Рішення № 126658866, 16.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 рокуСправа №640/37406/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій позивач просить суд:

- скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. від 24.11.2021 року по ВП№ 66727510.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова про накладення штрафу є протиправною та безпідставною, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року по адміністративній справі № 520/11118/2020 військовою частиною НОМЕР_1 було виконано 11.10.2021 року, а саме виплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 7543,90 грн.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - ОСОБА_1 щодо позову або відзиву до суду не надходили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

30.01.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року прийнято справу №640/37406/21 до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/37406/21. Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 у строк до 25 лютого 2025 року подати до суду: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Зобов`язано Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 03057, м. Київ, проспект Берестейський, будинок, 50; +380 (63) 729-20-77; +380 (44) 246-00-55; info_sl@kv.dvs.gov.ua) подати до суду: засвідчену належним чином копію виконавчого провадження №66727510 з примусового виконання виконавчого листа №520/11118/20 виданого 09.07.2021 року Харківським окружним адміністративним судом. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 25 лютого 2025 року. Судом попереджено Солом`янський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 03057, м. Київ, проспект Берестейський, будинок, 50; +380 (63) 729-20-77; +380 (44) 246-00-55; info_sl@kv.dvs.gov.ua) про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року провадження по адміністративній справі №640/37406/21 за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу зупинено до отримання витребуваних доказів по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року поновлено провадження в адміністративній справі №640/37406/21 за позовною заявою військової частини НОМЕР_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу. Розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на адресу військової частини НОМЕР_1 за вхідним № 10756 від 01.12.2021 року надійшла постанова Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2021 року ВП № 66727510 про накладення штрафу щодо виконання виконавчого листа № 520/11118/20 виданого Харківським окружним адміністративним судом 09.07.2021 року про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 08.08.2018 року по 29.05.2020 року ОСОБА_1 в розмірі 7543 грн.

Позивач вважаючи спірну постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. від 24.11.2021 року по ВП№ 66727510 протиправною та безпідставною, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, єЗакон України від 02.06.2016 року № 1404 VIII "Про виконавче провадження"(далі - Закон № 1404).

Відповідно достатті 1 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у вказаному Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених вказаним Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаногоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаногоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 2статті 2 Закону України "Про виконавче провадження"примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначеніЗаконом України "Про державну виконавчу службу".

Предметом спору у цій справі є законність постанови державного виконавця про накладення штрафу з підстав її невідповідності вимогамЗакону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої, другоїстатті 63 Закону № 1404за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За частиною першоюстатті 75 Закону № 1404у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.

Аналізуючи наведені положення законодавства у контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормамиЗакону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених нормЗакону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

У цій справі установлено, що приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець керувався заявою стягувача щодо невиконання рішення, при цьому, обов`язку щодо перевірки виконання, покладеногоЗаконом України "Про виконавче провадження"не здійснив.

Так, судом установлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року по адміністративній справі № 520/11118/2020 військовою частиною НОМЕР_1 було виконано 11.10.2021 року, а саме виплачено ОСОБА_1 кошти в сумі 7543,90 грн. (відомість розподілу виплат від 11.10.2021 року).

Слід зазначити, що постанова Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була прийнята від 24.11.2021 року по ВП № 66727510 про накладення штрафу була направлена 28.11.2021 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується із штемпеля на поштовому конверті відправлення постанови про накладення штрафу (копія конверту та відстеження укр. пошти Трекінгу № 0407410101990).

Тобто, позивачем надано до суду докази вчинення дій щодо добровільного виконання рішення, а саме, відомість розподілу виплат від 11.10.2021 року, проте, державний виконавець цих обставин не дослідив та не вчинив жодних дій для їх перевірки.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що у державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на військову частину НОМЕР_1 штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання судового рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Нормами частини 2статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як узаконі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).

Відповідно до частини 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1статті 6 КАС Українипередбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1статті 9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1статті 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1статті 77 КАС Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2270 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 2270 грн. підлягає стягненню з Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасова Є.В. про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. від 24.11.2021 року по ВП№ 66727510.

Стягнути з Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 35008087) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 272 КАС України.

Рішення суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, визначеної ст. 287 КАС України, оскаржується у строк та порядок встановлений ч. 6 ст. 287 КАС України.

Суддя С. В. Прудник