Постанова № 12668035, 18.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 р. м. Львів№ 2а-8161/10/1370

16 год. 05 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Каменнової Р.В., відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Буського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

пропро стягнення коштів ,

ВСТАНОВИВ:

Буський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, безпідставно отриманих як допомога по безробіттю, в сумі 2696,49 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при зверненні до центру зайнятості приховав факт свого працевлаштування та, відповідно, безпідставно отримав статус безробітного. Відтак виплачена йому за період з 27.08.2007 р. до 08.09.2007 р. допомога у звязку з безробіттям в сумі 2696,49 грн. підлягає поверненню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнав з підстав, викладених у своїй письмовій заяві від 05.10.2010 року. Стверджує, що дійсно укладав з ВАТ «Електрон Банк»договір про виконання робіт, але вже після того як виконав самі роботи, тобто ще до свого звільнення з основного місця праці ТОВ «Буський завод скловиробів». Плату за виконані згідно з договором роботи він отримав значно пізніше, тоді ж і було підписано цей договір. Вважає, що повинен повернути допомогу, виплачену за період по 08.09.2007 року включно; з 09.09.2007 року мав всі законні підстави для отримання допомоги по безробіттю.

В судовому засіданні на підставі частини третьої статті 160 КАС України суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2010 року.

Розглянув матеріали адміністративної справи, заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_2 30.08.2007 р. звернувся до Буського районного центру зайнятості у пошуках роботи та на підставі власноручно підписаної заяви від 06.09.2007 року отримав статус безробітного. У заяві серед іншого відповідач підтвердив, що «трудовою діяльністю не займається, доходів не отримує». Наведені обставини відповідач визнає.

Згідно з п. 3 ст.1, ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

На підставі отриманої від органу державної податкової служби інформації про доходи ОСОБА_2 в період його перебування на обліку як безробітного, Буський районний центр зайнятості відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», провів розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2, про що складено акт від 21.08.2009 р. № 30. За наслідками перевірки встановлено, що між відповідачем та «Електрон Банк»було укладено трудову угоду № 8 від 20.08.2007 р. про виконання робіт у період з 27.08.2007 р. по 08.09.2007 р. Відповідач цей факт приховав і на день звернення до Буського районного центру зайнятості не підпадав під категорію безробітного. Відтак з 27.08.2007 р. по 12.05.2008 р. ОСОБА_2 безпідставно отримав допомогу по безробіттю в сумі 2696,45 грн., яка підлягає поверненню службі зайнятості.

Доводи відповідача про те, що вказаний в трудовій угоді № 8 від 20.08.2007 року термін дії договору не відповідає дійсності нічим необґрунтовані, тому суд не приймає їх до уваги.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Представник позивача повідомив суд, що за фактом вчиненого ОСОБА_2 діяння було порушено кримінальну справу, надав суду копію постанови Буського районного суду від 19.04.2010 р. по справі № 1-19/2010, що набрала законної сили. Згідно згаданої постанови ОСОБА_2 обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою ст. 190 КК України, а саме в умисному, з корисливих мотивів, шляхом обману незаконному отриманні допомоги по безробіттю в сумі 2696 грн. Суд, який розглядав справу, встановив, що будучи різноробочим у ВАТ «Фольксбанк»відповідно до трудової угоди №8 від 20.08.2007 року, ОСОБА_2 звернувся 30.08.2007 р. до Буського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та на виплату у звязку з цим допомоги. Постановою від 19.04.2010 р. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за його заявою на підставі Закону України «Про амністію», а кримінальну справу закрито. З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 вину визнав, просив звільнити його від відповідальності, кримінальну справу закрито з нереабілітуючих підстав. Отже, факт незаконного заволодіння ОСОБА_2 допомогою по безробіттю в сумі 2696 грн. встановлено судом при розгляді кримінальної справи.

З урахуванням викладеного позовні вимоги Буського районного центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (Львівська область, Буський район, с. Заводське; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Буського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Буськ, вул. Петрушевича, 3; ідентифікаційний код 22341598) 2696 (дві тисячі шістсот девяносто шість) гривень 49 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.