Ухвала суду № 126638420, 15.04.2025, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1199/25

Провадження № 1-кп/932/178/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку дії запобіжного заходу

15 квітня 2025 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12024042150000228 від 27.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, освіта 4 класи, одруженого, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судимого 19.10.2017 року Заводським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 08.11.2018 року по відбуттю строку покарання у зв`язку з зарахуванням строку попереднього ув`язненняз розрахунку один день за два дні позбавлення волі; 24.06.2019 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі; 09.02.2024 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 06.11.2024 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, покарання відбуто повністю, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за ч.4 ст.186 КК України.

Під час судового розгляду прокурором у зв`язку зі спливом раніше застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та актуальністю передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків, заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, суворість передбаченого законом покарання, репутацію обвинуваченого, який неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, має не зняті і не погашені в установленому порядку судимості, на шлях виправлення ставати не бажає, не працює, офіційного джерела доходу не має, що не виключає його можливого ухилення від суду з метою ухилення від покарання, незаконно впливати на потерпілого і свідків та вчинення інших корисливих злочинів. Вказуючи на неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів, прокурор просить його клопотання задовольнити та продовжити обвинуваченому запобіжний захід.

Обвинувачений і його захисник, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, просили суд у задоволенні клопотання прокурора відмовити і змінити обвинуваченому запобіжний захід з утримання під вартою на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі.

Надавши оцінку доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно положень ч. 1 та 3 ст.331КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.

Обгрунтовуючи доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати і своєї актуальності не втратили, з чим погоджується і суд, так як, будучи неодноразово судимим, усвідомлюючи тяжкість покарання та його невідворотність, обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання. З огляду на стадію судового провадження та встановлену законом процедуру допиту свідків, яка базується на принципі безпосередності, існуючим є і ризик ймовірного впливу на неповнолітнього потерпілого та свідків з метою схилення їх до вигідних йому показань.

Є цілком ймовірним та не виключає свого існування і ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, так як ні працевлаштування, ні офіційного джерела доходів обвинувачений не має. Про існування вказаного ризику свідчить і попередня протиправна поведінка обвинуваченого, який неодноразового засуджувався за вчинення корисливих злочинів і, незважаючи на це, свідомо не бажає ставати на шлях виправлення, вчиняючи нові злочини, що не може не викликати суспільний інтерес, який вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, ризики перешкоджання встановленню істини у справі продовжують існувати і є вагомими підставами для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність ризиків або про існування беззаперечних стримуючих факторів, котрі б переконливо забезпечили належну процесуальну поведінку обвинуваченого в разі застосування до нього іншого, аніж утримання під вартою, запобіжного заходу.

За змістом ч.3ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК України.

Беручи до уваги встановлені обставини та матеріальне становище обвинуваченого, суд вважає, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням на обвинуваченого передбачених ч.5 ст.194 КПК обов`язків здатна забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків і попередження ризиків та не нестиме в собі штрафної чи каральної функції.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,199,331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, по 13 червня 2025 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

При внесенні визначеного розміру застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно дост. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за кожною вимогою.

Строк дії обов`язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.

Застава у визначеному судом розмірі може бути внесена обвинуваченим або застоводавцем у будь-який момент протягом строку дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику Держаної Установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.

Резолютивна частинаухвали проголошена15квітня 2025року,повний текстухвали оголошено 16квітня 2025.

Суддя ОСОБА_1