Ухвала суду № 126674032, 17.04.2025, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1371/25

Провадження № 1-кп/159/356/25

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 у відкритому судовому засіданні розглянув обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12025030000000039 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ланцеве Куйбишевського району Запорізької області, українця, громадянина України, не працюючого, середньою освітою, не судимого, не одруженого, адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ; фактично проживає АДРЕСА_2 .

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого за ч.2 ст.342 КК України, запобіжний захід до якого застосовано у виді особисте зобов`язання до 18.04.2025р.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою суду від 18.02.2025р. до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків прибувати за вимогою до суду строком до 13.02.2023р.

Прокурором заявлено клопотання про продовження до обвинуваченого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язку прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу вимогу, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити посадову особу, яка здійснила виклик; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк встановленого запобіжного заходу до 18.04.2025р.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні суду вказали, що не заперечують проти продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Оцінивши доводи сторін подані ними документи, суд дійшов висновку про таке.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Як вбачається з обвинувального акту формулювання обвинувачення містить інформацію про те, що ообвинувачений дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкриміноване йому правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.

Він обґрунтовано підозрюється у вчинені не тяжкого злочину із насильством. Наявні обставини свідчать про достатній ризик переховатися від суду з метою уникнення покарання. У зв`язку із тим, що завершити судовий розгляд до закінчення запобіжного заходу не можливо, а також наведені обставини суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання задовольнити.

Продовжити застосований до ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язку: прибувати за викликом до суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну .

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання ним обов`язків, покладених цією ухвалою, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Датою закінчення дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладених обов`язків визначити 17.06.2025р.

Контроль за виконанням ухвали в частині особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_1