Постанова № 126670421, 10.04.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1511/25

Провадження № 3/317/894/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Рощина В.С.,

розглянувши матеріали справ, які надійшли з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2025 року о 16 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475 км., з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, заблідість, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України, про повторність попереджено, тим самим ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 01.03.2025 року о 16 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП за постановою серії ЕНА № 4054558 від 11.02.2025 р., керував транспортним засобом «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475 км., при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, тим самим ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з`явився за невідомою суду причиною, при цьому достовірно знаючи, що відносно нього складено протоколи, які направлено до суду із зазначенням дати та часу їх розгляду, про що свідчить його підпис в протоколах про адміністративні правопорушення (а.с.3-т.1, а.с.3-т.2). Крім того, останнього про місце, день та час розгляду справи повідомлено судом шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону зазначеного правопорушником під час складення протоколів, яке ОСОБА_1 отримано, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.12-т.1).

Неявку до суду ОСОБА_1 суд вважає способом захисту ОСОБА_1 з метою ухилення від притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєні правопорушення.

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справ про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальні - адвокатом Рощиним В.С. 10.04.2025 р. подано до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В клопотанні посилається на те, що зазначені у протоколі виявлені поліцейським у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння є вигаданими поліцейськими з метою складання протоколу та взагалі нічим не підтверджені, що також не підтверджується відеозаписом, що долучений до матеріалів справи. Крім того, адвокат послався на ту обставину, що працівники поліції створили умови за яких ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду, пояснюючи тим, що це заощадить час, у зв`язку з чим адвокат вважає, що була провокація правопорушення з боку працівників поліції. Долучені до матеріалів справи відеозаписи, які зроблені за допомогою відеореєстратора не є безперервними, відеозаписи з інших невідомих пристроїв не містять ідентифікаційних ознак технічних засобів, тому вказані відеозаписи адвокат вважає, що вони не можуть бути використані в якості належних та допустимих доказів. Крім того, адвокат послався на ту, обставину, що працівниками поліції грубо порушено порядок проведення огляду, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 являється діючим військовослужбовцем ЗСУ, виконував обов`язки військової служби, тому поліцейський не мав законного права проводити огляд на стан сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння мав проводитись виключно у відповідності з ч. 2 ст. 266-1 КУпАП посадовою особою, начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Таким чином, працівник поліції пропонуючи військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, пройти огляд на стан сп`яніння, вийшов за меж наданих йому законом повноважень, діяв у незаконний спосіб, за таких підстав, адвокат вважає в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому правопорушення (а.с.18-19,т.1).

Також, представником особи, яка притягається до адміністративної відповідальні - адвокатом Рощиним В.С. 10.04.2025 р. подано до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.20,т.1). В клопотанні посилається на те, що викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає істотні ознаки зовсім іншого складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, яке кваліфікується як: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, та не утворює повторності у відповідності до ч. 5 ст. 126 КУпАП. За таких обставин адвокат вважає, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають фактичним обставинам.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення адвоката, що викладені ним у поданих клопотаннях та підтримані під час судового розгляду, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Так, провина ОСОБА_2 у вчинених ним адміністративних правопорушеннях підтверджується дослідженимисудом доказами:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 259666 від 01.03.2025, складеним відносно ОСОБА_2 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.3-т.1);

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 259674 від 01.03.2025, складеним відносно ОСОБА_2 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.3-т.2)

Данні протоколи відповідають вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складені уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративних правопорушень, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

- довідкою сектору адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130, ст. 126 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП не притягувався, притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Під час оформлення протоколу встановлено, що згідно бази даних «ГСЦ- посвідчення водія» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с.5-т.1, а.с.5-т.2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з виявленням ознаків наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, відповідно до якого ОСОБА_1 огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с.6-т.1);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4054558 від 11.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. (а.с.6-т.2);

- рапортом інспектора поліції УПП в Запорізькій області, в якому викладені фактичні обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема поліцейським зазначено про те, 01.03.2025 на блок-посту З-08 о 16:35 год. було зупинено транспортний засіб «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 . В ході спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. У зв`язку з чим на гр. ОСОБА_1 було складено електронний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП серії ЕПР 1№ 259666, та електронний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП серії ЕПР 1 № 259674 (а.с.7-т.1, а.с.7-т.2);

- архівом вчинених ОСОБА_1 правопорушень (а.с.8-т.1,а.с.8-т.2);

- реєстраційною карткою ТЗ, відповідно до якої власником транспортного засобу «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3 (а.с.9-т.1, а.с.9-т.2);

- відеозаписом, який міститься на DVD- диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в стані наркотичного сп`яніння та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі (а.с.9-т.1, а.с.10-т.2).

Застосування поліцейськимитехнічних приладівта технічнихзасобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,прямо передбаченостаттею 40Закону України«Про Національнуполіцію» таІнструкцією іззастосування органамита підрозділамиполіції технічнихприладів ітехнічних засобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,засобів фото-і кінозйомки,відеозапису,затвердженої НаказомМВС Українивід 18.12.2018р.№1026. Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані події правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зібрані у справах докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд вважає необхідним об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/1511/25 (провадження №3/317/894/2025), № 317/1512/25 (провадження № 3/317/895/2025), присвоїти справі №317/1511/25 (провадження №3/317/894/2025).

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд зазначає, що суб`єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

Так, порядок проходження огляду особами, які керують транспортними засобами, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначенийст. 266 КУпАП, а також затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»(далі - Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735(далі Інструкція).

Згідно зі ст. 266 КУпАП, п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 4 розділу І вказаної Інструкції № 1452/735 зазначено, що ознаками наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 не було дотримано. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я.

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням вимогп.2.5 Правил дорожнього рухуі утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було повідомлено водія.

Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейського щодо обставин, за якими складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.10).

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов`язків поліцейським. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозапис, який стосується безпосередньо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, починаючи з моменту керування водієм транспортним засобом до моменту зупинки транспортного засобу, повідомлення про складення протоколу відносно нього.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, а тому доводи адвоката щодо безперервності відеозапису та провокації з боку працівників поліції не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, та є такими, що не заслуговують на увагу.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 будучи водієм та обізнаним з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5, яким визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом враховано, що ОСОБА_1 надав поліцейським чітку та зрозумілу відповідь, що він відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, яку поза розумним сумнівом можна вважати саме відмовою від огляду в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо посилання адвоката на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду слід зауважити на наступному.

Пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, зокрема, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.

З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів Збройних Сил України. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, тому огляд на стан сп`яніння повинен бути проведений у відповідності з ч. 2 ст. 266-1 КУпАП є необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на суб`єктивному сприйнятті законодавства.

Так, згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (даліІнструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов`язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов`язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов`язків.

Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносин щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Даною нормою законодавства визначено чіткий перелік обставин, за яких огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп`яніння проводиться особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зокрема якщо є підстави вважати, що військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння: перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Даний порядок визначає процедуру огляду осіб, які керують транспортним засобом, водночас положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, а перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому при проведенні огляду водія, який є військовослужбовцем, таку процедуру проводять працівники поліції.

Керування військовослужбовцем транспортним засобом на дорогах загального користування з ознаками наркотичного сп`яніння до таких підстав не належить.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

З досліджених судом матеріалів справи встановлено, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на блок посту З-08 автодороги Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя у Запорізькому районі Запорізької області, тобто поза межами території будь-якої військової частини, адвокат не надав жодних доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 під час його зупинки працівниками поліції виконував обов`язки військової служби.

За наведених обставин ОСОБА_1 при вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, несе адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Щодо клопотання адвоката про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд приходить до наступного.

Відповідно до фабули адміністративного протоколу серії ЕПР 1 № 259674, 01.03.2025 року о 16 год. 35 хв., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, 475 км., при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, вчинене повторно протягом року, постановою серії ЕНА № 4054558 від 11.02.2025 р. притягався до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тим самим ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 підтверджується відеозаписами, з яких вбачається, що саме він керував даним транспортним засобом, що також не заперечується самим ОСОБА_1 .

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбаченихчастинами другою - четвертоюцієї статті.

Як вбачається копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4054558 від 11.02.2025, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. (а.с.6-т.2).

Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено термін повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтямиКУпАПта визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьоюстатті 130КУпАП).

Враховуючи той факт, що постанова серії ЕНА № 4054558 від 11.02.2025, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП набрала законної сили, то дії ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення підпадають під дію ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення та інші відомості необхідні для вирішення справи, а тому доводи адвоката суд вважає необґрунтованими, оскільки вони беззаперечно спростовуються дослідженими судом доказами.

Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.5 Правил дорожнього руху, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , ставиться у вину порушення п.2.1 «а» ПДР України, якою визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкції ч. 1 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУАП є безальтернативними санкціями за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчинених інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, вчинене повторно, перебуваючи з ознаками наркотичного сп`яніння, при цьому від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння водій відмовився. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 скоєно декілька адміністративних правопорушень, його слід визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень й на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП України стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Суд не застосовує до ОСОБА_1 стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять доказів належності на праві приватної власності правопорушнику транспортного засобу «Chery Amulet», номерний знак НОМЕР_2 , власником є інша особа - ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33-36, 40-1, 126, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи про адміністративне правопорушення №317/1511/25 (провадження №3/317/894/2025), № 317/1512/25 (провадження № 3/317/895/2025), присвоїти справі №317/1511/25 (провадження №3/317/894/2025).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти за ч. 2 ст. 36 КУпАП, ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 на користьдержависудовийзбір урозмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя Д.О. Каряка