Рішення № 126661651, 15.04.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/29688/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить:

(1).Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

(2).Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу в Збройних Силах України на особливий період військового стану, у складі військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується записом у військовому квитку. До списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 зарахований наказом від 23.03.2022 №2.

Як зазначено у позові, у період з 23.11.2022 по 04.03.2023, з 15.03.2023 по 07.08.2023, з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024 позивач брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. Станіслав, Херсонський район, Херсонської область; АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161 (копія додається). Відтак, у зв`язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 грн., відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р.

Проте, позивачу не була в повному обсязі нарахована та виплачена додаткова винагорода відповідно до Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024, що слугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

У своїх доводах щодо протиправної бездіяльності відповідача позивач посилається на те, що пунктом 1 Постанови №168 передбачено наявність умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: несення військової служби у період дії воєнного стану; несення військової служби у статусі військовослужбовця Збройних Сил; безпосередня участь в бойових діях/ забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Позивач стверджує, що протягом спірного періоду він був військовослужбовцем Збройних Сил; проходив військову службу у період дії воєнного стану; приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами (довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161). Відтак, позивач вважає, що має право на збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду, встановлену Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, за період, що підтверджений довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161.

(б) Позиція відповідача

18.10.2024 відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач зазначив, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не є безумовною підставою для виплати 100 000 грн. Підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців є такі документи: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт.

Що стосується залучення позивача до безпосередньої участі у певних діях та заходах у відповідних районах, за які передбачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн., передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, відповідач зазначив, згідно довідки гарнізонної військово-лікарської комісії №868 від 21.11.2023 року позивача визнано обмежено придатним до військової служби і не рекомендовано залучати його до несення служби зі зброєю, водіння транспортних засобів, роботою з державною таємницею, знаходитись під постійним наглядом (Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морської піхоти, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах). Враховуючи вищезазначені рекомендації ВЛК командування військової частини НОМЕР_1 не залучало позивача у періоди: з 02.09.2023 року по 21.10.2023 року, з 23.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 11.12.2024 року, з 01.01.2024 року по 03.02.2024 року, з 16.02.2024 року по 03.03.2024 року, з 10.03.2024 року по 18.05.2024 року, з 30.05.2024 року по 10.06.2024 року до безпосередньої участі у певних діях та заходах у відповідних районах, за які передбачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. А відтак, документи (бойовий наказ, витяги з журналу бойових дій, рапорти командира підрозділу), які б підтверджували безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах у вищезазначені періоди відсутні. Між тим, у зв`язку з нестачею у підрозділі особового складу, за відсутністю заперечень з боку позивача, його було залучено до виконання бойового завдання, за яке передбачена додаткова винагорода у розмірі 100 000. Зокрема, позивач виконував бойове завдання у періоди з 01.12.2023 по 04.12.2023 та з 12.12.2023 по 31.12.2024 року відповідно до бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 (від 01.12.2023 №1/12/2519дск, від 02.12.2023 №1334дск, від 03.12.2023 №1335дск, від 03.12.2023 №1336дск, 04.12.2023 №1337дск, від 04.12.2023 №1338дск, від 10.12.2023 №1350дск, від 17.12.2023 №1356дск, від 17.12.2023 №1347дск, від 19.12.2023 №1361дск, від 19.12.2023 №1367дск, від 30.12.2023 №1383дск). За вищезазначені періоди позивач отримав додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 від 10.08.2024 року №11/1/50, а саме виплатою додаткової винагороди за грудень 2023 року у розмірі 77419,35 грн.

Також у відзиві відповідач зазначив, що позивач схильний до вживання алкогольних напоїв. У березні 2024 року військовою частиною НОМЕР_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. За результатом розгляду протоколу Херсонським міським судом Херсонської області у справі № 766/5004/24 прийнята постанова від 16 квітня 2024 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Додатково у відзиві зазначено, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів і перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 . Отже виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 здійснює військова частина НОМЕР_4 .

(в) Відповідь на відзив

Позивачем відповідь на відзив не подано.

ІІІ. Процедура та рух справи

30.09.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Позивач ОСОБА_1 проходить військову службу за призивом під час мобілізації, має статус учасника бойових дій, про що видане посвідчення серії НОМЕР_5 від 12.09.2023 року.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2022 №2, солдата ОСОБА_1 відповідно до Указу Президента № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", з "09" березня 2022 року зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Згідно Довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161, виданої матросу ОСОБА_1 , він (вона) дійсно в період з 23.11.2022 по 04.03.2023, з 15.03.2023 по 07.08.2023, з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України н.п. Станіслав, Херсонський район, Херсонської область; н.п. Токарівка, Херсонський район, Херсонська область.

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено тим, що за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024, коли позивач брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у н.п. Станіслав, Херсонський район, Херсонської область; АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161, відповідачем не було виплачено додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн., передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168.

Згідно Довідки гарнізонної військово-лікарської комісії військово-медичного клінічного центру Південного регіону №868 від 21.11.2023, солдат за призивом ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби. Не залучати до несення служби зі зброєю, водіння транспортних засобів, роботою з державною таємницею, знаходитись під постійним наглядом (Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 (зі змінами) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану», який застосовується з 01 лютого 2023 року (в редакції Наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023).

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Відповідно до пункту 3 розділу XXXIV Порядку №260, райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 4 розділу XXXIV Порядку №260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до пункту 9 розділу XXXIV Порядку №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку №260, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Пунктом 15 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які:

самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника);

усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади,- з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника);

відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);

вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);

вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини;

добровільно здалися в полон,- з дня з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника);

навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом),- за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство;

відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.

Зазначене не стосується військовослужбовців, визначених в абзацах другому-шостому цього пункту, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень, контузій, травм та каліцтв, пов`язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до пункту 16 розділу XXXIV Порядку №260, підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.

Щодо нарахування додаткової винагороди позивачу за спірний період відповідач у відзиві зазначив, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не є безумовною підставою для виплати 100 000 грн. Підтвердженням безпосередньої участі є такі документи, як бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій, рапорт.

Що стосується залучення позивача до безпосередньої участі у певних діях та заходах у відповідних районах, за які передбачено додаткову винагороду у розмірі 100000 грн., передбачену Постановою КМУ від 28.02.2022 р. № 168, відповідач зазначив, що враховуючи рекомендації ВЛК, командування військової частини НОМЕР_1 не залучало позивача у періоди: з 02.09.2023 року по 21.10.2023 року, з 23.11.2023 року по 30.11.2023 року, з 05.12.2023 року по 11.12.2024 року, з 01.01.2024 року по 03.02.2024 року, з 16.02.2024 року по 03.03.2024 року, з 10.03.2024 року по 18.05.2024 року, з 30.05.2024 року по 10.06.2024 року до безпосередньої участі у певних діях та заходах у відповідних районах, за які передбачено додаткову винагороду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині наявності у позивача права на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень за безпосередню участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у спірний період, суд дійшов наступного.

Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260, додаткова винагорода 100 000 гривень, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, виплачується особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

Відтак, суд приходить до висновку, що підставою для виплати спірної додаткової винагороду у розмірі до 100 000, 00 грн. є документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях чи заходах в районах їх здійснення.

Вирішуючи спір, суд констатує, що у матеріалах справи наявні такі докази.

Так, позивачем залучено до матеріалів справи копію Довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161, виданої матросу ОСОБА_1 про те, що він (вона) дійсно в період з 23.11.2022 по 04.03.2023, з 15.03.2023 по 07.08.2023, з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України н.п. Станіслав, Херсонський район, Херсонської область; н.п. Токарівка, Херсонський район, Херсонська область.

Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 06.12.2022 №1364 перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ (далі Перелік, був чинний у спірний період), у змісті якого міститься два переліки територій, на яких ведуться (велися) бойові дії: 1) Території можливих бойових дій; 2) Території активних бойових дій.

У період з 11.11.2022 по 01.05.2023 с. Токарівка Дар`ївської сільської територіальної громади та Станіславська сільська територіальна громада були віднесені до переліку територій можливих бойових дій.

До переліку територій активних бойових дій Дар`ївська сільська територіальна громада та Станіславська сільська територіальна громада були віднесені до 11.11.2022.

Між тим, положення Постанови №168 не містять конкретизації категорії територій ведення бойових дій, на яких військовослужбовець повинен здійснювати заходи оборони для отримання додаткової винагороди, а лише вказує додаткові можливі варіанти цих територій: тимчасово окуповані, або території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

Додатково у матеріалах справи наявні копії наказів командира військової частини НОМЕР_1 щодо виконання службових обов`язків в районі оборони та виконання бойових завдань.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023 №226, солдат ОСОБА_1 з 10.08.2023 вибув у АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_4 з метою виконання бойового розпорядження.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.09.2023 №251, солдат ОСОБА_1 з 02.09.2023 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в район оборони для виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах, з метою переходу до позиції оборони у складі НОМЕР_6 ешелону оборони ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.11.2023 №332, солдат ОСОБА_1 з 22.11.2023 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в район оборони для виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах, з метою переходу до позиції оборони у складі НОМЕР_6 ешелону оборони ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2023 №345, солдат ОСОБА_1 з 05.12.2023 вибув у відрядження у м. Одеса, в/ч НОМЕР_4 .

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2023 №352, солдат ОСОБА_1 з 12.12.2023 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в район оборони для виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах, з метою переходу до позиції оборони у складі НОМЕР_6 ешелону оборони ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.02.2024 №36, солдат ОСОБА_1 з 04.02.2024 вибув у медичний заклад.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.02.2024 №49, солдат ОСОБА_1 з 16.02.2024 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в район оборони для виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах, з метою переходу до позиції оборони у складі НОМЕР_6 ешелону оборони УМП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.03.2024 №71, солдат ОСОБА_1 з 09.03.2024 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в район оборони для виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах, з метою переходу до позиції оборони у складі НОМЕР_6 ешелону оборони УМП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (відпускний квиток від 02.03.2024).

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.05.2024 №143, солдат ОСОБА_1 з 19.05.2024 по 29.05.2024 вибув у щорічну відпустку.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2024 №153, солдат ОСОБА_1 з 30.05.2024 прибув та приступив до виконання службових обов`язків в район оборони для виконання бойових завдань за призначенням в польових умовах, з метою переходу до позиції оборони у складі 1 ешелону оборони ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 №165, солдат ОСОБА_1 з 11.06.2024 вибув у медичний заклад.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність умов для виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн. за спірні періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 04.12.2023, з 12.12.2023 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 03.03.2024, з 10.03.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024.

Водночас, на вирішення спірних правовідносин мали вплив наступні обставини.

У відзиві відповідач визнав, що позивач виконував бойове завдання у періоди з 01.12.2023 по 04.12.2023 та з 12.12.2023 по 31.12.2023 року, за що отримав додаткову винагороду у розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у діях та заходах, що підтверджується довідкою про доходи ОСОБА_1 від 10.08.2024 року №11/1/50, а саме виплатою додаткової винагороди за грудень 2023 року у розмірі 77419,35 грн.

У матеріалах справи наявна ця довідка.

Отже, період позовних вимог з 01.12.2023 по 04.12.2023 та з 12.12.2023 по 31.12.2023 щодо виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди задоволенню не підлягає.

Також суд зазначає, що пунктом 15 розділу XXXIV Порядку №260 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які:

вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника);

вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.04.2024 у справі №766/5004/24 визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

У цій постанові суд встановив, що 14.03.2024 року о 18.30 год., ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду (під час дії воєнного стану), знаходився на території військової частини НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного або будь якого іншого сп`яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2024 №143, відповідно до абзацу 4 пункту 15 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 року та на виконання вимог окремого доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/3, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", вимог «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зі змінами), наказано не виплачувати премію та додаткову винагороду за березень 2024 року: стрільцю 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_2 (підстава протокол про адміністративні правопорушення від 15.03.2024 року серія А7396 №17 за порушення вимог ч.3 ст.172-20 КУпАП України).

Отже, на підставі пункту 15 розділу XXXIV Порядку №260 позивач позбавлений права на додаткову винагороду за березень та квітень 2024 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн. за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 01.05.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не є безумовною підставою для виплати позивачу додаткової винагороди до 100 000,00 грн., оскільки така довідка складається на підставі вищевказаних документів, отже склавши цю довідку відповідач підтверджує участь позивача у заходах.

Крім того відповідальність за складення довідки про безпосередню участь покладається на відповідача, тому він не може заперечувати участь позивача у заходах, засвідчених довідкою військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 №1161.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, з урахуванням встановлених в ході судового розгляду обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 01.05.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024.

У відзиві відповідач зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів і перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 . Отже виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 здійснює військова частина НОМЕР_4 .

Згідно п. 1-2 Постанови КМУ №168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 16 розділу XXXIV Порядку №260, підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 01.05.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024, та подати відповідні документи для проведення виплат до військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач, звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні; інші судові витрати не були заявлені.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 01.05.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024.

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за періоди з 02.09.2023 по 21.10.2023, з 23.11.2023 по 30.11.2023, з 01.01.2024 по 03.02.2024, з 16.02.2024 по 28.02.2024, з 01.05.2024 по 18.05.2024, з 30.05.2024 по 10.06.2024, та подати відповідні документи для проведення виплат до військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_4 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя Оксана БОЙКО