Рішення № 126659911, 02.04.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Справа № 280/6451/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., представника позивача: адвоката Бистрова Д.А., представника відповідача: Гаврика С.Є., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ПАЛІВЕНЕРГО» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180; код ЄДРПОУ 38563752)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ПАЛІВЕНЕРГО» (далі позивач, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення, що прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області:

1) від 14.03.2024 №2936/08012408 на суму 1020,00 грн. штрафних санкцій;

2) від 14.03.2024 №2937/08012408 на суму 14545,90 грн., із яких 10587,72 податкових зобов`язань, 2646,93 грн. штрафних санкцій, 1311,25 грн. пені;

3) від 14.03.2024 №2938/08012408 на суму 4534,84 грн., із яких 3300,82 податкових зобов`язань, 825,21 грн. штрафних санкцій, 408,81 грн. пені;

4) від 14.03.2024 №2940/08012408 на суму 39060,56 грн., із яких 28431,50 податкових зобов`язань, 7107,88 грн. штрафних санкцій, 3521,18 грн. пені;

5) від 14.03.2024 №2898/08010704 на суму 1020,00 грн. штрафних санкцій;

6) від 14.03.2024 №2894/08010704 на суму 7080507,72 грн. штрафу;

7) від 14.03.2024 №2896/08010704 на суму 1020,00 грн. штрафних санкцій;

8) від 14.03.2024 №2881/08010704 на суму 3989247,00 грн. податкових зобов`язань;

9) від 14.03.2024 №2889/08010704 на суму 9757299,00 грн. завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток;

10) від 14.03.2024 №2890/08010704 на суму 23717575,00 грн., із яких із яких 18974060,00 податкових зобов`язань, 4743515,00 грн. штрафних санкцій;

11) від 14.03.2024 №2899/08010704 на суму 16320,00 грн. штрафних санкцій.

Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2024 у справі №908/2289/23 ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» визнано банкрутом, щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру. Відповідачем проведено податкову перевірку позивача, за результатами якої встановлено порушення позивачем податкової дисципліни. Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які враховано відповідачем лише частково та прийнято спірні податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що контролюючим органом по тексту акта перевірки визначений період проведення перевірки з 01.01.2017 по 27.09.2023 за усіма податками і зборами (крім єдиного внеску). Однак, зазначений період перевірки визначений не правильно, оскільки карантин завершено 01.07.2023, отже, застосовуються норми Податкового кодексу України (далі ПК України) щодо проведення перевірки за останні 365 календарних днів. Таким чином, правильний період перевірки з 30.03.2017 по 27.09.2023. Щодо викладених в акті перевірки висновків щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000», зазначає, що ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» повідомляло податковий орган, про те, що первинні документи підприємства було частково втрачено та надавався відповідний час для їх відновлення. Крім того, підприємство повідомляло податковий орган, що під час зміни керівника Товариства в 2022 році не було здійснено передачі активів (майна) підприємства та його первинної документації, у зв`язку із чим 21.07.2022 було здійснено звернення до ВП №2 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області із заявою про викрадення документів ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО», за яким відкрито кримінальне провадження №12022082020000660. В рамках кримінального провадження здійснювалися пошук первинних документів та майна, проданого директором підприємства до 04.07.2022 без згоди його засновника. На сьогодні первинні документи ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» по взаємовідносинах із ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000» частково знайдено та відновлено. З посиланням на воєнний стан вказує, що процес відновлення документів потребував більше строку, що перевищує встановлений податковим законодавством строк у 90 днів. Позивачем були подані частково відновлені документи по взаємовідносинах з вказаними контрагентами до заперечень на акт перевірки, позивач вважає, що вони мали бути розглянуті та враховані контролюючим органом, оскільки є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Щодо посилання на заниження доходу від продажу транспортних засобів, вказує, що продаж зазначеного транспорту здійснений на користь заінтересованих осіб, що відповідно до статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) кваліфікується як фраудаторні правочини. Відтак, такі правочини не відбулися, що виключає можливість нарахування на них податків та зборів. Щодо посилання на завищення витрат, їх непідтвердження первинними документами, вказує, що контролюючий орган встановив, що витрати відображені у бухгалтерському обліку, за даними виписок відбувся рух коштів, тому не зрозуміло, яких первинних документів не вистачає податковому органу для підтвердження даних операцій. Конкретний перелік таких документів не відображено в акті податкової перевірки. Щодо посилання на невідповідності у накладних із ФОП Одуд та Станчев порівняно із задекларованими відомостями, зазначає, що ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» подавало коригувальні відомості за цими контрагентами та сплатило штрафні санкції, вважає, що в цій частині висновки перевірки не відповідають дійсності. Щодо посилання на заниження податкових зобов`язань, то, на думку позивача, доводи про таке заниження не можуть ґрунтуватися виключно на результатах звіряння даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі також ЄРПН) та декларації з податку на додану вартість (далі також ПДВ). Вважає, що податковий орган здійснює досить вільне тлумачення про те, що договори відступлення права вимоги є іншим видом компенсації вартості, оскільки предметом відступлення є право вимоги, а не безпосередньо товар. При цьому податковий орган всюди зазначає про те, що податок на додану вартість за постачання електричної енергії виникає касовим методом, тобто, по факту отримання грошових коштів, однак, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» кошти фактично не отримало. Також, не відповідають дійсності твердження податкового органу про списання дебіторської заборгованості, оскільки такого списання не відбулося. Крім того, податковим органом не враховано, що більшість договорів відступлення права вимоги розірвані сторонами, отже наслідки за даними договорами не настали. Також договори відступлення права вимоги оскаржуються ліквідатором, оскільки вони вчинені на шкоду боржнику та кредиторам, а також на користь заінтересованих осіб, що відповідно до статті 42 КУзПБ кваліфікується як фраудаторні правочини. Відтак, такі правочини не відбулися, що виключає можливість нарахування на них податків та зборів. Вважає, що не відповідає дійсності посилання відповідача на те, що ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» повинно було списати залишки, зокрема, обладнання, а також про наявність нереалізованих транспортних засобів, на які податковим органом також нараховано податок на додану вартість. Так, за фактом зникнення обладнання відкрито кримінальне провадження, отже, наявні підстави для розшуку майна та його перебування на балансі ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО». Також не підтверджується наявність зареєстрованого за ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» транспорту. Крім того, не відповідає дійсності позиція контролюючого органу щодо необхідності списання дебіторської заборгованості у розмірі 40 889 549,76 грн та нарахування ПДВ на суму дебіторської заборгованості, адже дебіторська заборгованість є активом ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» та підлягає стягненню з контрагентів. Також не відповідають дійсності висновки щодо непідтвердженості первинними документами господарських операції та заниження сплати ПДВ. Щодо посилання на неправомірність включення до податкового кредиту витрат, сплачених на користь ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000», з огляду на їх непідтвердження первинними документами, контролюючий орган встановив, що витрати відображені у бухгалтерському обліку, за даними виписок відбувся рух коштів. Тож не зрозуміло, яких первинних документів не вистачає податковому органу для підтвердження даних операцій. Конкретний перелік таких документів не відображено в акті податкової перевірки. Крім цього, не зрозумілим та необґрунтованим є те, яким чином податковий орган встановив завищення від`ємного значення ПДВ. Вважає не обґрунтованими висновки про заниження податку на додану вартість у розмірі 19 051469,00 грн. Зазначає, що не відповідає дійсності посилання податкового органу на нібито відсутність складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 955 3831,42 грн, оскільки, роблячи такий висновок, податковий орган не зазначив, щодо яких саме контрагентів накладні не були виписані. Крім того, не відповідає дійсності посилання на необхідність зареєструвати ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» податкову накладну на суму 1 868 411,55 грн після 08.09.2023, оскільки 08.09.2023 анульовано свідоцтво платника ПДВ позивача. Те ж стосується і посилання на необхідність реєстрації і інших податкових накладних, оскільки порушення податкових зобов`язань були відсутні. Що стосується посилання на необхідність відображення виплати дивідендів та сплати з них податків, на думку позивача, такі дії не породжують правових наслідків відповідно до ст. 42 КУзПБ, оскільки вчинені на шкоду боржнику та кредиторам. Щодо твердження податкового органу про неперерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 28 431,50 грн із заробітної плати, вказує, що податковим органом не зазначено, із зарплати яких саме осіб такий податок не нараховано та не сплачено. Те саме стосується і щодо твердження про несплату єдиного внеску у розмірі 4952,58 грн та військового збору у розмірі 559,51 грн. З вищенаведених підстав вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 15.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2024 продовжено встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 25.09.2024.

21.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що період проведення податкової перевірки було визначено з урахуванням п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України, відповідно до якого на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК України. При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України. Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України. Зважаючи на викладене, період що підлягає перевірці, починається з 01.01.2017 року. Щодо взаємовідносин з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000» вказує, що відповідно до наданих до перевірки журналів - ордерів (оборотів) по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у розрізі місяців з розкриттям інформації по дебетових та кредитових оборотах, позивач у бухгалтерському обліку за 2020 р., 2021 р. 2022 р. відображає взаємовідносини з вказаними контрагентами, станом на 01.01.2020 та станом на 31.12.2021 дебіторська та кредиторська заборгованості відсутні. Однак, витрати, які сформовані у бухгалтерському обліку по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», ТОВ «ЛАДА БУД 3000» та увійшли до фінансовій звітності за період з 01.01.2017 по 21.09.2023, а також показники податкового кредиту з ПДВ по вказаним господарським операціям, не підтверджено первинними документами. До поданих заперечень підприємство надало копії первинних документів (які були відсутні на момент перевірки) щодо відображення у бухгалтерському обліку взаємовідносин з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», ТОВ «ЛАДА БУД 3000», які не відповідають вимогам Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХІV) в частині наявності обов`язкових реквізитів. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» у бухгалтерському обліку відображено взаємовідносини з ТОВ «ЛАДА БУД 3000» щодо надання ремонтних робіт (демонтаж та встановлення вікон, дверей, заміна підвіконників, демонтаж та встановлення унітазів, розбирання покриття підлоги, штукатурка стін та інше). У підприємства ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» відсутні власні офісні приміщення, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно. Приміщення, у яких нібито здійснювався ремонт, не є власністю підприємства. До перевірки не надано договори оренди на приміщення, в яких проводились ремонти, у зв`язку з цим не можливо встановити за яким адресами, на яких умовах та за чий рахунок Орендар повинен проводити ремонтні роботи. Надані до заперечення копії актів наданих послуг з ремонтних робіт не дають змоги пов`язати використання ремонтних робіт з господарською діяльністю підприємства. До заперечень та у ході перевірки не надано інших документів, які б могли надати ідентифікацію місць проведення ремонтних робіт, накази на необхідність проведення ремонтних робіт, також неможливо встановити скільки та які використовувались матеріали при виконанні ремонтних робіт (не надано заявки та акти на списання матеріалів). ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» також у бухгалтерському обліку по взаємовідносини з ТОВ «ЛАДА БУД 3000» та ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» відображено знаття показань з приладів обліку електроенергії. У наданих копіях актів надання послуг із зняття показників відсутня інформація щодо місць (адрес) знаття показань, відсутня кількість адрес, які обслуговуються. Також до перевірки та у рамках заперечення не надано листи замовлення Замовника, відповідно до яких виникає необхідність надання послуг, та інших будь яких документів (звіти, узгодження), які б могли надавали можливість підтвердити фактичне виконання послуг. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» у бухгалтерському обліку відображено взаємовідносини з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» щодо надання послуг з проведення профілактичної дезінфекції офісних приміщень, послуг з прибирання офісу. У підприємства ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» відсутні власні офісні приміщення, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно. Приміщення, у яких нібито здійснювалось прибирання та дезінфекція не є власністю підприємства. До перевірки не надано договори оренди на приміщення, в яких проводилась дезінфекція та прибирання. У зв`язку з цим не можливо встановити пов`язаність адрес, за яким надавались ці послуги, до господарської діяльності підприємства. До заперечень та у ході перевірки не надано інших документів, які б могли надати ідентифікацію щодо місць та площі проведення прибирання та дезінфекції приміщень. Зазначене призвело до завищення витрат підприємства та, як наслідок заниження показника фінансовий результат до оподаткування, а також завищення податкового кредиту з ПДВ. Крім того, під час перевірки на підставі аналізу банківських виписок та інформації Територіального сервісного центру МВС України встановлено, що ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» отримано кошти за продаж автомобілів, які знаходились на балансі підприємства, при цьому у бухгалтерському обліку позивача за 2022 рік відсутні операції по рахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині відображення по ньому отриманих доходів від реалізації транспортних засобів та декларування податкових зобов`язань. Відповідач відхиляє посилання позивача на те, що правочини з продажу автомобілів є фраудаторними, оскільки зважаючи на положення ч.4 ст.42 КУзПБ визнання правочину фраудаторним здійснюється судовим рішенням, за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора, тобто в межах процедури банкрутства. Станом на час проведення перевірки, зокрема і перевіряємого періоду, позивачем не надано контролюючому органу доказів визнання правочинів з відчуження транспортних засобів недійсними. Крім того, під час перевірки встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ, що виникли при співставленні задекларованих сум ПДВ, зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН та документів банку. Перевіркою встановлено, що при здійсненні господарської діяльності під час реалізації природного газу, електричної енергії визначення податкових зобов`язань з ПДВ ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» відбувалось за «касовим методом» відповідно до п. 187.10 розділу ІIV, п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Згідно банківських виписок, наданих до перевірки, проведено оплату за реалізовану раніше електроенергію та природній газ, які частково не включені до показників декларації по рядку 1 (колонка Б) Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту Товарів» та додатку 5 (1) «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Проведеним аналізом співставлення задекларованих показників у Декларації з ПДВ (р.1.1) та зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та первинних банківських документів, встановлено розбіжності між даними ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» та даними перевірки. Отже, відсутній факт декларування ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» у лютому 2022 - листопаді 2022 податкових зобов`язань з ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ та показників декларації по рядку 1.1 (колонка Б) Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України». Крім того, контролюючим органом встановлено отримання коштів за продаж автомобілів, які знаходились на балансі підприємства та не включення зазначених сум до складу податкових зобов`язань з ПДВ від реалізації товарів, робіт/послуг. Також було встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості, що наявна по бухгалтерському рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» в момент переведення боргу. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» було платником ПДВ з 01.02.2018 по 08.09.2023, свідоцтво анульоване за рішенням контролюючого органу з причин відсутності поставок та ненадання декларацій. Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку, та первинних документів наданих на перевірку за період з 01.02.2018 по 08.09.2023, встановлено реалізацію електричної енергії та природного газу на території України протягом 4 кварталу 2018 року 1 півріччя 2022 року. Згідно наданих регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» станом на 30.06.2022 рахується дебіторська заборгованість у сумі 68 553 398,83 грн, що відображено у Балансі (Звіт про фінансовий стан) форми №1 станом на 30.06.2022 (30.09.2022, 31.12.2022) в рядку 1125 «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги» у сумі 68553 тис. гривень. Згідно наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за період з 01.07.2022 по 27.09.2023 реалізація електричної енергії та природного газу ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» не здійснювалась, а відбувалось лише погашення дебіторської заборгованості покупців, як оплата за поставлений товар. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» задекларовані показники у фінансовій звітності за перше півріччя 2022 року (станом на 30.06.2022) дублювало в звітності за три квартали 2022 року (станом на 30.09.2022) та за 2022 рік (станом на 31.12.2022) з такими ж показниками. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» при здійсненні операції з постачання електричної енергії й природного газу на адресу покупців зобов`язане визначити податкові зобов`язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату зарахування покупцем (боржником) коштів на його банківський рахунок (у касу) як оплату за товар (електричну енергію/природний газ) або на дату отримання інших видів компенсацій вартості за поставлений товар. Перевіркою встановлено, що частина покупців не розрахувалися за поставлений товар (електричну енергію та природний газ) на їх адресу та мали перед ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» дебіторську заборгованість, тобто доход від реалізації товару задекларований ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО», а податкові зобов`язання з ПДВ не визначені через несплату покупців за поставлений товар. Оскільки вказану дебіторську заборгованість було переведено на нових кредиторів згідно наданих на перевірку первинних документів про відступлення права вимоги, тому відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України дата виникнення податкових зобов`язань з ПДВ визначається, як дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» товарів (електричної енергії) на адресу перелічених вище покупців. Укладення договорів про відступлення права вимоги для ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» є підставою для списання дебіторської заборгованості по зазначеним покупцям, сформованої за поставлений раніше товар (електроенергією, природний газ). На дату необхідного списання такої заборгованості, на підставі договорів про відступлення права вимоги, у ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» виникають податкові зобов`язання з ПДВ за операціями з постачання електроенергії, природного газу. Таким чином, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» повинно було задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ та зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у період переведення права вимоги на нового кредитора, а у разі розторгнення з ними договорів, потрібно було відкоригувати визначені податкові зобов`язання з ПДВ та провести розрахунки коригування до таких податкових накладних. Визначити та задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ (за касовим методом ПДВ) ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» мало на всю суму дебіторської заборгованості від покупців на дату відступлення права вимоги або до дати анулювання свідоцтва платника ПДВ, так як товар поставлений й реалізація на адресу покупців відбулась. Крім того, позивачем занижено податкові зобов`язання, що виникли при списанні залишків по бухгалтерських рахунках в момент анулювання свідоцтва платника ПДВ. У зв`язку з ти, що 08.09.2023 ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» виключено з Реєстру платників ПДВ та підприємством не було подано податкову декларацію з ПДВ за останній звітній період вересень 2023 року, але самостійно умовний продаж залишків не визначено та відповідно належна сума податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету не сплачена; таким чином, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» згідно з ЄРПН не зареєстровано податкову накладну по операціях з умовного постачання при анулюванні реєстрації платника податку за товарами/послугами, необоротними активами, які не використані в господарській діяльності; в заключній декларації не відображено також компенсаційні податкові зобов`язання відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України. У разі якщо підприємством відбувається списання нереалізованих товарно-матеріальних цінностей, такі товари не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, якщо під час придбання ТМЦ, суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, визнати умовний продаж та здійснити нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів та відобразити їх у рядку 1 розділу I «Податкові зобов`язання» податкової декларації з ПДВ із позначкою «0130», чого позивач не зробив. Крім того, станом на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ у позивача була наявна дебіторська заборгованість від покупців, яка підлягала списанню у сумі 40889 549,76 грн (з ПДВ) та визначенню податкових зобов`язань з ПДВ. Крім того, згідно даних ЄРПН ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» у березні 2021, серпні 2021, жовтні 2021 та листопаді 2021 складено та зареєстровано розрахунки коригування на загальну суму ПДВ () 141714 грн., а у декларації з ПДВ за березень 2021, серпень 2021, жовтень 2021 та листопад 2021 по рядку 07 «Коригування податкових зобов`язань» задекларовано суму ПДВ (-) 216920 грн, проте, відсутній факт виписки податкових коригувань на суму, фактично задекларовану по рядку 07 Декларацій, що призвело до порушення пп. 192.1.1 п.192 ст. 192 ПК України та заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 75 206 грн. Крім того, перевіркою встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом граничного строку за період з лютого по листопад 2022 року на суму ПДВ 9 553 831,42 грн. Щодо визначення грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб (далі також ПДФО) та військового збору, перевіркою первинних документів встановлено виплату доходу фізичним особам-підприємцям, проте, у відповідній звітності не відображено суму нарахованого та виплаченого доходу по ознаці доходу «157 - Дохід виплачений самозайнятій особі». Також за даними банківських виписок встановлено виплату дивідендів на загальну суму 11092564,97 грн, проте, позивачем не виконано функції податкового агента, оскільки встановлено не відображення у Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» у складі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за відповідний період за ознакою доходу «109 Дивіденди». Крім того, в ході проведення перевірки згідно відомостей нарахування заробітної плати, відомостей по рахункам (податок на доходи фізичних осіб, заробітна плата), меморіальних ордерів, банківських документів, встановлено, що на кінець перевіряємого періоду не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, утриманий із заробітної плати у сумі 28431,50 грн. Крім того, встановлено, що під час виплати дивідендів фізичній особі ОСОБА_1 у березні 2022 року занижено суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору, внаслідок чого вказана особа отримала надмірний дохід, який не був оподаткований. Вважає висновки перевірки обґрунтованими а спірні податкові повідомлення-рішення правомірними. Просить відмовити в задоволенні позову.

21.09.2024 відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву, в яких додатково звертає увагу, що в бухгалтерському обліку ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» за 2022 рік відсутні операції по рахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині відображення по ньому отриманих доходів від реалізації транспортних засобів. В обґрунтування протиправності встановленого порушення, позивач зазначає, що продаж зазначеного транспорту здійснений на користь заінтересованих осіб, що відповідно до ст. 42 КУзПБ кваліфікуються як фраудаторні правочини, відтак, такі правочини не відбулися, що виключає можливість нарахування на них податків та зборів. ГУ ДПС у Запорізькій області звертає увагу суду, що зважаючи на положення ч.4 ст.42 КУзПБ визнання правочину фраудаторним здійснюється судовим рішенням. Таке визнання здійснюється за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора, тобто в межах процедури банкрутства. Станом на час проведення перевірки позивачем не надано контролюючому органу доказів визнання правочинів з відчуження транспортних засобів недійсними. Згідно наданих позивачем банківських виписок встановлено отримання позивачем доходу від реалізації вищенаведених транспортних засобів на користь фізичних осіб, що свідчить про здійснення правочинів та отримання доходу позивачем. Наведене порушення також мало наслідком заниження податкових зобов`язань з ПДВ, оскільки встановлено факт отримання коштів за продаж автомобілів, які знаходились на балансі підприємства, та не включення зазначених сум до складу податкових зобов`язань з ПДВ від реалізації товарів, робіт/послуг. Крім того, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з ПДВ за період з 01.02.2018 по 08.09.2023 встановлено, що при здійсненні господарської діяльності під час реалізації природного газу, електричної енергії визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» відбувалось за «касовим методом» відповідно до п. 187.10 розділу V, п.44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Згідно банківських виписок, наданих до перевірки, проведено оплату за реалізовану раніше електроенергію та природній газ, які частково не включені до показників декларації по рядку 1 (колонка Б) Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту Товарів» та додатку 5 (1) «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Проведеним аналізом співставлення задекларованих показників у Декларації з ПДВ (р.1.1) та зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування в ЄРПН та первинних банківських документів, встановлено розбіжності між даними ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» та даними перевірки. Наведене порушення мало наслідком заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1 984 701 грн. Щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості в момент переведення боргу, вказує, що задекларовані показники у фінансовій звітності за перше півріччя 2022 року (станом на 30.06.2022), позивач дублював у звітності за три квартали 2022 року (станом на 30.09.2022) та за 2022 рік (станом на 31.12.2022) з такими ж показниками. Згідно наданих регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» станом на 30.06.2022 рахується дебіторська заборгованість у сумі 68 553 398,83 грн, що відображено у Балансі (Звіт про фінансовий стан) форми №1 станом на 30.06.2022 (30.09.2022, 31.12.2022) в рядку 1125 «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги» у сумі 68 553 тис. гривень. Згідно наданих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за період з 01.07.2022 по 27.09.2023 реалізація електричної енергії та природного газу ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» не здійснювалась, а відбувалось лише погашення дебіторської заборгованості покупців, як оплата за поставлений товар. Зважаючи на вимоги п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України, при здійсненні операції з постачання електричної енергії й природного газу на адресу покупців, позивач зобов`язаний визначити податкові зобов`язання з ПДВ за касовим методом на дату зарахування покупцем (боржником) коштів на його банківський рахунок (у касу) як оплату за товар (електричну енергію/природний газ) або на дату отримання інших видів компенсацій вартості за поставлений товар. Перевіркою встановлено, що частина покупців не розрахувалися за поставлений позивачем товар (електричну енергію та природний газ) на їх адресу та мали перед ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» дебіторську заборгованість, тобто доход від реалізації товару, задекларований ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО», а податкові зобов`язання з ПДВ не визначені через несплату покупцями за поставлений товар. Оскільки від покупців грошові кошти за поставлений раніше товар на адресу ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» так і не надійшли та податкові зобов`язання з ПДВ не було визначено, а вказану дебіторську заборгованість на суму 20 547 793,48 грн було переведено на нових кредиторів, то дата виникнення податкових зобов`язань з ПДВ визначається, як дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» товарів (електричної енергії). Укладення договорів про відступлення права вимоги для ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» є підставою для списання дебіторської заборгованості по зазначеним покупцям, сформованої за поставлений раніше товар (електроенергією, природний газ). На дату необхідного списання такої заборгованості, на підставі договорів про відступлення права вимоги, у ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» виникають податкові зобов`язання з ПДВ за операціями з постачання електроенергії, природного газу. Таким чином, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» повинно було задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ та зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у період переведення права вимоги на Нового кредитора, а у разі розторгнення з ними договорів, потрібно було відкоригувати визначені податкові зобов`язання з ПДВ та провести розрахунки коригування до таких податкових накладних. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» мало визначити та задекларувати податкові зобов`язання з ПДВ за касовим методом на всю суму дебіторської заборгованості від покупців на дату відступлення права вимоги або до дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, так як товар поставлений й реалізація на адресу покупців відбулась. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» було платником податку на додану вартість з 01.02.2018 по 08.09.2023, свідоцтво анульоване за рішенням контролюючого органу з причин відсутності поставок та ненадання декларацій. ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» визначає свої податкові зобов`язання з податку на додану вартість при реалізації електричної енергії та приданого газу за касовим методом, покупці ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» за реалізований товар (електричну енергію та природний газ) так і не розрахувались, податкові зобов`язання з ПДВ до дати ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» анулювання свідоцтва платника ПДВ не були задекларовані, податкові накладні не були складені та зареєстровані в ЄРПН. Перевіркою встановлено відсутність погашення дебіторської заборгованості від покупців до дати анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість (08.09.2023) та визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання на загальну суму 6 814 925 грн. Крім того, перевіркою на підставі даних бухгалтерського обліку встановлено наявність залишків товарно-матеріальних цінностей по рахунках 104, 106, 11, 12, 20, 22 та 28, які є не реалізованими та не списаними на момент анулювання свідоцтва ПДВ (08.09.2023 року). Таким чином, в порушення п. 184.7 ст. 184, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України не визначено умовний продаж та не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою на запаси, товари та основні засоби, необоротні активи, при анулюванні свідоцтва ПДВ на загальну суму 373 682 грн. Крім того, позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкової накладної протягом граничного строку за вересень 2023 року при списанні залишків по бухгалтерських рахунках, списанні дебіторської заборгованості в момент анулювання свідоцтва ПДВ, а також не здійснено складання та реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в ЄРПН протягом граничного строку під час реалізації автомобілів.

Ухвалою суду від 24.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 14.10.2024.

Ухвалою суду від 07.10.2024 задоволено клопотання представника позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалами суду від 14.10.2024 частково задоволено клопотання відповідача про виклик свідків, відкладено підготовче засіданні на 04.11.2024.

01.11.2024 та 04.11.2024 відповідачем надано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкладено підготовче засідання на 13.11.2024.

13.11.2024 позивачем подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що до заперечень на Акт перевірки було долучено документи по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000», а саме: господарські договори, які, на думку позивача, підтверджують взаємовідносини з вказаними контрагентами. Крім того, відповідні взаємовідносини відображені в бухгалтерському обліку підприємства. Вважає, що у розпорядження контролюючого органу були первинні документи, проте, з невідомих причин, вони не були взяті до уваги. З цих підстав вважає висновки відповідача про завищення позивачем витрати на 19 202 843 грн безпідставними.

Ухвалою суду від 13.11.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.12.2024.

09.12.2024 відповідач подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Позивачем в бухгалтерському обліку відображено взаємовідносини з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000» щодо надання ремонтних робіт (демонтаж та встановлення вікон, дверей, заміна підвіконників, демонтаж та встановлення унітазів, розбирання покриття підлоги, штукатурка стін та інше), надання послуг з проведення профілактичної дезінфекції офісних приміщень, послуг з прибирання офісу. Проте, у позивача відсутні власні офісні приміщення, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно. Приміщення, у яких нібито здійснювався ремонт, прибирання та дезінфекція, не є власністю підприємства. До перевірки не надано договори оренди на приміщення, в яких проводились такі роботи. У зв`язку з цим не можливо встановити пов`язаність адрес, за яким надавались ці послуги (роботи), до господарської діяльності позивача. До заперечень та у ході перевірки не надано інших документів, які б могли надати ідентифікацію місць проведення ремонтних робіт, накази на необхідність проведення ремонтних робіт, також неможливо встановити скільки та які використовувались матеріали при виконанні ремонтних робіт (не надано заявки та акти на списання матеріалів). Позивач також у бухгалтерському обліку по взаємовідносинах з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000» відображено знаття показань з приладів обліку електроенергії. У наданих копіях актів надання послуг із зняття показників відсутня інформація щодо місць (адрес) знаття показань, відсутня кількість адрес, які обслуговуються. Також до перевірки та у рамках заперечення не надано листи замовлення Замовника, відповідно до яких виникає необхідність надання послуг, та інших будь яких документів (звіти, узгодження), які б могли надавали можливість підтвердити фактичне виконання послуг.

Ухвалою суду від 09.12.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 23.12.2024.

20.12.2024 позивачем подано письмові заперечення, в яких висловлює незгоду з доводами відповідача про те, що надані документи не підтверджують господарські операції з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000», посилається на обставини, встановлені ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 року у справі №908/2289/23, які, на думку позивача підтверджують факт перебування в строковому платному користуванні ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Щаслива, будинок 9а. Крім того, вказує, що основним видом діяльності ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» є 35.14 Торгівля електроенергією. Позивач надавав послуги з постачання електричної енергії в межах території України, тобто, діяльність позивача не була обмежена м. Запоріжжям, Запорізькою областю. Очевидно, що для належного здійснення діяльності в інших областях України, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» необхідно було залучати сторонніх осіб для зняття показань, або наймати додаткових працівників. Саме для цього ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» укладено договори ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000». Дійсно, в наслідок дій керівництва ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО», у ліквідатора відсутній деякі документи по цим правовідносинам. Втім, ця обставина не спростовує самого факту надання та отримання цих послуг, необхідність у яких (зняття показань з приладів обліку електричної енергії) за своїм змістом повністю відповідають господарській діяльності позивача. Крім того, зазначає, що приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.11, 5 поверх, площею 528,1 м.кв перебувало в оренді Позивача на підставі договору оренди № 03-06/19 від 03.06.2019 року, укладеного між ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» (далі - орендар) та Приватним підприємством «НІК» (далі - орендодавець). У ліквідатора відсутній зазначений договір оренди. Разом з тим, обставина перебування в оренді ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» зазначеного майна, встановлена Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 року у справі №908/338/21. Приміщення за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.180, офіс 410, площею 62,4 м.кв. перебувало в оренді Позивача на підставі договору оренди №4/2018А від 17.12.2018 року, укладеного між ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» (далі - орендар) та Публічним акціонерним товариством «Інститут титану». Вважає, що надані позивачем на перевірку документи надавали податковому органу можливість переконатись у реальності господарських операцій ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» з контрагентами ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000».

20.12.2024 позивачем подано додаткові докази по справі.

Ухвалою суду від 23.12.2024 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суді у відкритому судовому засіданні на 20.01.2025.

16.01.2025 відповідачем подано заперечення на заперечення позивача від 20.12.2024, які повторюють раніше викладені доводи.

У судовому засіданні 20.01.2025 судом заслухано вступне слово та пояснення представників сторін; допитано свідка ОСОБА_2 , начальника відділу перевірок у сфері торгівлі, послуг управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області.

Ухвалами суду від 20.01.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про передачу справи за підсудністю для розгляду в межах справи про банкрутство; оголошено перерву в судовому засіданні до 31.01.2025.

У судовому засіданні 31.01.2025 допитано свідка ОСОБА_3 , головного державного інспектора відділу перевірок інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області; оголошено перерву до 04.03.2025.

26.02.2025 відповідачем подано додаткові докази.

У судовому засіданні 04.03.2025 оголошено перерву до 19.03.2025.

Ухвалою суду від 19.03.2025 відкладено судовий розгляд на 02.04.2025.

У судовому засіданні 02.04.2025 судом проголошено скорочене рішення.

Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи та у письмових поясненнях (запереченнях), представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши вступне слово та пояснення, надані представниками сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 38563752) зареєстроване як юридична особа 13.02.2013, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №11031020000033931, видами господарської діяльності підприємства є (КВЕД): 35.14 Торгівля електроенергією (основний); інші види діяльності: діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, передача електроенергії, розподілення електроенергії, торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області з 14.02.2013. У періоді, який перевірявся, позивач був платником податку на прибуток приватних підприємств; ПДВ з 01.02.2018 по 08.09.2023 (свідоцтво платника ПДВ анульовано 08.09.2023, т.5 а.с.124); податку з доходів фізичних осіб; військового збору; єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.07.2023 у справі №908/2289/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО».

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п. 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі Закон № 2464-VІ) та наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.09.2023 №1658-п, фахівцями відповідача, у період 21.09.2023 по 02.01.2024 (включно), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 27.09.2023, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 27.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.02.2013 по 27.09.2023, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 27.09.2023. Копію наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.09.2023 №1658-п вручено особисто директору підприємства ОСОБА_4 21.09.2023 (т.1 а.с.238).

З направленнями на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.09.2023 №2292, №2293, №2294, №2295 ознайомлено 21.09.2023 директора ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» Лебідя Руслана Анатолійовича (т.1 а.с.241-242).

У ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» надало до ГУ ДПС у Запорізькій області повідомлення від 21.09.2023 №21-09/1 (вхідний від 21.09.2023 №47585/6) про втрату первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а саме:

- первинні документи за увесь час діяльності товариства (в т.ч. видаткові, прибуткові та товарно транспортні накладні, рахунки, договори, акти, додаткові угоди та інші договірні документи);

- накази за основною діяльністю підприємства за увесь час діяльності товариства (в т.ч. накази про прийняття, звільнення, надання відпусток); відомості нарахування та видачі зарплати, табелі обліку робочого часу, виписки банку про рух грошових коштів.

Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.09.2023 №1673-п перенесено терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО», визначені наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.09.2023 №1658-п, з 22.09.2023 до дати відновлення втрачених первинних документів, але не пізніше 21 грудня 2023 року (т.1 а.с.237).

Документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 38563752) поновлено 21.12.2023 терміном на 4 робочі дні. З направленнями на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 19.12.2023 №3006 та від 21.12.2023 № 3030, №3031, ознайомлено 19.12.2023 та 21.12.2023 уповноважену особу позивача (т.1 а.с.243-244).

21.12.2023 уповноваженому представнику ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» вручено запит від 19.12.2023 № 50847/6/0801070410, з метою отримання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності (т.2 а.с.53-54). Крім того, аналогічні запити №2 від 22.12.2023, №4 від 26.12.2023, №5 від 27.12.2023 вручені уповноваженій особі позивача також 22.12.2023, 26.12.2023 та 27.12.2023 відповідно (т.2 а.с.55, 57-61).

Наказом ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.12.2023 №2189-п продовжено термін проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВЕК» ПАЛІВЕНЕРГО» на 2 робочі дні, починаючи з 27.12.2023 (т.1 а.с.236 звор.бік).

27.12.2023 ТОВ «ВЕК`ПАЛІВЕНЕРГО» додатково надано до перевірки договори на відступлення права вимоги за 2022 рік, заяви-приєднання до основних договорів реалізації товарів, робіт/послуг, 4 коробки тендерної документації, 1 коробка банківських виписок по окремих рахунках за квітень - липень 2022 року, банківські виписки АТ КБ «Приватбанк» за період 30.06.2018 по 30.06.2022, оборотно-сальдові відомості по рах.10, головна книга за період діяльності 01.07.2018 30.06.2022.

У зв`язку із наданням первинних документів під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, на підставі п.82.2 ст.82 ПК України, наказом ГУ ДПС у Запорізькій області №2202-п від 27.12.2023 термін проведення перевірки продовжено на 3 робочі дні, починаючи з 29.12.2023 (т.1 а.с.236).

У ході перевірки посадовими особами контролюючого органу складались акти «Про ненадання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності», зокрема, до матеріалів справи надано такі акти від 27.12.2023 №1465/08-01-07-04/38563752, від 29.12.2023 № 1481/08010704/38563752, від 01.01.2024 № 1/08-01-07-04/38563752, від 02.01.2024 №5/08-01-07-04/38563752 (т.2 а.с.222-227).

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 09.01.2024 №191/08-01-07-04/38563752 (далі Акт перевірки, т.1 а.с.18-90, т.3 а.с.3-49), згідно з висновками якого встановлено такі порушення:

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 989 427 грн, у т.ч. по періодах: 1 кв. 2020 року у сумі 407186 грн, півріччя 2020 року у сумі 1 181937 грн, три квартали 2020 року у сумі 1 975 224 грн, 2020 рік у сумі 2 740 250 грн; 1 кв. 2021 року у сумі 582 614 грн, півріччя 2021 року у сумі 716 262 грн, три квартали 2021 року у сумі 716 262 грн, 2021 рік у сумі 1 249 177 грн;

2. п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток всього у сумі 9 757 299 грн, у т.ч. по періодах: півріччя 2022 року у сумі 3 926166 грн, три квартали 2022 року у сумі 9 757299 грн, 2022 рік у сумі 9 757 299 грн;

3. п.184.7 ст.184, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п.187.10 ст. 187, пп. 192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 розділу V, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19 051 469 грн, у тому числі по періодах:

- листопад 2019 на суму 66 973 грн;

- квітень 2020 на суму 565 393 грн;

- травень 2020 на суму 458 214 грн;

- липень 2020 на суму 342 953 грн;

- жовтень 2020 на суму 945 693 грн.,

- квітень 2021 на суму 909 626 грн,

- травень 2021 на суму 7 328 грн,

- лютий 2022 на суму 1 453 367 грн;

- березень 2022 на суму 337 445 грн;

- квітень 2022 на суму 856 501 грн;

- травень 2022 на суму 79 845 грн;

- червень 2022 на суму 105 225 грн;

- липень 2022 на суму 1 767 831 грн;

- серпень 2022 на суму 3 946 215 грн;

- вересень 2022 на суму 19 386 грн;

- жовтень 2022 на суму 850 грн;

- листопад 2022 на суму 17 грн;

- вересень 2023 на суму 7 188 607 грн;

4. п.п.201.1, п.201.10 ст.201 розділу V ПК України встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку на суму ПДВ: з лютого по листопад 2022 року на 9 553 831,42 грн, з червня по липень 2022 року на 1 258 993,35 грн, з липня по вересень 2022 року на 3 341 391,01 грн та на загальну суму обсягу постачання за вересень 2023 року у розмірі 35 943 036,35 грн;

5. пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.184.6 ст. 184 розділу V, п.202.1 ст. 202, п.п 203.1 ст. 203 п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України, внаслідок не своєчасного подання податкової декларації з ПДВ за травень 2022 та не подання податкових декларацій з ПДВ за грудень 2022, липень 2023, серпень 2023 року та вересень 2023 року;

6. п.63.3 ст.63 ПК України, пп.8.1, 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2011 №1588 (зі змінами), ТОВ «ВЕК» ПАЛІВЕНЕРГО» не надано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП після їх реєстрації та продажу, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків;

7. п.44.1, п.44.2, ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, зі змінами та доповненнями, у результаті чого ТОВ «ВЕК» ПАЛІВЕНЕРГО» надано не в повному обсязі до контролюючого органу оригінали первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів.

8. пункту 51.1 статті 51, п.п. „б пункту 176.2 статті 176 розділу IV ПК та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 111/26556 (далі Порядок №4), в т.ч.: п. 3.2 розділу IІІ Порядку 4 (в редакції наказу Міністерства фінансів України №863 від 31.10.2018) - не відображено суму нарахованого та виплаченого доходу по ознаці доходу «157 - Дохід виплачений самозайнятій особі» у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) за ІІІ квартал 2018 року (поданий 09.11.2018 №9246873127) у загальній сумі 2799,00 грн, у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) за ІV квартал 2018 року (поданий 08.02.2019 №9310148755) у загальній сумі 3207,00 грн; у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма №1 ДФ) за І квартал 2019 року (поданий 23.04.2019 №9080874796) загальній сумі 55711,27 грн;

9. пункту 2 розділу 4 Порядку 4 (в редакції наказу Міністерства фінансів України №278 від 19.05.2021) - у Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за березень 2022 року у складі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року (№9051691124 від 09.05.2022) у рядку 06 розділу I у графі 3а "Сума нарахованого доходу" занижено суму нарахованого доходу на 171600,00 грн за однакою доходу «109 Дивіденди»; у Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за липень та серпень 2022 року у складі Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2022 року (№9051691124 від 09.05.2022): до загального місячного оподатковуваного доходу платників податків за липень та серпень 2022 р. не включено доходи за однакою доходу «109 Дивіденди»;

10. п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171, п.п."а" п.176.2 ст.176 ПК України: на кінець перевіряємого періоду не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, утриманий із заробітної плати у сумі 28431,50 грн, в. ч. за 2022р. 28431,50 грн;

11. п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164, п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.170.5.4 п.170.5 ст. 170, п.п."а" п.176.2 ст.176 ПК України:

у березні 2022 року при нарахуванні та виплаті доходу за однакою доходу «109 Дивіденди» занижено суму податку на доходи фізичних осіб, який підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 8580,00 грн;

у березні 2022 року при виплаті інших доходів фізичній особі у сумі 11154,00 грн не нараховано суму податку на доходи фізичних осіб, який підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 2007,72 грн;

12. п.168.1 ст.168, п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168, п.171.1 ст.171, п.п."а" п.176.2 ст.176, п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України: на кінець перевіряємого періоду не перераховано до бюджету військовий збір, утриманий із заробітної плати у сумі 559,51 грн, в т.ч. за 2022р. 559,51 гривень;

13. п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163, п.п.164.1.1, п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164, п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.170.5.4 п.170.5 ст. 170, п.п."а" п.176.2 ст.176, п.16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України:

у березні 2022 року при нарахуванні та виплаті доходу фізичній особі за однакою доходу «109 Дивіденди» занижено суму військового збору, який підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 2574,00 гривень;

у березні 2022 року при виплаті інших доходів фізичній особі у сумі 11154,00 грн не нараховано військовий збір, який підлягає перерахуванню до бюджету у розмірі 167,31 гривень.

Не погодившись з висновками Акту перевірки, позивач подав заперечення від 22.02.2024 №12244/6, а також додаткові документи, зокрема, копії актів надання послуг по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», дублікати Актів наданих послуг по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАДА БУД 3000», копію постанови Господарського суду Запорізької області від 12.01.2024 у справі №908/2289/23, копії договорів відступлення права вимоги та додаткових угод про їх розірвання, договори від 27.01.2020 №52, від 25.03.2020 №53, від 30.03.2020 №54, від 04.05.2020 №56 та від 01.06.2020 №59, укладені з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000»; договір від 11.04.2022 №11П, укладений з ТОВ «ЛАДА БУД 3000» (т.3 а.с.219-223, т.5 а.с.113-116).

За результатами розгляду заперечень та додаткових документів, листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.03.2024 №9677/6/08-01-07-04-10 заперечення задоволено частково. Пункт 3 висновку викладено у наступній редакції:

«п. 184.7 ст.184, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, п.187.10 ст. 187, пп. 192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст. 200 розділу V, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами) у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18 974 060 грн, у тому числі по періодах:

- квітень 2020 на суму 554 957 грн;

- травень 2020 на суму 458 214 грн;

- липень 2020 на суму 342 953 грн;

- жовтень 2020 на суму 945 693 грн.,

- квітень 2021 на суму 909 626 грн,

- травень 2021 на суму 7 328 грн,

- лютий 2022 на суму 1 453 367 грн;

- березень 2022 на суму 337 445 грн;

- квітень 2022 на суму 856 501 грн;

- травень 2022 на суму 79 845 грн;

- червень 2022 на суму 105 225 грн;

- липень 2022 на суму 1 767 831 грн;

- серпень 2022 на суму 3 946 215 грн;

- вересень 2022 на суму 19 386 грн;

- жовтень 2022 на суму 850 грн;

- листопад 2022 на суму 17 грн;

- вересень 2023 на суму 7 188 607 грн.»

Щодо зауважень з інших питань, такі залишені без задоволення (т.5 а.с.117-123).

На підставі висновків Акту перевірки, контролюючим органом 14.03.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №2881/08010704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3989247,00 грн, з яких 3989247,00 грн податкові зобов`язання (пункт 1 висновків Акту перевірки) (т.1 звор.бік а.с.123-а.с.125);

- №2889/08010704, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2022 рік на суму 9757299,00 грн (пункт 2 висновків Акту перевірки) (т.1 а.с.129-130);

- №2890/08010704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 23717575,00 грн, у тому числі 18974060,00 грн за податковим зобов`язанням та 4743515,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (пункт 3 висновків Акту перевірки) (т.1 звор.бік а.с.125-а.с.127);

- №2894/08010704, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на суму 7080507,72 грн у зв`язку з відсутністю складення та реєстрації протягом граничного строку податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ 21342922,70 грн (пункт 4 висновків Акту перевірки) (т.1 звор.бік а.с.114-а.с.121);

- №2896/08010704, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість на підставі п.120.1 ст.120 ПК України на суму 1 020,00 грн за неподання податкової звітності з ПДВ за травень, грудень 2022 року, липень- вересень 2023 року (пункт 5 висновків Акту перевірки) (т.1 а.с.122-123);

- №2898/08010704, яким до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п.121.1 ст.121 ПК України на суму на суму 1 020,00 грн за надання не в повному обсязі до перевірки оригіналів первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів, передбачених п.85.2 ст.85 ПК України (пункт 7 висновків Акту перевірки) (т.1 а.с.113-114);

- №2899/08010704, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 16320,00 грн на підставі п.117.1 ст.117 ПК України за неподання до контролюючого органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (пункт 6 висновків Акту перевірки) (т.1 звор.біік а.с.127-а.с.128).

- №2936/08012408, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок з доходів фізичних осіб на підставі п.119.1 п.119 та п.109.1 ст.109 ПК України в сумі 1 020,00 грн за невідображення суми нарахованого та виплаченого доходу за ознакою «157- Дохід, виплачений самозайнятій особі», «109 Дивіденди» у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, та також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2018 року, IV квартал 2018 року, І квартал 2029 року, березень, липень, серпень 2022 року (пункти 8, 9 висновків Акту перевірки) (т.1 а.с.110-111);

- №2937/08012408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 14 545,90 грн, у тому числі 10 587,72 грн за податковими зобов`язаннями, 2 646,93 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 1 311,25 грн пені відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України (пункт 11 висновків Акту перевірки) (т.1 а.с.107-108);

- №2938/08012408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на суму 4 534,84 грн, у тому числі 3 300,82 грн за податковим зобов`язанням, 825,21 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 408,81 грн пені відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України (пункти 12 та 13 висновків Акту перевірки) (т.1 звор.бік а.с.108-а.с.109);

- №2940/08012408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 39 060,56 грн, у тому числі 28 431,50 грн за податковим зобов`язанням, 7 107,88 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та 3 521,18 грн пені відповідно до пп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України (пункт 10 висновків Акту перевірки) (т.1 звор.бік а.с.111-а.с.112).

Позивач подав скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, яка рішенням від 24.05.2024 №15444/6/99-00-06-01-02-06 залишила податкові повідомлення-рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки Акту перевірки, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи суд вважає за необхідне дослідити обґрунтованість таких висновків з огляду на аргументи сторін, наведені в заявах по суті справи та в поясненнях, розглянувши відповідні аргументи та кожне виявлене порушення (групу однотипних порушень) окремо.

Щодо аргументів позивача про неправильне визначення періоду перевірки з 01.01.2017.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України (у редакції на момент призначення перевірки) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Отже, за загальним правилом податкова перевірка може бути проведена не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем подання податкової звітності та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Підпункт 102.2.1 пункту 102.2 статті 102 ПК України передбачає, що грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

Відповідно до абзацу 6 пункту п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022 № 2120-IX, дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Цим Законом №2120-IX також запроваджено альтернативну норму щодо зупинення перебігу строків, передбачених статтею 102 ПК України, а саме: п.102.9. ст. 102 ПК України, згідно якої на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.

Пункт 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України у первинній редакції також передбачав, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У подальшому прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану від 12.05.2022 №2260-IX (далі Закон №2260-IX), що набрав чинності з 27.05.2022, яким п.102.9. ст. 102 ПК України доповнено словами крім випадків, передбачених цим Кодексом та змінено редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, виклавши його наступним чином: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім виключень, які не стосувалися строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

01.08.2023 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану від 30.06.2023 року №3219-IX, яким п.102.9. ст. 102 Податкового кодексу України виключено, а редакцію пп. 69.9. п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України викладено наступним чином:

«Тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу».

Таким чином, починаючи з 18.03.2020, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а у подальшому, на період воєнного стану та до 01.08.2023, для платників податків та контролюючих органів був зупинений перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі, передбачених пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пункт 49.18 статті 49 ПК України передбачає, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

49.18.6. календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.7. календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним;

49.18.8. якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Відповідно до пункту 49.21 цієї норми, якщо згідно з відповідним розділом цього Кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов`язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Крім того, відповідно до Порядку №4 (зі змінами на дату виникнення спірних правовідносин), розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

У спірному випадку, з урахуванням наведених положень ПК України, граничний строк подання податкової звітності за звітний (податковий) період, починаючи з 01.01.2017, з податків та зборів, які були перевірені контролюючим органом, зокрема, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб (військового збору), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), завершився 10 травня 2017 року (при цьому, в даний розрахунок не враховується строк подачі місячної звітності з податку на додану вартість, оскільки позивач у спірний період був зареєстрований платником відповідного податку з 01.02.2018).

Отже, станом на дату зупинення перебігу строків, передбачених статтею 102 ПК України, у зв`язку із запровадженням карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (18.03.2020), встановлений пунктом 102.1 статті 102 ПК України строк 1095 днів, протягом якого контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим ПК України, щодо періоду провадження господарської діяльності з 01.01.2017 не сплив, а тому, вказаний період проведення перевірки з 01.01.2017 визначено контролюючим органом правомірно, а тому вказані аргументи позову є безпідставними.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000».

Позиція контролюючого органу щодо вказаних порушень обґрунтована тим, що відповідно до наданих до перевірки журналів - ордерів (оборотів) по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у розрізі місяців з розкриттям інформації по дебетових та кредитових оборотах, ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО», у бухгалтерському обліку за 2020 р., 2021 р. 2022 р. відображає взаємовідносини з підприємствами ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000».

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» на загальну суму 19 202 843 грн відображено у бухгалтерському обліку наступними проводками:

Дт 91 «Загальновиробничі витрати»

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 17 180 546 грн., у т. ч.: 1 кв. 2020 рік у сумі 2 007 725 грн., півріччя 2020 рік у сумі 5 321 471 грн., три квартали 2020 рік у сумі 9 038 670 грн., 2020 рік у сумі 13 251 312 грн., 1 кв. 2021 рік у сумі 3 199 245 грн., півріччя 2021 рік у сумі 3 929 231 грн., три квартали 2021 рік у сумі 3 929 231 грн., 2021 рік у сумі 3 929 231 гривень.

Дт 92 «Адміністративні витрати»

Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 2 022 297грн, у т. ч.: 1 кв. 2020 рік у сумі 254 417 грн., півріччя 2020 рік у сумі 1 244 846 грн., три квартали 2020 рік у сумі 1 934 797 грн., 2020 рік у сумі 1 972 297 грн., 1 кв. 2021 рік у сумі 37 500 грн., півріччя 2021 рік у сумі 50 000 грн., три квартали 2021 рік у сумі 50 000 грн., 2021 рік у сумі 50 000 гривень.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ЛАДА БУД 3000» на загальну суму 6 422 972 грн відображено у бухгалтерському обліку наступними проводками:

Дт 91 «Загальновиробничі витрати»

Кт 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" 6 422 972 грн, у т. ч.: 2021 рік у сумі 2 960 638 грн., півріччя 2022 рік у сумі 3 462 333 грн., три квартали 2022 рік у сумі 3 462 333 грн., 2022 рік у сумі 3 462 333 гривень.

Розрахунки здійснено через розрахунковий рахунок, по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 01.01.2020 року та станом на 31.12.2021 по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», ТОВ «ЛАДА БУД 3000» відсутня дебіторська та кредиторська заборгованості.

Витрати, які сформовані у бухгалтерському обліку по взаємовідносинам з даними контрагентами. та увійшли до фінансовій звітності за період з 01.01.2017 по 21.09.2023, не підтверджено ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» первинними документами, які не надані для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, перевіркою повноти декларування ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» показників рядка 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.01.2017 по 27.09.2023, встановлено їх заниження, у тому числі, у зв`язку з ненаданням до перевірки первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», ТОВ «ЛАДА БУД 3000», за якими сформовано показники рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», рядка 2130 «Адміністративні витрати» Форми № 2 «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» за 2020 рік, за 2021 рік, 2022 рік. У зв`язку з чим, не уявляється можливим визначити правомірність їх відображення у бухгалтерському обліку, звіті про фінансові результати та як наслідок правильність визначення рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2017 по 27.09.2023 на загальну суму 25 625 815 грн.

Крім того, перевіркою показника, задекларованого у рядку 10.1 Податкової декларації з ПДВ «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою» за період з 01.02.2018 по 08.09.2023, встановлено його завищення при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами постачальниками ТОВ «ЛАДА БУД 3000»у грудні 2021, січні 2022, квітні 2022 та ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» у січні 2020, березні 2020 жовтні 2020, січні 2021 травні 2021, по яким відсутні первинні документи, у розмірі 5 125 163 грн, в т.ч. за періоди:

- січень 2020 на суму 5 000 грн.,

- березень 2020 на суму 195 718 грн.,

- квітень 2020 на суму 354 239 грн.,

- травень 2020 на суму 458 214 грн.,

- червень 2020 на суму 298 993 грн.,

- липень 2020 на суму 3 122 69 грн.,

- серпень 2020 на суму 245 789 грн.,

- вересень 2020 на суму 320 971 грн.,

- жовтень 2020 на суму 109 624 грн.,

- січень 2021 на суму 173 892 грн.,

- лютий 2021 на суму 349 611 грн.,

- березень 2021 на суму 582 951 грн.,

- квітень 2021 на суму 283 799 грн.,

- травень 2021 на суму 148 498 грн.,

- грудень 20221 на суму 306 579 грн.,

- січень 2022 на суму 285 549 грн.,

- квітень 2022 на суму 692 467 грн.

Даною перевіркою встановлено декларування ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» фінансово-господарських операцій з придбання дивану «Кристал», послуг з шумоізоляції підвісної стелі та систем вентиляції, послуг з прибирання офісу, послуг зі зняття показань з приладів обліку електроенергії, послуг з проведення профілактичної дезінфекції офісних приміщень, встановлення металевих решіток у контрагента постачальника ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» на загальну суму 3 840 568 грн.

Суми податку на додану вартість по ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» на загальну суму 3 840568 грн включені ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» до податкового кредиту, які відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість, даним ЄРПН та банку.

Крім того, перевіркою встановлено декларування ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» фінансово-господарських операцій з придбання ремонтних послуг, послуг з прибирання офісу, послуг зі зняття показань з приладів обліку електроенергії, ремонтні роботи у контрагента постачальника ТОВ «ЛАДА БУД 3000» на загальну суму 1 284 595 грн.

Суми податку на додану вартість по ТОВ «ЛАДА БУД 3000» на загальну суму 1 284 595 грн. включені ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» до податкового кредиту які відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість, даним ЄРПН та банку.

Водночас, підприємством до перевірки не надано первинні документи, зокрема, по взаємовідносинах з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000», у зв`язку з чим контролюючий орган в Акті перевірки дійшов висновку про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 5 125 163 грн.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів» регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.3 статті 44 ПК України передбачає, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

44.3.1. 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу;

44.3.2. 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

44.3.4. 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 44.6 цієї норми передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що контролюючий орган під час перевірки неодноразово вручав (надсилав) позивачу запити про надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, проте, позивач такі документи не надав, посилаючись на їх відсутність (втрату).

Причиною відсутності (втрати) документів позивач зазначав зміну директорів ТОВ «ВЕК`ПАЛІВЕНЕРГО», починаючи з 12.07.2022, відсутність підписаних між директорами актів приймання передачі ТМЦ, необоротних активів та основних засобів Товариства, в повному обсязі відповідно до регістрів бухгалтерського обліку; первинної, технічної, дозвільної, адміністративно-розпорядчої та іншої документації Товариства; установчих документів за весь час діяльності Товариства; печатки Товариства.

Оскільки у позивача були відсутні первинні документи, терміни проведення перевірки переносились та неодноразово продовжувались в межах строку, передбаченого чинним податковим законодавством, водночас, в межах терміну проведення перевірки первинні документи позивачем не були надані.

Судом встановлено, що до поданих заперечень на Акт перевірки позивачем було надано копії первинних документів, які були відсутні на момент перевірки, зокрема, копії актів надання послуг по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», копії дублікатів Актів наданих послуг по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАДА БУД 3000», копія постанови Господарського суду Запорізької області від 12.01.2024 у справі №908/2289/23, копії договорів відступлення права вимоги та додаткових угод про їх розірвання, договори від 27.01.2020 №52, від 25.03.2020 №53, від 30.03.2020 №54, від 04.05.2020 №56 та від 01.06.2020 №59, укладені з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000»; договір від 11.04.2022 №11П, укладений з ТОВ «ЛАДА БУД 3000».

За результатами розгляду додатково поданих документів контролюючий орган зазначив про їх невідповідність вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV ) в частині наявності обов`язкових реквізитів.

Крім того, зазначено, що ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» у бухгалтерському обліку відображено взаємовідносини з ТОВ «ЛАДА БУД 3000» щодо надання ремонтних робіт (демонтаж та встановлення вікон, дверей, заміна підвіконників, демонтаж та встановлення унітазів, розбирання покриття підлоги, штукатурка стін та інше). У підприємства ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» відсутні власні офісні приміщення, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно. Приміщення, у яких нібито здійснювався ремонт, не є власністю підприємства. До перевірки не надано договори оренди на приміщення, в яких проводились ремонти. У зв`язку з цим не можливо встановити за яким адресами, на яких умовах та за чий рахунок Орендар повинен проводити ремонтні роботи. Надані до заперечення копії актів наданих послуг з ремонтних робіт не дають змоги пов`язати використання ремонтних робіт з господарською діяльністю підприємства. До заперечень та у ході перевірки не надано інших документів, які б могли надати ідентифікацію місць проведення ремонтних робіт, накази на необхідність проведення ремонтних робіт, також неможливо встановити скільки та які використовувались матеріали при виконанні ремонтних робіт (не надано заявки та акти на списання матеріалів).

Крім того, зазначено, що ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» також у бухгалтерському обліку по взаємовідносини з ТОВ «ЛАДА БУД 3000» та ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» відображено зняття показань з приладів обліку електроенергії. У наданих копіях актів надання послуг із зняття показників відсутня інформація щодо місць (адрес) знаття показань, відсутня кількість адрес, які обслуговуються. Також до перевірки та у рамках заперечення не надано листи - замовлення Замовника, відповідно до яких виникає необхідність надання послуг, та інших будь яких документів (звіти, узгодження), які б могли надавали можливість підтвердити фактичне виконання послуг.

ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» у бухгалтерському обліку відображено взаємовідносини з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» щодо надання послуг з проведення профілактичної дезінфекції офісних приміщень, послуг з прибирання офісу. У підприємства ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» відсутні власні офісні приміщення, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з відомостей реєстру прав власності на нерухоме майно. Приміщення, у яких нібито здійснювалось прибирання та дезінфекція не є власністю підприємства. До перевірки не надано договори оренди на приміщення, в яких проводилась дезінфекція та прибирання. У зв`язку з цим не можливо встановити пов`язаність адрес, за яким надавались ці послуги, до господарської діяльності підприємства ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО». До заперечень та у ході перевірки не надано інших документів, які б могли надати ідентифікацію щодо місць та площі проведення прибирання та дезінфекції приміщень.

Отже, здійснивши аналіз додатково поданих позивачем документів, контролюючий орган дійшов висновку, що такі не підтверджують належним чином зв`язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача.

Аналогічні пояснення надали допитані в ході судового розгляду справи свідки, які проводили податкову перевірку позивача та підтвердили, що було здійснено аналіз додатково поданих позивачем документів, однак з них неможливо було встановити, що отримані за договорами з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000» роботи (послуги), будь-яким чином пов`язані з господарською або виробничою (адміністративною) діяльністю позивача, тому що не було надано документів, які б підтверджували використання позивачем відповідних приміщень у власній господарській діяльності, а також відсутня конкретизація наданих послуг зі зняття показань з приладів обліку електроенергії.

Водночас, позивач вважає, що надані ним документи у сукупності були достатніми та підтверджували використання отриманих послуг у господарській діяльності позивача.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів» регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Також пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення об`єкту оподаткуванням податком на прибуток та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Згідно вимог статті 9 Закону Закон № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження витрат та сум податкового кредиту законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Також на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків зобов`язаний мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічні правові висновки, зокрема у постановах від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18), від 28 квітня 2020 року (справа №826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа №808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 вересня 2023 року (справа № 120/6732/22).

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій у межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Позивачем до Заперечень на Акт перевірки надано копію договору по взаємовідносинам з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», від 27.01.2020 №52, предметом якого є надання ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» позивачеві послуг зі зняття показань з приладів обліку електроенергії у споживачів, з якими у позивача укладені договори постачання електричної енергії. Строк дії договору з 01.02.2020 до 31.12.2020. (т.4 а.с.171-177).

Крім того, надано копії Актів виконаних робіт до даного договору: №25 від 28.02.2020, №№72-80 від 31.03.2020, №№105-114 від 30.04.2020, №№125-135 від 29.05.2020, №№173-184 від 30.06.2020, №№283-296 від 31.07.2020, №№333-345 від 31.08.2020, №№457-470 від 30.09.2020, №№600-613 від 30.10.2020, №№706-718 від 30.11.2020, №№729, 794-807 від 31.12.2020, №№72-87 від 29.01.2021, №№193-207 від 01.03.2021, №№218-232 від 31.03.2021,№№332-346 від 30.04.2021 (т.4 а.с.50-153).

Також позивачем надано копію договору від 11.04.2022 №11П, укладеного з ТОВ «ЛАДА БУД 3000», з аналогічним предметом, термін дії договору та початок надання послуг з 01.01.2020, завершення надання послуг 31.12.2022 (т.4 а.с.168-170).

Крім того, надано копії дублікатів Актів наданих послуг за даним договором (т.3 а.с.240-250, т.4 а.с.1-10).

Суд звертає увагу, що копії дублікатів Актів наданих послуг за договором від 11.04.2022 №11П, укладеним з ТОВ «ЛАДА БУД 3000», не містять таких обов`язкових вимог первинного документа як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку позивача, що не відповідає вимогам статті 9 Закону Закон № 996-XIV.

Суд зазначає, що в дублікатах Актів наданих послуг за договором від 11.04.2022 №11П, так само як і в Актах виконаних робіт до договору від 27.01.2020 №52, наявне лише загальне посилання на про надання послуги зі зняття показань з приладів обліку електроенергії за відповідний місяць. Водночас, однією датою складено кілька первинних документів, які не містять жодної конкретизуючої інформації щодо конкретних об`єктів, на яких проводилось зняття показань приладів обліку електричної енергії, та їх кількості.

Крім того, не підтверджено, що відповідні послуги надано щодо споживачів, з якими у позивача укладені договори постачання електричної енергії, відсутні листи-замовлення на надання послуг (додаток 1 до договору від 11.04.2022 №11П, укладеного з ТОВ «ЛАДА БУД 3000»).

Крім того, позивачем надано договір від 25.03.2020 №53, укладений з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», за умовами якого контрагент надає позивачу послуги з прибирання офісу за адресою: м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.11, 5 поверх, та за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.180, офіс 410 (т.4 а.с.178-179).

На підтвердження виконання умов договору від 25.03.2020 №53 надано копії Актів надання послуг №46 від 31.03.2020 за березень 2020 року, №101 від 30.04.2020 за квітень 2020 року, №185 від 29.05.2020 за травень 2020 року, №204 від 30.06.2020 за червень 2020 року, №435 від 31.08.2020 за серпень 2020 року, №517 від 30.09.2020 за вересень 2020 року, №580 від 30.10.2020 за жовтень 2020 року, №705 від 30.11.2020 за листопад 2020, №728 від 31.12.2020 за грудень 2020 року №71 від 29.01.2021 за січень 2021 року, №10 від 26.02.2021 за лютий 2021 року, №217 від 31.03.2021 за березень 2021 року, №324 від 30.04.2021 за квітень 2021 року (т.4 а.с.25-49).

Крім того, позивачем надано договір від 04.05.2020 №56, укладений з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», за умовами якого сторони домовилось про виконання контрагентом позивача послуг з проведення профілактичної дезінфекції офісних приміщень за адресами: м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.11, 5 поверх та за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.180, офіс 410 (т.4 а.с.181-184).

На підтвердження виконання умов договору від 04.05.2020 №56, позивачем надано Акти надання послуг №153 від 29.05.2020, №206 від 30.06.2020, №297 від 31.07.2020, №328 від 31.08.2020 (т.4 а.с.12-29).

Також позивачем надано договір від 01.06.2020 №59, укладені з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», предметом якого є надання позивачу контрагентом послуг з поточного ремонту офісного приміщення за адресою: м.Запоріжжя, пр.Маяковського, 11, та виконання інших ремонтних робіт, робіт зі встановлення додаткового обладнання в обсязі та на умовах, визначених цим договором (т.4 а.с.185). При цьому, зміст даного договору не містить будь-якої інформації щодо конкретних робіт, про виконання яких домовились сторони.

На підтвердження виконання умов даного договору надано Акт надання послуг №298 від 30.06.2020 щодо встановлення металевих решіток, додаток до Акту виконаних робіт №1489 від 30.06.2020 щодо встановлення металевих решіток (т.4 а.с.23-24).

Водночас, позивачем як під час перевірки так і до заперечень на Акт перевірки не надано доказів того, що офісні приміщення за адресами: м.Запоріжжя, пр.Маяковського, буд.11, 5 поверх, та м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.180, офіс 410, перебували у власності або на праві користування у позивача та використовувались позивачем у власній господарській діяльності у період вчиненні відповідних господарських операції. Крім того не підтверджено, що відповідні об`єкти потребували виконання даних видів робіт. Відсутні будь-які первинні документи щодо придбання матеріалів, використаних під час надання відповідних послуг.

При цьому, надання таких документів до суду не спростовує той факт, що відповідні документи не надавались до перевірки та не могли бути враховані контролюючим органом, отже, з урахуванням положень ПК України, вважається, що такі документи були відсутні на момент перевірки.

Посилання позивача на те, що обставина перебування в оренді ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд.11, 5 поверх, встановлена Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 року у справі № 908/338/21, суд відхиляє, оскільки не надано доказів надання позивачу вказаного судового рішення під час перевірки.

Також позивачем надано копію договору від 30.03.2020 №54, укладеного з ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000», за умовами якого контрагент надає позивачу послуги з шумоізоляції підвісної стелі та системи вентиляції.

На підтвердження виконання умов даного договору надано Акт надання послуг №59 від 31.03.2020, найменування послуги «шумоізоляція підвісної стелі та систем вентиляції» (т.4 а.с.21).

Суд звертає увагу, що жодний з цих документів не містить інформації про об`єкт, на якому проводились відповідні роботи. Доказів того, що будь-які об`єкти, які позивач використовував у своїй господарській діяльності, потребували відповідних робіт, не надано.

Також позивачем надано копії дублікатів Актів надання послуг по взаємовідносинам позивача з ТОВ «ЛАДА БУД 3000» з датами складення листопад грудень 2021 року, які містять посилання на договір №16-11Р, у яких відображено отримання позивачем послуг, пов`язаних з монтажем/демонтажем вікон, дверей, сантехнічного обладнання, улаштування підлоги, інших ремонтних робіт за адресою м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 9а (т.4 а.с.226-240).

Вказані копії дублікатів Актів наданих послуг за договором №16-11Р, укладеним з ТОВ «ЛАДА БУД 3000», не містять таких обов`язкових вимог первинного документа як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку позивача, що не відповідає вимогам статті 9 Закону Закон № 996-XIV.

Крім того, жодних доказів на підтвердження того, що вказане приміщення перебувало у власності або на праві користування у позивача та використовувались позивачем у власній господарській діяльності у період вчиненні відповідних господарських операції, не надано. Не підтверджено, що відповідний об`єкт потребував виконання даних робіт. Відсутні будь-які первинні документи щодо придбання матеріалів, використаних під час надання відповідних послуг.

На підтвердження права користування вказаним приміщенням позивач посилався на зміст ухвали господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 року у справі №908/2289/23, якою встановлено, що 02.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЕНА ГРУП ЛТД" (надалі за текстом - "Орендодавець, Кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ПАЛІВЕНЕРГО" (надалі за текстом - "Орендар, боржник") був укладений Договір оренди за № 01/02-21 (надалі за текстом - "Договір"). За умовами пункту 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, загальною площею 1284,30 м кв., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Щаслива, будинок 9а (надалі за текстом - "Об`єкт оренди"): - офіс інв. № 311100, літера А-2, загальною площею 1129,7 м. кв.; будівля гаражу, літера В, площа 88,4 м. кв.; будівля котельні, літера Б, площа 66, 2 м. кв. (т.4 а.с.198-202).

Водночас, суд звертає увагу, що відповідна ухвала суду не надавалась позивачем під час перевірки, при цьому, за змістом даної ухвали, представник контролюючого органу не брав участі у судовому засіданні під час її прийняття (т.4 а.с.198).

Крім того, сам лише факт передачі позивачу відповідного об`єкта нерухомості у платне строкове користування не доводить факт використання такого об`єкта у власній господарській діяльності позивача та, відповідно, не підтверджує, що понесені витрати на ремонт такого об`єкту пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, аналіз вищенаведеного у сукупності дозволяє дійти висновку, що позивачем не надано до перевірки первинних документів на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «ПРЕСТИЖ БУД 2000» та ТОВ «ЛАДА БУД 3000», а тому висновки контролюючого органу в цій частині є правомірними.

Щодо заниження доходу та податкового кредиту з ПДВ внаслідок продажу транспортних засобів.

Перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2017 по 27.09.2023 встановлено їх заниження на загальну суму 6 294 966 грн., у тому числі за відповідні податкові періоди: за півріччя 2022 рік у сумі 463 833 грн., за три квартали 2022 рік у сумі 6 294 966 грн., за рік 2022 у сумі 6 294 966 гривень.

Порушення встановлено контролюючим органом на підставі проведеного аналізу руху коштів по розрахунковим рахункам та первинних бухгалтерських документів підприємства.

Під час аналізу встановлено отримання коштів за продаж автомобілів, які знаходились на балансі підприємства, та не включення зазначених сум до складу доходу від реалізації товарів, робіт/послуг, а саме:

- від ОСОБА_1 13.07.2022 отримано оплату за автомобіль Mersedes-Benz GLE 350L Coupe 4M (W1N1673211A286043),2020p згідно рахунку №1339 від 06.07.2022, у сумі 1 792 300 грн. в т.ч. ПДВ 298 716,67 гривень.

- від ОСОБА_5 12.07.2022 отримано оплату за автомобiль Renault Sandero Life, 1.5D, 2020 року згідно рахунку 1337 вiд 06.07.2022 у сумі 347 200 грн., в тому числі ПДВ 57 866,67 гривень.

- від ОСОБА_6 13.07.2022 отримано оплату за автомобіль Mersedes-Benz GLE 400d 4Matic НОМЕР_1 згідно рахунку №1340 від 06.07.2022 та договору № 9 ТЗ від 06.07.2022, у сумі 2 014 300 грн., в т.ч. ПДВ 335716,67 гривень.

- від ОСОБА_7 12.07.2022 отримано оплату за автомобіль Mercedes-Benz EQC400 4Matic згідно договору № 7 Т3 від 07.07.2022 та рахунку №1338 від 06.07.2022 у сумі 2 202 100,00 грн., в тому числі ПДВ 367 016,67 гривень.

- від ОСОБА_8 12.07.2022 р. отримано оплату за автомобiль Skoda Oktavia A7 Active 1.6 MPI/81kW 5MG-TMBAN2NE9KB006747 згідно рахунку №1336 від 06.07.2022, у сумі 369 300 в т.ч. ПДВ- 61550,00 гривень.

- від ОСОБА_9 27.06.2022 отримано оплату за автомобіль NISSAN Qashqai 2.0P 2WD CVT ACENTA Safety-SJNFBAJ11U2817041(2020) згідно рахунку № 1295 від 30.05.2022 та рахунку № 1295 від 30.04.2022, договору № 1 ТЗ від 30.04.2022 у сумі 556600,0 грн., в тому числі ПДВ 92 766, 67 гривень.

Крім того, контролюючим органом 26.12.2023 було зроблено запит до ТСЦ МВС №2341 з метою отримання інформації про перереєстрацію та продаж позивачем транспортних засобів, отримано відповідь від 30.12.2023 (вх. 08.01.2024), у якій підтверджено реалізацію вищенаведених транспортних засобів на фізичних осіб та наведено інформацію про реалізацію 22.07.2022 автомобіля Renault Sandero Stepway, 2019 року випуску, ОСОБА_10 , вартістю 272 160,0 грн., в тому числі ПДВ 45 360,0 гривень (т.2 а.с.5-9).

В Акті перевірки зазначено, що у бухгалтерському обліку ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» операція від реалізації автомобілів повинна бути проведена кореспонденцією бухгалтерських рахунків:

Дт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

Кт 712 " Дохід від реалізації інших оборотних активів" на суму 6 294 966 гривень.

При цьому, у бухгалтерському обліку позивача за 2022 рік відсутні операції по рахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» в частині відображення по ньому отриманих доходів від реалізації транспортних засобів.

Не включення позивачем за 2022 рік до складу рядка 2120 «Інші операційні доходи» Форми № 2 «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» доходу від продажу транспортних засобів мало наслідком заниження рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» Форми № 2 «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» та заниження рядка 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» податкової декларації з податку на прибуток підприємства на загальну суму 6 294 966 грн, у тому числі за відповідні податкові періоди: за півріччя 2022 рік у сумі 463 833 грн., за три квартали 2022 рік у сумі 6 294 966 грн., за рік 2022 у сумі 6 294 966 грн, що вплинуло на завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток.

Крім того, за даними операціями позивачем не визначено податкові зобов`язання з ПДВ та не зареєстровано відповідні податкові накладні, у зв`язку з чим в порушення п. 185.1 ст. 185 п. 187.1 ст. 187 ПК України підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 258 993 грн, в тому числі: червень 2022 р. у сумі 92 767 грн, липень 2022 р. у сумі 1 166 226 грн.

Надаючи оцінку таким висновкам контролюючого органу, суд виходить з того, що

Відповідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу Кодексу".

Згідно з п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за №893/4186 (із змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин) на рахунку 71 "Інший операційний дохід" ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов`язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

Рахунок 71 "Інший операційний дохід" має такі субрахунки:

710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю"

711 "Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти"

712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів"

На субрахунку 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" узагальнюється інформація про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо), а також необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу.

За змістом пунктів 5, 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 №290 (П(С)БО № 15 «Дохід») дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірна визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Пункт 8 П(С)БО № 15 «Дохід» передбачає, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Як зазначалось раніше, відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПК України розташоване на митній території України.

При цьому, з у рахуванням положень п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Таким чином, в результаті здійснення операцій з продажу транспортних засобів у позивача виник обов`язок включити отримані кошти до складу доходів відповідного звітного (податкового) періоду, а також на дату виникнення податкового зобов`язання з ПДВ скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, з подальшим відображенням податкового зобов`язання з ПДВ у податковій звітності з ПДВ відповідного звітного (податкового) періоду.

Слід зазначити, що позивач не заперечує факт отримання коштів від продажу вищезазначених автомобілів, які знаходились на балансі підприємства, не включення зазначених сум до складу доходу від реалізації відповідних основних засобів, а також невиконання вимог податкового законодавства щодо складання та реєстрації податкових накладних за вказаними операціями з подальшим їх відображенням у податковій звітності з ПДВ.

Водночас, позивач стверджує, що продаж вказаних транспортних засобів здійснений на користь заінтересованих осіб, що відповідно до статті 42 КУзПБ кваліфікується як фраудаторні правочини, відтак, такі правочини не відбулися, що виключає можливість нарахування на них податків та зборів.

Оцінюючи такі доводи, суд зазначає, що за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів (правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/2011(913/45/20), від 21.03.2023 у справі №910/18376/20 (918/445/22).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 зазначила, що фраудаторні правочини у цивілістичній доктрині - це правочини, які вчиняються сторонами з порушенням принципів доброчесності та з метою приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення окремими кредиторами за зобов`язаннями боржника, завдаючи тим самим шкоди цьому кредитору.

Укладення фраудаторних правочинів є характерним для боржників у процедурах банкрутства, позаяк неплатоспроможність боржника означає ситуацію, коли не вистачає коштів для задоволення всіх вимог кредиторів і, діючи недобросовісно, боржник намагається створити переваги для задоволення вимог "дружнього" кредитора на шкоду іншим своїм кредиторам, порушивши встановлену законом черговість або пропорційність задоволення вимог окремого класу кредиторів.

Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов`язаних (або непов`язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов`язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.

Разом із тим, визнання правочину фраудаторним не впливає на обов`язок платника податку визначити та сплатити відповідні податки та збори, сплату яких зумовлює господарська операція, оскільки для цілей оподаткування визначальним є наявність умов, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення відповідного податкового обов`язку, якими у спірному випадку є отримання доходу від проведення господарської операції для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств та настання «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України для цілей визначення податкового зобов`язання з ПДВ.

Крім того, відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Отже, право на зменшення суми податкових зобов`язань виникає лише у випадку зменшення суми компенсації вартості реалізованого товару (послуг) на користь платника податку постачальника та виключно у спосіб реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованої у відповідності до вимог податкового законодавства.

Водночас, позивачем не надано доказів того, що внаслідок визнання правочинів з продажу транспортних засобів фраудаторними відбулась будь-яка компенсація їх вартості на користь позивача, що мало б наслідком зменшення суми відповідних податкових зобов`язань.

Відтак, аргументи позивача не заслуговують на увагу, а висновки контролюючого органу щодо заниження позивачем фінансового результату до оподаткування податком на прибуток та податкових зобов`язань з ПДВ в цій частині є обґрунтованими.

Щодо посилання на наявність розбіжностей між задекларованими даними та зареєстрованими податковими накладними в ЄРПН, по взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_12 .

За змістом Акту перевірки (аркуш 21), за даними ЄРПН встановлено, що позивачем у період з червня 2019 по грудень 2019 складено та зареєстровано на адресу контрагентів-покупців податкові накладні, які не включені до додатку 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» податкових декларації з ПДВ за вказаний період по контрагентам - покупцям ФОП ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_12 на загальну суму 77408,92 грн.

Водночас, судом встановлено, що за результатами розгляду заперечень на Акт перевірки контролюючий орган встановив, що у періодах з 06.2019 - 12.2019 підприємством було здійснено коригування Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ на зміну виписки податкової накладної, виписаної на неплатника на контрагентів наведених, в Акті перевірки. У зв`язку з чим по рядку І декларації з ПДВ на суму 77408,91 грн відповідає розміру виписаних та декларованих податкових накладним по зазначеним в акті контрагентам.

Враховуючи наведене, висновки Акту перевірки були відкориговані, та вказані суми в загальному розмірі 77408,91 грн виключені зі складу донарахованого податкового зобов`язання.

Відтак, відповідні посилання позивача є необґрунтованими.

Щодо висновків про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ за результатами співставлення задекларованих сум ПДВ та даних ЄРПН.

Позивач протягом перевіряємого періоду здійснював реалізацію електричної енергії та природного газу на території України.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної під позиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця.

Відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Згідно п. 187.10 ст. 187 ПК України, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов`язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у цьому пункті покупцям за їхній рахунок.

Отже, якщо платник податку згідно з нормами ПК України формує податковий кредит за касовим методом, сума податку на додану вартість, зазначена в податковій накладній, виписаній постачальником товару (послуги), включається ним до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, в якому відбулася оплата товару (послуги) (надання інших видів компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Перевіркою банківських виписок було встановлено надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача від покупців за реалізований товар (електрична енергія, природний газ), при цьому не задекларовано податок на додану вартість та незареєстровані податкові накладні в ЄРПН.

Проведеним аналізом співставлення задекларованих показників у Декларації з ПДВ (р.1.1) та зареєстрованими податковими накладними/розрахунками коригування в ЄРПН та первинних банківських документів, встановлено розбіжності між даними ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» та даними перевірки.

Детальний перелік вказаного порушення наведено у додатках №15, №16 до Акта перевірки.

Отже, в порушення пункту 187.10 статті 187 та пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 1 984 701 грн, у тому числі по періодах: - лютий 2022 на суму 394 605 грн.; - березень 2022 на суму 107 077 грн.; - квітень 2022 на суму 164 034 грн.; - травень 2022 на суму 79 845 грн.; - червень 2022 на суму 12 458 грн.; - липень 2022 на суму 224 835 грн.; - серпень 2022 на суму 983 225 грн; - вересень 2022 на суму 17 755 грн.; - жовтень 2022 на суму 850 грн.; - листопад 2022 на суму 17 грн.

Позивачем дані обставини не спростовано, доказів коригування показників відповідної податкової звітності не надано, а тому відповідні посилання позивача є необґрунтованими.

Щодо необхідності списання дебіторської заборгованості у розмірі 40 889 549,76 грн та залишків товарно-матеріальних цінностей на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Під час перевірки за даними бухгалтерського обліку податковим органом встановлено, що обліковуються залишки товарно-матеріальних цінностей, а саме:

- по рахунку 104 «Машини та обладнання» на суму ПДВ 78497,65 грн (Apple Watch Series 4 40mm Gold Aluminum Pink Sand Sport Band (MU682), iPad Pro 11 (2018) +4G 256GB Spase Gray, iPhone 13 Pro Max 1TB Graphite, БФП L-4160 фабрика друку з Wi-Fi, Відеодомофон, Джерело безперебійного живлення HomePRO 3000, Клавіатура Apple Smart Keyboard Folio iPad Pro 11 (MU8G2), Комп`ютер Brain Business B1000 (i5.7400/8gb/240ssd/400w), і т.д.),

- по рахунку 106 «Інструменти, прилади, інвентар» на суму ПДВ 84653,60 грн (Кавомашина Siemens TE653311 RW, Кухня, Секція меблева, Софа Egedal, Фанкойл н/стельовий CH-FFCO35R2, і т.д.),

- по рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» на суму ПДВ 140480,06 грн (Крісло, Мобільний телефон Huawei Y6 2019 Sapphire Blue (51093PMM), Стіл 1350, і т.д.),

- по рахунку 127 «Інші нематеріальні активи» на суму ПДВ 4058,00 грн (Програмна продукція),

- по рахунку 203 «Паливо» на суму ПДВ 371,77 грн,

- по рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» на суму ПДВ 449,51 грн,

- по рахунку 28 «Товари» на суму ПДВ 65171,72 грн (природний газ, електроенергія, транспортні засоби).

Крім того, згідно наданої інформації з ЄДР МВС станом на 30.12.2023 у підприємства залишилось не реалізовано два транспортних засоби: Автомобіль Renault Kangoo, 1.5D, білий, 2017 р.в., - VF1FW51J159239497 вартістю 184 623 грн., та Мотоцикл Kawasaki BR250EJFZ250SL-MH4BR250EHJP03686 вартістю 41 377,83 грн., що включено до складу рахунку 28 «Товари» у сумі 325 858,61 грн. (без ПДВ), 65171,72 грн (ПДВ).

Крім того, під час перевірки станом до 08.09.2023 у ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» встановлено наявність дебіторської заборгованості в сумі 40 889 549,76 гривень по оплаті за поставлену електричну енергію та природний газ, оподаткування якої здійснюється за касовим методом.

08.09.2023 свідоцтво платника ПДВ позивача анульовано, позивача виключено з Реєстру платників ПВД, про що вказувалось раніше.

Відповідно до пункту 184.5 статті 185 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Пункт 184.6 цієї норми передбачає, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до пункту 184.7 статті 184 ПК України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок ліквідації, реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

За змістом п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»».

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, за загальним правилом, обов`язок подати декларацію з податку на додану вартість та визнати умовний продаж (визначити податкові зобов`язання) товарів та необоротних активів за умови нарахування податкового кредиту за операціями з їх придбання в минулих або поточному податковому періодах виникає у разі анулювання реєстрації платника як платника податку на додану вартість (постанова Верховного Суду від 04.08.2021 у справі № 540/709/19).

При цьому, факт втрати (зникнення) відповідного майна не впливає на виконання позивачем вказаного обов`язку.

Крім того, оскільки позивач визначає свої податкові зобов`язання з ПДВ при реалізації електричної енергії та природного газу за касовим методом, тому за раніше реалізований товар, щодо якого позивач мав визначити податкове зобов`язання з ПДВ, такі податкові зобов`язання не були задекларовані у зв`язку з відсутністю його оплати. Водночас, наведене не спростовує обов`язку позивача здійснити умовний продаж таких товарів із визначенням відповідного податкового зобов`язання, оскільки з моменту втрати статусу платника ПДВ відповідні операції, які є об`єктом оподаткування ПДВ, відбуваються поза межами господарської діяльності платника.

Враховуючи викладене, на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ позивач повинен був визнати умовний продаж та нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ щодо товарно-матеріальних цінностей, під час придбання яких суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, виходячи із вартості придбання таких товарів, а також скласти і подати для реєстрації в ЄРПН зведену податкову накладну за реалізованими але не оплаченими товарами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість: електричною енергією та природним газом, а також відобразити відповідні податкові зобов`язання у податковій звітності.

Водночас, позивачем в порушення п.184.7 ст. 184, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України не визначено умовний продаж та не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ за основною ставкою на залишки товарно-матеріальних цінностей при анулюванні свідоцтва ПДВ на загальну суму ПДВ 373 682 грн, а також не визначено податкове зобов`язання з ПДВ щодо наявної на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ дебіторської заборгованості на загальну суму ПДВ 6 814 925 грн.

Відтак, посилання позивача на відсутність у нього обов`язку щодо визначення податкового зобов`язання з ПДВ за активами, які придбані з ПДВ, проте, залишились не використаними у межах господарської діяльності станом на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ, є необґрунтованими.

Щодо врахування договорів відступлення права вимоги як компенсації вартості поставленого товару (електричної енергії та природного газу).

ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» було платником ПДВ у період з 01.02.2018 по 08.09.2023, свідоцтво анульоване за рішенням контролюючого органу з причин відсутності поставок та ненадання декларацій.

Згідно даних регістрів бухгалтерського обліку, та первинних документів, наданих на перевірку за період з 01.02.2018 по 08.09.2023, контролюючим органом встановлено реалізацію електричної енергії та природного газу на території України протягом 4 кварталу 2018 року І півріччя 2022 року.

Перевіркою встановлено, що при здійсненні операції з постачання електричної енергії й природного газу ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» на адресу покупців АТ «Інститут транспорту нафти», ТОВ «Кушугумський медичний центр», ЗДР «Радіоприлад», ТОВ «Декорд», ПП «Фірма Еліта», ТОВ «Запорізький ДБК», ТОВ «ЗПЗМР «Ресурс-Інвест», ПАТ «Інститут Титану», ПрАТ «Іскорж 2000», ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «Прем`єр», ТОВ «Техенергохім»,ТОВ «Честер Про», ТОВ «Єкатеринівський м`ясокомбінат», ТОВ «ИКТУС», ДП Запорізький Науково-Дослідний та Проектний Інститут Землеустрою, КП «ФК «Металург», КП «Пологовий будинок №4», ПАТ «Український НДІ по очищенню газів», КП «Облводоканал» ЗОР, ТОВ «Агро-Трейд», останні не розрахувалися за поставлений товар на їх адресу та мали перед позивачем дебіторську заборгованість, тобто доход від реалізації товару був задекларований позивачем, проте, податкові зобов`язання з ПДВ не визначені з урахуванням касового методу через несплату покупців за поставлений товар.

Вказану дебіторську заборгованість від перелічених вище покупців на суму 20 547 793,48 грн було переведено на Нових кредиторів, а саме:

- ТОВ «ІНТЕР КОЗАК» (код ЄДРПОУ 44848575) згідно наданих на перевірку договорів про відступлення права вимоги №4, №5, №6 від 22.07.2022 (щодо боргу ЗДР «Радіоприлад», АТ «Інститут транспорту нафти» та ТОВ «Кушугумський медичний центр»), №7, №8, №9, №10, №12, №13, №14, №15, №16, №17 від 04.08.2022 (щодо боргу ПП «Фірма Еліта», ПАТ «Інститут Титану», ТОВ «Прем`єр», ТОВ «Запорізький ДБК», ФОП ОСОБА_13 , ТОВ «Техенергохім», ПрАТ «Іскорж 2000», ТОВ «Честер Про», ТОВ «Декорд», ТОВ «ЗПЗМР «Ресурс-Інвест»), №18, №19, №20, №23, №25, №26 від 11.08.2022 (щодо боргу ТОВ «ИКТУС», КП «Пологовий будинок №4», КП «ФК «Металург», ПАТ «Український НДІ по очищенню газів», ДП Запорізький Науково-Дослідний та Проектний Інститут Землеустрою, ТОВ «Єкатеринівський м`ясокомбінат»), №28 від 26.09.2022 (щодо боргу ТОВ «Агро-Трейд»);

- ТОВ «СЕМЬ ЛТД» (код ЄДРПОУ 35366542) згідно наданого на перевірку договору про відступлення права вимоги №08/12/22 від 18.08.2022 (щодо боргу КП «Облводоканал» ЗОР).

З урахуванням п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України дата виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за даними операціями визначена, як дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» товарів (електричної енергії) на адресу перелічених вище покупців.

Позивач вказану позицію відповідача вважає необґрунтованою, оскільки предметом відступлення є права є вимога, а не безпосередньо товар. При цьому ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» кошти фактично не отримало.

Як зазначалось раніше, з урахуванням положень п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14, пункту 187.10 статті 187 та пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, якщо платник податку згідно з нормами ПК України формує податковий кредит за касовим методом, сума податку на додану вартість, зазначена в податковій накладній, виписаній постачальником товару (послуги), включається ним до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, в якому відбулася оплата товару (послуги) (надання інших видів компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Слід зазначити, що операція з відступлення права вимоги від ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» до Нових кредиторів не є об`єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» податкові зобов`язання з ПДВ не виникають.

Разом із тим, укладення договору про відступлення права вимоги є підставою для списання позивачем відповідної дебіторської заборгованості з контрагентів, що є іншим видом компенсації вартості поставлених товарів, а тому у ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» виникають податкові зобов`язання з ПДВ за вказаними операціями.

Щодо наданих додаткових угод від 31.10.2022 до договорів №8,9,10,14,15,16,19,20,23 про їх розірвання, суд зазначає, що вищенаведене могло бути підставою для коригування визначених податкових зобов`язань з ПДВ, проте, не виключало обов`язку позивача визначити податкові зобов`язання з ПДВ на дату відступлення права вимоги (т.5 а.с.43-56).

При цьому, факт оскарження ліквідатором позивача договорів відступлення права вимоги з метою визнання таких договорів фраудаторними, не змінює наведений висновок суду, оскільки, як зазначалось раніше, наведені обставини не впливають на обов`язок позивача щодо оподаткування.

Крім того, суд звертає увагу, що з урахуванням положень п.184.7 ст. 184, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України, станом на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ позивача податкові зобов`язання з ПДВ щодо такої дебіторської заборгованості у будь-якому випадку мали були визначені та сплачені позивачем, а тому, сам по собі факт розірвання договорів відступлення права вимоги або визнання їх недійсними в судовому порядку жодним чином не впливає на висновок контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов`язання у цій частині.

Щодо визначення грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску та військового збору.

В цій частині позовних вимог позивач посилається на те, що твердження податкового органу про неперерахування податку на доходи фізичних осіб на суму 28 431,50 грн та військового збору у розмірі 559,51 грн. із заробітної плати, є необґрунтованими, оскільки податковим органом не зазначено, із зарплати яких саме осіб такий податок не нараховано та не сплачено.

Виходячи з аргументів позову, суд зазначає, що згідно відомостей нарахування заробітної плати, відомостей по рахункам (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, заробітна плата, єдиний соціальний внесок), меморіальних ордерів, банківських документів, встановлено, що станом на 27.09.2023 заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати становить 28431,50 гривень. Обороти згідно оборотно-сальдової відомості сальдо по 6411 (податок на доходи з фізичних осіб) рахунку за період з 01.01.2017 по 27.09.2023 сальдо на 27.09.2023 Кт 28431,50 гривень

Крім того, перевіркою питань щодо пропорційності сплати єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, а також своєчасності перерахування або зарахування банками на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій відповідно до наданих до перевірки документів, а саме: відомостей з нарахування та виплати заробітної плати, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей по рахункам 661 «Розрахунки за заробітною платою», 651 «За пенсійним забезпеченням» встановлено заборгованість зі сплати позивачем єдиного внеску за 2022р. у сумі 4952,58 гривень. Станом на останній день перевірки несплачена сума заборгованості з єдиного соціального внеску складає 4952,58 гривень.

Згідно відомостей нарахування заробітної плати, відомостей по рахункам (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, заробітна плата, єдиний соціальний внесок), меморіальних ордерів, банківських документів, встановлено, що станом на 27.09.2023 заборгованість з Військового збору, утриманого із заробітної плати 559,51 грн.

Отже, вказані порушення встановлено на підставі даних бухгалтерського обліку позивача, первинних документів та банківських виписок, наданих до перевірки.

Відповідно до п.п.168.1.1. п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Податкового кодексу.

Згідно з п.п.168.1.2. п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п. а п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПК України (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Відповідно до п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Враховуючи, що за даними перевірки на підставі наданих позивачем документів обліковується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати становить 28431,50 гривень, а також військового збору в сумі 559,51 грн, відповідні зобов`язання підлягають сплаті позивачем. При цьому, не зазначення в акті перевірки, із заробітної плати яких саме осіб такий податок не нараховано та не сплачено, не впливає на виявлене порушення, оскільки визначальним є факт несплати (неперерахування) до бюджету вказаних сум, що встановлено на підставі даних, підтверджених платником податків самостійно та не спростованих.

При цьому, зазначене в Акті перевірки посилання на несплату позивачем єдиного внеску у розмірі 4952,58 грн, не знайшло відображення у висновках перевірки щодо порушення позивачем податкової дисципліни в цій частині, відповідно, суд не вбачає підстав для надання оцінки таким аргументам позивача.

Щодо інших аргументів позову, суд зазначає таке.

Посилання позивача на те, що виплата дивідендів та сплата з них податків вчинені на шкоду боржнику, а тому такі дії не породжують правових наслідків відповідно до ст. 42 КУзПБ, суд відхиляє, виходячи з раніше наведених висновків про те, що обов`язок щодо сплати податків і зборів на дату виникнення відповідного обов`язку не залежить від того, чи були такі дії вчинені на шкоду боржнику та кредиторам.

Щодо посилання на незрозумілість та необґрунтованість встановлення завищення від`ємного значення ПВД, слід зазначити, що вказані обставини не знайшли відображення у висновках перевірки щодо порушення позивачем податкової дисципліни в цій частині, відповідно, суд не вбачає підстав для надання оцінки таким аргументам позивача.

Щодо посилань на безпідставність твердження контролюючого органу про відсутність факту складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 9553831,42 грн, суд вважає необґрунтованими, оскільки за змістом Акту перевірки (з урахуванням додатків) наведено конкретний перелік операцій, щодо яких позивач мав обов`язок скласти та зареєструвати податкові накладні, однак такий обов`язок не виконав. Крім того, суд надав обґрунтовану оцінку твердженням контролюючого органу про наявність у позивача відповідного обов`язку, про що зазначено вище.

Суд також звертає увагу, що позивачем у позовній заяві не наведено аргументів щодо незгоди з висновками Акту перевірки в іншій частині, відповідно, зважаючи на підстави позову, інші висновки контролюючого органу судом не оцінюються.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 статті 9 КАС України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ПАЛІВЕНЕРГО» (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 180; код ЄДРПОУ 38563752) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14.04.2025.

Суддя М.О. Семененко