Ухвала суду № 126623034, 14.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2025 рокусправа №380/6895/25Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви Керівника Жовківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області та Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області до Спільного українсько-німецького підприємства фірми «ТРИСТАЛКО» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення плати за землю, -

в с т а н о в и в :

Керівник Жовківської окружної прокуратури в порядку ст.131-1 Конституції України, ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (ЄДРПОУ04056248) та Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43968090), в якому просить стягнути із Спільного українсько-німецького підприємства фірми «ТРИСТАЛКО» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (ЄДРПОУ 14338335) на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області плату за землю в сумі 2913900,33 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

Згідно з ч.7 ст.160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Так, відповідно до ч.1 ст.46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Згідно з ч.ч.2 та 4 ст.46 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами 3-5 ст.53 КАС України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Правовий статус прокурора визначено Конституцією України та Законом №1697-VІІ.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону №1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною 4 ст.23 Закону №1697-VII визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, звернення прокурора до суду з даним позовом обумовлено бездіяльністю на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, яка полягає у невжитті ними належних заходів щодо стягнення податкового боргу по земельному податку із Спільного українсько-німецького підприємства фірми «ТРИСТАЛКО» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю).

У контексті викладеного, суддя зазначає, що здійснення захисту інтересів держави у сфері контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів покладено, зокрема, на Головне у правління ДПС у Львівській області, яке у визначений законом спосіб реалізує свої повноваження у цій сфері суспільних відносин.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.01.2022 року у справі №0440/6277/18, представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року у справі №320/1724/19, від 20.05.2020 року у справі №580/17/20, від 03.03.2025 року у справі №260/4199/22 і суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.

Про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі №802/4083/15-а, від 17.07.2018 року у справі №804/6296/15, від 17.07.2019 року у справі №824/14/19-а та від 21.08.2019 року у справах №802/1873/17-а.

Відтак, суддею встановлено, що прокуратурою недостатньо обґрунтовано підстави звернення до суду в інтересах держави за наявності державного органу, уповноваженого здійснювати функції захисту інтересів держави у сфері контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, здійснення погашення податкового боргу, та стягнення своєчасно несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Крім того, у позовній заяві прокурор зазначено, що листами №14.53/05-38-4408вих-24 від 18.10.2024 року та №14.53/05-38-5361вих-24 від 16.12.2024 року окружною прокуратурою в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомлено ГУ ДПС у Львівській області про виявлені порушення. За результатами розгляду вказаних листів окружної прокуратури, ГУ ДПС у Львівській області надано відповідь №12810/5/13-01-04-08 від 11.11.2024 року та №166/5/13-01-04-07 від 08.01.2025 року, згідно якої СП «ТРИСТАЛКО» податкові декларації з плати за землю за період 2021-2024 роки до ДПІ не подавалися. Таким чином, має місце нездійснення ГУ ДПС у Львівській області, як органом, уповноваженим державою здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та захищати інтереси держави у встановленому законом порядку у цих правовідносинах.

Однак суд не приймає до уваги вказані твердження прокурора, адже «неподання СП «ТРИСТАЛКО» податкових декларацій з плати за землю за період 2021-2024 роки» не свідчить про нездійснення або неналежне здійснення Головним управління ДПС у Львівській області повноважень щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, здійснення погашення податкового боргу, та стягнення своєчасно несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Більше того, листом Головного управління ДПС у Львівській області від 11.11.2024 року №12810/5/13-01-04-08 повідомлено прокурора, що станом на 01.11.2024 року у СП «ТРИСТАЛКО» податковий борг відсутній. Станом на 05.11.2024 року стан платника « 4» - порушено провадження у справі про банкрутство.

Щодо нездійснення або неналежного здійснення повноважень Жовківською міською радою, то таке, з рахуванням вищевказаних обставин (процедура банкрутства), взагалі не обґрунтовано.

Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз`яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

п о с т а н о в и в :

позовну заяву Керівника Жовківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області та Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області до Спільного українсько-німецького підприємства фірми «ТРИСТАЛКО» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення плати за землю залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- обґрунтованих пояснень щодо підстав звернення до суду в інтересах держави за наявності державних органів, уповноважених здійснювати функції захисту інтересів держави у сфері контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, здійснення погашення податкового боргу, та стягнення своєчасно несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович