Рішення № 126653359, 10.04.2025, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2008/23

Провадження № 2/697/39/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Скирди Б.К.,

за участю секретаря судового засідання Васянович Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Канів, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області (далі також ГУНП в Черкаській області, відповідач 1), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі також відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що 18.01.2023 ОСОБА_1 близько 13.00 год., керуючи автомобілем марки «Hyundai Getz», д.н.з. НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Р10-09 сполученням Канів-Черкаси-Кременчук 57 км., перебуваючи в особистих справах, оскільки в такий спосіб супроводжував свою дружину ОСОБА_2 , для відвідування нею закладу охорони здоров`я м. Черкаси, при в`їзді в м. Черкаси без будь-яких на те правомірних, законних підстав, був у примусовому порядку зупинений та з того часу фактично затриманий групою невідомих йому осіб з автоматичною вогнепальною зброєю направленою в сторону автомобіля, а потім і безпосередньо в позивача як водія, та його пасажирів.

Як потім було з`ясовано, то були працівники поліції ГУНП України в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, які вимагали надати їм для огляду документи, які посвідчували особистості, які перебували в салоні автомобіля, мобільні телефони для огляду, та як наслідок в примусовому порядку провели несанкціонований обшук керованого позивачем автомобіля внаслідок чого незаконно вилучили особисті речі: мачете, газовий балончик, пістолет «Флобер» та мисливську рушницю. За наслідками вилучення мисливської рушниці відносно особистості позивача відповідачем 1 було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 191 КУпАП.

В послідуючому, з метою безумовного підкорення, виключно з реалізацією мети для можливого керування його волею та свідомістю, відповідачем 2 повністю на вигаданих, необгрунтованих, безпідставних, штучно створених підозр позивача було направлено для проведення освідування щодо можливої причетності до керування зазначеним транспортним засобом в Черкаський обласний наркологічний диспансер куди позивач був направлений під фактичним конвоєм на автомобілі поліції в іншу частину м. Черкаси, при цьому його дружина була залишена з іншими працівниками поліції на місці зупинки автомобіля. Оскільки за наслідками освідування необгрунтовані підозри були спростовані на підставі певного медичного висновку позивач в підсумку був залишений працівниками поліції на самоті і був вимушений самостійно вирішувати питання як дістатися в іншу частину міста до дружини та автомобіля, що ним було виконано пішки подолавши відстань близько 8 кілометрів. Крім того, під час цього примусового освідування позивач в примусовому порядку в зв`язку з застосованим психологічним та моральним тиском відповідача 2, вимушений був надати зразки біологічних рідин, що принижувало його честь та гідність людини та громадянина демократичної республіки, де відбувається поліцейська диктатура за повного сприяння цьому виконавчої гілки влади. Прибувши до місця стоянки автомобіля, був вимушений вислуховувати від працівників поліції погрози, приниження, обіцянки безпідставних переслідувань. За цих обставин, в зв`язку з протиправними та незаконними діями працівників поліції позивач втратив особистого часу орієнтовно близько 4-х годин, тобто це все тривало близько до 17.00 год. Таким чином, працівники поліції продемонстрували позивачу наслідки правоохоронного свавілля, диктатури та залякування в дії щодо тих особистостей, які не бажають підкорюватися та виконувати повністю безпідставні, свавільні, незаконні дії, розпорядження працівників поліції.

Всі присутні на той час працівники поліції поводили себе вкрай зухвало, з явною демонстрацією перевищення отриманої ними влади та службових повноважень.

Згідно висновку № 73 від 18.01.2023 виконаного КП «Черкаський обласний наркологічний диспансер», позивач за наслідками проведеного огляду визнаний тверезим. Лише в такий спосіб і за таких зусиль повністю свавільна та безпідставна підозра щодо складення протоколу за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно позивача було спростовано.

За наслідками розгляду адміністративного протоколу, складеного працівниками поліції відносно позивача за ч. 1 ст. 191 КУпАП у справі № 707/511/23 провадження закрито а підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях позивача складу інкримінованого правопорушення. Незаконно вилучена зброя була повернута виключно після набрання рішенням суду законної сили після неодноразових нагадувань та скарг на адресу відповідача 1, лише після 17.03.2023, тобто через два місяці, які позивач втратив як на неодноразові прибуття в зал судового засідання, так і для отримання незаконно вилучених речей у відділ поліції. Будь-яких вибачень в письмовому або в усному вигляді позивач не отримав по цей час.

Крім того, 19.01.2023 відповідачем 2 до засобів масової інформації з метою впливу на свідомість громадян щодо їх безумовного підкорення працівникам поліції було неправомірно передано компрометуючу та конфіденційну інформацію щодо затримання позивача та висвітлення його поведінки виключно як правопорушника з негативної сторони, тобто інформації, яка не відповідала дійсності.

Згідно письмової відповіді за результатами розгляду скарг позивача відповідачем 1, відповідачем 2 останні будь-якої невідповідності в діях своїх працівників не вбачали, вважали що вчинені їх працівниками дії були максимально правильними, порушень виконавчої дисципліни та дотримання законності у їх діях не виявлено.

Позивачу в результаті втручання в його особисте життя, внаслідок незаконного затримання, проведеного обшуку, вилучення його особистих речей, притягнення до адміністративної відповідальності, створення штучних та безпідставних підозр у вчиненні адміністративного правопорушення, заволодіння безпідставним часом життя, зі сторони відповідача 1, відповідача 2, заподіяно моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн. і розмір суми це не є якимось видом збагачення, це є сатисфакція, це критерій адекватності поведінки відповідачів в минулому та майбутньому, які склали при вступі на службу Українському народові присягу і прийняли на себе обмеження та відповідні тяготи цього виду державної служби, що прямо передбачено спеціальним законом «Про поліцію».

У відповідності до вимог ст.ст. 52-53 ЦПК України, залучає у справу в якості третьої особи Державну казначейську службу України за тих обставин та підстав, що ця сторона справи є безпосереднім розпорядником коштів Державного бюджету і в разі задоволення позовних вимог зобов`язана здійснити беззаперечне списання коштів з рахунку відповідачів в розмірах, визначених рішенням суду.

З огляду на вказані обставини, позивач просить стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн. спричиненої моральної шкоди, заподіяної внаслідок дій посадових осіб Головного управління Національної поліції України в Черкаській області; 50 000,00 грн. спричиненої моральної шкоди, заподіяної внаслідок дій посадових осіб Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; стягнути з відповідачів судові витрати в солідарному порядку.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (т.1 а.с.34).

20.11.2023 від третьої особи Державної казначейської служби України надійшли пояснення в яких не погоджуються з заявленими вимогами в повному обсязі та вважають, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити. Вважають, що при вирішенні цього спору не підлягають застосуванню приписи ч. 1 ст. 1176 ЦК України, оскільки позивача не було незаконно засуджено, незаконно притягнено до кримінальної відповідальності, незаконно застосовано запобіжний захід, незаконно затримано, незаконно накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Наведеною нормою ЦК України передбачено відшкодування шкоди в справах про адміністративні правопорушення лише в двох випадках: незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту; незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.

Згідно п. 4 ППВСУ № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Необхідною умовою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.

Виключно на позивача покладається обов`язок доведення неправомірності дій працівників Національної поліції, наявності шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Казначейство вважає, що позивачем не доведено факт наявності шкоди, а також її виникнення внаслідок дій працівників органів Національної поліції та підтверджень наявності причинного зв`язку між шкодою та відповідними діями працівників органів Національної поліції.

Факти складення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та подальший розгляд зазначеного протоколу судом за результатом якого суд вирішив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення не може слугувати безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки відсутні докази завдання позивачу душевних страждань чи моральних переживань, які виникли в результаті зазначених подій.

Щодо публікації у ЗМІ інформаційних повідомлень про обставини затримання позивача, яка за його твердженням не відповідала дійсності та є компрометуючою та конфіденційною інформацією Казначейство вважає, що оскільки вказане повідомлення за своїм змістом не містило відомостей про персональні дані позивача, а носило виключно інформаційний характер зазначена обставина також не може вважатися підставою для відшкодування моральної шкоди.

Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не є притягненням особи до адміністративної відповідальності, так як відповідно до ст.ст. 283, 284 КУпАП таке питання може бути вирішено лише судом.

При цьому, сам факт закриття справи про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди.

Крім того Казначейство вважає, що прийняття судом рішення у справі № 707/211/23 на користь позивача є достатнім для відновлення його порушених прав і відповідно достатнім для відшкодування шкоди, оскільки порушення органами державної влади прав та законних інтересів громадян не завжди має обов`язковий наслідок у відшкодування на їх користь шкоди у вигляді коштів.

Жодних відомостей про вчинення працівниками органів Національної поліції протиправних дій при винесенні постанов про притягнення позивача до адміністративної відповідальності судом у справі № 707/511/23 не встановлено.

Більше того, як вбачається з мотивувальної частини рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі № 707/511/23, суд дійшов висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено, порушення яких саме положень та взагалі яких саме правил ставиться у провину позивачу. У протоколі міститься лише посилання на загальні норми ч. 1 ст. 191 КУпАП, які є бланкетними, та на «правила перевезення вогнепальної зброї», хоча нормативного акту з такою назвою не існує. Фактично, у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене Казначейство вважає, що позивачем не доведено завдання йому моральної шкоди, яку оцінено в 100 000,00 грн. та вважає заявлену суму морального відшкодування надмірною. Крім того, саме по собі закриття судом справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення є справедливою сатисфакцією позивачу.

Крім того, в п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 242/4741/16-ц зазначено, що Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано моральну шкоду. Разом з тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.

Таким чином, Казначейство вважає, що у разі задоволення позовних вимог належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення шкоди з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на вищевикладене, Державна казначейська служба України у повному обсязі заперечує проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити (т.1 а.с.51-55).

27.11.2023 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю (т.1 а.с.78-80).

28.11.2023 від Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшов відзив на позов ОСОБА_1 в якому просили в задоволенні позову ОСОБА_1 просили відмовити. Вважають, що даний позов не підлягає до задоволення. Вказали, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути Державного бюджету України 50 000,00 грн. спричиненої моральної шкоди, заподіяної внаслідок дій посадових осіб ГУНП в Черкаській області та 50 000,00 грн. спричиненої моральної шкоди, заподіяної внаслідок дій посадових осіб Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Так, 18.01.2023 на спецлінію «102» надійшло повідомлення від військовослужбовця про те, що на блокпосту Рубіж № 1Б в автомобілі «Hyndai Gets», н.з. НОМЕР_2 , виявили мисливську рушницю у водія гр. ОСОБА_1 . Водій автомобіля відмовлявся виходити з автомобіля та поводив себе агресивно (ЄО № 2367 від 18.01.2023). Диспетчером призначено обслуговування даного виклику «АГАТ 151 УПП» та Черкаське РУП ГУНП в Черкаській області. На місце події здійснювали виїзд працівники дозвільної служби та СБУ.

Згідно з поясненнями інспектора сектору контролю за обігом зброї Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 встановлено, що 18.01.2023 до сектору контролю за обігом зброї Черкаського РУП ГУНП надійшло повідомлення від працівників Черкаського РУП про те, що близько 14.00 год. на 57 км. автомобільної дороги Р10-09 Канів-Черкаси-Кременчук, на блокпосту №1Б, було зупинено автомобіль «Hуndai Gets», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив власну зареєстровану мисливську зброю ІЖ-18Е, к. 16, № НОМЕР_3 , на задньому сидінні без спеціального чохла у зібраному стані. Прибувши на місце події, разом зі старшим інспектором ОСОБА_4 , ОСОБА_3 побачив вказаний у повідомленні автомобіль, який стояв біля блокпоста та працівників поліції з військовослужбовцями, які знаходились біля нього.

Старший лейтенант поліції ОСОБА_3 підійшов до вказаного транспортного засобу, представився та попросив передати на перевірку документи дозвільного характеру на зброю, яка на той момент знаходилась на задньому сидінні автомобіля без чохла у зібраному стані. Після чого гр. ОСОБА_1 передав на перевірку дозвіл на зберігання, носіння та перевезення зброї № 1446/2. Переконавшись, що вищевказана мисливська рушниця належить ОСОБА_1 , інспектор ОСОБА_3 роз`яснив позивачу, що вогнепальну зброю заборонено перевозити у зібраному стані без спеціального чохла, а тому в його діях є ознаки адміністративного правопорушення відповідно до ст. 191 КУпАП. Під час спілкування ОСОБА_1 не заперечував своє порушення.

У присутності понятих ОСОБА_3 склав відносно ОСОБА_1 адміністративний протокол ВАБ № 804622 за ч. 1 ст. 191 КУпАП.

Також, вказаним протоколом в присутності понятих було вилучено зброю ІЖ-18Е, к. 16, № B-02787 та набої до неї у кількості 16 шт. до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області до рішення суду.

Звертають увагу суду, що позивач особисто передав рушницю та набої інспектору. Спілкування інспектора СКОЗ Черкаського РУП ГУНІ з позивачем було ввічливим, тактовним і виключно в межах ЗУ «Про Національну поліцію», шо підтверджується наявним відеозаписом з бодікамери працівника поліції (16.00 год. 16.51 год.). відеозаписи з нагрудник бодікамер працівників УПП в Черкаській області ДПП України отримано зі супровідним листом від 27.01.2023 № 948/41/24/2023 на запит Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 19.01.2023 № 858/46/04-2023.

Відповідно до постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перевозив зброю у зібраному стані. Проте, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено, порушення яких саме положень та яких саме правил ставиться у провину ОСОБА_1 . У протоколі міститься лише посилання на загальні норми ч. 1 ст. 191 КУпАП. Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КУпАП закрито у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

02.03.2023 Черкаським районним судом Черкаської області винесено додаткову постанову, в якій суд постановив повернути ОСОБА_1 вилучену зброю та дозвільні документи.

Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, шо суд не оцінив законність або незаконність дій поліцейського при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Рішення про закриття провадження грунтувалось лише на тому, що інспектор в протоколі не зазначив, які саме положення були порушені ОСОБА_1 при перевезенні зброї, хоча сам факт перевезення зброї без спеціального чохла під час оформлення адміністративних матеріалів та у судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувався.

Постанова Черкаського районного суду від 02.03.2023 набрала законної сили 14.03.2023. Позивач 16.03.2023 звернувся із заявою до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про повернення йому зброї та набоїв на підставі вищевказаної постанови суду. Згідно «Книги обліку вилученої, добровільно зданої, знайденої вогнепальної (холодної) зброї і боєприпасів, що надійшли до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області» інв.№ 60 н/т вбачається, що 16.03.2023 ОСОБА_1 повернуто його зброю та набої про що свідчить його підпис у вищевказаній книзі та запис «Зброю та набої отримав, претензій не маю». Також згідно розписки ОСОБА_1 вбачається, що останній 16.03.2023 отримав вищевказану зброю оглянув її та претензій не має. Скарги та неодноразові нагадування щодо повернення зброї зі сторони ОСОБА_1 як описано в позовній заяві не надходили, оскільки постанова суду була виконана працівниками поліції в той самий день коли позивач звернувся із заявою, тобто через 2 дні після набрання постановою законної сили.

Звертають увагу, що позивач не був засудженим, не притягувався до кримінальної відповідальності, відносно нього не застосовувався запобіжний захід, він не затримувався та на нього не накладалось адміністративне стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн., позивач не надав суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення йому моральної шкоди в цьому розмірі, а також не довів причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідачів і заподіяною шкодою.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту заподіяння йому моральної шкоди, розмір якої жодним чином не обгрунтований.

Інспектор СКОЗ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Коденець О.М. є працівником поліції та мав право складати протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 804622 від 18.01.2023.

Крім того, складений працівником поліції протокол про адміністративне правопорушення не є актом, який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин, або породжує права і обов`язки для позивача. Протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено працівником поліції, та відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі. Протокол, як доказ, підлягає оцінці при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення і може бути скасований.

Отже, при складанні протоколу у відношенні позивача працівник поліції діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до ст. 255 КУпАП та Закону України «Про Національну поліції», а доказів про визнання його дій неправомірними позивачем не надано, як і не доведено факту завдання йому цими діями моральної шкоди та причинно-наслідкового зв`язку з протиправністю дій і завданням шкоди.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів, підтверджуючих неправомірність дій старшого лейтенанта поліції Коденця О.М. при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не надав належних та допустимих доказів незаконності дій ГУНП в Черкаській області, а факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність ГУНП в Черкаській області заподіяли позивачу моральної шкоди.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, а тому дана вимога є необгрунтованою та не підлягає до задоволення (т.1 а.с.89-98).

07.12.2023 від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування моральної шкоди в якому просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю. Пояснили, що від 24.02.2022 по теперішній час на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

18.01.2023 близько 12:55 год. інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Лук`яненко Андрій Віталійович (надалі інспектор) ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку на блокпосту сумісному з дорожньою станцією патрульної поліції, що знаходиться на 57 км. автомобільної дороги Р10 Канів Черкаси Кременчук, та виконував службові обов`язки відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

В цей же час, інспектор став свідком того, як позивач, керуючи транспортним засобом «Hyundai Getz» державний номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «Контроль», який забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).

Зупинивши зазначений автомобіль, відповідно до пунктів 1, 3, 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» та пп. 4 п.15 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 в редакції чинній станом на 18.01.2022, інспектор згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання), згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформував про вищезазначене порушення ПДР.

Надалі, інспектор згідно пунктів 2 та 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 3 п.15 Порядку та п. 24 ПДР оголосив водієві законні вимоги щодо пред`явлення посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб та пасажиру транспортного засобу дружині позивача, вимогу про пред`явлення документів, що посвідчують її особу.

Позивач пред`явив свій паспорт громадянина України, проте посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб пред`являти відмовлявся. Крім того, дружина позивача відмовилась надавати документи, що посвідчують її особу попри роз`яснення інспектором положень Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455.

В ході спілкування, позивач на законні вимоги інспектора не реагував, помітно нервував та поводив себе зухвало. Командиром взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області ОСОБА_5 (далі командир взводу) у позивача були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці, які не реагують на світло. Командиром взводу було запропоновано позивачеві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Позивач погодився та відповідно був доставлений до КНП «ЧОНД» для медичного огляду. Після проходження такого огляду, позивача було доставлено до його транспортного засобу, що залишився на блок-посту.

Під час поверхневої перевірки транспортного засобу у позивача був виявлений предмет схожий на зброю. На місце події викликано слідчо-оперативну групу для з`ясування обставин події.

Оскільки працівниками сектору контролю за обігом зброї Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області було встановлено, що позивачем були порушені норми п. 12.13 глави 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 зі змінами та доповненнями, а саме мисливська зброя ІЖ-18Е перевозилась на задньому сидінні без спеціального чохла у зібраному стані, на Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 804622 від 18.01.2023 за ч.1 ст. 191 КУпАП.

За результатами розгляду справи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КУпАП (справа №707/511/23) постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 закрито провадження за відсутності, на думку суду, у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене представником позивача подано позовну заяву про відшкодування моральної шкоди, спричиненої протиправними, на думку позивача та його представника, діями працівників поліції, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача у сумі 100 000,00 грн.

Ознайомившись з позовом, відповідач 2 позовні вимоги не визнає та заперечує проти позову.

Представник позивача в позовній заяві вказує ніби на неправомірність дій працівниками поліції в тому числі посадових осіб Департаменту патрульної поліції, проте не наводить конкретних положень та норм законодавства, які були порушені працівниками поліції. Натомість доводи представника позивача, які містяться в позовній заяві у переважній більшості зводяться до опису суб`єктивної оцінки дій працівників поліції та власного бачення умов проходження служби в поліції, що не відповідає нормативним актам, якими така діяльність врегульована.

Твердження про те, що позивач був затриманий невідомою групою осіб з автоматичною зброєю направленою в сторону автомобіля, а потім безпосередньо в позивача та пасажирів не відповідає дійсності та спростовується відеозаписами нагрудних портативних відео-реєстраторів поліцейських.

По-перше, адміністративне затримання відносно позивача застосоване не було. Під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, водій, не цінуючи свого часу, не пред`являв документи, які вимагав поліцейський, зачинився в автомобілі та телефонував на спец. лінію «102». Тобто, своїми діями позивач створював умови, які затримували його перебуваючи на блок-посту.

По-друге, зброю у бік автомобіля, позивача та пасажира, ані поліцейські, ані військові не направляли. Про це знає сторона позивача, оскільки ними був зроблений запит до Управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП на отримання відеозаписів щодо події 18.01.2023. Тобто, в позовній заяві представник позивача зазначає завідомо неправдиві відомості.

В позовній заяві зазначається, що в примусовому порядку працівники поліції провели несанкціонований обшук керованого позивачем автомобіля.

Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки працівниками поліції проводилась поверхнева перевірка позивача та транспортного засобу, про що повідомлялось позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», поліцейські уповноважені у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів.

Представником позивача у позовній заяві вказано, що після процедури освідування в КНП «ЧОНД» позивач був залишений на самоті посадовими особами відповідача 2 та вимушений був самостійно добиратись 8 км. пішки до дружини та автомобіля. Нібито позивач був в примусовому порядку проходити процедуру освідування. Крім того, по поверненню на блок-пост позивачеві погрожували переслідуваннями.

Абсолютно всі зазначені твердження надумані чи то позивачем, чи то його адвокатом.

На відеозаписі «clip-12» з камери 471683 близько 15 год. 35 хв. зафіксовано, як позивача доставляють на службовому автомобілі з КНП «ЧОНД» до блок-посту.

На відеозаписі «сliр-3» з камери 468603 близько 13 год. 18 хв. 03 сек. зафіксовано, як позивачеві ПРОПОНУЄТЬСЯ пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Тобто, позивач добровільно погодився пройти такий огляд.

Щодо постанови Черкаського районного суду Черкаської області у справі №707/511/23, якою справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 191 КУпАП відносно позивача закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, відповідач 2 зазначає наступне.

На обгрунтування винесеної постанови, суд зазначив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено, порушення яких саме положень та взагалі яких саме правил ставиться у провину ОСОБА_1 . Проте в самій же постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 вказав, що дійсно перевозив зброю у зібраному стані. Тобто, позивачем під час розгляду справи в суді підтверджено факт вчинення правопорушення, проте судом не притягнуто позивача до адміністративної відповідальності через неналежне оформлення адміністративного протоколу серії ВАБ № 804622 від 18.01.2023.

Якогось упередженого ставлення поліцейського до позивача, наявності злого умислу чи грубої недбалості, спрямованих на складення завідомо незаконного протоколу про адміністративне правопорушення, судом, котрий розглядав справу, встановлено не було.

Позивач мав можливість і скористався встановленими законом процедурами доведення своєї позиції при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді. У результаті розгляду адміністративної справи провадження закрито, що є, на думку відповідача 2, достатньою моральною сатисфакцією у даній ситуації.

Окрім цього, сам по собі факт закриття справи про адміністративне правопорушення, не може бути самостійною підставою автоматичного виникнення в особи права на отримання морального відшкодування, якщо при складанні протоколу, у даному випадку, поліцейським Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, як носієм державної влади, при тлумаченні закону, оцінюванні фактів або доказів, не було допущено випадків злого умислу (malice) або грубої недбалості (gross negligence); іншими словами ненавмисні помилки (unintentional failings), допущені під час здійснення повноважними особами їхніх функцій виключають відповідальність за заподіяння шкоди.

Представник позивача вказує, що 19.01.2023 відповідачем 2 до засобів масової інформації неправомірно передано компрометуючу та конфіденційну інформацію щодо затримання позивача.

По-перше, відповідачем 2 на сторінці у соціальній мережі «Facebook» опубліковано допис, про обставини події, що сталася 18.01.2023. Описані події відображають реальні обставини, що підтверджуються відеозаписами, що додані до відзиву.

По-друге, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» відповідачем 2 не зазначались будь-які персональні дані позивача, транспортного засобу, за якими можна було б ідентифікувати осіб. А тому твердження представника позивача є надуманими та не підтверджуються належними доказами.

По-трете, відповідач 2 не несе відповідальності за публікації зроблені іншими засобами масової інформації, в тому числі виданням «Нова Доба». Відповідач 2 не передавав будь-кому персональних даних позивача. Публікація новини виданням «Нова Доба» відповідає інформації, що міститься у дописі «Facebook» на сторінці відповідача 2.

Щодо самої шкоди, то відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Оскільки, будь-яких доказів про неправомірні дії посадових осіб відповідача 2, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою представником позивача не надано, тому позовна заява є необгрунтованою та не може бути задоволена. Відсутність хоча б одного з означених елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди!

Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що у позовній заяві не доведено обставини, які вказували б на завдання позивачу моральної шкоди, яка полягала у приниженні честі, гідності, моральних переживаннях та фізичних стражданнях позивача, а також не містять обгрунтування визначеного розміру моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн., вважають вимоги позовної заяви необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.140-148).

04.09.2024 від представника третьої особи Державної казначейської служби України надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 335/6977/22 Великою Палатою Верховного Суду (т.1 а.с.232-233).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лебідь А.І. про передачу за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України про стягнення моральної шкоди - відмовлено (т.2 а.с.23-26).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14.11.2024 заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державної казначейської служби України Яроша С.В. про зупинення провадження по справі № 697/2008/23 задоволено; зупинено провадження у цивільній справі № 697/2008/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України про стягнення моральної шкоди до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи № 335/6977/22 (т.2 а.с.27-30).

20.02.2025 від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки спір по справі № 335/6977/22 вирішено (т.2 а.с.40-41).

Крім того, 21.02.2025 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державної казначейської служби України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки спір по справі № 335/6977/22 вирішено (т.2 а.с.43).

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.03.2025 поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (т.2 а.с.44-45).

20.03.2025 від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державної казначейської служби України надійшли додаткові пояснення у справі в яких пояснили, що як вбачається з позовної заяви позивач вважає, що підставою для відшкодування моральної шкоди є факт закриття справи про адміністративне правопорушення згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КУпАП (порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї).

Казначейство вважає, що вищезазначені твердження суперечать правовій позиції про застосування норм права в подібних правовідносинах викладених в п. 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22 де зазначено: складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, сукупно з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі № 707/511/23, суд дійшов висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено порушення яких саме положень та взагалі яких саме правил ставиться у провину позивачу. У протоколі міститься лише посилання на загальні норми ч. 1 ст. 191 КУпАП, які є бланкетними, та на «правила перевезення вогнепальної зброї», хоча нормативного акту з такою назвою не існує. Фактично, у протоколі про адміністративне правопорушення не наведено складу адміністративного правопорушення.

Тобто, суд у справі № 707/511/23 виснував про не наведення у протоколі про адміністративне правопорушення складу такого правопорушення.

Натомість, у постанові Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі № 707/511/23 також відсутні відомості про вчинення працівниками органів Національної поліції неправомірних дій при складенні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача.

Однак свавільності в діях працівників Національної поліції судом також не встановлено.

Казначейство вважає, що складення працівниками Національної поліції адміністративного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно позивача за ч. 1 ст. 191 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення не було свавільним втручанням, оскільки відбулося на підставі закону, переслідувало легітимну мету і є пропорційним до цієї мети.

Крім того Казначейство вважає, що поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, не є суб`єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи проводить досудове розслідування і тому до таких правовідносин не застосовуються приписи ст. 1176 ЦК України та Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до ч. 4 ст. 58 ЦПК України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

На підтвердження права самопредставництва представника Головного управління надають суду копію наказу Головного управління від 23.10.2017 № 119/ОС про призначення представника Яроша С.В. на посаду заступника начальника юридичного відділу Головного управління, копію посадової інструкції представника від 08.02.2024, а також витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що передбачає представництво в судах України.

З огляду на вищевикладене, Державна казначейська служба України при прийнятті судом рішення за результатом розгляду справи, просить врахувати висновки про застосування норм права в подібних правовідносинах, що викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 335/6977/22 (т.2 а.с.54-58).

01.04.2025 від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшли додаткові пояснення в яких зазначили, що відповідно до постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перевозив зброю у зібраному стані. Проте, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено, порушення яких саме правил ставиться у провину ОСОБА_1 . У протоколі міститься лише посилання на загальні норми ч. 1 ст. 191 КУпАП. Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

У постанові Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі № 707/511/23 відсутні відомості про вчинення працівниками органів Національної поліції неправомірних дій при складенні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Однак свавільності в діях працівників Національної поліції судом також не встановлено.

Крім того, Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області проведено службове розслідування по зверненню ОСОБА_1 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області під час оформлення адміністративних матеріалів.

За результатами проведеного вищевказаного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок від 24.05.2023 та встановлено, що інспектор СКОЗ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старший лейтенант поліції Коденець О.М. під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяв відповідно до вимог чинного законодавства. Викладені ОСОБА_1 відомості щодо неправомірності дій працівників Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області визнано такими, що не знайшли свого підтвердження.

У діях працівника поліції під час складання протоколу відносно позивача не встановлено ознак очевидної протиправності чи навіть свавільності таких дій, що призвели до порушення прав, свобод або інтересів позивача.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчиненні працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.

За даних обставин, враховуючи, що встановлення протиправності у діях працівника поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, є обов`язковою умовою для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди, закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, не може бути підставою для задоволення вимог заявленого позову про стягнення моральної шкоди.

Просять суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, про стягнення моральної шкоди відмовити повністю (т.2 а.с.72-75).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Гончарука А.В.

Представник позивача - адвокат Гончарук А.В. у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання з проханням розглянути справу за відсутності сторони позивача, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі (т.2 а.с.81).

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Черкаській області Олабин Ю.І. в судове засідання не з`явилася, направила до суду заяву з проханням розглянути справу без участі їх представника, відзив та додаткові пояснення підтримує в повному обсязі (т.2 а.с.83).

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Лебідь А.І. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної казначейської служби України Ярош С.В. у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу без участі їх представника, проти задоволення позову заперечує в повному обсязі з підстав викладених в поясненнях третьої особи від 20.11.2023 та додаткових поясненнях від 19.03.2025 (т.2 а.с.82).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, в результаті повного, всебічного та обґрунтованого дослідження доказів, вважає наступне.

18.01.2023 інспектором СКОЗ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Коденець О.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 804622 за ч. 1 ст. 191 КУпАП, згідно з яким ОСОБА_1 18.01.2023 близько 14.00 год. на автомобільній дорозі Р10-09 Канів-Черкаси-Кременчук 57 км. блокпост № рубіж 1Б, було зупинено автомобіль марки HYUNDAI Gets д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 та виявлено, що останній перевозив власну зареєстровану мисливську зброю ІЖ-18Е кол. 16 № В-02787 дозвіл № 1446/2 на задньому сидінні без спеціального чохла у зібраному стані, чим порушив правила перевезення вогнепальної мисливської зброї (т.1 а.с.6, 101).

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/511/23 від 02.03.2023 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (т.1 а.с.7).

Дана постанова ніким не оскаржувалась та набрала законної сили 14.03.2023.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/511/23 від 02.03.2023 вирішено повернути ОСОБА_1 зброю (мисливську гладкоствольну рушницю) ІЖ-18 Е, калібр 16, № НОМЕР_3 , а також дозвіл на зберігання мисливської зброї № НОМЕР_4 , виданий Канівським ВП ГУНП в Черкаській області, та патрони калібру 16 у кількості 17 штук (т.1 а.с.105).

З розписки ОСОБА_1 від 16.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 отримав від співробітників сектору контролю за обігом зброї Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області мисливську вогнепальну зброю ІЖ 18 Е К16 № В-02787, оглянув, претензій не має (т.1 а.с.106).

Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, 18.01.2023 о 13 год. 24 хв. водія ОСОБА_1 направлено на огляд до КНП «ЧОНД», оскільки поліцейським виявлені ознаки сп`яніння: наркотичного, а саме виражене тремтіння рук, звужені зіниці які не реагують на світло (т.1 а.с.9).

Відповідно до висновку № 73 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після проведеного 18.01.2023 обстеження ОСОБА_1 висновок (діагноз) тверезий (т.1 а.с.10).

05.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до керівника ГУ НП в Черкаській області зі скаргою на дії працівників поліції (т.1 а.с.11).

Відповідно до відповіді ГУНП в Черкаській області № 46/х-905 від 25.05.2023, службовим розслідуванням встановлено, що у працівників поліції були наявні законні підстави для складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 191 КУпАП. Об`єктивних даних, які б вказували на факт неправомірних дій працівників Черкаського РУП ГУНП не встановлено. Працівники сектору контролю за обігом зброї Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, під час оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 діяли в межах чинного законодавства. Порушень дисципліни та законності з їх боку не встановлено (т.1 а.с.13-14).

15.07.2023 адвокатом Гончаруком А.В. було направлено запит до Департаменту патрульної поліції з проханням надати інформацію: чи причетні працівники патрульної поліції за територіальністю Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України до вчинення незаконних та протиправних дій щодо незаконного затримання та подальшого намагання притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , які могли мати місце ІНФОРМАЦІЯ_1 на території м. Черкаси (т.1 а.с.15).

Відповідно до відповіді Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області № Х-202/41/24/01-2023 від 16.05.2023, за результатами проведеної перевірки викладених у зверненні фактів встановлено відсутність відомостей про вчинення окремими співробітниками УПП в Черкаській області ДПП дій, які порушують службову дисципліну (т.1 а.с.12).

Відповідно до відповіді Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Черкаській області № Х-Аз/41/24/03-2023 від 25.07.2023, співробітникам УПП в Черкаській області ДПП 18.01.2023 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_6 не складалися (т.1 а.с.16).

15.05.2023 адвокат Гончарук А.В. звернувся до ГУ НП в Черкаській області з запитом надати інформацію чи звертався 18.01.2023 по лінії «102» до працівників поліції ГУНП в Черкаській області Хоменко Б.В. чи інші громадяни з приводу незаконної зупинки та позбавлення волі ОСОБА_1 (т.1 а.с.17).

Відповідно до відповіді ГУНП в Черкаській області № 25/Г-31аз від 25.07.2023, ОСОБА_1 звертався на лінію 102 п`ять разів. Проте конфлікт було урегульовано в присутності працівників поліції, заявник від написання заяви відмовився (т.1 а.с.18-19).

15.07.2023 адвокат Гончарук А.В. звернувся з запитом до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний наркологічний диспансер» Черкаської обласної ради щодо надання інформації чи проводили 18.01.2023 огляд ОСОБА_1 (т.1 а.с.20).

Відповідно до акту хіміко-токсикологічних досліджень № 74 від 23.01.2023, 18.01.2023 проведено огляд ОСОБА_1 з метою виявлення марихуани, амфетаміну, результат дослідження негативний (т.1 а.с.21-зворот).

Відповідно до роздруківки з сайту газети «Нова Доба», 20.01.2023 було розміщено публікацію про затримання чоловіка у Черкасах на блокпосту, який незаконно перевозив зброю (т.1 а.с.22).

Відповідно до рапорту інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Олександра Самко, до управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції надійшло звернення ОСОБА_6 (вх. УПП № Х-202 від 20.04.2023) стосовно можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками УПП в Черкаській області ДПП та Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що виразилося, зі слів заявника, у безпідставній зупинці його ТЗ на стаціонарному посту «пост Дахнівка» за адресою АД Р10-09 Канів-Черкаси-Кременчуг 57 км. та безпідставно складених відносно нього адміністративних матеріалів. В ході проведення перевірки встановлено, що 18.01.2023 заявник на своєму автомобілі марки Hyundai Getz, д.н.з. НОМЕР_5 , був зупинений на стаціонарному посту «пост Дахнівка» працівниками поліції УПП в Черкаській області ДПП, які відповідно до ст. 34 ЗУ «Про НП» провели поверхневу перевірку ТЗ, в ході якої виявлено предмети схожі на зброю, після чого повідомлено ЧЧ ЧРУП в Черкаській області та викликано СОГ ЧРУП, працівники якої в подальшому займалися з`ясуванням обставин події та складанням матеріалів (т.1 а.с.111).

Відповідно до наказу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області № 311 від 19.05.2023, призначено службове розслідування по зверненню ОСОБА_6 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області під час несення служби на блокпосту № 1 Б, що мають ознаки дисциплінарного проступку (т.1 а.с.113).

З пояснення інспектора СКОЗ ГУНП в Черкаській області ст. лейтенанта поліції Коденця О.М. вбачається, що 18.01.2023 близько 14 год. 20 хв. до сектору контролю за обігом зброї Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівників поліції про те, що на автомобільній дорозі Р10-09 Канів-Черкаси-Кременчуг 57 кілометр Блокпост № 1 було зупинено автомобіль «Хюндай» д.н. НОМЕР_5 під керуванням гр. ОСОБА_1 , який перевозив власну мисливську рушницю, яка зареєстрована на останнього на задньому сидінні в зібраному стані без спеціального захисного чохла. Прибувши на місце події разом з старшим інспектором СКОЗ Клименком В.І., вони побачили автомобіль червоного кольору, який був вказаний в повідомленні, а саме «Хюндай» з номерним знаком НОМЕР_5 біля якого знаходились працівники поліції та військовослужбовці. Підійшовши до працівників поліції, вони вказали на водія транспортного засобу, після чого він підійшов до водія який представився гр. ОСОБА_1 . Підійшовши до нього згідно Закону України «Про Національну поліцію», а саме ст. 18 пункт 3, представився, після чого запитав у гр. ОСОБА_1 чи має він при собі зброю, на що він відповів що має мисливську гладкоствольну рушницю, яка зареєстрована на його ім`я після чого він попросив надати відповідні документи дозвільного характеру на мисливську рушницю, яка в той момент знаходилась на задньому сидінні авто «Хюндай» без захисного чохла у зібраному стані, після чого він надав перевірку дозвіл на право зберігати, носіння та перевезення зброї № 1446/2. Переконавшись, що мисливська рушниця ІЖ-18 к.16 № В-02787 дійсно належить гр. ОСОБА_1 , повідомив останньому, що в його діях вбачається ст. 191 КУпАП, роз`яснив, що зброя не перевозиться в такому стані, на що він відповів, що в нього немає захисного чохла на даний момент з собою в авто, після роз`яснень гр. ОСОБА_1 не заперечував своє правопорушення. В присутності понятих він склав на гр. ОСОБА_1 адміністративний протокол № ВАБ 804622 за ч. 1 ст. 191 КУпАП в якому ОСОБА_1 розписався та визнав своє правопорушення. Також вищевказаним протоколом в присутності понятих було вилучено зброю ІЖ-18Е, к.16 № В-02787 та набої до неї у кількості 16 шт., які знаходились у поліетиленовому пакеті, до Черкаського РУП до рішення суду. Зауважує, що гр. ОСОБА_7 особисто передав інспектору свою мисливську рушницю, що зафіксовано на бодікамеру, також потім дістав набої, які також передав особисто. Спілкування з гр. ОСОБА_1 було виключно в межах закону України «Про Національну поліцію» та всі його дії було зафіксовано (т.1 а.с.114).

Згідно з поясненнями ст. інспектора СКОЗ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції Клименка В.І., 18.01.2023 до сектору контролю з обігом зброї Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівників поліції Черкаського РУП про те, що близько 14 год. на автомобільній дорозі Р10-09 Канів-Черкаси-Кременчук 57 км. блокпост № рубіж 1 Б було зупинено автомобіль марки «Hyundai Getz», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив власну зареєстровану мисливську зброю ІЖ-18Е, к.16, № НОМЕР_6 на задньому сидінні без спеціального чохла у зібраному стані, чим порушив правила перевезення вогнепальної зброї. Прибувши на місце події разом з інспектором СКОЗ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ст. лейтенантом поліції Коденцем О.М., вони побачили вказаний у повідомленні автомобіль та працівників поліції, які знаходились поруч. Підійшовши до даного транспортного засобу, ОСОБА_3 представився особі, яка знаходилась за кермом, попросив надати для перевірки документи на зброю (ІЖ-18Е, к.16, № НОМЕР_6 ), яка знаходилась на задньому сидінні авто у зібраному стані без чохла. Особа, як з`ясувалось, це був ОСОБА_1 , який вийшов з автомобіля та передав дозвіл на зберігання, перевезення та носіння зброї № НОМЕР_4 . Перевіривши документ дозвільного характеру, ОСОБА_3 задав питання ОСОБА_1 «чому зброя перебуває на сидінні без спеціального чохла», на що останній відповів, що його у нього немає. Інспектор Коденець О.М. роз`яснив ОСОБА_1 , що вогнепальна зброя не перевозиться в такому стані, і що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення відповідно до ст. 191 КУпАП. ОСОБА_1 не заперечував своє правопорушення. В присутності понятих ОСОБА_3 склав на ОСОБА_1 адміністративний протокол ВАБ 804622 за ч. 1 ст. 191 КУпАП в якому ОСОБА_1 розписався та визнав своє правопорушення. Також вказаним протоколом в присутності понятих було вилучено зброю ІЖ-18Е, к.16, № НОМЕР_3 та набої до неї в кількості 16 штук до Черкаського РУП до рішення суду, зауважує, що ОСОБА_1 особисто передав рушницю та набої інспектору СКОЗ. Спілкування інспектора СКОЗ з ОСОБА_1 було чемним і виключно в межах закону України «Про Національну поліцію». Також всі дії інспектора та дії ОСОБА_1 було зафіксовано на засіб відеофіксації (т.1 а.с.115).

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 24.05.2023, службове розслідування по зверненню ОСОБА_6 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області під час несення служби на блокпосту № 1 Б вважати закінченим. Викладені ним відомості щодо неправомірних дій працівників Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області визнати такими, що не знайшли свого підтвердження (т.1 а.с.116-119).

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту працівниками поліції, які запропонували йому надати документи, що посвідчують особу та посвідчення водія. ОСОБА_1 показав працівникам поліції паспорт, проте відмовлявся надати посвідчення водія. Пізніше, в процесі спілкування, працівники поліції запитали ОСОБА_1 чи не перевозить він зброю та повідомили про необхідність показати вміст багажника автомобіля. ОСОБА_1 повідомив про наявність в автомобілі вогнепальної зброї. Працівники поліції запропонували пред`явити її для огляду. Дана зброя знаходилась на задньому сидінні автомобіля без захисного чохла. Також ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння та вживання психотропних речовин. Останній, який після спілкування з поліцейськими, погодився. ОСОБА_1 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду, а після огляду працівники поліції доставили позивача до його автомобіля (а.с.160).

Згідно зі статтею 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади чи місцевого самоврядування та їх посадовими особами, які є відмінними від загальних підстав деліктної відповідальності.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (частина перша статті 1173 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (частина перша статті 1174 ЦК України).

Наведеними правовими нормами передбачено, що для покладення відповідальності за дії посадових осіб та органів державної влади чи місцевого самоврядування наявність їх вини не є обов`язковою. Проте цими приписами встановлена обов`язковість інших трьох елементів складу цивільного правопорушення, встановлення яких є необхідним для покладення відповідальності за завдану шкоду на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 січня 2025 року в справі № 335/6977/22, яка є релевантною до спірних правовідносин, дійшла таких висновків:

«Для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди обов`язковою є наявність трьох елементів (умов): неправомірний характер дії (бездіяльності) цього органу (посадових або службових осіб), наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Водночас наявність вини посадових осіб органів державної влади не є обов`язковою умовою такого виду відповідальності. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача, який звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.

Встановлення протиправності у діях працівника патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковою умовою для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у виді відшкодування шкоди.

Відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення такого протоколу уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення.

У разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу всіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.

При невстановленні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення невідповідності дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції щодо складання протоколу, які мали наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення, дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності».

Відтак, враховуючи викладені вище норми права при вирішенні даного спору, а також правову позицію Великої Палати Верховного Суду, факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності складу такого порушення, не презюмує завдання позивачу моральної шкоди.

Відповідно до статті 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Обов`язок зі збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 256 КУпАП передбачає чіткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення. Невідповідність протоколу вимогам закону, зокрема статті 256 КУпАП, або складання неповноважною особою може мати наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже, відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення його уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення (близький за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 760/9462/16).

Аналізуючи постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 02.03.2023 у справі № 707/511/23, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 191 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд зазначає наступне.

Зі змісту вказаної постанови у справі № 707/511/23 про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перевозив зброю у зібраному стані. Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою не зазначено, порушення яких саме положень та яких саме правил ставиться в провину ОСОБА_1 . У протоколі міститься лише посилання на загальні норми ч. 1 ст. 191 КУпАП.

Тобто в постанові по справі № 707/511/23 судом не встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення дії працівників СКОЗ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області були протиправними.

Протиправність дій чи бездіяльності посадової особи або органу є одним з обов`язкових елементів, встановлення якого створює сукупність підстав для виникнення обов`язку з відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки за змістом статей 1173, 1174 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода, завдана не будь-якими, а саме незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадової особи.

Під протиправністю потрібно розуміти безпосередню суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 638/3490/18, складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та відповідно до статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, сукупно з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 по справі № 335/6977/22 вказано, що відсутність у судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, висновків суду про невідповідність суперечність дій працівників патрульної поліції вимогам закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не перешкоджає зверненню особи до суду з вимогами про відшкодування шкоди за очевидно протиправні чи навіть свавільні дії поліцейських.

У справах про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, його посадових осіб, позивач може доводити наявність очевидних ознак протиправності чи свавільності дій цих суб`єктів, які спричинили порушення прав, свобод або інтересів позивача.

Вирішуючи спір у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, суд загальної юрисдикції може встановити наявність у діях працівників патрульної поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ознак очевидної протиправності, таких як: відсутність повноважень у працівника патрульної поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не була учасником ДТП, тощо. Отже, очевидний характер протиправності дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення може бути встановлений судом загальної юрисдикції, зокрема й тоді, коли такі дії (бездіяльність, рішення) явно суперечать вимогам закону та порушують права, свободи або інтереси осіб, які звернулися до суду.

У наведеній категорії справ, суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин.

Втручання не буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві.

Отже при вирішенні спору про відшкодування шкоди суд може встановити протиправний характер дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції як обов`язковий елемент деліктної відповідальності за наявності ознак очевидної протиправності чи навіть свавільності таких дій.

Суд звертає увагу, що посилаючись на завдання моральної шкоди внаслідок притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не наводить доказів, які б підтверджували його втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ. Його доводи щодо втручання в його особисте життя, внаслідок незаконного затримання, проведеного обшуку, вилучення його особистих речей, притягнення до адміністративної відповідальності, створення штучних та безпідставних підозр у вчиненні адміністративного правопорушення, заволодіння безцінним часом життя, жодними належними і допустимими доказами не підтверджені.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено ані наявності завдання моральної шкоди, ані її розміру, ані причинного зв`язку між завданою шкодою та діями працівників поліції, тобто що шкода спричинена внаслідок саме неправомірних дій працівників поліції, невідповідності чи суперечності дій працівників поліції вимогам закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, або внаслідок очевидно протиправних чи навіть свавільних дій поліцейських, адже сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якого провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, а тому відсутні підстави для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб відповідача у виді відшкодування шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гончарук Андрій Володимирович до Головного управління Національної поліції України в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 16 квітня 2025 року.

Головуючий Б . К . Скирда