарів (робіт, послуг), дата надання кредиту-14 травня 2024 року, спосіб перерахування коштів Позичальнику-банківський рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу, процентна ставка відсотків річних -547,5%, тип процентної ставки-фіксована, комісія, пов`язана з наданням кредиту-1200,00 грн, загальні витрати за кредитом -13919,67 грн, орієнтовна загальна вартість кердиту-25919,67 грн; реальна річна процентна ставка відсотків річних-31065,15%, процентна ставка-1,5% за 1 день, денна процентна ставка-1,18%, проценти відповідно до ст.625 ЦК України-365% річних, неустойка-120,00 грн.

Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» видача коштів за кредитним договором №14.05.2024-100001030 від 14 травня 2024 року здійснювалося за допомогою системи LiqPay: ІD платежу - 2461886296; дата: 2024.05.14 11:47; картка/рахунок: НОМЕР_2 ; призначення платежу: видача за договором кредиту №14.05.2024-100001030; сума: 12000,00 грн.

Як вбачається з наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором за №14.05.2024-100001030 від 14 травня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає: 22207,34 грн, з яких: 9406,76 грн- основний борг, 7760,58 грн-заборгованість за процентами, 5040,00 грн-неустойка. Проценти по кредитному договору нараховані за період з 14 травня 2024 року по 19 серпня 2024 року.

До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує наступні норми права.

Частини 1, 2ст.509 ЦК Українивизначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2ст.11 ЦК України).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першоюст.638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.641ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч.ч.1,2ст.1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч.ч.1,3ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч.1ст.1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом статті 1056-1ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 лютого 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується такожЗаконом України «Про споживче кредитування»таЗаконом України «Про електронну комерцію».

У силу ч.1ст.13 Закону України «Про споживче кредитування»договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗаконом України «Про електронну комерцію»).

Згідно п.5 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.6 ч.1ст.2ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п.12 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Стаття 629 ЦК Українивстановлює, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1ст.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першоюст.549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами, що 14 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 із дотриманням вимог діючого законодавства укладено електронний кредитний договір №14.05.2024-100001030 підписання одноразовим ідентифікатором пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 12000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на вказану ним банківську картку на строк 98 днів-до 19 серпня 2024 року.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за кредитним договом виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується квитанцією платіжного сервісу LiqPay.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок виникла заборгованість за кредитом, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 22207,34 грн з яких: 9406,76 грн- основний борг, 7760,58 грн-заборгованість за процентами, 5040,00 грн-неустойка.

Враховуючи те, що станом на 19 серпня 2024 року сплив визначений кредитним договором №14.05.2024-100001030 строк кредитування, позивач вправі вимагати від позичальника повернення суми кредиту та процентів за його користування.

Згідно з вимогами ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1ст.80 ЦПК України).

Статтею 89ЦПКУкраїни передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором №14.05.2024-100001030 від 14 травня 2024 року суду не надав, як і доказів того, що на платіжні картки, які є у його користуванні і на які ТОВ «Споживчий центр» могло здійснити перерахування коштів у сумі 12000,00 грн на виконання умов вищевказаного договору, кошти не надходили, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а саме: заборгованості за тілом кредиту та процентами, яка, як перевірено судом, нарахована відповідно до умов договору із урахуванням зазначених позивачем у позовній заяві платежів, внесених позичальником на погашення боргу.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою суд зазначає наступне.

Позивач також ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованість з неустойки в сумі 5040,00 грн, обґрунтовуючи її порушенням останнім своїх зобов`язань та встановленням такого виду забезпечення виконання зобов`язання умовами кредитного договору.

Пунктом 18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українипередбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженимЗаконом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, дія якого неодноразово продовжувалася Указами Президента України і триває дотепер.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 дія п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українирозповсюджується на кредитний договір.

З огляду на вказані обставини позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позивача) неустойки за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі№910/10901/23.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 5040,00 грн слід відмовити.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №14.05.2024-100001030 від 14 травня 2024 року у розмірі 17167,34 грн, з яких: 9406,76 грн- заборгованість за тілом кредиту та 7760,58 грн- заборгованість за процентами. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до частини першоїстатті 141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень згідно платіжної інструкції № СЦ00006081 від 03 березня 2025 року.

Ураховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 77,3% від заявленої суми, то з відповідача слід стягнути на користь позивача судові сплачений судовий збір в розмірі 1872,52 грн(2422,40 грн х 77,3%).

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-283, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.05.2024-100001030 від 14 травня 2024 року у сумі 17167 (сімнадцять тисяч сто шістдесят сім) гривень 34 коп.

У задоволенні решти позовних вимог-відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у сумі 1872(одна тисяча вісімсот сімдесят дві) гривні 52 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд,якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, вул. Саксаганського, 133-А, м.Київ, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК