Ухвала суду № 126654438, 16.04.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/725/17

1-кс/302/143/25

У Х В А Л А

(в повному обсязі)

16.04.2025 селище Міжгір`я

Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,

з участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання в кримінальному провадженні № 32012070000000026 від 27.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, заступника начальника СВ ВП №2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 (тел.(03146)2-15-44), юридична адреса: селище Міжгір`я, вул.Шевченка, 99, Міжгірський відділ Хустської окружної прокуратури), про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання подано на розгляд слідчого судді 15.04.2025 року, яке вмотивовано наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.04.2002 директор приватного підприємства «ДІ-ЛО» (далі ПП «ДІ-ЛО»), код ЄДРПОУ 30500868, місцезнаходження: Закарпатська область, Мукачівський район, смт. Чинадієво, вул.Зелена, буд. 23, ОСОБА_5 звернувся із заявою до Мукачівської ОДПІ про виключення вказаного підприємства з реєстру платників податку на додану вартість, на основі чого службовими особами Мукачівською ОДПІ, було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «ДІ-ЛО» та переведено підприємство на єдину систему оподаткування.

14.07.2005 Господарський суд Закарпатської області за заявою Мукачівської ОДПІ визнав ПП «ДІ-ЛО» банкрутом у зв`язку з неподанням звітності даного підприємства та наявністю податкового боргу, про що директор ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 був повідомлений.

04.08.2005 року директор ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 уклав угоду з Фондом комунального майна Міжгірської районної ради в Закарпатській області та 01.12.2006 року додаткову угоду на проведення реконструкції та капітального ремонту адміністративного будинку районної ради на загальну суму 477023 гривень. Вартість робіт була визначена директором ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 , згідно розроблених та підписаних ним кошторисних розрахунків № 003 від 04.07.2005 р. та № 003 від 20.10.2006 р. до таких договорів в сумі 458861 гривень, яка включала в себе податок на додану вартість в розмірі 76477 гривень.

За виконані згідно даних угод роботи ПП «ДІ-ЛО» в період з 04.07.2005 по 22.12.2006, отримало від Фонду комунального майна Міжгірської районної ради в Закарпатській області на банківські рахунки № НОМЕР_1 в Мукачівській філії Закарпатського Регіонального управління ЗАТ КБ «Приватбанк» та № 26008990000285 в Закарпатській філії ВАТ «Електрон Банк» кошти в розмірі 371243 гривень, у тому числі 61873,83 гривень, визначені як платежі податку на додану вартість.

Перерахування коштів було здійснено па підставі актів приймання виконаних робіт від 30.09.2005 р. за вересень 2005 р., від 27.10.2005 р. за жовтень 2005 р., від 28.11.2005 р. за листопад 2005 р., від 29.12.2005 р. за грудень 2005 р.. від 26.01.2006 р. за січень 2006 р., від 27.02.2006 р. за лютий 2006 р. без дати за березень 2006 р., від 20.12.2006 р. за листопад 2006 р., від 22.12.2006 р. за грудень 2006 р. підписаних ОСОБА_5 , які, як і кошторисні розрахунки, також враховувалися у вартість виконаних робіт як податок на додану вартість.

Таким чином, директор ПП «ДІ-ЛО» ОСОБА_5 будучи службовою особою підприємства, що наділена організаційно-розпорядчими обов`язками, в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97ВР від 03.04.1997 року, в період з 04.07.2005 р. по 22.12.2006 р., зловживаючи службовим становищем, діючи з метою заволодіння чужим майном, знаючи, що ПП «ДІ-ЛО» не є платником податку на додану вартість, умисно включав до вартості виконаних робіт податок на додану вартість, завищуючи в такий спосіб їх вартість, внаслідок чого заволодів коштами Фонду комунального майна Міжгірської районної ради в Закарпатській області, правонаступником якого, на даний час, являється відділ з питань управління майном Міжгірської районної ради у сумі 61873,83 гривень, тобто заволодів чужим майном у великих розмірах.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що у вчиненні кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в буд. АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, раніше не судимий, якому 28.01.2014 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, та 21.07.2017 повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України.

Слідчий наголошує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: підписаними ним же актами приймання виконаних робіт від 30.09.2005 р. за вересень 2005 р., від 27.10.2005 р. за жовтень 2005 р., від 28.11.2005 р. за листопад 2005 р., від 29.12.2005 р. за грудень 2005 р.. від 26.01.2006 р. за січень 2006 р., від 27.02.2006 р. за лютий 2006 р. без дати за березень 2006 р., від 20.12.2006 р. за листопад 2006 р., від 22.12.2006 р. за грудень 2006 р. підписаних ОСОБА_5 , які, як і кошторисні розрахунки, також враховувалися у вартість виконаних робіт як податок на додану вартість; допитом свідка ОСОБА_6 від 16.04.2008; допитом свідка ОСОБА_7 17.04.2008; допитом свідка ОСОБА_8 від 22.04.2008; допито свідка ОСОБА_9 .

Для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваного переховатися від органу досудового розслідування, що встановлено і на даний час, так як останній перебуває в розшуку, утриманців немає, постійне місце перебування не має, незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тому в сторони обвинувачення існували ризики про порушення цих процесуальних обов`язків, через що сторона обвинувачення 15.04.2025 звернулась до Міжгірського районного суду з клопотанням про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

31.08.2017 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розшук та зупинено досудове розслідування на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України, так як підозрюваний переховується від правоохоронних органів вже на протязі тривалого часу і не з`являвся до слідчого та не повідомляв про місце перебування і засіб зв`язку, що свідчить про те, що підозрюваний і надалі ухиляється від органу досудового розслідування та в подальшому буде ухилятись від суду про що свідчить і те, що слідчим суддею вже розглядалось клопотання про надання дозволу на затримання та доставку в суд з метою розгляду клопотання про обрання відносного нього запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою від 01.09.2017, 21.03.2019, 08.09.2020, 09.09.2024.

З огляду на вищенаведене та приймаючи до уваги, що на сьогоднішній день в країні оголошено воєнний стан і частина території держави знаходиться під окупацією ворога та не контролюється Україною, слідчий вважає, що останній може скриватися на вказаних територіях чи пересікти кордон з іншою державою існують реальні ризики, що останній скриється від слідства та суду.

Слідчий наголошує, що для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам підозрюваного надалі переховатися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та представника потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини іншим чином через своїх знайомих, а також вчинити інше кримінальне правопорушення в сторони обвинувачення існують ризики порушення цих процесуальних обов`язків, оскільки підозрюваний будучи на волі може порушити будь-який із вищеперерахованих процесуальних обов`язків, так як вже переховується тим самим уникає покарання за скоєне ним правопорушення. А тому, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнути покарання і на далі буде переховуватися від органу досудового розслідування, суду і вчиняти нові умисні злочини, про що свідчить його поведінка. Крім того, по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено і існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, яким підозрюваний може перешкодити.

Слідчий також зазначає, що існують ризики у порушенні процесуальних вимог, а застосувавши більш м`який запобіжний захід, неможливо запобігти ризикам, вкладеним у клопотанні, а саме: можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Всі вище перераховані підстави дають підстави вважати, що підозрюваний будучи на волі може переховуватись від слідства та суду і через своїх знайомих буде здійснювати вплив на потерпілого та свідків у даному провадження шляхом зміни показів та фактичним обставинам злочину.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який законом максимальне покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, вже переховувався від органів досудового розслідування та суду, є підстави вважати, що іншими чином неможливо забезпечити прибуття підозрюваного ОСОБА_5 для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому, керуючись вимогами ст.ст. 40, 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 187 КПК України, слідчий просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав, зазначивши цю позицію у письмовій заяві з проханням провести судове засідання без його участі.

Оцінивши зміст клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, додані до клопотання стороною обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

У зазначеному кримінальному провадженні ухвалами слідчих суддів Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 надавався дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ухвалами від 01.09.2017, від 21.03.2019, від 08.09.2020, від 10.05.2022, від 09.09.2024. Окрім цього, згідно з ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 01.06.2021 (справа № 302/725/17, провадження 1-кс/302/108/21) було постановлено відмовити у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою приводу.

Згідно з ухвалами слідчих суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_11 зазначеного суду від 07.03.2025, від 12.03.2025 клопотання слідчого і прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишались без розгляду у зв`язку із закінченням строків дії раніше винесених ухвал про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 (втрати ними законної сили).

Клопотання, що є предметом розгляду і вирішення цією ухвалою, обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_5 переховується від слідства і суду.

Частиною 4 статті 189 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.

З матеріалів, які додані до розглядуваного клопотання видно, що кримінальне провадження зареєстровано в ЄРДР 28.11.2012 на підставі заяви про вчинення злочинів від 26.03.2008. Згідно з постановою посадовою особи слідчого відділу податкової міліції ДПА у Закарпатській області від 27.03.2008 було порушено кримінальну справу на підставі положень КПК України в редакції закону 1961 року за ознаками статті 191 ч.4 Кримінального кодексу України. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 191 КК України, складено слідчим і погоджено прокурором 28.01.2014. Натомість цю підозру особі не вручено і не оголошено особисто.

Згідно з показами свідка ОСОБА_7 (дружини ОСОБА_5 ), які надані слідчому органу податкової міліції 17.04.2008, починаючи з вересня 2007 року вона не бачилась з чоловіком, бо він виїхав на заробітки орієнтовно в м.Москва РФ і з того часу з ним у неї відсутні будь-які контакти.

Згідно з постановою слідчого Міжгірського ВП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_12 від 20.02.2017 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв`язку з відсутністю його за місцем реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 , і відсутності відомостей про його місце перебування на території України та отриманням відомостей про перебування ОСОБА_5 на території Тюменської області РФ.

Згідно з постановою слідчого Міжгірського ВП ГУ НП у Закарпатській області ОСОБА_12 від 31.08.2017 повторно винесено постанову про зупинення досудового розслідування і оголошення підозрюваного ОСОБА_5 в розшук, проведення якого доручено оперативному управлінню ГУ ДФС у Закарпатській області.

Згідно з повідомлення КУДФС у Закарпатській області від 17.03.2021 № 523/10/07-97-04-03 слідчому СВ Міжгірського ВП ГУ НП у Закарпатській області надано інформацію, за якою не встановлено місце перебування ОСОБА_5 на території України і зазначено останніми відомостями про місце перебування цієї особи є Тюменська область РФ. За цією ж інформацією повідомлено що надано доручення Державній прикордонній службі надати відомості про ОСОБА_5 про перетин ним кордону України у пунктах пропуску. Згідно рапортів оперативних працівників ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області від 30.04.2024, від 20.05.2024 факти перетину кордону України ОСОБА_5 не встановлено і не здобуто інформацію про нього шляхом моніторингу соціальних мереж.

Згідно з інформацією ДПС України від 19.12.2024 № 19-87995/18/24 відсутні відомості про перетин кордону України та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 08.11.2017 по 19.12.2024 з покликанням на те, що зазначена інформація зберігається в базі даних протягом 10 років.

Згідно з рапортом оперативного працівника відділу поліції № 1 Мукачівського РУП ГУ НП у Закарпатській області від 24.02.2025, зареєстрованого в установленому порядку на виконання постанови заступника начальника СВ Відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області від 06.02.2025 про проведення процесуальних дій на іншій території, перевірено за адресою проживання ОСОБА_5 і його дружини ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 , і встановлено, що за зазначеною адресою ніхто не проживає. Натомість згідно обліку даних в ЄО №11588 від 14.10.2015 констатовано раптову природну смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із змісту вище встановлених обставин видно, що ОСОБА_5 відсутній на території України з 2007 року, тобто задовго до реєстрації кримінальної справи (провадження). За інформацією органу досудового розслідування ОСОБА_5 з 2007 року перебуває на території РФ. Натомість джерело цієї інформації в кримінальному провадженні відсутнє (зміст рапорту працівника поліції без будь-яких посилань на здобуття цієї інформації). ОСОБА_5 також не оголошено (вручено) повідомлення про підозру (зміст зазначено вище). Заходи кримінального забезпечення досудового розслідування, які вживались за ініціативи сторони обвинувачення згідно з ухвалами слідчих суддів про надання дозволу на затримання ОСОБА_5 з метою його доставки в суд для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, які виносились, починаючи з 2017 року, не дали жодного результату.

Отже, прокурор і слідчий не довели належними, достовірними і достатніми доказами обставини, які б свідчили про переховування підозрюваного від слідства і суду. З огляду на таке, слідчий суддя дійшов переконання, що органом досудового розслідування не виконано положень, передбачених ч.4 статті 189 КПК України, а тому є підстави застосувати зазначену норму і відмовити в задоволенні клопотання.

Статтею 190 ч.4 КПК України передбачено: слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому цим Кодексом. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.

Слідчий суддя констатує, що чергове (розглядуване) клопотання про вирішення питання про повторне затримання особи з метою приводу для обрання запобіжного заходу не містить матеріалів про виникнення нових обставин, для обрання особі запобіжного заходу у виді тримання під варто. Натомість зазначена норма КПК України (ч.4 статті 190) містить положення, за яким у разі виникнення нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою, прокурор має можливість внести повторно таке клопотання до слідчого судді.

Згідно з ч.1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Стаття 2 КПК України передбачає завдання кримінального провадження, а саме : захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З огляду на встановлені обставини і викладене обґрунтування, слідчий суддя дійшов переконання про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 371, 372, 376, 188-190, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його доставки для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в зазначеному кримінальному провадженні.

Повернути прокурору клопотання з додатком матеріалів про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 302/725/17, провадження 1-кс/302/144/25).

Копію ухвали надіслати для відома процесуальному прокурору начальнику Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

Ухвала в повному обсязі складена 16.04.2025.

Слідчий суддя:ОСОБА_1