Ухвала суду № 126683469, 17.04.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/1362/24

№ провадження 2-п/196/4/2025

УХВАЛА

17.04.2025 с-ще Царичанка

СуддяЦаричанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті КостюковД.Г.,ознайомившись ізматеріали заяви ОСОБА_1 проперегляд заочногорішення Царичанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 12.03.2025року посправі №196/1362/24за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю"ЮНІТКАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою проперегляд заочногорішення Царичанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 12.03.2025року посправі №196/1362/24за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю"ЮНІТКАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно частини 6 статті 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Однак, у прохальній частині заяви про перегляд заочного рішення заявник ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду до завершення такого перегляду судом першої інстанції.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Відповідно ст. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацезданих членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: «Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01)».

З огляду на те, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів щодо неможливості вчасно у передбачені законом строки сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення, то відсутні підстави для відстрочки сплати судового збору при подачі вказаної заяви.

Згідно з п.4. ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою, встановлюється у таких розмірах: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Таким чином, заявнику слід сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення в сумі 605,60 грн. та долучити до заяви квитанцію про сплату судового збору за перегляд заочного рішення або долучити документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч.8 ст.285 ЦПК України, до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст.185ЦПКУкраїни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, вважаю, що заява підлягає залишенню без руху та заявнику слід надати строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185, 285 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про переглядзаочного рішенняЦаричанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від12.03.2025року посправі №196/1362/24за позовомТовариства зобмеженою відповідальністю"ЮНІТКАПІТАЛ" до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором- залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Г. Костюков