Ухвала суду № 126653606, 14.04.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Номер справи 703/2661/20

1-кп/703/88/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Сміла клопотання прокурора у об`єднаному кримінальному провадженні №703/2661/20 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з неповною середньою світою, непрацюючого, неодруженого, утриманців не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:

- 19.10.2007 вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за ч.3 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років. Звільнений 13.11.2015 по відбуттю строку покарання;

- 15.05.2020 вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік. Постановою Черкаського апеляційного суду від 10.01.2022 звільнення від відбування покарання скасовано на підставі ст.78 КК України, засудженого направлено для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 05.08.2020 вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.;

- 28.03.2023 вироком Бориспільського міськрайонного суду Черкаської області за ч.2 ст.15 ч.1 ст.357, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, на підставі ст. 70, 71 КК України остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 5 місяців, покарання повністю не відбуте,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст.185 та ч.3 ст.187 КК України,

у с т а н о в и в :

У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст. 185 та ч.3 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває на розгляді об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст. 185 та ч.3 ст.187 КК України. По об`єднаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. На даний час ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2023 року, яким його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.357, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців. Строк позбавлення волі закінчується 25 квітня 2025 року. Однак, зважаючи на поведінку та характеристику обвинуваченого, виникла необхідність у застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосування запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою обґрунтовувано тим, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, однин з яких є особливо тяжким та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, неодружений, не працює, неповнолітніх дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, відтак, перебуваючи на волі під тягарем кримінальної відповідальності за вчинений злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, які ще недопитані судом та, зважаючи на неодноразові судимості, в тому числі і за особливо тяжкий злочин, ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Уважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. Вказав, що зазначені прокурором ризики, на думку захисника, є недоведеним, а тому не повинні враховуватись судом під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Приписами ст.331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одними із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Стаття 178 КПК України зобов`язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.

Так, під час розгляду поданого прокурором клопотання судом встановлено, що вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2023 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст.357, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 5 місяців. Строк позбавлення волі закінчується 25 квітня 2025 року.

Вирішуючи питання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких, відповідно до вимог ч.3 ст.12 КК України, класифікується як особливо тяжкий та за який, згідно санкції відповідної статті, передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Оцінюючи наявність ризиків суд зазначає, що ОСОБА_4 , достовірно усвідомлюючи суворість можливого призначення йому покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду. Обгрунтованим ризиком визначено і ризик можливого впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, які ще недопитані судом. Крім того, суд враховує, що обвинувачений не одружений, не працює, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зав`язків, а також джерела доходу, що свідчить про високу ймовірність того, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе продовжити свою злочинну діяльність.

Крім того, суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, в тому числі і за вчинення особливо тяжкого злочину, на шлях виправлення не став та знову обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким.

Наведене об`єктивно вказує на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які зазначені прокурором, в зв`язку з чим суд приходить до висновку про доцільність застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.

За даних обставин, тримання під вартою обвинуваченого є виправданим, так як істинні вимоги публічного інтересу в даній справі переважають правило поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Також суд вважає, що будь-які інші запобіжні заходи передбачені ст. 176 КПК не спроможні забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та не усувають існування встановлених ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочинів (тяжкого та особливо тяжкого), вчинених із застосуванням насильства, одним із яких спричинено смерть людини, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому розміру застави, що відповідає вимогам ч.4 ст.183 КПК України.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів - до 12 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави.

Роз`яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж судового розгляду кримінального провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду скарги апеляційним судом, якщо така не буде скасована.

Копії ухвали направити начальнику Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.

Повний текст ухвали оголошений 15 квітня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1