Рішення № 126625725, 14.04.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 року м.ЧернігівСправа № 620/1851/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.

1.Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані календарні дні відпусток та інших виплат) за період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року).

2.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані календарні дні відпусток та інших виплат) за період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судді від 18.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 (далі - позивач) у період з 09.06.1997 року по 22.11.2024 року проходив військову службу у структурних підрозділах Збройних Сил України.

Наказом від 22.11.2024 року №334 позивач відповідно до підпункту «б» пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» був звільнений з лав Збройних Сил України у запас - за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вбачається з військового квитка позивача у період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що знаходилася на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач).

Проте, як стало відомо позивачу - відповідач в період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року нарахування грошового забезпечення здійснював у заниженому розмірі, а саме виплачував посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, які обраховуються виходячи з місячного грошового забезпечення без врахування величини 2 684,00 гривні - прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року.

Відповідач застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року у розмірі 1762,00 грн, а також величину 1762,00 грн, що є тим самим прожитковим мінімумом для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Позивачем до відповідача було направлено рекомендований лист з заявою про надання відомостей щодо проходження служби, а також виплати грошового забезпечення.

Відповідач витребуваних відомостей не надав.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закону №2011-ХІІ) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

За приписами частини першої статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 було викладено у новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким в тому числі були внесені зміни до пункту 4 постанови №704.

Таким чином, з дня набрання законної сили рішення у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився.

Отже, з 30 січня 2020 року - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17 грудня 2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Так, підставою для перерахунку грошового забезпечення виступає пункт 4 Постанови №704.

Пункт 4 Постанови №704 в редакції до прийняття Постанови №103 (до 23 лютого 2018 року) виглядав так: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Пункт 4 Постанови №704 в редакції після прийняття Постанова №103 (після 23 лютого 2018 року) виглядав так: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Проте, 29 січня 2020 року набрала чинності постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, якою було скасовано пункт 6 Постанови №103.

У постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374; 2018 р., № 4, ст. 165):

1) пункт 4 викласти в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

2) у пункті 10 цифри і слова 1 січня 2019 року замінити цифрами і словами 1 березня 2018 року».

Таким чином судом скасовано редакцію пункту 4, яка діяла в період з 23 лютого 2018 року по 29 січня 2020 року.

Отже, з 30 січня 2020 - з наступного дня з дати набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18 пункт 4 Постанови №704 знову набув редакції, яка діяла до 23 лютого 2018 року, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».

Внаслідок зазначеного вище у позивача з 01.04.2024 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Також, слід окремо наголосити, що позивач посилається на основну частину Постанови №704, як на підставу перерахунку грошового забезпечення, а не на примітки.

Таким чином, системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що відповідачем протиправно в період з 01.04.2024 року нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалася виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Також, при вирішені спору слід врахувати правову позицію щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у інших правовідносинах - спорі про видачу довідки для перерахунку пенсії викладену у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, оскільки пункт 4 Постанови № 704, як правова норма щодо визначення розміру складових грошового забезпечення, застосовується та тлумачиться однаково для усіх осіб, незалежно від категорії спору.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 року у аналогічній справі №400/6214/21.

Тобто, в період з 01.04.2024 року проведення нарахування та виплати грошового забезпечення повинно було здійснюватися виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року складає 2 684,00 гривні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі - Постанова №481) постановлено: «1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів».

В свою чергу розмір 1762 гривні - це є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року.

Таким чином, Кабінет Міністрів України Постановою №481 через більше ніж 5 років, повністю ігноруючи установлену судову практику в даній категорії справ та численні рішення судів, які набрали законної сили, фактично зменшує грошове забезпечення військовослужбовцям до рівня 2018 року.

Тобто, Кабінет Міністрів України повторно повернув порядок розрахунку розмірів «посадових окладів» та «окладів за військовими званнями» військовослужбовців, який був визначений пунктом 6 Постанови №103, а саме з урахуванням прожиткового мінімуму січня 2018 року, що становить 1762,00 грн.

Від так, Постанова №481 фактично звужує вже існуючі права військовослужбовців.

Для прикладу, по 19.05.2023 року військовослужбовцям посадовий оклад та оклад за військовим званням, визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року складає 2684,00 гривні.

Таким чином посадовий оклад військовослужбовця за 7 тарифним розрядом (тарифний коефіцієнт для встановлення посадового окладу - 1,8) станом на 19.05.2023 року становить: 2684,00 грн. (прожитковий мінімум станом на 01.01.2023 року) х 1,8 (тарифний коефіцієнт) = 4831,20 грн. ~ 4830,00 грн. (округлений до найближчої десятки).

Проте, станом на 20.05.2023 року посадовий оклад військовослужбовця необхідно зменшити та такий становитиме: 1762,00 грн. (прожитковий мінімум станом на 01.01.2018 року) х 1,8 (тарифний коефіцієнт) = 3171,60 грн. ~ 3170,00 грн. (округлений до найближчої десятки).

Відповідно тільки посадовий оклад військовослужбовця за 7 тарифним розрядом з 20.05.2023 року буде на 1 660, 00 грн. (4830,00 грн. - 3170,00 грн.) менший ніж до внесення змін.

Водночас, відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини рішення від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 зазначив: «Згідно зі статтею 22 Конституції України ( 254к/96-ВР ) закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру. Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь- яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».

Відповідно до статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Окрім цього, слід звернути увагу, що з пояснювальної записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України, метою прийняття Постанови №481 стало виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.04.2020 року у справі №826/9052/18.

Водночас, Постанова №481 не розкриває зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими за період з 29.01.2020 року - дати набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.

З огляду на те, що з 20.05.2023 року така величина, як прожитковий мінімум не застосовується, а з 01.01.2023 року до 20.05.2023 року обрахунок грошового забезпечення повинен був здійснюватися з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року, що становить 2 684,00 гривні.

Враховуючи норми статті 22 Конституції України, які є нормами прямої дії, якими не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Застосування з 20.05.2023 року величини 1762 гривні (що по суті є прожитковим мінімумом на 01 січня 2018 року) при обрахунку грошового забезпечення військовослужбовцям є фактично звуженням уже існуючих прав даної категорії осіб, що є недопустимим.

Таким чином, обрахунок грошового забезпечення військовослужбовців з 20.05.2023 року повинен здійснюватися не на меншому рівні, що і до 20.05.2023 року, а саме з урахуванням величини 2 684,00 гривні, що є прожитковим мінімумом для працездатних осіб на 01 січня 2023 року, оскільки саме дана величина підлягала застосуванню в період до 20.05.2023 року.

Зважаючи на наведене, суд дійшов переконання, що дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані календарні дні відпусток та інших виплат) за період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року), є протиправним.

Від так слід зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані календарні дні відпусток та інших виплат) за період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані календарні дні відпусток та інших виплат) за період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані календарні дні відпусток та інших виплат) за період з 01.04.2024 року по 22.11.2024 року з урахуванням величини 2 684,00 гривні (прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 01 січня 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 квітня 2025 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ