Рішення № 126670280, 16.04.2025, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Мукачево Справа №303/1061/25

2/303/319/25

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого судді Кость В.В.

секретар судового засідання Івашко М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС»

до відповідача ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» відімені якогодіє ТараненкоАртем Ігорович звернулося досуду черезсистему «Електроннийсуд» зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №121262636 від 19.01.2022 року в сумі 21648,00 грн. (в т.ч.: 16500,00 грн. заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 5148,00 грн заборгованість по відсоткам), а також понесених витрат у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

На виконання вимог частини шостої ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановив зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та виконав свій процесуальний обов`язок, надіславши на цю адресу копію ухвали про відкриття провадження по справі.

До позовної заяви позивачем було додано докази надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками (а.с. 91, зворот - 92).

Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.

19 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі - Кредитодавець) правонаступником прав та обов`язків якого є товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» (договірфакторингу №28/1118-01від 28.11.2018з додатковимиугодами №19від 28.11.2019,№26від 31.12.2020,№27від 31.12.2021,№31від 31.12.2022,№32від 31.12.2023,реєстр праввимоги №176від 05.05.2022(а.с.51-64); договірфакторингу №30/1023-01від 30.10.2023,реєстр праввимоги №1від 30.10.2023(а.с.65-71);договір факторингу№26/12/Евід 26.12.2024(а.с.72-79)та ОСОБА_1 (надалі-Позичальник) напідставі Заявкина отриманнягрошових коштівв кредитвід 19.01.2022(а.с.22),було укладенодоговір кредитної лінії №121262636від 19.01.2022року (надалі-Договір), згідноз якимКредитодавець надав відповідачу кредит увигляді кредитноїлінії,в розмірікредитного лімітуна суму16500,00грн.на умовахстроковості,зворотності,платності,а Позичальникзобов`язався повернутикредит тасплатити процентиза йогокористування відповіднодо умовзазначених вцьому Договорі,додатках донього таПравилах наданнягрошових коштіву позику,в томучислі наумовах фінансового кредитупродукту «СМАРТ»ТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога».

Відповідно до пункту 1.3 Договору Кредитодавець надає Позичальнику перший транш за Договором у сумі 16500,00 грн одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 18.02.2022.

Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору (пункт 1.5 Договору).

Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту Позичальником (дисконтний період), а саме до 18.02.2022 (пункт 1.7 Договору).

Сторони погодили, що встановлений у п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду, та відповідно кредитної лінії, може бути продовжений Позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 219,00 процентів річних, що становить 0,60 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним (підпункт 1.9.1 пункту 1.9 Договору).

За умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах пункту 1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 Договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 546,74% річних, що становить 1,50% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (підпункт 1.9.2 пункту 1.9 Договору).

Також сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору).

Відповідно до підпункту 1.12.1, 1.12.2. пункту 1.12 Договору зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

З наступного дня після закінчення дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти в розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з пунктом 5.1 Договору невід`ємною його частиною є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані Позичальнику до укладення Договору. Уклавши Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця.

Договір було підписано за допомогою електронного підпису вчиненого одноразовим ідентифікатором.

Кредитні кошти в сумі 16500,00 грн надано Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 зазначену ним в Заявці на отримання грошових коштів в кредит (а.с.22), що підтверджується платіжним дорученням №fb900458-439f-4fef-bd54-f48728ab766a від 19.01.2022 (а.с. 44, зворот).

Також на виконання ухвали суду від 17.02.2025, в частині витребування доказів, суд отримав від АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» лист від 03.04.2025 №20.1.0.0.0/7-250328/52821-БТ, в якому банківська установа повідомила, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) дійсно емітовано картку НОМЕР_1 .

Згідно з даними виписки наданої АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на картку відповідача 516874ххххх9661 було зараховано 19.01.2022 року кошти у сумі 16500,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належними доказами по справі доведено факт перерахування кредитних коштів за Договором відповідачу.

В свою чергу, ОСОБА_1 на виконання умов Договору здійснив платіж у сумі 2970,00 грн 18.02.2022, що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 79-80).

По відношенню до вищевказаних фактичних обставин справи, суд наводить наступні норми права та мотиви їх застосування.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності з ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як свідчать подані по справі доказові матеріали, на момент звернення позивача до суду, зобов`язання за Договором, відповідачем не виконані.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заборгованість Позичальника станом на 16.11.2025 (розрахунки заборгованості, а.с. 79, зворот-80, 81-82, виписка з особового рахунку за Договором, а.с. 83) складає суму 21648,00 грн. (в т.ч.: 16500,00 грн. заборгованість за кредитом, 5148,00 грн заборгованість по відсоткам) підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування даних витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у Рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

З матеріалів даної справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу, уповноважений представник позивача надав суду разом з позовною заявою: договір про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року з додатком №1 (протокол погодження вартості послуг), укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (надалі Адвокатське об`єднання), додаткову угоду №2 від 27.12.2024 до договору про надання правничої допомоги №27/12/24-01 від 27.12.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4956, видане 24.04.2012 року, копію довіреності на представництво інтересів позивача від 04.12.2024 року.

Так,вартість послугищодо складання позовноїзаяви за2год.складає 5000,00грн.,вивчення матеріалівсправи простягнення заборгованостіз боржниказа 2год.1000,00грн.,підготовка адвокатськогозапиту щодоотримання інформаціїпро зарахуваннякредитних коштівза Договоромза 1 год. 500 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за Договором за 1 год. 500,00 грн, всього 7000,00 грн.

Зазначені послуги були надані Адвокатським об`єднанням позивачу, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 (а.с. 88).

Разом з тим, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 року. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на правничу допомогу є обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами, а тому така вимога підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору по справі у сумі 2422,40 грн. (а.с. 20) підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частин першої-другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265, 279, 280, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області,

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнутиз ОСОБА_1 на користьтовариства зобмеженоювідповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ЕЙС» суму 21648,00 (двадцятьодна тисяча шістсотсорок вісімгривень 00копійок)гривень (вт.ч.:16500,00грн. заборгованістьза кредитом,5148,00грн заборгованість повідсоткам) заборгованості за договором кредитної лінії від 19.01.2022 року №121262636.

2.1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» суму 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) гривні у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 7000,00 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

5. Позивач: товариство зобмеженою відповідальністю«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» , 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, 02094, м. Київ, вул. Ю.Поправки, буд. 6, оф. 21.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя В.В. Кость