Постанова № 12668141, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. № 2а-6971/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі : головуючого судді Демяновського Г.С.,

при секретарі Бугарі Д.Р.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну позовну заяву Приватної фірми „Буковина” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Приватна фірма „Буковина” звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова, де просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції № 0002922300\2\11895 від 12.06.2006 р. ., яким позивачу визначено зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 2957818,81 грн,в т.ч. :за основним платежем 1971879,21 грн.,за штрафними санкціями-985939,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник відповідача Томашівський О.Г.позовні вимоги заперечив, з підстав наведених у запереченні, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Робейко А.А. просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні письмові докази, які наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне:

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №1451 від 28.03.2005 р. та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 375890 вбачається, що ПП „Буковина” зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради 15.12.1994 р., як юридична особа та присвоєно ідентифікаційний код - 20843491.

Згідно Свідоцтва №№18056779 ПП „Буковина” зареєстроване ДПІ у Личаківському районіи м.Львова . як платник податку на додану вартість.

11.10.2005 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова було проведено виїздну позапланову документальну перевірку ПП фірма „Буковина” з питань взаємовідносин та стану розрахунків з ПП ТД „Техно-Буд-Маркет” та з ТОВ „Львів-шкіра”-ПП ТД „Техно-Буд-Маркет” за жовтень 2004 року.

З Акту перевірки вбачається, що в ході її проведення було виявлено, зокрема, порушення щодо порядку справляння податку на додану вартість,а саме: порушення вимог п.1.7. ст.1 ,п.п.7.4.1.,п.п.7.4.5. п.7.4.,п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168\97-ВР із змінами та доповненнями,тобто-безпідставне включено до податкового кредиту за жовтень 2004 року суму 1972701 грн.,що привело до заниження податкового зобов”язання по ПДВ в сумі 1972701 грн.

В ході комплексної планової документальної перевірки ,поведеної відповідачем \Акт перевірки від 16.03.2005 р. № 10-2\23-4\20843491\ було направлено запити на суму ПДВ: - 500195,20 грн. ТзОВ „Львів-шкіра” і податковий кредит за жовтень 2005 року підтверджено,однак ТзОВ „Львів-шкіра” не є виробником реалізованого товару,а товар було придбано у ПП „Торговий дім Техно-Буд-Маркет”

- на суму ПДВ 499373,22 грн. в ДПІ у Голосїївському районі м.Києва щодо проведення зустрічної перевірки і встановлено ,що ПП „Торговий дім Техно-Буд-Маркет”за юридичною адресою не знаходиться,за жовтень 2004 року задекларувало податкових зобов”язань в сумі 945050 грн.

- на суму ПДВ 2417555,99 в ДПІ у Голосїївському районі м.Києва щодо проведення зустрічної перевірки ПП „Торговий дім Техно-Буд-Маркет” з питань взаєморозрахунків з ПП „Буковина” за період жовтень 2004 року.Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Голосїївському районі м.Києва від 06.09.2005 року ПП„Торговий дім Техно-Буд-Маркет” за юридичною адресою не знаходиться,за жовтень 2004 року задекларувало податкових зобов”язань в сумі 945050 грн.

Таким чином ДПІ вважає, що Приватною фірмою „Буковина” безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ в сумі 1972701 грн.

Позивач вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення незаконним,необгрунтованим і таким,що підлягає скасуванню,оскільки в жовтні 2004 року на підставі договору №0909\1 від 09.09.2004 року ПП фірма „Буковина” придбала в ПП „„Торговий дім Техно-Буд-Маркет” шкіри ВРХ на суму 14505335,94 грн.,в т.. ПДВ-2417555,99 грн. В якості оплати покупець перерахував ПП„Торговий дім Техно-Буд-Маркет”1470215 грн.,, а також у відповідності з додатковою угодою № 2 від 28.10.2004 року передав продавцю прості векселі на загальну суму13035120,82 грн за актом прийому-передачі від 28.10.2004 року. У жовтні позивач включив до складу податкового кредиту 2917751 грн.Всі витрати були належним чином підтверджені податковими накладними.Всі векселі ,видані позивачем ,погашені..

Позивач вважає, що він правомірно сформував податковий кредит, оскільки списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів є законною підставою для виникнення права на податковий кредит.

Правовідносини,з приводу реалізацїї прав та обов”язків в яких виник спір,регулюються нормами Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.1.7. ст.1 означеного Закону України податковий кредит-це сума,на яку платник податку має право зменшити податкове зобов”язання звітного періоду.

Як передбачено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пп.7.5.1 та 7.5.3 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином законодавче визначення податкового кредиту пов”язане зі сплаченими платником сумами податку у зв”язку з придбанням товарів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач частково здійснив розрахунок з ПП ТД „Техно-Буд-Маркет” шляхом передачі векселів,тобто у вексельній формі.

Згідно ч.3 п.4.8. ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість” №168\97-ВР від 03.04.1997 року векселі,отримані,але не оплачені платником податку,або видані,але не оплачені платником податку,не змінюють сум податкових зобов”язань або податкового кредиту такого платника податку,незалежно від видів операцій ,по яких такі векселі використовуються.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Позивач надав окремі документи для підтвердження правильності нарахування податкового кредиту.

Суд вважає,що ці докази є обов”язковими,але не вичерпними,оскільки предметом доказування є обставини,що підтверджують або спростовують обгрунтованість визначення податкового кредиту .

Зокрема, з матеріалів справи вбачається ,що позивачем на вимогу суду не представлені всі необхідні документи,які би підтвердили фактичну поставку товарів позивачу,у позивача і згаданих контрагентів відсутні необхідні виробничі міцності,транспорт, не представлені товарно-транспортні накладні,податкова декларація по податку на додану вартість за жовтень 2004 ПП „ТД „Техно-Буд-Маркет” подана в листопаді 2005 року,а Господарським судом м.Києва 25.07.2005 року постановлено ухвалу про ліквідацію зазначеного підприємства.

Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" - це основний рахунок, що відображає взаємини підприємства зі сторонніми підприємствами, організаціями й установами по операціях, повязаних із придбанням (одержанням) товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ), робіт і послуг. Такі сторонні підприємства, організації й установи іменуються постачальниками (поставляють ТМЦ, виконують роботи чи надають послуги) чи підрядчиками (виконують роботи, як правило будівельні, на правах підрядчика). Розрахунки з вітчизняними й іноземними постачальниками і підрядчиками, а так само з постачальниками і підрядчиками, що входять разом з підприємством в одну промислово-фінансову групу (далі ПФГ) здійснюються окремо на відповідних субрахунках 63 рахунка: 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"; 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками"; 633 "Розрахунки з учасниками ПФГ".

По кредиту рахунка 63 відображається заборгованість підприємства перед постачальниками і підрядчиками, що виникає в момент одержання підприємством від них ТМЦ, виконаних робіт чи наданих послуг. По дебету рахунка відображається зменшення заборгованості шляхом оплати підприємством отриманих від постачальників і підрядчиків ТМЦ, робіт і чи послуг, наприклад, у результаті предявлення претензій і повернення товару і т.п.

Загальна сума товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) за документами, неоплаченими в поточному і в попередніх місяцях, має відповідати кредитовому сальдо рахунка 63. Дебетове сальдо рахунка 63 показує, що платіжні документи оплачено, а товарно-матеріальні цінності не одержано.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 621 станом на 01.01.2001 р. у ПФ «Буковина»рахувалась кредиторська заборгованість на загальну суму 17950057,91 грн. по виданих в забезпечення заборгованості перед ПП «ТД «Техно-Буд-Маркет»векселях.Оскільки між позивачем і ВАТ СКБ «Дністер»було укладено договір Доміциляцїї № Д-0411\129 ,то останній повинен був оплатити пред»явлені ПП «Техно-Буд-Маркет»векселі ,однак з вивчених даних про рух коштів на рахунках вказаних контрагентів вбачається,що інформація про погашення векселів ,емітованих на виконання договору від 09.09.2004 р. №0909\1 ,відсутня. Таким чином суд не може прийняти ,як доказ погашення векселів лист ВАТ СКБ «Дністер»від 07.12.2006 року ,і вважає,що позивачем не представлено необхідні докази про реальність проведеної торгової операцїї, проведення по ній оплати ,що не виключає наміри про бюджетне відшкодування не сплачених державі сум.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи,що позивач в означеній справі неналежним чином підтвердив своє право на вказану суму податкового кредиту, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 167 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову Приватної фірми „Буковина” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002922300 \2 \11895 від 12 червня 2006 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Демяновський Г.С.