Рішення № 126649750, 15.04.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/656/25

Провадження № 2/484/600/25

Рішення

іменем України

15.04.2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А

за участю секретаря судових засідань Завірюха В.Ю.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,

встановив

у лютому2025року ОСОБА_1 звернувся звказаним позовомдо суду.В обґрунтуванняпозову зазначено,що позивачє власникомземельних ділянокз кадастровиминомерами 4825486300:07:000:0435,4825486300:01:000:0338,4825486300:06:000:0417,4825486300:01:000:1085,що знаходятьсяв межахСинюхо-Брідськоїсільської радиПервомайського районуМиколаївської областіз цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва.01.03.2018року міжпозивачем таТОВ "ПівденьАгро Інвест" було укладено договір оренди землі за реєстраційним номером б/н. Державну реєстрацію права оренди було проведено у державному реєстрі іншого речового права за номерами 27895104, 27896280 від 05.09.2018 року та за номером 32202439 від 25.06.2019 року.

Пунктами 4.1 - 4.7 договору оренди землі сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12.37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що у грошовому еквіваленті становить 22373,89 грн., а саме: ділянка № НОМЕР_1 (к.н. 4825486300:07:000:0435, площа 4,90 га) - 18241,60 грн., ділянка № НОМЕР_2 (к.н. 4825486300:01:000:0338, площа 0,77 га) - 2866,54 грн., ділянка № НОМЕР_3 (к.н. 4825486300:06:000:0417, площа 0,33 га) - 1228,52 грн., ділянка № НОМЕР_4 (к.н. 4825486300:01:000:1085, площа 0,01 га) - 37,23 грн., за рік оренди.

Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 1-го вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ "Укрпошта" шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами (п. 4.5 Договору). У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.7 Договору).

Однак відповідач свої обов`язки за договором не виконує, а саме: орендна плата за 2022 рік повинна була бути зарахована на картковий рахунок дружини позивача, яка діяла на підставі довіреності, до 01.09.2022, але не була зарахована. Розмір орендної плати становив 22373,89 грн. Зарахування орендної плати відбулося 12.05.2023 року в сумі 22022,00 грн. Прострочення боргу становить 181 день. Пеня за 181 день становить 4048,97 грн. Недоплачений розмір орендної плати становить 351,89 грн.

Орендна плата за 2023 рік повинна була бути зарахована на картковий рахунок дружини позивача, яка діяла на підставі довіреності, до 01.09.2023, але не була зарахована. Розмір орендної плати становив 22373,88 грн. Зарахування орендної плати відбулося 17.11.2023 року в сумі 22022,00 грн. Прострочення боргу становить 77 днів. Пеня за 77 днів становить 1722,49 грн. Недоплачений розмір орендної плати становить 351,89 грн.

Крім того просить стягнути індексацію за 2022 рік в сумі 5952,19 грн та за 2023 рік в сумі 1137,44 грн., а всього на загальну суму 7089,63 грн.

Посилаючись на вище викладене позивач просив суд, розірвати договір оренди землі, стягнути недоплачену орендну плату, пеню, суми інфляційних втрат за несвоєчасну сплату орендної плати та судові витрати.

05.02.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до спрощеного провадження, надано сторонам строк на подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

27.02.2025 року на адресу суду представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, вказуючи, що орендар виконав своє зобов`язання зі сплати орендної плати. Щодо прострочення строків виплати орендної плати послався на форс-мажорні обставини, а саме введення військового стану. Також, представник відповідача вказав, що відповідно до п. 141.9.2 ст. 142, п.164.2.5 ст. 164, п. 170.1 ст. 170 ПК України відповідачем за договором оренди як податковим агентом орендаря сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, на підтвердження чого надав копії платіжних інструкцій за 2022-2024 роки, в результаті чого наявна переплата орендної плати в загальному розмірі 13156,18 грн., що перекриває передбачені в договорі санкції, які підлягають стягненню у разі прострочення сплати орендної плати, а тому розрахунки інфляційних витрат не можуть мати місце та не можуть бути стягнені.

08.04.2025 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за якою позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а доводи викладені у відзиві не заслуговують на увагу суду, оскільки із наданих квитанцій про сплату податків та військового збору не вбачається їх оплату саме за договором оренди позивача, а територія Первомайського району не входила до зони активних бойових дій, що ніяким чином не повинна була впливати на своєчасність виплати орендної плати за користування земельними ділянками позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0435, площею 4,90 га, 4825486300:01:000:0338, площею 0,77 га, 4825486300:06:000:0417, площею 0,33 га, 4825486300:01:000:1085, площею 0,01 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01.03.2018року між ОСОБА_1 та ТОВ "ПівденьАгро Інвест" укладено договір оренди землі за реєстраційним номером б/н, відповідно до умов якого в оренду передано земельні ділянки площею 4,90 га, площею 0,77 га, площею 0,33 га та площею 0,01 га, що знаходяться на території Синюхо-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. Державну реєстрацію права оренди було проведено у державному реєстрі іншого речового права за номерами 27895104, 27896280 від 05.09.2018 року та за номером 32202439 від 25.06.2019 року.

Пунктами 4.1 - 4.7 договору оренди землі сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12.37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що у грошовому еквіваленті становить 22373,89 грн., а саме: ділянка № НОМЕР_1 (к.н. 4825486300:07:000:0435, площа 4,90 га) - 18241,60 грн., ділянка № НОМЕР_2 (к.н. 4825486300:01:000:0338, площа 0,77 га) - 2866,54 грн., ділянка № НОМЕР_3 (к.н. 4825486300:06:000:0417, площа 0,33 га) - 1228,52 грн., ділянка № НОМЕР_4 (к.н. 4825486300:01:000:1085, площа 0,01 га) - 37,23 грн., за рік оренди.

Укладення зазначеного договору оренди та додаткових угод, а також наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем останніми не оспорювались.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначав, що орендар виконав своє зобов`язання зі сплати орендної плати.

Однак, дане твердження представника відповідача не відповідає дійсності та суперечить вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Пунктом 4.1 додаткової угоди до договору оренди землі передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у грошовій формі у розмірі 12.37% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що загалом складає 22373,89 грн.

Сторони узгодили, що орендна плата вноситься щорічно не пізніше 1 вересня поточного року.

Таким чином, ТОВ "Південь Агро Інвест" зобов`язане щорічно до 1 вересня провести розрахунок по орендній платі, однак орендна плата за 2022-2023 роки ОСОБА_1 у встановлені строки нарахована та виплачена не була. Зарахування орендної плати на картковий рахунок дружини позивача, яка діяла на підставі довіреності, відбулося 12.05.2023 року в сумі 22022,00 грн. та 17.11.2023 року в сумі 22022,00 грн., тоді як має становити 22373,89 грн. щорічно, недоплата становить 703,78 грн.

Орендна плата за 2024р. була сплачена позивачу 23.08.2024 року в сумі 23145,12 грн., тобто в строки та розмірі, визначені умовами договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Частиною 1 статті 43 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку у разі припинення договору оренди землі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, додатковою угодою до договору оренди землі п. 4.5 чітко встановлено, що орендна плата сплачується щорічно в строк до 1 вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ "Укрпошта" шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами.

Доказів сплати орендної плати у 2022-2023 роках до 1 вересня поточного року матеріали справи не містять.

Зазначені обставини свідчать про наявність систематичної несплати орендної плати у 2022-2023 роках та наявність заборгованості зі сплати орендної плати за ці роки, яка вчасно погашена не була, а також про порушення строків виплати орендної плати за 2022-2023 роки та її розміру, що є істотним порушенням умов договору через не виконання відповідачем обов`язку щодо виплати орендної плати в строк передбачений договором, а отже і підставою для розірвання договору оренди, незважаючи на те, що заборгованість була виплачена в подальшому.

З розрахунку позивача, який суд приймає, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за вказаним договором, за 2022-2023 р.р становить 703,78 грн.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за 2022-2023 роки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.7 додаткової угоди до договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Суд погоджується з розрахунком позивача.

При цьому суд вважає таким, що не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що несвоєчасна виплата орендної плати пов`язана з обставинами в країні у 2022 році, зокрема повномаштабним вторгненням військ рф, оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення сторони правочину про неможливість виконання зобов`язань за договором про настання обставин, що перешкоджають виконанню договору, а також об`єктивної неможливості орендаря перерахувати орендну плату на банківський рахунок позивача.

Такі доводи є надуманими, не відповідають умовам договору. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту спроби сплатити орендну плату та факту ухилення позивача від отримання такої плати.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача індексацію орендної плати за 2022 рік в сумі 5952,19 грн, за 2023 рік в сумі 1137,44 грн., а всього на загальну суму 7089,63 грн.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом, так і за суб`єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін за 2016, 2017, 2018 роки підтверджують відмінність цих двох показників.

Пунктами 288.5.1.,288.5 статті 288 ПК України передбачено, що мінімальна орендна плата встановлена у розмірі трьох відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статей 1,2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями пункту 2 частини першої статті 13, частини першої статті 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно з відомостями Держгеокадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік, які розміщено у вільному доступі на сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/derzhheokadastr-povidomliaie-pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2021-rik/) становлено, що у 2016, 2017, 2018 роках індексація нормативно грошової оцінки землі проводилась.

Відповідно до інформації, наданої Державною службою статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110%.

Пунктом 9 підрозділу 6 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень") встановлено, що індекс споживчих цін, який використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків, зокрема за 2017-2022 роки для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів).

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок становлять: - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за період за 2017 - 2022 роки 1,0; - для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) за 2016 рік 1,0.

Тобто, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення у період з 2016 - 2021 роки не змінювався та становив 1,0 %, що не впливало на визначений договором від 01.03.2018 року розмір орендної плати.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 732/1705/16-ц (провадження № 61-29685св18), від 03 лютого 2021 року у справі № 618/1078/19-ц (провадження № 61-12935св20), від 12 квітня 2023 року у справі № 175/642/19 (провадження № 61-3451св22).

Відповідно до підпункту 170.1,1 пункту 170.1 статті 170 ПК України, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку у відсотку, визначену статтею 167 ПК України, і ставку військового збору 1,5 відсотки, встановлену підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

За умовами п.4.1 укладеного між сторонами договору оренди від 01.03.2018 року орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 12,37% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає 18241,60 грн, 2866,54 грн, 1228,52 грн, 37,23 грн за кожну земельну ділянку за рік оренди.

Згідно із п.4.4. договору оренди обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування.

Визначаючи розмір орендної плати, яку мав виплатити відповідач позивачу за 2022-2023 роки, суд враховує, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка землі, яка розраховується, виходячи із індексу споживчих цін за попередній рік за формулою, визначеною статтею 289 ПК України, тому посилання позивача про нараховування орендної плати без урахування індексу інфляції є помилковими, оскільки відповідач повинен сплачувати орендну плату з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки землі, яка у свою чергу розраховується на базі індексу споживчих цін, що за вказаний період становив 1,0 %.

Умовами укладеного між сторонами договору оренди передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі (пункт 4.1, 4.4 договору оренди), що дає суду право застосувати положення статті 21 Закону України "Про оренду землі" у поєднанні зі статтею 289 ПК України.

Оскільки за умовами договору, укладеного між сторонами, не передбачено внесення орендної плати із урахуванням індексу інфляції, за встановленими обставинами орендна плата вносилася відповідачем відповідно до умов договору із урахуванням індексації нормативно грошової оцінки (стаття 289 ПК України), тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Крім того, оскільки позовні вимоги задоволені на 47,74% суд вважає за необхідне на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1156,36 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 272-273 ЦПК України, суд

ухвалив

позов задовольнити частково.

Розiрвати договiр оренди землi № б/н від 09.11.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Агро Інвест", щодо оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:07:000:0435, 4825486300:01:000:0338, 4825486300:06:000:0417, 4825486300:01:000:1085, зареєстрований у Державному реєстрі іншого речового права за номерами 27895104, 27896280 від 05.09.2018 року та за номером 32202439 від 25.06.2019 року.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"ПівденьАгро Інвест" на користь ОСОБА_1 заборгованiсть по оренднiй платi в розмiрi 703,78 грн, пеню за несвоєчасний розрахунок по орендній плати в розмiрi 5771,46 грн, а всього стягнути з відповідача на користь позивачки 6475,24 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства зобмеженою відповідальністю"ПівденьАгро Інвест" про стягнення індексації орендної плати в розмірі 7089,63 грн. відмовити.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю"ПівденьАгро Інвест" на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1156,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмежаною відповідальністю "Південь Агро Інвест", ЄДРПОУ 41107067, адреса місця знаходження: вул. Центральна, 1, с. Калинівка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57440.

Повне судове рішення складено 16.04.2025 року.

Суддя: