Ухвала суду № 126653988, 16.04.2025, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/8180/24

провадження № 2-п/753/43/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Хильченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави,суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач звернувся до суду із заявою від 02 квітня 2025 року про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року по справі за позовом АТ «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.

Заява мотивована тим, що відповідач не з`явився в судове засідання 05 березня 2025 року з поважних причин (участь представника відповідача в іншій судовій справі), а докази, на які посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (необгрутованість й недоведеність позивачем позовних вимог).

Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник позивача Вовчук М.В., діючий на підставі довіреності від 19.12.2024 року, заяву відповідача про перегляд заочного рішення не визнав, просив залишити її без задоволення. Вказав на необгрунтваність доводів заяви, які не підтверджені доказами, про перегляд заочного рішення, й обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач/його представник в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв`язку, яке доставлено завчасно до судового засідання 08.04.2025 року о 10.22.51, розміщеним оглошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Зважаючи на клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду заяви, суд відхилив, за відсутності наданих підтверджуючих доказів про поважність неявки в судове засідання, що узгоджується із положеннями ч.1 ст.287 ЦПК України.

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межех розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності відповідача, його представника на підставі наявних у ній матеріалів, та за погодженням позивача.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом, а виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішенняне обґрунтовані, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалами справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.

Судом встановлено, що сторони перебувають у договірних/зобов"язальних правовідносинах.

Умови договору погоджені позичальником, а тому він має дотримуватися принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium - «не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці».

Добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Заочним рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року позов АТ «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України, код ЄДРПОУ - 09322277, 513 272 грн. 99 коп. - заборгованості за кредитним договором, 7 699 грн. 09 коп. - судового збору, а всього - 520 972 (п`ятсот двадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн. 08 (вісім) коп., в решті вимог відмовлено (а.с.100-107).

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.

А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.

Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення заяви відсутні за недоведеності відповідачем вказаних ознак сукупних умов для скасування заочного рішення.

Так, відповідач неодноразово (тричі) повідомлявся судом про час та місце розгляду справи на 12.11.2024 року, 18.02.2025 року, 05.03.2025 року, що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, численними заявами представника відповідача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи й ознайомлення із матеріалами справи, розпискою про час та місце розгляду справи, призначеного на 12.11.2024 року (а.с.51, 52, 54, 56-58, 60-61, 63, 68, 69, 81-83, 88), а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду, тавказує на те, що такий відповідач не з`явився в судове засідання й не подав відзив на позовну заяву у визначений процесуальним законом строк без поважних причин, докази, на які посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи,й не можуть вплинути на ухвалене заочне рішення, а тому суд відхиляє такі доводи відповідача.

За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: