Рішення № 126659967, 10.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2025 року (12:48)Справа № 640/28320/21 ЗП/280/279/25 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді КалашникЮ.В.,

секретар судового засідання Черченко К.Ю.,

за участю представника відповідача Хоменка І.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Представництва «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Представництва «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» (далі позивач) до Головного управління ДПС у м.Києві (далі відповідач), у якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.06.2021 №464260415.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 28.10.2021.

Протокольною ухвалою суду від 02.12.2021 закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 20.01.2022.

У судовому засіданні 20.01.2022 судом ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ,» але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

25.02.2025 матеріали адміністративної справи №640/28320/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Калашник Ю.В.

Ухвалою суду від 28.02.2025 прийнято справу №640/28320/20 (ЗП/280/279/25) до свого провадження, призначене підготовче засідання на 25.03.2025.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у акті перевірки встановлено порушення позивачем п.200.4 ст. 200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми від`ємного значення, на 46250238,00 грн. Позивач надав заперечення на акт перевірки, проте відповідач листом №15505/1/26-15-04-15-16 від 16.06.2021 залишив заперечення без розгляду, посилаючись на порушення строку подачі заперечень, що не відповідає дійсності. Позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та вказує таке. Так, позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо залишення без розгляду заперечень позивача на акт перевірки, тим самим позбавивши його права брати участь у вирішенні питання щодо того, чи було ним порушено норми податкового законодавства. Також зазначає, що за приписами ст. 200 ПК України, від`ємне значення звітного податкового періоду (за умови його невикористання в звітному періоді відповідно до п.200.4 п.п. а) та б) зараховується до складу, тобто стає частиною, податкового кредиту наступного податкового періоду. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Відповідно до приписів чинного законодавства України, у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період). Позивач вказує, що від`ємне значення ПДВ (рядок 19, рядок 20 декларації =79049022) розраховано як різниця між рядком 9 декларації та рядком 17 декларації за березень 2021 року, що цілком відповідає нормам п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України. Таким чином, сума заявленого бюджетного відшкодування у декларації за березень 2021 року, не перевищує залишок від`ємного значення ПДВ у тому числі за періодами виникнення, задекларовані показники з податку на додану вартість відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку, а отже висновки викладенні в акті перевірки є хибними.

Відповідач позовні вимоги не визнав та надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року Представництва "Сіногідро Корпорейшн Лімітед" встановлено відображення у рядку 16.3 декларації збільшення залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на суму ПДВ 46250239 грн. Також, перевіркою встановлено декларування суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 85417 грн. (рядок 20.1 декларації). Згідно з даними інформаційних ресурсів ДПС станом на момент подання декларації (20.04.2021) борг платника з ПДВ складав 85416,75 грн. Зауважує, що у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 Декларації вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження ППР. В ході перевірки було з`ясовано, що дата узгодження ППР припадає на 04.2021, тобто Представництвом «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» передчасно збільшена сума від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року. Таким чином, позивачем передчасно збільшена сума від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року, а також неправомірно визначено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, у розмірі 1 гривня. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 25.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті на 10.04.2025.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву від 08.04.2025 про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 КАС України, у судовому засіданні 10.04.2025 проголошено скорочене рішення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Фахівцями відповідача проведено перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 20.05.2021 №39920/ж5/26-15-04-15-18/26612982 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПРЕДСТАВНИЦТВО «СІНОГІДРО КОРПОРЕЙШН ЛІМІТЕД» (податковий номер - 26612982) за березень 2021 року».

Перевіркою встановлено порушення: п.200.4. ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016. за №159/282895), із змінами і доповненнями, що привело до завищення суми від`ємного значення, яка: зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (р. 20.1) в сумі 1 грн., та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) на 46250238 гривень.

Позивач надав заперечення на акт перевірки, які листом відповідача від 16.06.2021 №15050/І/26-15-04-15-16 залишені без розгляду, у зв`язку із тим, що заперечення до акту перевірки надані із порушенням термінів.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем 14.06.2021 прийняте податкове повідомлення-рішення №464260415, відповідно до якого за порушення пункту 200.4 статті 200 та пунктів 201.1, 201.10, 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на 46250238,00грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 14.06.2021 №464260415 до ДПС України, та рішенням від 01.09.2021 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 14.06.2021 №464260415 без змін.

Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про його скасування.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи та надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (далі по тексту - Порядок) у розділі II податкової декларації «Податковий кредит»:

у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Таким чином, при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість у звітному періоді враховується як значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період так і сума збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні з ПДВ податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2021 №00189420704. Вказане рішення позивачем не оскаржене та відповідно вважається узгодженим у квітні 2021 року.

З огляду на викладене слідує, що на момент подання податкової декларації за березень 2021 року податкове повідомлення-рішення від 11.03.2021 ще не було узгоджене, а тому позивачем передчасно у рядку 16.3 декларації з ПДВ за березень 2021 року відображено суму від`ємного значення.

Щодо посилань позивача на неправомірне залишення відповідачем без розгляду заперечень на акт перевірки, то суд зазначає таке.

Так, судом встановлено та позивачем у позові зазначено, що акт перевірки позивачем отриманий 22.05.2021, а заперечення на акт надіслані 03.06.2021.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Таким чином, заперечення на акт позивачем надіслані вчасно, із дотриманням строків, встановлений п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

Тому, відповідно, відповідач, посилаючись на невчасність надання позивачем заперечень на акт перевірки, проігнорував приписи п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

В той же час, залишення без розгляду заперечень позивача на акт перевірки само по собі не може спричинити скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акту такої перевірки.

З цього приводу, суд зазначає таке.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 висловив правову позицію, відповідно до якої порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватися з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Разом із тим, у постанові від 20.10.2020 у справі № 816/4605/15 Верховний Суд зазначив, що допущені територіальним органом доходів і зборів процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов`язані, зокрема, з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов`язку.

Отже, що за відсутності належних доказів та обґрунтувань щодо відсутності порушень податкового законодавства в діях позивача, а також наявність належних та достатніх доказів, які дійсно підтверджують вчинення позивачем порушення, скасування податкового повідомлення-рішення лише через залишення без розгляду заперечення на акт перевірки є не припустимим.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 14.06.2021 №464260415 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Оскільки, у задоволенні адміністративного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Представництва «Сіногідро Корпорейшн Лімітед» (бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ26612982) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.04.2025.

Суддя Ю.В. Калашник