Ухвала суду № 126678892, 10.03.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1533/25

провадження № 2/753/4327/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"10" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Котенко Р. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даному випадку позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця. Відповідно, на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

У постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року (рік подання позову до суду) складає 3 028,00 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або особою - підприємцем становить у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір судового збору за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд не може самостійно розрахувати, оскільки позивачем у прохальній частині позову не зазначена сума, що підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки обов`язкових виплат при звільненні, може бути розрахований позивачем із розрахунку суми з дня, у який такі виплати мали бути здійснені роботодавцем, по день їх виплати, а у разі, якщо такі виплати не здійсненні роботодавцем - по день подання позову до суду.

Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Отже, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки позову шляхом надання суду доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру, а саме за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки обов`язкових виплат при звільненні, у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чайка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Р. В. Котенко