Рішення № 126669325, 16.04.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/201/25

Провадження № 2/346/808/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Насадик В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги сторона позивача обґрунтовує тим, що 13.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (первісним кредитором) та відповідачкою як позичальником укладено кредитний договір № 5415507, згідно якого відповідачка отримала 3000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

26.07.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 101-МЛ у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало належні йому права вимоги, вказаними у Реєстрі боржників, позивачу.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до вказаного договору відступлення права вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в розмірі 12 570 грн., з яких:

-3000 грн. -заборгованість за основним боргом;

-9 000 грн -заборгованість за відсотками;

-570 грн.-заборгованість за комісією.

Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором.

Враховуючи, що відповідачка взяті на себе зобов`язання з повернення коштів не виконала, сторона позивача просить стягнути з неї зазначену заборгованість за вказаним кредитним договором та понесені судові витрати в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилася, 07.03.2025 року подала до суду через підсистему «Електронний Суд» клопотання, в якому вказала, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в її відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подала.

20.03.2025 року відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що визнає позовні вимоги частково. Вважала, що позивач нарахував відсотки за користування кредитом в розмірі 9000 грн., однак строк кредиту становив 15 днів зі сплатою 2% в день. Таким чином, відповідачка визнає заборгованість в розмірі 7500 грн., з яких: 3000 грн. заборгованість за основним боргом становить, 4500 грн. заборгованість за відсотками.

Просила задовольнити позов частково в межах зазначеної суми та стягнути пропорційно судові витрати.

02.04.2025 року сторона позивача подала до суду через підсистему «Електронний Суд» відповідь на відзив, в якому зазначила, що згідно з умовами вищевказаного договору строк кредиту становив 105 днів з 13.03.2023 року, а 15 днів тривав пільговий період. Загальні витрати відповівдачки як позичальника за пільговий період складають 1470 грн., а за поточний період кредитування 9570 грн., орієнтовна вартість кредиту за весь строк кредитування становила 12570 грн., комісія за надання кредиту становила 570 грн. Cторона позивача зауважила, що після отримання права вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором жодні штрафні санкції не нараховувалися.

У зв`язку з цим просила задовольнити позов у повному обсязі та розглянути справу без їх участі.

В зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (первісним кредитором) та відповідачкою як позичальником укладено кредитний договір № 5415507 (а. с. 12-22).

Згідно п. п. 1.1 1.7. вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати відповідачці грошові кошти в розмірі 3000 грн., на строк 105 днів з 13.03.2023 року; пільговий період 15 днів, що завершується 22.05.2023 року; поточний період 90 днів, що завершується 28.03.2023 року; поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 26.06.2023 року; комісія за надання кредиту становить 570 грн., загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1470 грн., загальні витрати за весь строк кредитування 9570 грн., загальна вартість кредиту за пільговий період 4470 грн., а за весь строк кредитування 12570 грн. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 900 грн., а за користування кредитом протягом поточного періоду 8100 грн.

Згідно з платіжним дорученням від 13.03.2023 року № 95647962, ТОВ «Мілоан» того дня перерахувало відповідачці грошові кошти в розмірі 33000 грн. на її особистий банківський рахунок (а. с. 29).

Судом також встановлено, що 26.07.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 101-МЛ (а. с. 33-41).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору факторингу, за цим договором Фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги до третіх осіб, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 101-МЛ від 26.07.2023 року, відомостями про щоденні нарахування та погашення та випискою з особового рахунка за вказаним кредитним, ТОВ «Мілоан» передало позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором від 13.03.2023 року № 5415507 в розмірі 12 570 грн., з яких: 3000 грн. -заборгованість за основним боргом; 9 000 грн -заборгованість за відсотками; 570 грн. -заборгованість за комісією (а. с. 30-32, 44)

Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором від 13.03.2023 року № 5415507 в розмірі 12 570 грн.

Вищевказаним спростовуються доводи відповідачки про те, що нарахування позивачем відсотків за користування кредитом здійснено поза межами строку вказаного кредитного договору. Крім того, саме такий розмір відсотків та комісії було узгоджено відповідачкою та ТОВ «Мілоан» під час укладення цього кредитного договору.

Згідно зі ст. ст. 525, 526Цивільного кодексуУкраїни одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530вказаного Кодексу якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст.610ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з положеннями ч. 2ст.1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною ч. 1 ст.1049ЦК України передбачено, щопозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, за правилами, встановленими статтями 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом також встановлено, що на час ухвалення даного рішення заборгованість за вказаними кредитним договором відповідачкою добровільно не погашена, оскільки суду не надано жодних відомостей про протилежне, та факт непогашення заборгованості відповідачкою не заперечувався.

Тому позов підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., що стверджується платіжною інструкцією № 9261 від 23.122024 року (а.с. 9).

Дані судові витрати підлягають присудженню з відповідачки на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі статей 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054, 1077ЦК України та, керуючись ст.ст. 1-18, 76- 81, 89, 141, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредит-Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором від 13.03.2023 року № 5415507 в загальному розмірі 12 570 (дванадцять тисяч п`ятсот сімдесят) гривень, визначену станом на 14.01.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , судові витратив розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок на користь товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження юридичної особи: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Калинюк О. П.