Рішення № 126623009, 14.04.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2025 рокусправа № 380/2742/25

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43316386) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови від 28.01.2025 року ВП № 74763990.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №380/27678/23 виконано та здійснено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016, виходячи з 76% від сум грошового забезпечення. Сума доплати з 01.12.2019 по 31.01.2023 складає 253420, 50 грн. Оскільки рішення суду не містить кінцевої дати виплати пенсії у вказаному розмірі, нарахування здійснено згідно з чинним законодавством, яке діяло станом на час проведення перерахунку.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Від відповідача, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. А, відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа пояснення на позовну заяву до суду не подала.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 17.02.2025 року, вказану позовну заяву залишено без руху, а особі, що звернулась, надано строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали судді від 17.02.2025 року позивачем виконано повністю.

Ухвалою судді від 04.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 року у справі №380/13582/22, позов задоволено, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» № 4822 від 22.07.2022, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі №380/27678/23 (яке набрало законної сили 23.01.2024) визнано протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2016 та зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22.05.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74763990 на підставі виконавчого листа №380/27678/23 від 09.02.2023.

Щодо виконання судового рішення ГУ ПФУ у Львівській області, листом від 03.06.2024 року №1300-5308-5/97181 повідомило державного виконавця примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зокрема про наступне.

«…Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023 у справі № 380/27678/23 виконано. Проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

3 01.04.2024 загальний розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 становить 17757,49 грн.

Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.01.2016 по 30.11.2019 становить 16585,83 грн.

Щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2023, у справі № 380/27678/23 в частині здійснення виплати доплати за період з 01.01.2016 по 30.11.2019 в сумі 16585,83 грн. повідомляємо наступне.

Відповідно до статті 8 Закопу України від 09.04.92 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановленим законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за ним Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно статті 23, пункту 20, 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов?язання та платежі з бюджету здійснюється лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов?язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Таким чином, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Станом на сьогодні в Головному управлінні проведено виплату заборгованості, яка виникла внаслідок виконання судових рішень, які набрали законної сили до 19.09.2020…».

28.01.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлівом Д.Й., прийнято постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200 грн., оскільки згідно відповіді ГУ ПФУ у Львівській області від 07.07.2024 року зазначено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду №380/2/0/8/23 від 09.02.2024 року на ГУ ПФУ у Львівській області не покладено зобов?язань щодо перерахунку пенсії відповідно до довідки від 22.07.2022 № 4822 з оновленого грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення, отже підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до вищезазначеної довідки виходячи з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення, відсутні. На день винесення постанови у виконавця відсутні будь які заборони щодо вчинення дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення.

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин першої третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення Закону №1404-VIII, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.05.2021 у справі №420/5465/18 та враховується судом при вирішенні даного спору.

Як зазначено самим позивачем у позовній заяві рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 у справі №380/13582/22 зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» №4822 від 22.07.2022. Рішення, як зазначає позивач, виконане, а сума доплати з 01.12.2019 по 31.01.2023 складає 253420,50 грн.

Водночас після виконання рішення суду від 02.12.2022 у справі №380/13582/22 Львівським окружним адміністративним судом прийнято рішення 22.12.2023 у справі №380/27678/23.

Відповідно до рішення від 22.12.2023 у справі №380/27678/23 позивача зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи з розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, кінцевої дати такого перерахунку судом не встановлено.

Однак позивач здійснив перерахунок пенсії стягуюча виходячи з 76% від сум грошового забезпечення лише за період з 01.01.2016 по 30.11.2019.

Водночас суд звертає увагу позивача, що в рішенні суду від 22.12.2023 у справі №380/27678/23 Львівський окружний адміністративний суд зазначив: «Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 76 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17, провадження № К/9901/849/17).

В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі №Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним».

Отже, суд вже надав оцінку діям позивача, щодо застосування при перерахунку пенсії норм, що застосуються для призначення пенсії.

У цьому контексті слід звернути увагу, що відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує викладені висновки при прийнятті рішення у цій справі.

Однак позивач ігноруючи викладені висновки в рішення від 22.12.2023 у справі №380/27678/23, виконуючи навіть зазначене рішення, застосував норми що регулюються питання саме призначення пенсії.

Відповідно до наданого позивачем перерахунку з 01.04.2024 /арк.спр.17/ на виконання рішення суду від 22.12.2023 у справі №380/27678/23 основний розмір пенсії ОСОБА_1 визначено виходячи з 70% грошового забезпечення.

З матеріалів справи, судом встановлено, що на момент прийняття постанови про накладення штрафу (28.01.2025) ГУ ПФУ у Львівській області неналежно виконало судове рішення.

Оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду у спосіб, встановлений судом, тому доводи позивача про повне фактичне виконання рішення суду, зокрема, до прийняття постанови від 28.01.2025 ВП №74763990 про накладення штрафу, не знаходять підтвердження.

Суд наголошує, що невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк є підставою відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404-VIII для накладення на боржника штрафу (на юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання).

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесення постанови про накладення штрафу від 28.01.2025 ВП № 74763990.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Управління, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в :

У задоволенні Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43316386) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови від 28.01.2025 року ВП № 74763990 - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКарп`як Оксана Орестівна