Ухвала суду № 126683590, 17.04.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6966/25

Провадження № 1-кс/344/3139/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, -

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_2 звернувся з скаргою на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР та просив зобов`язати уповноважену особу Територіального управління, розташованого у м.Львові Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за заявою ОСОБА_2 від 08.04.2025 року.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення скарги, виходячи з наступного.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України (параграф №1 статті 303-308 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Згідно положень ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення Кримінального процесуального кодексу України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.

Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-538/0/4-13 від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», оскільки судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду інших клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, в тому числі й скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року, беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306 КПК України).

З урахуванням наведеного, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора на досудовому провадженні подається до суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, рішення дії чи бездіяльність якої оскаржується, та подання такої скарги до іншого суду є порушенням територіальної підсудності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, "суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, "не встановлений законом" у розумінні статті 6 § 1". Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ "Richert v Poland" (п. 41).

З огляду на зазначене, розгляд Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Як вбачається зі скарги, ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м.Львові, що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У відповідності до п.2 ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу ОСОБА_2 повернути у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду у Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області.

Одночасно з цим слідчий суддя роз`яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Керуючись, ст.ст.3,32, 303, 304 КПК України, слідчий суддя-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР повернути скаржнику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1