Ухвала суду № 126659160, 15.04.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 квітня 2025 року Справа №200/2533/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, 84333, ЄДРПОУ 39969443) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Східного регіону щодо не зарахування у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період його безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 11.12.2015 по 30.04.2018 та безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 01.05.2018 по 14.03.2021, з 15.03.2021 по 10.06.2022 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років, пільгової вислуги за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 11.12.2015 по 30.04.2018 та безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 01.05.2018 по 14.03.2021, з 15.03.2021 по 10.06.2022 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 15.03.2021 із урахуванням вислуги років, обрахованої у пільговому порядку, за період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на територіях Луганської та Донецької областей з 11.12.2015 по 30.04.2018 та безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення з 01.05.2018 по 14.03.2021, з 15.03.2021 по 10.06.2022 з розрахунку один місяць служби за три місяці служби;

видати довідку про обчислення вислуги років на посаді прокурора станом на день розгляду звернення, тобто 06.11.2024 з врахуванням вищевказаного пільгового стажу роботи.

Розглядаючи позовні вимоги в частині зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснити перерахунок та виплату заробітної плати ОСОБА_1 з 15.03.2021 року суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи позовні вимоги в частині часового проміжку з 20.07.2022 року по 31.12.2022 року суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю (далі КЗпП України) (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Однак приписами частини п`ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд звертає увагу на те, що обов`язок держави створити умови та гарантувати можливості для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю є складовою її обов`язку щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав та свобод людини і громадянина (стаття 3, частини перша, друга, сьома статі 43 Конституції України).

Частиною першою статті 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

У Рішенні від 12.04.2012 № 9-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У правовій державі звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (абзац п`ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення).

Таким чином, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

При цьому, суд враховує, що відповідно до пункту 1 глави XIX Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Таким чином, тримісячний строк, визначений частинами першою та другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові, розпочинається з 30.06.2023 та закінчується 30.09.2023.

Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на посаді заступника керівника Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Приводом звернення до суду стало те, що, на думку позивача, йому в період з 15.03.2021 року не вірно було обраховано заробітну плату.

Розглядаючи спірні правовідносини в контексті дії ст. 233 КЗпП України, в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, суд зазначає, що до спірних правовідносин в частині невиплати заробітної плати, які виникли в період з 19.07.2022 застосовується строк звернення до суду, який підлягає обчисленню з моменту, коли особа повинна дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, облік строку починається з 30.06.2023 та закінчується 30.09.2023, як вже зазначено вище.

При цьому звертає увагу позивача, що необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Заробітна плата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір та момент отримання відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові такого грошового забезпечення, нормативно-правових актів, на підставі яких воно обраховано тощо.

Відтак суд вважає, що про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися в момент отримання заробітної плати.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 08.04.2025, тобто з порушенням тримісячного строку, визначеного ч. 2 ст. 233 КЗпП України, клопотання про поновлення строку звернення до суду не надав.

Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону (м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, 84333, ЄДРПОУ 39969443) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху і встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо заробітної плати, що охоплюють період з 30.09.2023, в якій вказати підстави для поновлення такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.В. Стойка